На сцені середньовічна ратуша, зроблена в стилі сталінського
барокко. На ратуші великий годинник із знаками зодіаку та різною
іншою хуйньою. Посередині годинника стирчать гарні скульптури
робітника і колгоспниці. В руках у робітника молоток, в руках у
колгоспниці серп. Стрілки на годиннику показують без п'яти
дванадцять.
Перед ратушею великий майдан. На майдані натовп.
Натовп терпляче слухає набридливе тіканьє годинника, уважно
спостерігаючи між тим красиві золоті стрілки, зроблені в виді
гарних пшеничних колосків.
Повільно спливають одна, друга, третя, четверта хвилина. Коли
нарешті стрілки з колосками наближаються до цифри дванадцять
натовп іздає страшне статеве мичання і водночасно з тим красивий
золотий робітник на годиннику з усією силою пиздить молотком по
пиці гарну золоту колгоспницю, яка у свою чергу пиздить робітника
серпом по яйцям. Роздається голосний дзвін. Статеве мичання
натовпу переходить в страшне ревіння і саме в цю мить дверцята на
годиннику відчиняються і з них виходить Сталін. Він позолочений і
пофарбований. В одній руці у Сталіна трубка, в другій знак Зодіаку,
з рта Сталіна йде дим. За Сталіним виходять: Малінко, Каганович,
Ворошилов, Будьонний, Хрущов і інші, всього дванадцять штук. Всі
вони за винятком Хрущова тримать в руці знаки Зодіаку. У Хрущова в
руці здоровенна кукурудза. Під звуки приємної часової музики вони
пропливають з одного віконця у друге; годинник б'є дванадцять разів.
З останнім ударом дверцята на годиннику страшно захлопуються.
Натовп падає на коліна. Серед мертвої тиші на майдані чути приємний
кацапський голос: "Масковскоє врєм'я - двенадцать часов".
Завіса.
Лесь Подерв'янський.