Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Ось такі патчі.
В книзі/серіалі було "Валар моргуліс", відгук "Валар дохаеріс". "Люди повинні вмерти" - "Люди повинні служити". А зараз як можна перекласти? :)
"Люди повинні обзавестися котиком", правильно? :) І, відповідно, йому і служити :-) (кухарем, прибиральником і офіціантом)

кіт валар муркуліс.jpg
 
  • Це лайк!
Реакції: E.N
Де сонце та тепло? Я скоро почну квакати як жаба на дощ! :D
 
Христя Кішик.

На початку 90-х я була ще доволі мала, тож одягалася в те, що мама купила. А жінки тоді такі гарні були, як зірки естради. Кольорові сукєнки з накладними плечиками, щоб знали, що то видна жінка, ледь не генеральша йде. Лосіни, легінси барвистого кольору «вирви око», светри кольорові ангорові з паєтками і стразами, люрексові кофти.
А макіяж який був красивий, зразу ся кидав своєю неповторністю: очі синіми тінями намальовані, а губи яскраво-рожевою помадою. Найголовніше в макіяжі було те, що кожна жінка мусіла використати туш та помаду до самого кінця. То був такий закон.
А коли я вже трохи стала дівка, то лахи сама собі підбирала. Які ж то файні були часи! Не то шо зараз: люди йдуть в торгові центри, їм там тепло, всюди гарно пахне, ніхто ся до них не чіпляє і вони починають страдати хєрньов - міряють по 150 раз одне й те саме.
А раніше я з мамою ходила на базар. Кинули тобі під ноги картонку, ти став на неї і міряєш джинси. Навіть якщо була зима і був сильний мороз - то нікому не було холодно, бо ти сильно хотів джинси і думка про моду тебе гріла жаром крутизни аж до самого серця. :-) А продавщиці які файні були на базарах! Всі, як одна! Всі тобі казали: «вам дуже пасує, ви така каралєва, беріть не пошкодуєте, в мене всі беруть, навіть жінка бізнесмена тіки в мене купує!». А ти стояла на тій картонці в джинсах, в яких тобі ґудзики заледве защіпалися, але тобі продавщиця все рівно казала: «беріть!». Тоді я мовчки знімала і тягнула маму до другої будки з джинсами. Там брала штани, а вони мені на сраці гармошкою висіли, але продавщиця тоже казала: «беріть, то якраз ваш фасон, раз виперете і всьо ся вскочить!». Я тоже знімала. І ми йшли до третьої будки. Але я вже знала, якщо зараз не куплю, то мама мені дасть сумкою по хребті, щоб я ся сильно не вимахувала.

Шапку раніше дівки носили тільки в хаті, навіть якщо було 20 градусів морозу. В хаті шапку одягали, щоб мама бачила, а коли вийшли на вулицю - запхали в сумку і погнали на кавалєрку! Бо ж не холодно було! Мода гріла! Така тоді була цілюща мода, що ніколи не було холодно, незручно і ніколи ноги не боліли. :ги:
Всі ходили на каблуках. :любов: Які кросівки! За кросівки могли висміяти.
Справжня дівка- то коротка вузька спідничка, колготки 40 ден і підбори. :клас: Дівки думали про красу. А краса - то страшна сила!
А зараз я підбори взуваю хіба що до фотографії :) Бо краса красою, а коли ти знімаєш туфлі, то відчуваєш себе щасливою. І не хочеться, щоб тебе щось тиснуло, муляло, заважало, підпирало... а ні некомфортний одяг чи взуття, а ні некомфортні люди...Бо краса - це душевна рівновага зі собою та світом.
Файного життя вам бажаю, людоньки!
Одягайтеся так, як вам хочеться, але в душі будьте завжди кольоровими!

 бузкова.webp
 
Христя Кішик.

На початку 90-х я була ще доволі мала, тож одягалася в те, що мама купила. А жінки тоді такі гарні були, як зірки естради. Кольорові сукєнки з накладними плечиками, щоб знали, що то видна жінка, ледь не генеральша йде. Лосіни, легінси барвистого кольору «вирви око», светри кольорові ангорові з паєтками і стразами, люрексові кофти.
А макіяж який був красивий, зразу ся кидав своєю неповторністю: очі синіми тінями намальовані, а губи яскраво-рожевою помадою. Найголовніше в макіяжі було те, що кожна жінка мусіла використати туш та помаду до самого кінця. То був такий закон.
А коли я вже трохи стала дівка, то лахи сама собі підбирала. Які ж то файні були часи! Не то шо зараз: люди йдуть в торгові центри, їм там тепло, всюди гарно пахне, ніхто ся до них не чіпляє і вони починають страдати хєрньов - міряють по 150 раз одне й те саме.
А раніше я з мамою ходила на базар. Кинули тобі під ноги картонку, ти став на неї і міряєш джинси. Навіть якщо була зима і був сильний мороз - то нікому не було холодно, бо ти сильно хотів джинси і думка про моду тебе гріла жаром крутизни аж до самого серця. :-) А продавщиці які файні були на базарах! Всі, як одна! Всі тобі казали: «вам дуже пасує, ви така каралєва, беріть не пошкодуєте, в мене всі беруть, навіть жінка бізнесмена тіки в мене купує!». А ти стояла на тій картонці в джинсах, в яких тобі ґудзики заледве защіпалися, але тобі продавщиця все рівно казала: «беріть!». Тоді я мовчки знімала і тягнула маму до другої будки з джинсами. Там брала штани, а вони мені на сраці гармошкою висіли, але продавщиця тоже казала: «беріть, то якраз ваш фасон, раз виперете і всьо ся вскочить!». Я тоже знімала. І ми йшли до третьої будки. Але я вже знала, якщо зараз не куплю, то мама мені дасть сумкою по хребті, щоб я ся сильно не вимахувала.

Шапку раніше дівки носили тільки в хаті, навіть якщо було 20 градусів морозу. В хаті шапку одягали, щоб мама бачила, а коли вийшли на вулицю - запхали в сумку і погнали на кавалєрку! Бо ж не холодно було! Мода гріла! Така тоді була цілюща мода, що ніколи не було холодно, незручно і ніколи ноги не боліли. :ги:
Всі ходили на каблуках. :любов: Які кросівки! За кросівки могли висміяти.
Справжня дівка- то коротка вузька спідничка, колготки 40 ден і підбори. :клас: Дівки думали про красу. А краса - то страшна сила!
А зараз я підбори взуваю хіба що до фотографії :) Бо краса красою, а коли ти знімаєш туфлі, то відчуваєш себе щасливою. І не хочеться, щоб тебе щось тиснуло, муляло, заважало, підпирало... а ні некомфортний одяг чи взуття, а ні некомфортні люди...Бо краса - це душевна рівновага зі собою та світом.
Файного життя вам бажаю, людоньки!
Одягайтеся так, як вам хочеться, але в душі будьте завжди кольоровими!

 бузкова.webp
Все правда! До останнього слова! Ще були китайські пуховики, після яих виглядав як недощипана курка:D
А ті ангорови светрики були так густо вишиті штучними перлинами та паєтками, що могли зійти за обладунки:D
 
Останнє редагування:
:-)

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Мабуть боян, та хай.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
О, а я не бачу що там, а ви?
 
Питання :-)

 
Питання :-)

Квіти...Гаррі у цьому році вирішив стригти чорнобривці ( у ящиках, на балконі) Три роки йому до них діла не було. Тепер, як що не надкусить - день прожив даремно :D
 
В моєму перепості з Тредса. В мене не відкривається звідси.
Хоча я й твої не бачу відео.
Лено, смачні слойки купила. Грушеві. Таке тісно листкове (слойоне) і наче на дріжджах, трикутник, крем в середині, схоже, заварний, але дуже густий, з грушевим джемом чи імітацією.
Таке ж можна і спекти спробувати.
 
Останнє редагування:
Назад
Зверху Знизу