1772 року внаслідок першого поділу Речі Посполитої Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії, ставши столицею коронної провінції — Королівства Галичини і Лодомерії. Австрійська влада впорядкувала міське господарство, у 1777–1820 роках було знесено міські мури, споруджувалися нові квартали у стилі класицизму. Під час австрійського панування в місті активно розвивалася наука і культура: було збудовано два великі театри, реорганізовано Університет і відкрито Політехніку, організовано видавничу справу, запроваджено вуличне освітлення, громадський транспорт, залізничне сполучення. У цей період у Львові було винайдено гас і гасову лампу, запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший в Європі залізобетонний міст.
Під час революції «Весни народів» у Європі 1848 року повстала польська патріотична верхівка. Руське населення також створило власні репрезентативні структури. Урешті, Відень був змушений піти на поступки і надати автономію Королівству Галичини і Лодомерії. З цим починається новий розквіт міста. Львів став центром українського та польського національних визвольних рухів, адже закони в Австро-Угорщині були демократичнішими, ніж у Росії чи Пруссії, у складі яких перебували решта польських та українських земель.
Під час Першої світової війни у 1914–1915 роках Львів був окупований Російською імперією. Тут перебував адміністративний центр Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.
це так пишуть, Львів - а був це Лемберг.
