Статус:
Offline
Реєстрація: 11.01.2007
Повідом.: 36249
Адреса: Харків
Реєстрація: 11.01.2007
Повідом.: 36249
Адреса: Харків
- 🔴 02:53 Повітряна тривога в Харків.обл.
- #1
Головна проблема — брак ППО: як жителі Харкова сприймають життя в місті
Харків'яни та переселенці оцінили життя в Харкові та перспективи повернення тих, хто виїхав. Про це йдеться у
З-поміж учасників-харків'ян, які зараз проживають у місті, 51% залишались тут весь час після початку повномасштабного вторгнення. Решта — виїздили до районів області, інших регіонів України або за кордон.
Ті, хто виїздив, серед причин повернення називали здебільшого тугу за містом, потребу доглядати за житлом та роботу.
Серед харків'ян, які зараз поза містом, 42% готові повернутись або найближчим часом, або за умови посилення протиповітряної оборони, припинення обстрілів — тобто в більш безпечний Харків. Ще 32% повернуться після закінченні війни, коли налагодиться мирне життя.
Переважна більшість жителів Харкова впевнена, що містяни, які повернуться після війни з інших населених пунктів, зможуть успішно адаптуватися вдома. Втім, щодо українців, які зараз за кордоном, впевненості помітно менше: кожен п'ятий вважає, що людям буде досить важко повернутись і залишитись після декілька років життя в інших, переважно європейських країнах.
44% опитаних вказали, що їх основне заняття змінилося після повномасштабного вторгнення, 39% повідомили про зміну роботи.
Нині найбільше респондентів працюють у приватних організаціях чи підприємствах. На другому місці — пенсіонери, на третьому — співробітники державних або комунальних установ.
За час вторгнення в Харкові побільшало пенсіонерів (на 2%), фрилансерів (на 1%), домогосподарів (на 3%), безробітних (на 8%) та волонтерів (більш ніж на 1%).
Переважна більшість опитаних називають себе українцями та харків'янами. Також, йдеться у звіті, важливим для багатьох є відчуття приналежності до свого району — Салтівка, Олексіївка, Павлове Поле, Нові Дома, ХТЗ, Рогань тощо. Також помітна роль ідентифікації себе з жителями сходу України, Слобожанщини, своєї національності або етнічної групи.
На думку учасників опитування, першочергові проблеми Харкова пов'язані з війною, і головна з них — брак систем протиповітряної оборони. Таку відповідь надали 68%.
На другому місці — проблеми з електро- і водопостачанням, опаленням. Далі йдуть руйнування будівель, наявність потенційних колаборантів і мобілізація чоловіків до війська.
Харків'яни, на думку учасників опитування, можуть брати участь в житті міста різними способами. Більшість вважає такими прикладами своєчасну сплату комунальних послуг, волонтерство та донати, матеріальну і моральну підтримку своїх рідних, друзів, сусідів або просто сумлінну працю.
Збори на потреби Сил оборони організовують 8%, хоча донатять — більш як половина. Ще 35% свідомо підтримують місцевий малий бізнес.
У баченні ж майбутнього Харкова переважають два головні настрої. Перший — побоювання щодо термінів закінчення війни та перспектив безпеки загалом через близькість розташування міста до держави-агресора. Ці страхи безпосередньо впливають як на особисті плани щодо свого перебування в Харкові чи повернення додому, так і на очікування щодо розвитку міста.
Другий — відчуття нових можливостей покращити місто: йдеться і про зовнішній вигляд, і про удосконалення деяких сфер.
<iframe src="
Чільне фото: Дмитро Гайдук
Харків'яни та переселенці оцінили життя в Харкові та перспективи повернення тих, хто виїхав. Про це йдеться у
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
за підсумками опитування «Харків — точка тяжіння», проведеного дослідницьким бюро Sociologist.Життя в Харкові та повернення до міста
З-поміж учасників-харків'ян, які зараз проживають у місті, 51% залишались тут весь час після початку повномасштабного вторгнення. Решта — виїздили до районів області, інших регіонів України або за кордон.
«Порівняно частіше в Харкові після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 залишались чоловіки, люди старшого віку (50-річні й старше), з низьким рівнем освіти (неповна середня, загальна середня), одинокі (неодружені, розлучені, вдівці), без дітей і жителі міста з нижчими доходами. З міста передусім виїжджала молодь, люди з сім’ями та дітьми, люди з високим рівнем освіти та порівняно вищими доходами», — уточнюють автори дослідження.
Ті, хто виїздив, серед причин повернення називали здебільшого тугу за містом, потребу доглядати за житлом та роботу.
Серед харків'ян, які зараз поза містом, 42% готові повернутись або найближчим часом, або за умови посилення протиповітряної оборони, припинення обстрілів — тобто в більш безпечний Харків. Ще 32% повернуться після закінченні війни, коли налагодиться мирне життя.
«Проте чим довше триватиме війна, тим складніше буде повернути цих людей. Нарешті 14% вже вирішили, що не повернуться, і ще 12% вагаються з вибором. Частка людей, які вже не повернуться або принаймні не можуть сказати, за яких умов це можливо, є помітно більшою серед тих харків’ян, які зараз перебувають за кордоном», — зауважують соціологи.
Переважна більшість жителів Харкова впевнена, що містяни, які повернуться після війни з інших населених пунктів, зможуть успішно адаптуватися вдома. Втім, щодо українців, які зараз за кордоном, впевненості помітно менше: кожен п'ятий вважає, що людям буде досить важко повернутись і залишитись після декілька років життя в інших, переважно європейських країнах.
Зайнятість
44% опитаних вказали, що їх основне заняття змінилося після повномасштабного вторгнення, 39% повідомили про зміну роботи.
Нині найбільше респондентів працюють у приватних організаціях чи підприємствах. На другому місці — пенсіонери, на третьому — співробітники державних або комунальних установ.
За час вторгнення в Харкові побільшало пенсіонерів (на 2%), фрилансерів (на 1%), домогосподарів (на 3%), безробітних (на 8%) та волонтерів (більш ніж на 1%).
«У Харкові постраждала значна кількість приватних підприємств. 58% опитаних підприємців кажуть про руйнацію або значні збитки через обстріли та погіршення умов ведення бізнесу в прифронтовому місті. Утім слід зазначити, що значна кількість харків’ян (43%) розглядає можливість відкриття власного бізнесу або принаймні мають бажання навчитися підприємництву», — коментують дослідники.
Самоідентифікація
Переважна більшість опитаних називають себе українцями та харків'янами. Також, йдеться у звіті, важливим для багатьох є відчуття приналежності до свого району — Салтівка, Олексіївка, Павлове Поле, Нові Дома, ХТЗ, Рогань тощо. Також помітна роль ідентифікації себе з жителями сходу України, Слобожанщини, своєї національності або етнічної групи.
«Глобальні ідентичності — європеєць, людина світу, пострадянська людина — набагато менш важливі для харків'ян. Втім важливо зазначити, що європейська ідентичність є помітно більш притаманною харків'янам, ніж пострадянська. Кількість тих, хто відчуває себе «народженими в СРСР», природно зменшується зі зміною поколінь», — зазначають соціологи.
Першочергові проблеми міста
На думку учасників опитування, першочергові проблеми Харкова пов'язані з війною, і головна з них — брак систем протиповітряної оборони. Таку відповідь надали 68%.
На другому місці — проблеми з електро- і водопостачанням, опаленням. Далі йдуть руйнування будівель, наявність потенційних колаборантів і мобілізація чоловіків до війська.
Участь у житті міста
Харків'яни, на думку учасників опитування, можуть брати участь в житті міста різними способами. Більшість вважає такими прикладами своєчасну сплату комунальних послуг, волонтерство та донати, матеріальну і моральну підтримку своїх рідних, друзів, сусідів або просто сумлінну працю.
«Утім структура власної участі харків'ян у житті міста дещо інша. Більшість харків’ян дійсно сплачують за комунальні послуги, чим підтримують місто. Більшість також допомагає близьким, друзям, сусідам. Проте волонтерством займається лише п’ята частина», — зазначається у звіті.
Збори на потреби Сил оборони організовують 8%, хоча донатять — більш як половина. Ще 35% свідомо підтримують місцевий малий бізнес.
Сприйняття Харкова
«Більшість харків'ян бачать сьогоднішній Харків перш за все незламним. Наступна за популярністю характеристика, яка стала справжньою візитівкою міста — це його чистота і комфорт для життя. Безумовно, Харків сьогодні понівечений і пошкоджений, на тлі обстрілів і постійних повітряних тривог у місті відчувається тривожність. Проте Харків залишається українським, дружнім і гостинним містом, таким його бачить більшість жителів», — пишуть автори.
У баченні ж майбутнього Харкова переважають два головні настрої. Перший — побоювання щодо термінів закінчення війни та перспектив безпеки загалом через близькість розташування міста до держави-агресора. Ці страхи безпосередньо впливають як на особисті плани щодо свого перебування в Харкові чи повернення додому, так і на очікування щодо розвитку міста.
Другий — відчуття нових можливостей покращити місто: йдеться і про зовнішній вигляд, і про удосконалення деяких сфер.
<iframe src="
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
[/URL]Чільне фото: Дмитро Гайдук
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі