Якось...
Я збиралася заміж і в мене була примірка сукні та всяких аксесуарів. І тут дзвін у двері, я несуся відкривати - в червоному кімоно з дракончиком, на голові два хвости, на кожен по фаті пришпиліно, одна нога в туфлі, друга боса.Загалом вигляд "до щастя пів кроку"

Відкриваю, стоїть хтось у плащі на всі гудзики і каже: "Привіт, Олено, це я!" І очима так по мені веде на всі боки

А я стою і не пам'ятаю, хто це

А він: "Я Ігор, ми з тобою ОДИН раз гуляли в саду Шевченка, я в армії два роки був, я думав ти на мене чекала!"
Поправила я обидві фати на голові і сказала, що не дочекалася, і пішли ми кожен своїм шляхом, він у ліфт, а я заміж