Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).
- Автор теми Іронія
- Дата створення
Іронія
Куратор теми
Статус: Офлайн
Реєстрація: 28.01.2013
Повідом.: 53168
Реєстрація: 28.01.2013
Повідом.: 53168
Та розповідай, може разом трохи легше? Що трапилося?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 10.03.2007
Повідом.: 8400
Реєстрація: 10.03.2007
Повідом.: 8400
На розкладеному дивані лежало три сонних тіла. Найбільше місця займав огрядний чоловік на ім'я Сергій. У його ногах спав висловухий шотландський кіт по кличці Том. А посеред ліжка безпорадно лежала безпородна кішка по кличці Мала. Після ночі спроб не потривожити сон сірих пухнастиків, у голові чоловіка вигулькнув слоган із реклами матраців: "Здоровий сон доступний кожному!" Іронічно посміхнувшись, він обережно виліз із-під теплої ковдри у холодну кімнату. Узявши до рук смартфон, Сергій натиснув клавішу включення. На великому екрані маленькими літерами з'явився напис: "П'ятниця". Після розблокування вказівним пальцем, на екрані показався робочий стіл. Невдовзі, під вправними рухами великих пальців, на ньому з'явилася переписка.
- Дякую!
- На здоров'я! - ввічливо відповів Сергій.
Кожен повернувся додому із почуттям виконаного обов'язку.
Чоловік зайшов до хати. Скинув куртку і капці, та попрямував до котів. Ті вдавали, що сплять. Хоча насправді дрімали після сніданку. Погладивши кожного, він вдягнув на себе сорочку, в'язану жилетку та ще одні штани. Доповнивши образ в'язаною шапкою, знову вийшов надвір, не забувши про капці. Завітав у вуличний туалет. На зворотньому шляху заглянув у гараж. Назустріч вискочив радісний пес Малиш. Це був дворянин вагою під 40 кіло. Мати Сергія закрила його, щоб той не ув'язався за нею до магазину. Тепер, маючи пару годин фори, вона могла не турбуватися, що пес її вистежить. Роздавши усім бажаючим сухого корму, чоловік вирушив у ванну кімнату.
Колись тут була ванна, та зараз її місце займають душова кабіна й унітаз. Залишилася тільки частина водопровідних труб, що виходить у вигрібну яму на городі. Знявши із себе весь одяг, Сергій акуратно склав його на кришку унітазу і рішуче ступив босими ногами на холодну поверхню піддону душової кабіни. Відкрив змішувач у положенні максимальної температури води. Із нього одразу хлинула холодна вода, а у сусідній кімнаті включилася газова колонка. Підставивши долоні, чоловік терпляче чекав, поки вода потеплішає. Коли температура піднялася до терпимої, присів і підставився під потік, наче під водоспад. Переконавшися, що тіло достатньо зволожене, перекрив змішувач і почав наносити гель для душу. Тим часом, вода підступно не зникала у зливі піддону. Сергій стурбовано виглянув з кабінки. Узяв з підлоги пластиковий вантуз. Присмоктавшись ним до зливу, зробив кілька поштовхів. Із шиплячим звуком вода пішла через верх на стику гофрованої трубки з унітазом. Розчарованого зітхнувши, швидко змив гель і почав ганчіркою вимочували воду на підлозі. Викрутив її у раковину, знову вимочив, знову викрутив. Через кілька повторів, аварія була локалізована. Перевдягнувшись у чисту білизну, чоловік узяв до рук смартфон і набрав маму:
- Алло?
- Купи "Крота", - наказав Сергій.
- Куплю, - розгублено відповіла мама і кинула слухавку.
Із почуттям вирішеної проблеми, чоловік повернувся до звичного життя.
Ближче до обіду, гримнула металева хвіртка, що веде на вулицю. Чоловік виглянув у вікно і побачив, як мама вже заводить у гараж свій велосипед з кошиком на передньому колесі, заповненому покупками. Через хвилину вона вже була у вітальні.
- Доброго ранку! - привітався син.
- Доброго! - відповіла мама, витягла з пакета пляшку "Крота" і віднесла її до пральної машини.
- Треба прочитати інструкцію, - вимовив син.
Він узяв смартфон і зробив кілька знімків етикетки пляшки, увімкнувши макрозйомку. Після їх збільшення на екрані, прочитав: "150-200 мл засобу залити у стік на 20-30 хв. Змити великою кількістю води".
- Пропоную зняти гофру і залити прямо у трубу., - сказав син.
- Та залий у злив душу і все, - запропонувала мама.
Син мовчки почав реалізовувати свій план. Він зняв з унітазу частину гофри, відкривши вид на воду, що стояла у трубі.
- Ось, дивись, - сказав син до мами, - якщо залити у душ, тут витече на підлогу.
- Може викликати майстра? - запитала мама і почала шукати на телефоні його номер.
- Давай спробуємо, - запропонував син, - і якщо не допоможе, то викличеш. Треба тільки почекати, поки вода опуститься, щоб було куди лити. Вже на сантиметр опустилася за пару годин.
- Ну, давай, - погодилася мама і пішла вправлятися.
По обіді, після споглядання, як повільно уходить вода, Сергію спало на думку,, що можна прискорити процес. Знайшовши на подвір'ї банку з-під "Пепсі", прив'язав шматок мотузки. Для зручності встромив довгу палку, отримавши щось схоже на черпак. Критично оцінивши конструкцію, зробив шилом отвір у стінці банки, через яку вода повинна набиратися. Розрахунки не підвели, і через 10 хвилин воду із труби було благополучно вичерпано у відро, яке люб'язно приготувала мама. Натомість було залито 200 мл "Крота". Через пів години син спробував змити засіб, зливши воду у душі. Після пари чашок води, рівень у трубі піднявся до максимуму, загрожуючи вилилися на підлогу.
- Почекаємо, - оптимістично сказав син.
Через пару годин рівень води не змінився ні на міліметр.
- Дзвони майстру, - запанікував син.
Мама набрала номер "сашко вода". Абонент не відповідав.
- Почекаємо, - вже не так оптимістично сказав син.
Через пару годин ситуація не змінилася.
- Алло? Так, я дзвонила по каналізації. Там вода не уходить, - відповіла мама. - На, поясни, - сказала вона і простягла трубку сину.
- Між унітазом і раковиною забилася труба. Далі, від раковини, вода проходить, - хотів пояснити майстру син, але виходив лише непов'язаний потік слів.
- Чекайте, я зберуся і приїду, - відповів майстер, - тільки розкажіть до вас дорогу.
Син передав телефон мамі — тепер була її черга пояснювати.
Минули довгі пів години очікування. Під воротами з'явився білий бус. Сергій узяв трохи сухого корму і підійшов до гаража.
- Малиш, на! - закричав син, гукаючи собаку, і жбурнув корм на підлогу. Малиш забіг у гараж, а чоловік вибіг з нього, закривши двері за собою на петлю замка.
- Заходьте! - гукнув він до майстра, який стояв біля хвіртки. - Тільки світло дадуть за графіком через пів години.
- Почекаємо, - оптимістично сказав майстер і, відкривши задні двері буса, почав зносити інструменти до порога.
Світло дали за графіком.
- У вас є переноска? - поцікавився Саша.
- Є, - відповіла мама, - ми у неї пралку вмикаємо. Ось, Сашо, візьміть. Тільки у другу розетку не вмикайте, бо вона підгоріла.
- Відкрийте яму, - попросив Саша.
На подвір'ї вже стемніло. Сергій вдягнув перчатки і літню куртку, повісив на шию ліхтарик, взув калоші та, озброївшись ломом, відсунув люк у бік.
- Ого, - здивувався Саша, - величенька.
- Позавчора відкачали, - повідомив Сергій.
- А ну відкрийте кран у раковину.
Сергій збігав у ванну й відкрив кран.
- Закривайте! - почулося здаля.
Сергій виглянув з дверей.
- Біжить, - резюмував Саша.
Майстер заніс у вітальню трос для прочищення труб, пристрій прокручування троса, і дві труби із чорного поліетилену. які з'єднав у одну. Щоб вмістити її на підлозі, довелося відкрити прозорі двері у другу половину будинку. Засунув трос у трубу і підключив пристрій у переноску. На кінець троса, що виглядав із труби, надягнув насадку за допомогою спеціального замка на кінці. Потім протягнув трос через отвір у пристрої. Тримаючи трос однією рукою, натиснув ручку пристрою і трос почав крутитися, намагаючись насадкою вкрутитися у затор. Задоволений результатом, майстер засунув трос у трубу, наскільки зміг і той у щось уперся. Натиснув ручку і трос із гучним звуком почав крутитися, намагаючись пройти далі. Через пару секунд відпустив ручку і потягнув трос назад, але той застряг. Майстер перевів перемикач збоку пристрою в інше положення і натистув ручку. Трос почав крутитися в інший бік, намагаючись викрутитися із затору. Відпустивши ручку, Саша потягнув трос і той піддався. Повторивши процедуру, трос пройшов далі і знову застряг. Майстер відточеними рухами крутив перемикач, сіпав ручкою, поправляв поліетиленову трубу, то висовуючи з неї трос, то засовуючи. Сергій почав втрачати розуміння, що відбувається.
На якомусь етапі Саша витягнув трос з каналізації. На насадку був насажений шматок троса і ганчірки.
- Що це? - звернувся Саша до Сергія.
- Насадка? - припустив Сергій.
- Це не насадка. У вас хтось вже чистив труби? - допитувався Саша.
- Ма! - вигукнув Сергій.
- Що таке? - з'явилася мама.
- У вас хтось був до мене? - здивував Саша.
- Весною зверталася по оголошенню. Приїзджав Юра, переселенець із Харкова. Запускав трос з боку ями. Бідкався, що обірвалася дорога насадка, - розповіла мама.
- Гляньте, ось моя насадка. А це шматок троса, - наполягав Саша.
- Я думала, він її витягнув, - бідкалася мама. - Я ж не знала. Він не казав, що залишив.
Майстер звільнив насадку і знову почав намагатися пробити затор. Мама ретирувалася до іншої кімнати, а Сергій залишився стояти із червоним обличчям. Після чергових спроб, майстер витягнув трос і матюкнувся. Трос закінчувався замком — насадки не було…
Останнє редагування:
Іронія
Куратор теми
Статус: Офлайн
Реєстрація: 28.01.2013
Повідом.: 53168
Реєстрація: 28.01.2013
Повідом.: 53168
Має такий вигляд як "далі буде".
Але ти мене трохи розхвилював своїм "не хочу вас засмучувати", я думала щось погане трапилося. А тут на щастя всього лиш каналізація
Статус: Онлайн
Реєстрація: 09.03.2013
Повідом.: 3990
Реєстрація: 09.03.2013
Повідом.: 3990
Шедеврально.На розкладеному дивані лежало три сонних тіла. Найбільше місця займав огрядний чоловік на ім'я Сергій. У його ногах спав висловухий шотландський кіт по кличці Том. А посеред ліжка безпорадно лежала безпородна кішка по кличці Мала. Після ночі спроб не потривожити сон сірих пухнастиків, у голові чоловіка вигулькнув слоган із реклами матраців: "Здоровий сон доступний кожному!" Іронічно посміхнувшись, він обережно виліз із-під теплої ковдри у холодну кімнату. Узявши до рук смартфон, Сергій натиснув клавішу включення. На великому екрані маленькими літерами з'явився напис: "П'ятниця". Після розблокування вказівним пальцем, на екрані показався робочий стіл. Невдовзі, під вправними рухами великих пальців, на ньому з'явилася переписка.
Чоловік поспіхом вдягнув шкарпетки і спортивні штани. По дорозі у вітальню накинув на плечі зимову куртку. За прозорими дверима, що ділили будинок на дві половини, узяв білий пакет з їжею: 2 л молока, 0,5 л сметани, 0,5 кг сиру. У цій частині будівлі відсутнє опалення, тому можна було не хвилюватися за молочне, що залишила тут мама дві години тому. Термометр на стіні показував лише 7 °C. Сергій вхопив пакет за ручки, взув пляжні капці та поспішив надвір до хвіртки. З іншого боку вже чекав сусід Сергій Сергійович. Він забрав пакет, не забувши сказати:
- Дякую!
- На здоров'я! - ввічливо відповів Сергій.
Кожен повернувся додому із почуттям виконаного обов'язку.
Чоловік зайшов до хати. Скинув куртку і капці, та попрямував до котів. Ті вдавали, що сплять. Хоча насправді дрімали після сніданку. Погладивши кожного, він вдягнув на себе сорочку, в'язану жилетку та ще одні штани. Доповнивши образ в'язаною шапкою, знову вийшов надвір, не забувши про капці. Завітав у вуличний туалет. На зворотньому шляху заглянув у гараж. Назустріч вискочив радісний пес Малиш. Це був дворянин вагою під 40 кіло. Мати Сергія закрила його, щоб той не ув'язався за нею до магазину. Тепер, маючи пару годин фори, вона могла не турбуватися, що пес її вистежить. Роздавши усім бажаючим сухого корму, чоловік вирушив у ванну кімнату.
Колись тут була ванна, та зараз її місце займають душова кабіна й унітаз. Залишилася тільки частина водопровідних труб, що виходить у вигрібну яму на городі. Знявши із себе весь одяг, Сергій акуратно склав його на кришку унітазу і рішуче ступив босими ногами на холодну поверхню піддону душової кабіни. Відкрив змішувач у положенні максимальної температури води. Із нього одразу хлинула холодна вода, а у сусідній кімнаті включилася газова колонка. Підставивши долоні, чоловік терпляче чекав, поки вода потеплішає. Коли температура піднялася до терпимої, присів і підставився під потік, наче під водоспад. Переконавшися, що тіло достатньо зволожене, перекрив змішувач і почав наносити гель для душу. Тим часом, вода підступно не зникала у зливі піддону. Сергій стурбовано виглянув з кабінки. Узяв з підлоги пластиковий вантуз. Присмоктавшись ним до зливу, зробив кілька поштовхів. Із шиплячим звуком вода пішла через верх на стику гофрованої трубки з унітазом. Розчарованого зітхнувши, швидко змив гель і почав ганчіркою вимочували воду на підлозі. Викрутив її у раковину, знову вимочив, знову викрутив. Через кілька повторів, аварія була локалізована. Перевдягнувшись у чисту білизну, чоловік узяв до рук смартфон і набрав маму:
- Алло?
- Купи "Крота", - наказав Сергій.
- Куплю, - розгублено відповіла мама і кинула слухавку.
Із почуттям вирішеної проблеми, чоловік повернувся до звичного життя.
Ближче до обіду, гримнула металева хвіртка, що веде на вулицю. Чоловік виглянув у вікно і побачив, як мама вже заводить у гараж свій велосипед з кошиком на передньому колесі, заповненому покупками. Через хвилину вона вже була у вітальні.
- Доброго ранку! - привітався син.
- Доброго! - відповіла мама, витягла з пакета пляшку "Крота" і віднесла її до пральної машини.
- Треба прочитати інструкцію, - вимовив син.
Він узяв смартфон і зробив кілька знімків етикетки пляшки, увімкнувши макрозйомку. Після їх збільшення на екрані, прочитав: "150-200 мл засобу залити у стік на 20-30 хв. Змити великою кількістю води".
- Пропоную зняти гофру і залити прямо у трубу., - сказав син.
- Та залий у злив душу і все, - запропонувала мама.
Син мовчки почав реалізовувати свій план. Він зняв з унітазу частину гофри, відкривши вид на воду, що стояла у трубі.
- Ось, дивись, - сказав син до мами, - якщо залити у душ, тут витече на підлогу.
- Може викликати майстра? - запитала мама і почала шукати на телефоні його номер.
- Давай спробуємо, - запропонував син, - і якщо не допоможе, то викличеш. Треба тільки почекати, поки вода опуститься, щоб було куди лити. Вже на сантиметр опустилася за пару годин.
- Ну, давай, - погодилася мама і пішла вправлятися.
По обіді, після споглядання, як повільно уходить вода, Сергію спало на думку,, що можна прискорити процес. Знайшовши на подвір'ї банку з-під "Пепсі", прив'язав шматок мотузки. Для зручності встромив довгу палку, отримавши щось схоже на черпак. Критично оцінивши конструкцію, зробив шилом отвір у стінці банки, через яку вода повинна набиратися. Розрахунки не підвели, і через 10 хвилин воду із труби було благополучно вичерпано у відро, яке люб'язно приготувала мама. Натомість було залито 200 мл "Крота". Через пів години син спробував змити засіб, зливши воду у душі. Після пари чашок води, рівень у трубі піднявся до максимуму, загрожуючи вилилися на підлогу.
- Почекаємо, - оптимістично сказав син.
Через пару годин рівень води не змінився ні на міліметр.
- Дзвони майстру, - запанікував син.
Мама набрала номер "сашко вода". Абонент не відповідав.
- Почекаємо, - вже не так оптимістично сказав син.
Через пару годин ситуація не змінилася.
- Алло? Так, я дзвонила по каналізації. Там вода не уходить, - відповіла мама. - На, поясни, - сказала вона і простягла трубку сину.
- Між унітазом і раковиною забилася труба. Далі, від раковини, вода проходить, - хотів пояснити майстру син, але виходив лише непов'язаний потік слів.
- Чекайте, я зберуся і приїду, - відповів майстер, - тільки розкажіть до вас дорогу.
Син передав телефон мамі — тепер була її черга пояснювати.
Минули довгі пів години очікування. Під воротами з'явився білий бус. Сергій узяв трохи сухого корму і підійшов до гаража.
- Малиш, на! - закричав син, гукаючи собаку, і жбурнув корм на підлогу. Малиш забіг у гараж, а чоловік вибіг з нього, закривши двері за собою на петлю замка.
- Заходьте! - гукнув він до майстра, який стояв біля хвіртки. - Тільки світло дадуть за графіком через пів години.
- Почекаємо, - оптимістично сказав майстер і, відкривши задні двері буса, почав зносити інструменти до порога.
Світло дали за графіком.
- У вас є переноска? - поцікавився Саша.
- Є, - відповіла мама, - ми у неї пралку вмикаємо. Ось, Сашо, візьміть. Тільки у другу розетку не вмикайте, бо вона підгоріла.
- Відкрийте яму, - попросив Саша.
На подвір'ї вже стемніло. Сергій вдягнув перчатки і літню куртку, повісив на шию ліхтарик, взув калоші та, озброївшись ломом, відсунув люк у бік.
- Ого, - здивувався Саша, - величенька.
- Позавчора відкачали, - повідомив Сергій.
- А ну відкрийте кран у раковину.
Сергій збігав у ванну й відкрив кран.
- Закривайте! - почулося здаля.
Сергій виглянув з дверей.
- Біжить, - резюмував Саша.
Майстер заніс у вітальню трос для прочищення труб, пристрій прокручування троса, і дві труби із чорного поліетилену. які з'єднав у одну. Щоб вмістити її на підлозі, довелося відкрити прозорі двері у другу половину будинку. Засунув трос у трубу і підключив пристрій у переноску. На кінець троса, що виглядав із труби, надягнув насадку за допомогою спеціального замка на кінці. Потім протягнув трос через отвір у пристрої. Тримаючи трос однією рукою, натиснув ручку пристрою і трос почав крутитися, намагаючись насадкою вкрутитися у затор. Задоволений результатом, майстер засунув трос у трубу, наскільки зміг і той у щось уперся. Натиснув ручку і трос із гучним звуком почав крутитися, намагаючись пройти далі. Через пару секунд відпустив ручку і потягнув трос назад, але той застряг. Майстер перевів перемикач збоку пристрою в інше положення і натистув ручку. Трос почав крутитися в інший бік, намагаючись викрутитися із затору. Відпустивши ручку, Саша потягнув трос і той піддався. Повторивши процедуру, трос пройшов далі і знову застряг. Майстер відточеними рухами крутив перемикач, сіпав ручкою, поправляв поліетиленову трубу, то висовуючи з неї трос, то засовуючи. Сергій почав втрачати розуміння, що відбувається.
На якомусь етапі Саша витягнув трос з каналізації. На насадку був насажений шматок троса і ганчірки.
- Що це? - звернувся Саша до Сергія.
- Насадка? - припустив Сергій.
- Це не насадка. У вас хтось вже чистив труби? - допитувався Саша.
- Ма! - вигукнув Сергій.
- Що таке? - з'явилася мама.
- У вас хтось був до мене? - здивував Саша.
- Весною зверталася по оголошенню. Приїзджав Юра, переселенець із Харкова. Запускав трос з боку ями. Бідкався, що обірвалася дорога насадка, - розповіла мама.
- Гляньте, ось моя насадка. А це шматок троса, - наполягав Саша.
- Я думала, він її витягнув, - бідкалася мама. - Я ж не знала. Він не казав, що залишив.
Майстер звільнив насадку і знову почав намагатися пробити затор. Мама ретирувалася до іншої кімнати, а Сергій залишився стояти із червоним обличчям. Після чергових спроб, майстер витягнув трос і матюкнувся. Трос закінчувався замком — насадки не було…
Статус: Онлайн
Реєстрація: 04.11.2008
Повідом.: 36844
Реєстрація: 04.11.2008
Повідом.: 36844
А далі? Що робити- то?
Статус: Онлайн
Реєстрація: 04.11.2008
Повідом.: 36844
Реєстрація: 04.11.2008
Повідом.: 36844
От халепа
Статус: Онлайн
Реєстрація: 09.03.2013
Повідом.: 3990
Реєстрація: 09.03.2013
Повідом.: 3990