Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

[Ф'яметта]

День кішки в Японії

Це кожен день у кошатників.

 

[Ф'яметта]

Закуповуємо борошно, якщо скінчилось, - Масницю 2025 року Україна відзначить із 24 лютого до 2 березня

У мене цього року якась дострокова Масляна Вже два тижня майже кожного дня їх

 

[_Sir_]

У меня сьогодні поминальна батьківська субота.

 

[Ф'яметта]

- Привіт, Ізенько, - сказав Домовик. - Що це в тебе таке, значить, гарне, різнобарвне?
- Це мій килимок, дідусю, - пояснила кішка Ізенька. - Я на ньому грау.
- Бач ти, з котиками, - Домовик розглядав малюнок на килимку. - Мабуть спеціально, значиться, для тебе Велика його купила.
- Так, - погодилася кішка Ізенька. - Це тому, що я її килимок весь час відбирау. Ось Велика і каже: «Не хвилюйся, Ізенько, куплю я тобі килимок, навіть краще, красивіше і м'якіше».
- І що ж, не переживаєш тепер? - усміхнувся Домовик.
- Я й раніше не переживала, - пирхнула кішка Ізенька. - А той килимок у Великої все одно відбирала.
- Та навіщо ж тобі, значить, два килимки? - здивувався Домовик.
- Бо я тут Ізенька, а не Велика. Я вмію ногу за вухо задирати. І робити хоба. А Велика не вміє. Не розумію, що вона на килимку робить.
- Зарядку вона, значить, робить, - засміявся Домовик. – Як може, так і робить. Вона ж не кішка. Це людям для здоров'я корисно.
Кішка Ізенька задумалася. Домовик пройшовся по кімнаті.
- А я дивлюся, у тебе тут багато чого. Дзвін, і будиночок, отже, на три поверхи.
- Так. Я нагорі іноді спау, а внизу ховаюсь, - сказала кішка Ізенька.
- І лежанка, значить, гарна. Пухнаста.
- А в ній дрімау, - відповіла кішка Ізенька.
- На підвіконні пледики…
- А на них за пташками спостерігаю, і уявляю, що їх жеру.
- І кігтеточка, і іграшок повний будинок, значиться, - перераховував Домовик. - Та ще й килимок новий. Ціле котяче царство. Велика твоя все засмучується, що меблів мало. У тебе зате бач, як багато. Щасливе ти котяче дитятко.
- Так, це мої мяу-меблі, - поважно кивнула кішка Ізенька.
- То може, не будеш, значить, у твоїй Великій останній килимок відбирати? - запропонував Домовик. - Не шкода її тобі?
- Не розумієш ти, дідусю, - зітхнула кішка Ізенька. - Я ж не від жадібності. Просто хочу бути поряд. Мені ж цікаво, що вона робить. Ну і трошки грау, от і відбираю.
- Он як, значиться, - почухав у потилиці Домовик.
- Так. Ось, наприклад, бачиш, скільки в мене зручних містечок, щоб спати? А я все одно вночі спау поруч із Великою. Охороняю її, і сни погані відганяю.
Домовик лукаво посміхнувся:
- Ну ось, значить, і добре, що ти це розумієш. Молодець, Ізенька. Справно котячу службу несеш.
(с) Діана Удовіченко.

 

[_Sir_]

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[E.N]

Доброго ранку з добром

 

[ИринаИра]

Сьогодні відправили на презентацію книги Ніни Супруненко. Теж довелося писати, я це так не люблю. Люди сидять виступ слухають, а я то фоткаю, то прізвища з регаліями учасників записую...
P.S. Пташку не упізнала, зрозуміла лише коли її позивний назвали.

А де можна про це побачити, прочитати? Є сайт чи у ФБ, чи ще десь?
😊

 

[Іронія]

А де можна про це побачити, прочитати? Є сайт чи у ФБ, чи ще десь?
😊

Мій текст не вартий уваги, я ж не журналіст. Але гадаю, що скоро десь відео з'явиться, бо там і знімальні групи були з усіх боків, - ну, звісно, бо ж хар.адміністрація була присутня.

 

[ИринаИра]

Мій текст не вартий уваги, я ж не журналіст. Але гадаю, що скоро десь відео з'явиться, бо там і знімальні групи були з усіх боків, - ну, звісно, бо ж хар.адміністрація була присутня.

Ну хоч ми взнали, що відбувається у культурному житті міста. 😊 Цікаво жеж.
Я от писала у іншій темі, що колись так купила книжку Ганни Гін (до цього тільки знала, що вона журналіст). І також була місцева адміністрація, бо спонсор таких акцій. 😊

 

[MoonRainbow]

 

[Іронія]

Ну хоч ми взнали, що відбувається у культурному житті міста. 😊 Цікаво жеж.
Я от писала у іншій темі, що колись так купила книжку Ганни Гін (до цього тільки знала, що вона журналіст). І також була місцева адміністрація, бо спонсор таких акцій. 😊

Ну якщо вам цікаві подробиці, то можу текст дати, але він доволі сухий, просто перелік дій.

21 лютого в Арт-сховищі "Культура" відбулася презентація книги "Лютнева лють -2" Ніни Супруненко - української поетеси, членкині Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, Заслуженої діячки мистецтв України, яка багато років жила у нашому місті.
Захід було проведено під патронацією Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, який свого часу очолювала пані Ніна.
У залі зібралися представники адміністрації, друзі поетеси та всі охочі. На жаль, сама авторка була присутня лише онлайн, але це не завадило двосторонньому спілкуванню.
Пані Ніну привітали депутат Олександр Скорик та Ірина Донцова-Зеленська - голова громадської організації "Захист заради Перемоги". Культагітбригада цієї організації підготувала цікаву, сповнену почуттями програму.
Багато віршів Ніни Супруненко прозвучало зі сцени - їх читали артисти, друзі поетеси, рядки лунали під супроводом скрипки та у вигляді пісень...
Теплі слова почула пані Ніна від своїх друзів: Олександра Савенка - заслуженого діяча мистецтв України, режисера, сценариста, та Володимира Лященка - офіцера у відставці, члена ГО "Захист заради Перемоги".
Також на захід завітав гість з Польщі - волонтер, адвокат, фотокореспондент, який подарував книгу зі світлинами, що були зроблені ним по всій Україні від початку війни.
Ніна Супруненко - лірик, але які часи, такі і вірші, тож невдовзі побачить світ вже третя збірка з віршами про війну...

Немає покоління без війни.
За що ця кара нашій Україні?!
Сполохані – за що?! – дитячі сни,
Чим завинила й перед ким – дитина?!

Чи є серця в правителів тупих?..
Чи поважають їх хоч власні діти?
Чи може, серед цих дітей такі,
Що здатні вбивствам та війні радіти?

Не схаменуться нелюди війни,
Бо в них нема ні розуму ні серця!
Бо прагнуть лиш нових земель вони –
Так у фашистів всіх часів ведеться.

Та України їм не звоювать,
Бо українці – надто волелюбні.
Загине їх тут незчисленна рать,
Якщо на нашу землю лізти будуть!

Ніна Супруненко

 

[Іронія]

Дякую. Не знала ))
Пам'ятаю лише про 18 травня, бо там великомучениця Ірина, а в інші дні - не великомучениці ))

 

[MoonRainbow]

Дякую. Не знала ))
Пам'ятаю лише про 18 травня, бо там великомучениця Ірина, а в інші дні - не великомучениці ))

Наразі всі ми мучениці...
Здоров'я, творчих успіхів та мирного життя!

 

[ИринаИра]

Ну якщо вам цікаві подробиці, то можу текст дати, але він доволі сухий, просто перелік дій.

21 лютого в Арт-сховищі "Культура" відбулася презентація книги "Лютнева лють -2" Ніни Супруненко - української поетеси, членкині Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, Заслуженої діячки мистецтв України, яка багато років жила у нашому місті.
Захід було проведено під патронацією Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, який свого часу очолювала пані Ніна.
У залі зібралися представники адміністрації, друзі поетеси та всі охочі. На жаль, сама авторка була присутня лише онлайн, але це не завадило двосторонньому спілкуванню.
Пані Ніну привітали депутат Олександр Скорик та Ірина Донцова-Зеленська - голова громадської організації "Захист заради Перемоги". Культагітбригада цієї організації підготувала цікаву, сповнену почуттями програму.

Дякую за інформацію!
Надихає пізнавати творче сьогодення міста і країни.😊

 

[E.N]

Ну якщо вам цікаві подробиці,

Нам цікаві. Бо моє культурне життя зараз пасивне. Тобто тільки через новини

 

[Ф'яметта]

Ну якщо вам цікаві подробиці, то можу текст дати

Я до вас на сторінку заходила тоді, лайкнула, бо дуже щемний цей вірш, "Немає покоління без війни.."
Заразом в іншій публікації згадала про книгу "Сміття".
"Скочко Д. Сміття: детектив у часі постапокаліпсиса", 2023.

2040-й рік. Минуло 15 років після апокаліпсиса, викликаного глобальною екологічною катастрофою. Місто затягнуло чорними хмарами. Люди намагаються просто вижити у світі, де звичайний душ – атрибут розкоші, а прибирання сміття – навдивовижу прибутковий бізнес.
Журналістка Ліна отримує завдання – знайти зниклу людину. За цю роботу їй готові платити відразу чотири людини: матір, напарник, повія та художник. Але що більше жінка спілкується з ними, то менше розуміє, що відбулося насправді. Кожен розказує власну історію, і жодна з історій не складається у загальний пазл.
Тим часом співрозмовники Ліни починають зникати… "
___
Невже я її читала тільки в 2023-му? Мені здавалося, десь під час ковіду.

 

[Ф'яметта]

Коти шукають пару до шкарпеток.

 

[Ф'яметта]

Відкрий ніч з тією пляшкою (дата на 2025 рік. Жартівливе свято відзначають в останню суботу лютого)

Ввечері бачу таку картинку.

У першу мить думаю: чому у келихів такі довгі ніжки?

 

[Іронія]

дуже щемний цей вірш, "Немає покоління без війни.."

А от мене, на подив, він не торкає. Взагалі емоцій не викликає. Розумію, що слова такі, що мало б, але чомусь так. І на сцені його прочитали погано.
Загалом, якби я розповіла просто про свої враження від того заходу, то текст був би набагато менш позитивним.

 

[ИринаИра]

А от мене, на подив, він не торкає. Взагалі емоцій не викликає. Розумію, що слова такі, що мало б, але чомусь так. І на сцені його прочитали погано.
Загалом, якби я розповіла просто про свої враження від того заходу, то текст був би набагато менш позитивним.

Згодна. Ваші пиріжки іноді більш у ціль потрапляють, хоча я розумію ідею та почуття вірша. Сама я б так не склала, то й рада, що творча людина рифмує нашу біль...