Ну шо значить "перші пиріжки вигадав росіянин"? Сиділа компанія десь на форумі, от типу як у нас тут. Розважались хокку, спілкувались, жартували. Потім в процесі почали експериментувати, і у Кунгурова випадково вийшла прикольна форма. Інші подивились - о, цікавий формат, а давайте ще так спробуємо!
Так, ще й заморочитись з цим довелось
Там поступово будуть інши функції, як от повний список авторів, сортування віршів по рейтингу (але для цього треба спочатку набрати якийсь рейтинг), окремий розділ з віршами-картинками, а також "витягування" рандомного віршика з торбинки. Це все в планах. Але трохи пізніше, бо запарилась я трохи з ним.
Те, що жанр розвивали не лише росіяни, то зрозуміло. Але завжди є першовідкривачі, і зазвичай (якщо ідею не вкрадено потім), їм і приписують авторство. Купа людей вважають, що ці вірші вигадали росіяни. Отже, якщо там брали участь інші національності, треба це донести до читачів.
Ти поки що не плануєш повідомляти у групі? Бо люди б полайкали. І добре, що поки що небагато віршів, бо інакше найперші залишаться без рейтингу, до них можуть не дійти.
А я оце думаю, як нам повезло, що Котляревський свого часу не сказав "та ну нафіг нам ця силаботоніка, це кацапський винахід. Не треба нам ніякої Енеїди, не наш це жанр, в нас є свої коломийки". І сиділи б зараз без власної літератури взагалі.
Та планувала, думала навіть ще вчора, але так засмутилась, що руки опустились (
Там в першому варіанті текст також був хвилястий, але так некомфортно читати
А, ще буде виборка по хештегу. Теги вже зараз ставляться, але поки ніде в функціоналі не фігурують. Наразі присутній лише один популярний хештег - #вірші_війни
Сподіваюсь, років через 10 ніхто не згадає ні про росію, ні про те шо вони там "вигадали". А жанр лишиться у нас і розквітне українським колоритом
Це трохи інша ситуація. Віршові розміри були створені давно, усі почали їх використовувати, на різних мовах, там важко визначити авторство. Хоча є приналежність країні, наприклад, хайку чи ті ж коломийки.
Варто було від початку забити на правила : наголоси, відсутність пунктуації, оце б точно віддалило до нас від усталеного жанру, і - у противагу - наблизило б до найперших пиріжків, коли основним правилом було відсутність правил
Хоча себе пересилити важко, коли вже звик до правил.
Розміри, може і були, а от сам жанр "поема, написана в силаботонічній системі зрозумілою розмовною мовою" Котляревський спер у руських. В нас такого не було до нього. І тепер він вважається засновником української сучасної літератури, а ми маємо купу чудових творів.
Дуже рідко жанр визначається однім першим твором. Перший твір нічого не вартий, якщо ідея не була підхоплена і розвинута іншими авторами.
Я погоджусь з тим, що ми можемо спробувати відхилитись від стандартних правил, щоб дати пиріжкам можливість еволюціонувати в щось нове. Так само як хайку (чи хокку? плутаю їх) колись еволюціонували в пиріжки. І коли вони еволюціонують, це вже буде наш власний жанр. Але щоб це сталося, треба від чогось відштовхуватися, і в нашому випадку це саме пиріжки. Еволюція - річ поступоваВарто було від початку забити на правила : наголоси, відсутність пунктуації, оце б точно віддалило до нас від усталеного жанру, і - у противагу - наблизило б до найперших пиріжків, коли основним правилом було відсутність правил
До речі, не пізно це зробити
Котляревський міг написати і в іншому жанрі, і теж був би засновник сучасної укрліт. Справа ж не в тому, в якому жанрі він писав. Різниця в тому, що ніхто не кричав, що це жанр, виключно російський. А про пиріжки є такий постулат.
Забула сказати, що мають бути рими до наданих слів
