Головна проблема — брак ППО: як жителі Харкова сприймають життя в місті

[MediaPort]

Головна проблема — брак ППО: як жителі Харкова сприймають життя в місті

Харків'яни та переселенці оцінили життя в Харкові та перспективи повернення тих, хто виїхав. Про це йдеться у

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі

за підсумками опитування «Харків — точка тяжіння», проведеного дослідницьким бюро Sociologist.

Життя в Харкові та повернення до міста​

З-поміж учасників-харків'ян, які зараз проживають у місті, 51% залишались тут весь час після початку повномасштабного вторгнення. Решта — виїздили до районів області, інших регіонів України або за кордон.

«Порівняно частіше в Харкові після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 залишались чоловіки, люди старшого віку (50-річні й старше), з низьким рівнем освіти (неповна середня, загальна середня), одинокі (неодружені, розлучені, вдівці), без дітей і жителі міста з нижчими доходами. З міста передусім виїжджала молодь, люди з сім’ями та дітьми, люди з високим рівнем освіти та порівняно вищими доходами», — уточнюють автори дослідження.

Ті, хто виїздив, серед причин повернення називали здебільшого тугу за містом, потребу доглядати за житлом та роботу.

Серед харків'ян, які зараз поза містом, 42% готові повернутись або найближчим часом, або за умови посилення протиповітряної оборони, припинення обстрілів — тобто в більш безпечний Харків. Ще 32% повернуться після закінченні війни, коли налагодиться мирне життя.

«Проте чим довше триватиме війна, тим складніше буде повернути цих людей. Нарешті 14% вже вирішили, що не повернуться, і ще 12% вагаються з вибором. Частка людей, які вже не повернуться або принаймні не можуть сказати, за яких умов це можливо, є помітно більшою серед тих харків’ян, які зараз перебувають за кордоном», — зауважують соціологи.

Переважна більшість жителів Харкова впевнена, що містяни, які повернуться після війни з інших населених пунктів, зможуть успішно адаптуватися вдома. Втім, щодо українців, які зараз за кордоном, впевненості помітно менше: кожен п'ятий вважає, що людям буде досить важко повернутись і залишитись після декілька років життя в інших, переважно європейських країнах.

Зайнятість​

44% опитаних вказали, що їх основне заняття змінилося після повномасштабного вторгнення, 39% повідомили про зміну роботи.

Нині найбільше респондентів працюють у приватних організаціях чи підприємствах. На другому місці — пенсіонери, на третьому — співробітники державних або комунальних установ.

За час вторгнення в Харкові побільшало пенсіонерів (на 2%), фрилансерів (на 1%), домогосподарів (на 3%), безробітних (на 8%) та волонтерів (більш ніж на 1%).

«У Харкові постраждала значна кількість приватних підприємств. 58% опитаних підприємців кажуть про руйнацію або значні збитки через обстріли та погіршення умов ведення бізнесу в прифронтовому місті. Утім слід зазначити, що значна кількість харків’ян (43%) розглядає можливість відкриття власного бізнесу або принаймні мають бажання навчитися підприємництву», — коментують дослідники.

Самоідентифікація​

Переважна більшість опитаних називають себе українцями та харків'янами. Також, йдеться у звіті, важливим для багатьох є відчуття приналежності до свого району — Салтівка, Олексіївка, Павлове Поле, Нові Дома, ХТЗ, Рогань тощо. Також помітна роль ідентифікації себе з жителями сходу України, Слобожанщини, своєї національності або етнічної групи.

«Глобальні ідентичності — європеєць, людина світу, пострадянська людина — набагато менш важливі для харків'ян. Втім важливо зазначити, що європейська ідентичність є помітно більш притаманною харків'янам, ніж пострадянська. Кількість тих, хто відчуває себе «народженими в СРСР», природно зменшується зі зміною поколінь», — зазначають соціологи.

Першочергові проблеми міста​

На думку учасників опитування, першочергові проблеми Харкова пов'язані з війною, і головна з них — брак систем протиповітряної оборони. Таку відповідь надали 68%.

На другому місці — проблеми з електро- і водопостачанням, опаленням. Далі йдуть руйнування будівель, наявність потенційних колаборантів і мобілізація чоловіків до війська.

Участь у житті міста​

Харків'яни, на думку учасників опитування, можуть брати участь в житті міста різними способами. Більшість вважає такими прикладами своєчасну сплату комунальних послуг, волонтерство та донати, матеріальну і моральну підтримку своїх рідних, друзів, сусідів або просто сумлінну працю.

«Утім структура власної участі харків'ян у житті міста дещо інша. Більшість харків’ян дійсно сплачують за комунальні послуги, чим підтримують місто. Більшість також допомагає близьким, друзям, сусідам. Проте волонтерством займається лише п’ята частина», — зазначається у звіті.

Збори на потреби Сил оборони організовують 8%, хоча донатять — більш як половина. Ще 35% свідомо підтримують місцевий малий бізнес.

Сприйняття Харкова​

«Більшість харків'ян бачать сьогоднішній Харків перш за все незламним. Наступна за популярністю характеристика, яка стала справжньою візитівкою міста — це його чистота і комфорт для життя. Безумовно, Харків сьогодні понівечений і пошкоджений, на тлі обстрілів і постійних повітряних тривог у місті відчувається тривожність. Проте Харків залишається українським, дружнім і гостинним містом, таким його бачить більшість жителів», — пишуть автори.

У баченні ж майбутнього Харкова переважають два головні настрої. Перший — побоювання щодо термінів закінчення війни та перспектив безпеки загалом через близькість розташування міста до держави-агресора. Ці страхи безпосередньо впливають як на особисті плани щодо свого перебування в Харкові чи повернення додому, так і на очікування щодо розвитку міста.

Другий — відчуття нових можливостей покращити місто: йдеться і про зовнішній вигляд, і про удосконалення деяких сфер.

<iframe src="

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі

[/URL]

Чільне фото: Дмитро Гайдук

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі