та знаю-знаю, і що люди брешуть знаю теж. На жаль. А ти от не знаєшь, щастить тобі. А може навпаки - вони брешуть, а ти просто не здогадуєшся. Тоді не щастить, бо воно так... те саме... незручно
P.S. А чого ж першого номера не запостив?

1. Говорити неправду. Бреше, як піп у церкві (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 24); Брешеш, дівчино, неправда твоя (Павло Чубинський, V, 1874, 81); Чіпка мовчав.. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше?.. (Панас Мирний, II, 1954, 206); То нібито так: брехали старі люди, та й я за ними брешу (Іван Франко, IV, 1950, 63)