Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Я сьогодні сиділа на козі. Просто вона манікюр не хотіла робити, я її ледве звалила з ніг, а вона піднімається. Довелося на неї сісти :іржач: Три лапи обрізала, а на четвертій вона піднатужилася і вистрибнула. Стоячи вже дорізала. Але вона на мене не образилася :ги:
 
Іронія сказав(ла):
Я сьогодні сиділа на козі. Просто вона манікюр не хотіла робити, я її ледве звалила з ніг, а вона піднімається. Довелося на неї сісти :іржач: Три лапи обрізала, а на четвертій вона піднатужилася і вистрибнула. Стоячи вже дорізала. Але вона на мене не образилася :ги:
Натисніть, щоб розгорнути...
Це яка коза? Старша чи молодша?:)
 
Іронія сказав(ла):
Я сьогодні сиділа на козі. Просто вона манікюр не хотіла робити, я її ледве звалила з ніг, а вона піднімається. Довелося на неї сісти :іржач: Три лапи обрізала, а на четвертій вона піднатужилася і вистрибнула. Стоячи вже дорізала. Але вона на мене не образилася :ги:
Натисніть, щоб розгорнути...
Це практично виглядало як подвиг Геракла

Переглянути вкладення 13435169
 
паха сказав(ла):
Здрастуйте уси
Я вдома хоч на пару Годин
Але це все мое
Та мои спогади дитинство та юнацтва
Щось Ностальжи
Мабуть треба готуватися к чомусь новому
Вдачи вам усим
Натисніть, щоб розгорнути...
Тобі теж. Хай все буде добре.
 
E.N сказав(ла):
Це яка коза? Старша чи молодша?:)
Натисніть, щоб розгорнути...
Та ти шо - яка старша... :D Хоча зі старшою теж близькі стосунки сьогодні сталися - я її почухала по шиї. Я просто звикла Манюню чухать і знаю, що коли вона буцає головою, то не щоб битися, а щоб погладили. Ото простягнула руку і до Роза, ну, вона, звісно, одразу на мене роги наставила. Але вона на ланцюгу, і він вже був натягнений до кінця, тож буцнути вона мене б і не змогла. А я взяла і між рогами погладила. А вона стоїть, завмерла і не махає ними. Отак потім і по шиї погладила. Так що я її вже зовсім не боюся, хоча під роги все одно лізти не буду.
 
Останнє редагування:
Іронія сказав(ла):
Та ти шо - яка старша... :D Хоча зі старшою теж близькі стосунки сьогодні сталися - я її почухала по шиї. Я просто звикла Манюню чухать і знаю, що коли вона буцає головою, то не щоб битися, а щоб погладили. Ото простягнула руку і до Роза, ну, вона, звісно, одразу на мене роги наставила. Але вона на ланцюгу, і він вже був натягнений до кінця, тож буцнути вона мене б і не змогла. А я взяла і між рогами погладила. А вона стоять і не махає ними. Отак потім і по шиї погладила. Так що я її вже зовсім не боюся, хоча під роги все одно лізти не буду.
Натисніть, щоб розгорнути...
Сувора ваша Роза :D
 
Айвенgо сказав(ла):
Це практично виглядало як подвиг Геракла
Натисніть, щоб розгорнути...
Саме так воно і виглядало. В мене аж руки болять тепер. Вона ж сильна, я її тримаю за дві ноги (передню і задню), штурляю, а вона стоїть на двох - і не штурляється. Ледве завалила.
Ну, ото що тільки там лев ще вкусити міг, а ця не кусається, хоча буцнути трохи намагалася. А взагалі її страшно за ноги тримати - в неї так тріщать коліна, аж боюся, що переламаються. Я в перший раз і подумала, що ногу їй зламала.
Айвенgо сказав(ла):
Це молодша. Старшу Іронія ще не може повалити на землю, вона мускулиста.
Натисніть, щоб розгорнути...
Та молодша ще сильніша ніж старша. Але ж у старшої роги. А в Манюні вони навіть через шкіру не вилізли, тільки бугорочки :)
 
E.N сказав(ла):
Сувора ваша Роза :D
Натисніть, щоб розгорнути...
Коза сидить на печі та й каже:

Я коза-дереза,
За три копи куплена,
Півбока луплена.
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету,
Тут тобі й смерть!
:увага:
 
Айвенgо сказав(ла):
Коза сидить на печі та й каже:

Я коза-дереза,
За три копи куплена,
Півбока луплена.
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету,
Тут тобі й смерть!
:увага:
Натисніть, щоб розгорнути...
А Іронія їй і відповідає: а фігушки! :-)
 
Оце мами не було, мені довелося її доїти, то вона почала коники викидати, молока не дає і стрибає. Я її пару разів дубцем шмаргонула, то вона враз заспокоїлася.
 
Чай з манго смачний, племінниця пригостила. Принесла по пакетику мені, мамі і моєму дядькові. Чотири роки дитині, а запам'ятало, що він минулого разу (а це вже з місяць) казав, що хотів би десь купити смачний чай!
То вдома коли чай пили, вона і сказала, що понесе нас пригощати :eyecrazy:
Смачний. Але ж то хімія якась, наврядчи там манго, і аж такий насичений аромат.

А мені оце як дощі закінчилися, так аж енергія одразу підвищилася. Ну, ви це вже побачили по історії з козою. Так ще й поетично Остапа понесло, вірші так і пруть :іржач:
Я ж цілий місяць (чи вже більше) відчувала себе як медуза на березі, вже й забула як воно буває.
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу