Усім привіт)
Квітневі Мудринки до кави
Про довгоденствіє
Торкався я в розмовах із ним і теми довгожительства, яке Світован означав давнім словом "довгоденствіє". Бо старі слова, любив казати, "як старе вино - пахкі і п'янкі".
Многії літа і благії літа, вважав він, у того, хто живе в погодженні з долею. Навіть зі стражданнями і смертю, які є Божою волею. Але при цьому наповнюють свій тривок мужністю і веселістю. Подовжують наш вік заняття, які вимагають водночас напруги фізичної і розумової, ще ліпше - мистецької. Як, приміром, гончарі, різьбярі, танцівники, мандрівники, збирачі. Ті заняття слід продовжувати якомога довше.
А загалом його рецепція довгоденствія проста: їсти легке і не носити важке; повільно дихати і швидко приймати рішення; рідше пити вино і частіше воду; менше думати і більше рухатися; помірно говорити і вволю спати; менше поживи для пам'яті і більше для розуму; більше заробляти і менше тратити; ближче до родини і подалі від громади; менше брати і більше давати; уникати клопотів і стягувати радість; змагатися зі страхами і не боятися новизни; жити, працювати, любити з надихом.
Про те, що не гоже роздзвонювати
Не роздзвонюй себе. Не пускай по вітру сокровенність свого серця. Не розказуй усім про свої плани, про свої благодіяння, про покути, обітниці і пости, про духовні знання, про родинні тертя, про свою мужність, про свої втрати...Пам'ятай: той, хто володіє нашими тайнами, врешті-решт заволодіє і нами. Не роздзвонюй себе світу. Дзвін серця має бути тихим і чистим.
Про цілісність твоєї години
Чи не щодня я піднімаюся на свою Розраду-гору. Це
моя година дня. Моя коротка духовна подорож. Дорога маленької прощі. З гори зазвичай я дещо приношу - суху колоду, в язанку хмизу, зілля, горіхи, ягоди, плитку старого муру, шапку дичок чи кошівку равликів...Це так, для виправдання хазяйського ока. Проте цінність походу в іншому - в самому сходженні. В полегші рук і голови. За роки ця "холоста" дорога в гору навчила мене головному: прогулянка - лише для втіхи і більше ні для чого. Але це не мало, це дуже багато. Це все. Либонь, із цього і став я строго розділяти всі інші свої дії і почування. Коли щось робиш - уся увага роботі, і тільки роботі. Коли спиш - спи і ні про що не думай. Коли їси - для тебе існує тільки їжа. Не розмовляй при цьому, не розмірковуй, не плануй, не мрій. Лише тоді продукти будуть їжею, себто - поживою на хосен. Одночасно робиться лише одна справа. В цьому твоя дисципліна і твоя цілісність.
Про секрет гарного волосся
Спостерігаю, як дівчата потерпають за красу свого волосся. Мушу сказати про мамині коси. Були вони густі, лискучі і тугі, як щіть, і в глибокій старості перейшли зі смолистої чорноти в голубувату сивину. У сестер моїх теж таке волосся, і в їхніх доньок. Жіночим родоводом передається спотання, як доглядати за косами. Миють їх гарячою водою, а споліскують прохолодною, настояною півгодині на рисі. Відтак протирають шовковим відрізом. Час від часу втирали в голову суміш яблучного соку, яйця і кислого молока, аби уздоровити волосся. Оце і ввесь секрет.
********
Шановні панове, котрі "за" голих дівчат - ви б може з квітами приходили в тему, де переважна кількість якраз дівчаток. Або з чимось смачненьким. Або з чимось таким, що тішить серце та милує око. І природа красива. І горнятко кави. Ну, такі, дрібнички.
Або не дрібнички...
