Язык преподования спецпредметов.

Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в означеннях
Тлумачення, значення слова «балакати»:

БАЛАКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., про кого-що і без додатка. Те саме, що розмовляти. А мельник той був чоловік дуже понурий.. і балакати не любив (Марко Вовчок, I, 1955, 351); В хаті старі балакали про свої справи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 59); Посходилися люди, балакають (Лесь Мартович, Тв., 1954, 48); Без хвилювань, без мук з тобою я балакав (Максим Рильський, I, 1956, 26);
// [[перех.|перехідне дієслово|mark]] Говорити, казати. — Сьогодні Зінька така сумна була. Питала мене, чи правда, що ото балакають? (Андрій Головко, II, 1957, 136).

2. неперех., розм. Володіти мовою. Народ письменний страх, Бував у всяких школах, Один балакає на сотні язиках (Євген Гребінка, I, 1957, 75); Ось уже їй восьмий пішов, а вона ще й балакати не навчилась (Панас Мирний, I, 1954, 54).
 
літературно теж вживається "балакати"
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Назад
Зверху Знизу