Йобана русня
- Автор теми Харків форум
- Дата створення
-
- Теги
- кацапы
Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 2690
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 2690
три чувака выбирают себе девочку, один чувак выбирает себе мальчика. училка хочет, чтобы девочкой была она, но без вариантов.Выбери своего героя
Статус: Онлайн
Реєстрація: 26.02.2012
Повідом.: 8291
Реєстрація: 26.02.2012
Повідом.: 8291
Статус: Офлайн
Реєстрація: 14.05.2008
Повідом.: 20839
Реєстрація: 14.05.2008
Повідом.: 20839
в кремле жырует чорный xуйло
и кровь народную сосёт
а белый xуйло настоящий
в застенке тайном на цепи.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 2690
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 2690
труп конни рядом на цепи
и он ее ебет в очко
хоть труп уже слегка истлел
хуйло все также молодец
Статус: Офлайн
Реєстрація: 08.07.2012
Повідом.: 6096
Реєстрація: 08.07.2012
Повідом.: 6096
Вот г@ндоны штопанные- я и не подозревала, что тут такие страсти на Рамштайне кипят...
Статус: Офлайн
Реєстрація: 03.06.2009
Повідом.: 14262
Реєстрація: 03.06.2009
Повідом.: 14262
У ополонці.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84627
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84627
Черные пакеты не отстирают
Статус: Офлайн
Реєстрація: 30.03.2011
Повідом.: 3106
Реєстрація: 30.03.2011
Повідом.: 3106
Вы правда считаете, что если б/у черные пакеты там будут раздавать бесплатно, то не будет очередь из желающих, которым это в хозяйстве пригодится? Я почему-то думаю, что их даже стирать не будут.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84627
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84627
Рано или поздно, а органика у них закончится.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.08.2005
Повідом.: 48735
Реєстрація: 17.08.2005
Повідом.: 48735
Воно десь так і є.Гуляє відео як відпрацьовують хаймарси і їдуть навпрямки через поле. Коли вони вже за пів-кілометра - по тому місцю. звідки пускали, починає істерично відпрацьовувати кацапська арта. там нікого немає вже.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25565
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25565
Maksym Oleynikov
Днями МОК вирішив допустити до Олімпіади-2024 московітів і білорусів, від чого радісно заволали адепти секти «спорт внє палітікі».
Тож я захотів нагадати їм дещо з історії: бойкот Олімпіади-80 через інтервенцію СРСР в Афганістані, або як на Олімпіаді-1956 футболісти СРСР і Югославії кричали один одному на полі «фашисти!», або як на ЧС-1969 у Стокгольмі чеські хокеїсти на матчах з СРСР відмовлялися тиснути руку суперникам, грали у светрах із заклеєними червоними зірками на гербах, а після їх двох перемог тисячний натовп громив на Вацлавській площі представництва «Аерофлоту» «Інтуристу»…
Але врешті я зупинив свій вибір на іншій події. Бо вона зараз якось підзабута, а дарма. Не завадило б про неї нагадати ще і Орбану, зокрема…
ПІВФІНАЛ З ВОДНОГО ПОЛО НА ОЛІМПІАДІ-1956 У МЕЛЬБУРНІ ЗАВЕРШИВСЯ КРИВАВИМ ПОБОЇЩЕМ У БАСЕЙНІ. УГОРЦІ НЕ МОГЛИ ЗАБУТИ СОВЄТАМ, ЯК ТІ ЩЕ МІСЯЦЬ ТОМУ РОЗСТРІЛЮВАЛИ НА ВУЛИЦЯХ БУДАПЕШТА ЛЮДЕЙ, ЩО ХОТІЛИ ЖИТИ ВІЛЬНО І ЩАСЛИВО.
Не зупинятимусь на описі того, як СРСР потопив у крові повстання в Будапешті – то була війна Давида з Голіафом. Відразу перейду до обставин чисто спортивних.
У час кривавої розправи над повстанцями гравці збірної Угорщини з водного поло, на той час чемпіони світу, нічого не знали про ці трагічні події – тренувалися в таборі далеко в горах. Дізналися випадково: один з гравців втік з тренувальних зборів і побачився з мамою, дещо дізнався від неї і привіз ту правду товаришам по команді. Але спортсменів продовжували тримати в інформаційній ізоляції, перевезли їх до Чехословаччини і звідти відправили літаком до Австралії. Правду про трагедію своїх співвітчизників гравці дізналися лише по прильоті: під час зупинки в м.Дарвін Міклош Мартін, що єдиний серед членів збірної володів англійською, прочитав у місцевій газеті про жахливий фінал антикомуністичного повстання. На церемонії відкриття Олімпійських ігор угорці були у траурних пов’язках.
На півфінальну гру із совєтами угорці виходили, киплячи від ненависті до держави-окупанта. Ажіотаж був неймовірний: трибуни, розраховані на 6 тис. глядачів, ледь вмістили майже 8 тисяч. Ціни на квитки від 2-3 доларів злетіли у перекупників до 30-40. Всі очікували спортивно-політичну битву в басейні, в більшості своїй вболіваючи за угорців.
Російська була обов’язковою для вивчення в угорських школах, тож усі гравці збірної нею володіли. І знали, як і що сказати цією мовою супернику під час гри. Угорці домінували, ведучи в рахунку. Це було не водне поло, а бокс у воді. Росіяни грали дуже брудно, з постійними ударами, а угорці словесно принижували суперників, намагаючись їх якнайдошкульніше образити. Росіяни угорців увесь матч називали фашистами. Знайомо, чи не так? Залити країну кров’ю, а її громадян, які чинять опір, називати фашистами…
На останніх хвилинах російський гравець Валєнтін Прокопов вистрибнув з води і вдарив Ервіна Задора в голову, поціливши точно у праву брову. З розсічення у воду відразу потекла кров.
Глядачі зірвалась з місць, хлинули до бортика, сиплючи на гравців СРСР лайку і прокльони, дехто плював у них. Публіка була готова роздерти совєцьких голіруч. В них летіло все, що потрапляло розлюченим людям під руку: пляшки, запальнички, монети… Радянські гравці збились в центрі всією командою, ледь встигаючи ховатися від зливи того непотребу. Лише під охороною поліції їм вдалося неушкодженими потрапити у роздягальню.
На момент конфлікту Угорщина перемагала 4:0 і цей результат зафіксували як остаточний. А у фіналі Олімпіади угорці перемогли Югославію 2:1. Збірна СРСР здобула тоді «бронзу», але це сприймалось, як поразка, бо імперія визнавала лише перемоги…
Наступного дня після тієї гри світові ЗМІ розтиражували травмоване обличчя Ервіна Задора на перших шпальтах, а подію назвали «Кров у басейні». Більшість угорських збірників попросили політичного притулку на Заході і отримали його. Ервін Задор поселився у США, де працював тренером із плавання. До речі, одним із його вихованців був 9-разовий олімпійський чемпіон Марк Спітц. Ервін Задор дожив до 77-річного віку і помер у 2012р. Прокопов, який розбив йому брову на Олімпіаді, живий і досі.
До слова, у 2006-му Квентін Тарантіно зняв про ті події документальний фільм «Шаленство свободи» (Freedom's Fury).
«Спорт внє палітікі» - чиновники МОКу, позичивши в Сірка очі, будуть влітку в Парижі і надалі співати «О, спорт! Ти – мир!», знущаючись з «Оди спорту» П’єра де Кубертена…
Днями МОК вирішив допустити до Олімпіади-2024 московітів і білорусів, від чого радісно заволали адепти секти «спорт внє палітікі».
Тож я захотів нагадати їм дещо з історії: бойкот Олімпіади-80 через інтервенцію СРСР в Афганістані, або як на Олімпіаді-1956 футболісти СРСР і Югославії кричали один одному на полі «фашисти!», або як на ЧС-1969 у Стокгольмі чеські хокеїсти на матчах з СРСР відмовлялися тиснути руку суперникам, грали у светрах із заклеєними червоними зірками на гербах, а після їх двох перемог тисячний натовп громив на Вацлавській площі представництва «Аерофлоту» «Інтуристу»…
Але врешті я зупинив свій вибір на іншій події. Бо вона зараз якось підзабута, а дарма. Не завадило б про неї нагадати ще і Орбану, зокрема…
ПІВФІНАЛ З ВОДНОГО ПОЛО НА ОЛІМПІАДІ-1956 У МЕЛЬБУРНІ ЗАВЕРШИВСЯ КРИВАВИМ ПОБОЇЩЕМ У БАСЕЙНІ. УГОРЦІ НЕ МОГЛИ ЗАБУТИ СОВЄТАМ, ЯК ТІ ЩЕ МІСЯЦЬ ТОМУ РОЗСТРІЛЮВАЛИ НА ВУЛИЦЯХ БУДАПЕШТА ЛЮДЕЙ, ЩО ХОТІЛИ ЖИТИ ВІЛЬНО І ЩАСЛИВО.
Не зупинятимусь на описі того, як СРСР потопив у крові повстання в Будапешті – то була війна Давида з Голіафом. Відразу перейду до обставин чисто спортивних.
У час кривавої розправи над повстанцями гравці збірної Угорщини з водного поло, на той час чемпіони світу, нічого не знали про ці трагічні події – тренувалися в таборі далеко в горах. Дізналися випадково: один з гравців втік з тренувальних зборів і побачився з мамою, дещо дізнався від неї і привіз ту правду товаришам по команді. Але спортсменів продовжували тримати в інформаційній ізоляції, перевезли їх до Чехословаччини і звідти відправили літаком до Австралії. Правду про трагедію своїх співвітчизників гравці дізналися лише по прильоті: під час зупинки в м.Дарвін Міклош Мартін, що єдиний серед членів збірної володів англійською, прочитав у місцевій газеті про жахливий фінал антикомуністичного повстання. На церемонії відкриття Олімпійських ігор угорці були у траурних пов’язках.
На півфінальну гру із совєтами угорці виходили, киплячи від ненависті до держави-окупанта. Ажіотаж був неймовірний: трибуни, розраховані на 6 тис. глядачів, ледь вмістили майже 8 тисяч. Ціни на квитки від 2-3 доларів злетіли у перекупників до 30-40. Всі очікували спортивно-політичну битву в басейні, в більшості своїй вболіваючи за угорців.
Російська була обов’язковою для вивчення в угорських школах, тож усі гравці збірної нею володіли. І знали, як і що сказати цією мовою супернику під час гри. Угорці домінували, ведучи в рахунку. Це було не водне поло, а бокс у воді. Росіяни грали дуже брудно, з постійними ударами, а угорці словесно принижували суперників, намагаючись їх якнайдошкульніше образити. Росіяни угорців увесь матч називали фашистами. Знайомо, чи не так? Залити країну кров’ю, а її громадян, які чинять опір, називати фашистами…
На останніх хвилинах російський гравець Валєнтін Прокопов вистрибнув з води і вдарив Ервіна Задора в голову, поціливши точно у праву брову. З розсічення у воду відразу потекла кров.
Глядачі зірвалась з місць, хлинули до бортика, сиплючи на гравців СРСР лайку і прокльони, дехто плював у них. Публіка була готова роздерти совєцьких голіруч. В них летіло все, що потрапляло розлюченим людям під руку: пляшки, запальнички, монети… Радянські гравці збились в центрі всією командою, ледь встигаючи ховатися від зливи того непотребу. Лише під охороною поліції їм вдалося неушкодженими потрапити у роздягальню.
На момент конфлікту Угорщина перемагала 4:0 і цей результат зафіксували як остаточний. А у фіналі Олімпіади угорці перемогли Югославію 2:1. Збірна СРСР здобула тоді «бронзу», але це сприймалось, як поразка, бо імперія визнавала лише перемоги…
Наступного дня після тієї гри світові ЗМІ розтиражували травмоване обличчя Ервіна Задора на перших шпальтах, а подію назвали «Кров у басейні». Більшість угорських збірників попросили політичного притулку на Заході і отримали його. Ервін Задор поселився у США, де працював тренером із плавання. До речі, одним із його вихованців був 9-разовий олімпійський чемпіон Марк Спітц. Ервін Задор дожив до 77-річного віку і помер у 2012р. Прокопов, який розбив йому брову на Олімпіаді, живий і досі.
До слова, у 2006-му Квентін Тарантіно зняв про ті події документальний фільм «Шаленство свободи» (Freedom's Fury).
«Спорт внє палітікі» - чиновники МОКу, позичивши в Сірка очі, будуть влітку в Парижі і надалі співати «О, спорт! Ти – мир!», знущаючись з «Оди спорту» П’єра де Кубертена…
Не знаю на скільки це правда, але деяке просвітлення з причинно наслідкових зв'язків можно подивитись.
