Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Іронія сказав(ла):
До речі, автор пише рос, але принципово не видає нею. Перекладач робить переклад українською, тоді видають.
Натисніть, щоб розгорнути...
Він УСе пише рос? Виданих книжок тільки три.. І конкретно ця "Я бачу, вас цікавить пітьма" написана дивовижно :) Дуже багато рос.суржика. Але зустрічаються (рідко, не на кожній сторінці) і слова з західної говірки. Зовсім не віриться, що так міг би перекласти професійний перекладач, скоріш все-таки авторська манера.. :)
 
Літери були встановлені на сталевій конструкції приблизно метр заввишки, але зараз сніг майже цілком поховав її, і робітникам, щоб ті літери під’єднати, доводилося зариватися в кучугуру, наче двом песцям-переросткам.

— А погода яка! — змахнув руками бригадир. — І щиток у вас старий! Моя б воля, я б усе це відклав!

— У нас тут знаєш, чия воля. Мене оно з-за столу підняли, поняв, да? А чого? Бо Павло Борисович кої-кому не додзвонився. Сильно він таке не любить… А як він сказав щось здєлать, а ви взяли та й не змогли, — то це вже не просто «не любить», — і Субота зробив у повітрі пас, наче прикріпив до уявної шкали невидиму табличку. — Отут-о «не любить», осьде, вище, «ненавидить», далі, ****, «чистий сказ»… Потім довго нічого нема, поняв? І отам наверху — те, шо з ним буде, якщо ця фігня зараз не заработа!

Тут Субота мимоволі лигнув і замислився.

— Онде ваш Захар! — сказав раптом бригадир і показав на самотню постать, що виринула з темряви найближчого провулку в холодне світло ліхтарів.

— Захар! — заревів Субота. — Ти чого трубку не береш?!

— А шо таке? — захеканий Науменко неуважно поплескав себе по кишенях і знову завертів головою.

— Тупогуб додзвониться не може! Мене з-за столу витягнув.

— Йо-ке-ле-мене! — Науменко здивовано подивився на допотопну «нокію», що її допіру витягнув із кишені. — Сів, кажись. На морозі так рєзко сідає…

— Рєзко сідає в нього! А я рєзко піднявся з тьощиного дня народження й побіг Захара шукать!

— То він не тут? — Науменко знову повертів головою. — Ну… Павло Борисович.

— Якби він був тут, ми б уже до твоєї довбешки проводи підключали, я тобі точно кажу! А так — тільки до буков, бачиш? На, сам йому об’ясняй! Він так кричить, аж у мене зуби болять.

— Пал-Борисчу… Телефон сів… Нам часік іще! Там із комунікацією в людей проблеми. Електрик у нас, правду говоря…

Науменко затнувся на півслові, й завмер, роззявивши рота, тільки час до часу кивав і самими лише губами безгучно проказував «поняв».

— О-хо-хо-хох… — ще раз промимрив Науменко в трубку, і нервово відкашлявся. — Може, ще хоч минут зо двадцять їм дать, бо ж… А… Поняв… Як є, так і включимо, я поняв… О-хо-хо-хох… Зараз!

Відірвавшись від слухавки, Науменко гаркнув на робітників:

— Включай, шо є! Людина не може пів ночі ждать!
____
:-)
 
Ф'яметта сказав(ла):
Дуже багато рос.суржика.
Натисніть, щоб розгорнути...
Там же суржик виключно у окремих персонажів. Це така стилізація під "живу" мову. Текст "від автора" там без жодного суржика. А персонажі говорять кожен в своєму стилі, майже в кожного свій власний.
 
Ф'яметта сказав(ла):
Літери були встановлені на сталевій конструкції приблизно метр заввишки, але зараз сніг майже цілком поховав її, і робітникам, щоб ті літери під’єднати, доводилося зариватися в кучугуру, наче двом песцям-переросткам.

— А погода яка! — змахнув руками бригадир. — І щиток у вас старий! Моя б воля, я б усе це відклав!

— У нас тут знаєш, чия воля. Мене оно з-за столу підняли, поняв, да? А чого? Бо Павло Борисович кої-кому не додзвонився. Сильно він таке не любить… А як він сказав щось здєлать, а ви взяли та й не змогли, — то це вже не просто «не любить», — і Субота зробив у повітрі пас, наче прикріпив до уявної шкали невидиму табличку. — Отут-о «не любить», осьде, вище, «ненавидить», далі, ****, «чистий сказ»… Потім довго нічого нема, поняв? І отам наверху — те, шо з ним буде, якщо ця фігня зараз не заработа!

Тут Субота мимоволі лигнув і замислився.

— Онде ваш Захар! — сказав раптом бригадир і показав на самотню постать, що виринула з темряви найближчого провулку в холодне світло ліхтарів.

— Захар! — заревів Субота. — Ти чого трубку не береш?!

— А шо таке? — захеканий Науменко неуважно поплескав себе по кишенях і знову завертів головою.

— Тупогуб додзвониться не може! Мене з-за столу витягнув.

— Йо-ке-ле-мене! — Науменко здивовано подивився на допотопну «нокію», що її допіру витягнув із кишені. — Сів, кажись. На морозі так рєзко сідає…

— Рєзко сідає в нього! А я рєзко піднявся з тьощиного дня народження й побіг Захара шукать!

— То він не тут? — Науменко знову повертів головою. — Ну… Павло Борисович.

— Якби він був тут, ми б уже до твоєї довбешки проводи підключали, я тобі точно кажу! А так — тільки до буков, бачиш? На, сам йому об’ясняй! Він так кричить, аж у мене зуби болять.

— Пал-Борисчу… Телефон сів… Нам часік іще! Там із комунікацією в людей проблеми. Електрик у нас, правду говоря…

Науменко затнувся на півслові, й завмер, роззявивши рота, тільки час до часу кивав і самими лише губами безгучно проказував «поняв».

— О-хо-хо-хох… — ще раз промимрив Науменко в трубку, і нервово відкашлявся. — Може, ще хоч минут зо двадцять їм дать, бо ж… А… Поняв… Як є, так і включимо, я поняв… О-хо-хо-хох… Зараз!

Відірвавшись від слухавки, Науменко гаркнув на робітників:

— Включай, шо є! Людина не може пів ночі ждать!
____
:-)
Натисніть, щоб розгорнути...
Ну от, як раз чудова ілюстрація до мого поста. Порівняйте "авторські" фрази з репліками персонажів. Якщо викинути репліки персонажів і читати тільки авторський текст, він ідеальний.
 
Сонний Равлик сказав(ла):
Там же суржик виключно у окремих персонажів. Це така стилізація під "живу" мову.
Натисніть, щоб розгорнути...
Зрозуміло :)
Сонний Равлик сказав(ла):
Текст "від автора" там без жодного суржика.
Натисніть, щоб розгорнути...
Загалом дуже цікаво читати. І треба вчитуватися в кожне речення, нічого не пробігати "по діагоналі", щоб поскоріше. :) Аналог двох кнопок Морфеуса вже був)

1.jpg
 
Сонний Равлик сказав(ла):
Ну от, як раз чудова ілюстрація до мого поста. Порівняйте "авторські" фрази з репліками персонажів. Якщо викинути репліки персонажів і читати тільки авторський текст, він ідеальний.
Натисніть, щоб розгорнути...
Причому, наскільки я пам'ятаю, кияни (чи де там починається дія) говорять теж суржиком, але менш жахливим, а в захолусті вже суржик посилюється. Це очевидно такий прийом. Можна сперечатись про його доречність, але ясно, що це зроблено навмисне. Впевнена, що перекладач ще й слова важко підбирав. Бо написати неправильно, знаючи як направді правильно, набагато складніше, ніж просто написати правильно )
 
Ф'яметта сказав(ла):
Загалом дуже цікаво читати. І треба вчитуватися в кожне речення, нічого не пробігати "по діагоналі", щоб поскоріше. :) Аналог двох кнопок Морфеуса вже був)
Натисніть, щоб розгорнути...
Ой, та там алюзія на алюзії ) Я аж втомилась )
 
Ф'яметта сказав(ла):
Він УСе пише рос? Виданих книжок тільки три.. І конкретно ця "Я бачу, вас цікавить пітьма" написана дивовижно :) Дуже багато рос.суржика. Але зустрічаються (рідко, не на кожній сторінці) і слова з західної говірки. Зовсім не віриться, що так міг би перекласти професійний перекладач, скоріш все-таки авторська манера.. :)
Натисніть, щоб розгорнути...
Він російськомовний. Почитай про нього, там цікаво.
 
Іронія сказав(ла):
Про що завгодно, але щоб це було схоже на ШІ - з цими його неправильними реченнями і словами, які роблять тексти смішними.
Натисніть, щоб розгорнути...
Хлопчик на ім’я Тарасик вирішив одного ранку піти до лісу, щоб зібрати грибів. Він чув від бабусі, що гриби — це справжній дар природи, але ніколи раніше сам їх не збирав. Озброївшись кошиком, він крокував стежкою, вдивляючись у траву й мох. Невдовзі його увагу привернули яскраво-червоні гриби з білими цятками — мухомори. Тарасик був зачарований їхньою красою і, не знаючи, що вони отруйні, почав обережно складати їх у кошик.

Коли кошик наповнився, хлопчик радісно повернувся додому, гордо демонструючи здобич матері. Але мама одразу помітила, що гриби, які він зібрав, небезпечні. Вона пояснила сину, що мухомори отруйні, і хоч вони гарно виглядають, збирати їх не можна. Тарасик злякався, що зробив щось неправильне, але мама заспокоїла його, сказавши, що головне — вчитися на помилках.

Після цього випадку хлопчик більше не брався за збір грибів без дорослих. Однак він почав вивчати гриби в книжках, щоб одного дня стати справжнім грибником і розумітися на кожному з них, уникаючи небезпечних. Мухомори ж стали для нього символом обережності та мудрості.
 
Айвенgо сказав(ла):
Хлопчик на ім’я Тарасик вирішив одного ранку піти до лісу, щоб зібрати грибів. Він чув від бабусі, що гриби — це справжній дар природи, але ніколи раніше сам їх не збирав. Озброївшись кошиком, він крокував стежкою, вдивляючись у траву й мох. Невдовзі його увагу привернули яскраво-червоні гриби з білими цятками — мухомори. Тарасик був зачарований їхньою красою і, не знаючи, що вони отруйні, почав обережно складати їх у кошик.

Коли кошик наповнився, хлопчик радісно повернувся додому, гордо демонструючи здобич матері. Але мама одразу помітила, що гриби, які він зібрав, небезпечні. Вона пояснила сину, що мухомори отруйні, і хоч вони гарно виглядають, збирати їх не можна. Тарасик злякався, що зробив щось неправильне, але мама заспокоїла його, сказавши, що головне — вчитися на помилках.

Після цього випадку хлопчик більше не брався за збір грибів без дорослих. Однак він почав вивчати гриби в книжках, щоб одного дня стати справжнім грибником і розумітися на кожному з них, уникаючи небезпечних. Мухомори ж стали для нього символом обережності та мудрості.
Натисніть, щоб розгорнути...
Це схоже на ШІ, але не схоже на смішне оповідання :-)
Але підозрюю, що це писав не ти, а сам ШІ )
 
Іронія сказав(ла):
Це схоже на ШІ, але не схоже на смішне оповідання :-)
Але підозрюю, що це писав не ти, а сам ШІ )
Натисніть, щоб розгорнути...
Хлопчик на ім’я Тарасик вирішив піти до лісу по гриби, озброївшись кошиком і вірою в те, що гриби самі до нього прийдуть. І ось, удача! Яскраво-червоні гриби з білими цятками — справжній скарб! “Оце так трофей!” — подумав Тарасик, не знаючи, що зібрав цілий кошик мухоморів, які більше годяться для гномів, ніж для обіду.

Повернувшись додому, хлопчик з гордістю показав мамі свою здобич. Мама окинула поглядом мухомори й сказала: “Ну, що ж, синку, ти, здається, хочеш приготувати суперсуп, після якого полетиш за хмари”. Вона пояснила, що мухомори хоч і красиві, але отруйні, і не годяться навіть для вареників.

Після цього Тарасик вирішив не ризикувати життям заради грибів і більше не ходив до лісу без дорослих. Замість цього він почав вивчати гриби в книжках і навіть завантажив додаток “Грибник-початківець”. А мухомори стали для нього нагадуванням, що краса буває оманливою — особливо, коли вона може відправити тебе у світ фантазій.
 
Айвенgо сказав(ла):
Хлопчик на ім’я Тарасик вирішив піти до лісу по гриби, озброївшись кошиком і вірою в те, що гриби самі до нього прийдуть. І ось, удача! Яскраво-червоні гриби з білими цятками — справжній скарб! “Оце так трофей!” — подумав Тарасик, не знаючи, що зібрав цілий кошик мухоморів, які більше годяться для гномів, ніж для обіду.

Повернувшись додому, хлопчик з гордістю показав мамі свою здобич. Мама окинула поглядом мухомори й сказала: “Ну, що ж, синку, ти, здається, хочеш приготувати суперсуп, після якого полетиш за хмари”. Вона пояснила, що мухомори хоч і красиві, але отруйні, і не годяться навіть для вареників.

Після цього Тарасик вирішив не ризикувати життям заради грибів і більше не ходив до лісу без дорослих. Замість цього він почав вивчати гриби в книжках і навіть завантажив додаток “Грибник-початківець”. А мухомори стали для нього нагадуванням, що краса буває оманливою — особливо, коли вона може відправити тебе у світ фантазій.
Натисніть, щоб розгорнути...
А це може й ти писав. Хоча воно довге, не впевнена, що став би витрачати час.
Але того ефекту, який я хотіла, все одно нема. А! Ти користувався четвертою версією! Вона не робить таких помилок, як наш бот, тому так смішно не виходить.
 
Іронія сказав(ла):
А це може й ти писав. Хоча воно довге, не впевнена, що став би витрачати час.
Але того ефекту, який я хотіла, все одно нема. А! Ти користувався четвертою версією! Вона не робить таких помилок, як наш бот, тому так смішно не виходить.
Натисніть, щоб розгорнути...
По моєму смішність на високому рівні.
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу