Что то новенькое для меня (WOW), я просто тут не был год или 2
В первые дни, которые решили судьбу государственности Украины, все затихарились и ждали. ВСЕ. Включая весь Запад. Полагаю, все бы действовали исходя из развития событий. Категорично настроены были армейцы, которым и надо сказать спасибо... за всё. Но, на то и - армия. Конкретно. Какие подразделения, кем и как организованные.
А политики, управленцы... они всегда более ... гибкие, что ли. Как презерватив, который налазит ... да хоть на глобус.
Я всё жду, когда озвучат, кто отстоял Харьков
Наверное, это уже не - военная тайна
Одразу після появи відео цієї розгромленої російської колони я вирішив за першої ж нагоди зняти на місці цю драматичну історію. Мені пощастило, випала честь показати одразу після звільнення Старого Салтова цей бій, що увійде до історії як подвиг 6-ї роти 92-ї механізованої бригади: саме ці герої розгромили колону росгвардії під Старим Салтовим. 24 лютого ряд підрозділів 92-ї бригади потрапили в оточення поблизу кордону з росією, численні колони йшли з усіх боків, перевага була величезною. У цій тяжкій обстановці ключову роль відіграв високий рівень бойової підготовки та залізна воля українських воїнів. 25 лютого 6-та рота пішла на прорив на Харків, щоб врятувати рідне місто від захоплення. Вони пішли на прорив прямо дорогою, забитою російськими військами. Сили були нерівними – колони супроводжували російські танки, які своїм вогнем підпалили 3 наші БТР-4. Проте українські воїни не здавалися в полон і не втратили рішучості бити ворога, навіть під страшним, тяжким вогнем з усіх боків. Наші бойові машини вилетіли через поворот і побачили цілу колону росгвардії, забиту росгвардійцями, з повним озброєнням, з автозаками, палицями, наручниками та спорядженням для розгону демонстрацій. За наказом командира роти вцілілі БТР-4 вдарили по колоні ракетами "Стугна" і 30-мм гарматами, дистанція була мінімальною, кожен снаряд йшов у ціль. До місця бою підійшли російські танки; ще два наших БТР-4, які розстріляли колону, після того як відстріляли весь боєкомплект, були вражені. Під час бою українські піхотинці спішилися та зі стрілецької зброї добивали вцілілих росгвардійців. Шість воїнів 6-ї роти 92-ї бригади загинули смертю хоробрих під час прориву, проте більшість бійців і вцілілі машини зуміли прорватися з оточення і вийти до Харкова, де вони миттєво розвернулися для оборони.
Молодці, звісно, герої. ⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Я ж й кажу. Хто там був, звідки... До того ж, то - один бій. Сотня воїнів - то не вся війна...
Мене, бачте, дивує, що інформацію громадянам доводиться шукати десь по соціальним мережам. Навіть посадові особи щось десь публікують... бозна-де.
Аж є урядовий портал, абощо. Щось таке, що за публікацію є персональна відповідальність. Те, що потім піде до підручників історії
Ещё один с картой Генштаба ССР. Ступай за кораблём, Ваня, здесь водки нет.
А тєм врємєнєм єтот хєрой лавочєк і фонтанов втіхаря порєзал трамвай на Вєсніна, отрєзав от цєнтра добрую половіну Салтовкі (прі мєтро, котороє нєізвєстно когда сможет работать). Інтєрєсно — єто можно расцєнівать как врєдітєльство в воєнноє врємя?
