Є досить багато кацапів, які розуміють, що без України росії просто немає. Бо навіть церковних православних приходів в Україні було більше, ніж в росії. Років 15 тому росіяни навіть дослідження ДНК проводили на тему "братерських народів", і результати виявились настільки відмінними від бажаних, що їх швиденько запхали подалі, проте встигли оприлюднити, і це була бомба, значення якої свого часу не було оцінено. Якщо коротко, то генотипи росіянина та українця зовсім різні. У москалів це угро-фінський тип з додаванням генів монголів та татар. А у українців це центрально- та південно- європейський тип, близький до етрусків та древніх арієв, які були "засновниками" та прабатьками багатьох різних етносів, в тому числі частини індійського, адже санскріт прийшов з терен південної України разом із потомками арійців. Не випадкова і схожість східноєвропейських мов, це теж спадок давніх часів. Так, окупаційні настрої та пропаганда "сім'ї єдиних народів" то є спільна теза для виправдання та пригнічення не тільки України, але й прибалтійських держав. Проте з одним, але дуже важливим нюансом, а саме, що русь завжди була Київською, а не московською, і цей історичний факт сприймався московитами як потужний ляпас, тому питання приборкання національних рухів в Україні було одним з головних завдань у всі часи.
Саме цьому для людожерських сподівань сучасних рашистських фюрерів такою великою кісткою в горлянці є саме існування України як окремої і незалежної держави, яка опирається на мову і традиції. Все це не вигадки та не фантазії, треба лише згадати початок Ізраілю як держави. Скільки на початку було носіїв мови івріту? Кілька десятків. І лише розуміння необхідності створення єдиного ментального простору мова-віра-традиції кінець кінцем привело до формування стійкої, успішної та достатньо потужної держави. На території Ізраілю там живе багато людей, які спілкуються арабською та іншими мовами, але питання щодо державної мови давно пройдений етап і зараз взагалі не актуальне. А у нас, нажаль, штучне піднесення "багатомовності" веде лише до розмивання держави, яка повинна спиратись не на абстрактну та аморфну "багатовекторну" структуру, а на чіткий фундамент однозначного головного приоритету. На щастя, велика кількість носіїв мови та культури не дозволили московії повністю знищити українську ідентичність. А очевидний крах цієї багаторічної "окупаційної роботи" та виправдання москалями власних зазіхань, кінець кінцем призвели до кривавої та несправедливої спроби у черговий раз "вирішити питання" шляхом війни. Vladdi
