Вони оглянулися на мене з зацікавленістю, спершу не знаючи, що вони там роблять, але потім вирішили, що це одне з наших традиційних зустрічей у малий дах, і почали зі мною розмову. Потім ми разом вийшли на вулицю і пішли в парк гуляти. Та й не думайте, що моїй зірці-другарці не сподобалась ця ситуація, навпаки - вона теж вирішила долучитись до нашої веселощів, тож засвітилась ще яскравіше, ніж зазвичай. Минули ті прекрасні хвилини, і настав час повертатися додому, аж тут виявилося, що моя зірка-другарка забула, де саме знаходиться моя планета, тому ми заплуталися. Але коти Гаррі та Генрі тут же взялись на допомогу, і нарешті ми добралася до свого району. А зірка-другарка ще довго оповідала про всі чудеса космосу, які нам вдалося бачити за цю ніч.