Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Оце приїхала і думаю: у Харкові ж мені теж подобається. Треба жити трохи тут, трохи там. Взимку в місті, навесні - у село :ги:
Але ж куди дівати курей і козу? :-)
 
Оце приїхала і думаю: у Харкові ж мені теж подобається. Треба жити трохи тут, трохи там. Взимку в місті, навесні - у село :ги:
Але ж куди дівати курей і козу? :-)
Розмах у тебе… І коза, і кури, і чоловік! А багато жінок обходяться однією мікроскопічною чи-хуа-хуа :D
 
Оце приїхала і думаю: у Харкові ж мені теж подобається. Треба жити трохи тут, трохи там. Взимку в місті, навесні - у село :ги:
Але ж куди дівати курей і козу? :-)
Не заводити. У тебе родичі там же в селі є, от хай вони тримають :) А ти будеш у них брати молоко і яйця :) Брати участь в тратах на харч для курей-кози. Жити півроку в селі, півроку в місті - це чудова ідея. 🐐🐓🌼
 
Не заводити. У тебе родичі там же в селі є, от хай вони тримають :) А ти будеш у них брати молоко і яйця :) Брати участь в тратах на харч для курей-кози. Жити півроку в селі, півроку в місті - це чудова ідея. 🐐🐓🌼
Та ні, як це не тримати :-)
Отакого, як ти пишеш, нема. Тримати тварину - це ж не тільки їжа для неї. А догляд? А не дай Боже, щось сталося? Он зараз лисиць стільки розвелося, що капець. Я писала колись, що нема дозволу на відстріл у селі, то вже є. Але ніхто їх не полює. І вони вже нічого не бояться, навіть не тікають. У моєї тітки одну курку задушила, а другу сидить і їсть на городі, просто біля двору. Тітка на неї крикнула, руками махнула, та відійшла на два метри, і їсть собі далі. Вони зараз ходять по селу, як собаки. А що буде, коли нові народяться, то страшно уявити. А потім сказ та села на карантин закривають. Люди і вже і птицю відмовляються тримати через них.
 
Та ні, як це не тримати :-)
:-)
Отакого, як ти пишеш, нема. Тримати тварину - це ж не тільки їжа для неї. А догляд? А не дай Боже, щось сталося?
Ну вони ж все одно для себе будуть тримати. А тобі треба тільки коли ти в селі. Ну от буде вважатися, що їхня коза і курки на 1/3 твої :)
 
Але одна справа створювати комфорт жінці, коли її зовнішність 20 років задовільняла твоє відчуття естетики та краси і інша справа, коли цього вимагає відцвіла, малознайома тобі бабенція, з якою ти місяць назад зійшовся.
Чесно кажучи, перший раз бачу це питання в розрізі "створівати їй комфорт". :-) Зазвичай це чоловіки прагнуть одружитися, щоб ЇМ комфорт створювали.
 
Згадалася книжка, яку читала десь рік тому. Роки 1950-ті. Жінка за 60 одружується з таким же чоловіком. Каже своїй доньці і онуці: він кухар, буде мені готувати! :браво: І їде до нього жити. Повертається через тиждень. Та ні, каже, нічого не вийшло. Виявилося. він на мені одружився, щоб я йому готувала, бо йому за все життя набридло :рл: :-)

Здавалося б, чого ви не з'ясували це питання на березі? Але ні, в ті роки було не прийнято задавати в лоб прості питання, все намагалися якось еківоками.
 
:-)

Ну вони ж все одно для себе будуть тримати. А тобі треба тільки коли ти в селі. Ну от буде вважатися, що їхня коза і курки на 1/3 твої :)
Це дуже дорого вийде, дешевше купувати, коли треба, молоко та яйця.
 
Квіточка в моєї тітки :)

IMG_20240224_155318.webp
 
Лено, це вже інші заповіді, так?
 
Це якимось чоловічим голосом сказано :-) (а конкретно Олександра Пономарьова)
(там далі було "а давайте христоситися". Зрозуміло, це було 20 років тому, молодий красивий і все таке :)

Ось послухала з ним інтерв'ю. Йому теж наснилася війна з ****ою в 2010 році, як і мені. І теж повна розгубленість була: "як це, не може бути.."

(само інтерв'ю україномовне, жодного слова рос.)
 
Останнє редагування:
Назад
Зверху Знизу