Как вы относитесь к суржику?

[Kibitzer]

Колись читала, що Забужко - прихильниця скрипниківки.

Нашёл её прекрасное:



* * *

За Мінським масивом гортанно голосать півні,
Ніч розкололась на зорі — усім і нікому...
Вулиця спить. Тільки далеко за північ
Будуть янтарно теплитись вікна райкому.

Будуть кричати по-пташиному телефони,
Трубка в руці проросте угліб голосами:
Гудітимуть болі в чорнім гнізді мікрофона,
Гудітимуть болі, що ніч їх не вколисала.

Кабінет переміряно кроками вздовж — до порога.
З-за темної шибки прискалює око ліхтар...
І, не спитавшись, заходять Чужі Тривоги
І сідають навпроти: «Закуримо, секретар?»

Година між пальцями плавиться, як цигарка...
Вже по радію Гімн. Вже останній тролейбус погас.

Вже райком спорожнів і додому пішла секретарка...
Він стрічає добу — як той, хто вартуе час.

1985.


Чтоб вы понимала: для меня эт не повод для идеологического критицизма, остракизма и прочего. Просто интересно в "антропологическом" аспекте; подчёркивает определённые личностные акценты; и тут не сама пани Оксана, а востребованный временем типаж эмоционально и вербально неистощимой "активистки".

 

[Городянкa]

Як ознаку неосвіченості.

Але і як ознаку того, що людина вчиться.. Одразу неможливо вивчити слова. Я все життя розмовляла українською - з батьками вдома, з родичами... А виявилось, що використовую справжніх українських слів відсотків 40.. Так що, я не травлю людину за суржик...

 

[Нужно подумать]

Нашёл её прекрасное:



* * *

За Мінським масивом гортанно голосать півні,
Ніч розкололась на зорі — усім і нікому...
Вулиця спить. Тільки далеко за північ
Будуть янтарно теплитись вікна райкому.

Будуть кричати по-пташиному телефони,
Трубка в руці проросте угліб голосами:
Гудітимуть болі в чорнім гнізді мікрофона,
Гудітимуть болі, що ніч їх не вколисала.

Кабінет переміряно кроками вздовж — до порога.
З-за темної шибки прискалює око ліхтар...
І, не спитавшись, заходять Чужі Тривоги
І сідають навпроти: «Закуримо, секретар?»

Година між пальцями плавиться, як цигарка...
Вже по радію Гімн. Вже останній тролейбус погас.

Вже райком спорожнів і додому пішла секретарка...
Він стрічає добу — як той, хто вартуе час.

1985.


Чтоб вы понимала: для меня эт не повод для идеологического критицизма, остракизма и прочего. Просто интересно в "антропологическом" аспекте; подчёркивает определённые личностные акценты; и тут не сама пани Оксана, а востребованный временем типаж эмоционально и вербально неистощимой "активистки".

А я бачу талановиту поетку, не вдаючись до змісту.
Поезія для мене - музика слова, фонетика навіть.

За Мінським масивом гортанно голосять півні...

Відразу хочеться читати далі і вголос. А зміст наостаннє.

 

[Kibitzer]

А я бачу талановиту поетку, не вдаючись до змісту.
Поезія для мене - музика слова, фонетика навіть.

За Мінським масивом гортанно голосять півні...

Відразу хочеться читати далі і вголос. А зміст наостаннє.

Это да... Как-то ещё на рубеже веков в гостях попался советский томик Павлычко - залип и млел местами. Шо запомнилось:

Полемика с каким-то эмигрантским литератором:
"...
Із великої пошани
Вам шлемо привіт, поете,
І мотузку українську,
А гілляку - там знайдете!"

Антиклерикальное:
"...
То тремтять намісники Ісуса,
Бо чекає кара їх страшна
І за Галілея, і за Гуса,
І за Ярослава Галана."

 

[Нужно подумать]

Пейзаж

В легкому тумані осіннього ранку
буковий гай виблискує позолотою —
зовсім як короп дзеркальний в ставку…

(Грицько Чубай)

Така неримована поезія дуже подобається. Якщо спитати - що є поєзією у вашому розумінні?
Ось це і є.

Або:

У вечірньому трамваї така світанкова дівчина.

Хтось скаже - что вижу, о том пою.

Та де! Спробуй ТАК заспівати.
Між іншим - вірш про любов з першого погляду з одного рядка.
А у цьому рядку все.
Теж Грицько Чубай.

 

[Нужно подумать]

Это да... Как-то ещё на рубеже веков в гостях попался советский томик Павлычко - залип и млел местами. Шо запомнилось:

Полемика с каким-то эмигрантским литератором:
"...
Із великої пошани
Вам шлемо привіт, поете,
І мотузку українську,
А гілляку - там знайдете!"

Антиклерикальное:
"...
То тремтять намісники Ісуса,
Бо чекає кара їх страшна
І за Галілея, і за Гуса,
І за Ярослава Галана."

То ти не читав віршиків нашого героя гілки. Недарма Гордон так вихваляє.

 

[Нужно подумать]

Між іншим, Грицько уявив собі коропа у своєму Пейзажі, бо позолота.
А як прочитати вірш вголос, то почуєш шелестіння ледь підсохшого осіннього листя.
Бо там не тільки образність, а й фонетика.

У справжнього поета завжди є читачі-співтворці. Вони додають трішки до прочитаного.