Для харківців, що цікавляться історичними подіями відкрито новий сайт "Харківські старості".

Хороший сайт, жду развития и пополнения.
 
20fdf6349143.jpg


Харьков -- русский город! :-)

З новЫм роком?:eek:

Бред, для тих, хто не знає мови. "вона" - харківець.
Аналогія "вона" - молодець.

Вона - харків'янка;)
 
а мені подобається так як було раніше: харківці, полтавці, і т. п.
до речі,
Суфікс -ець (перші свідчення ХІV-ХV ст.) із етнонімним та катойконімним значенням здобув перемогу над -анин, -янин щоближче до ХХ ст., однак радянська доба асиміляційно призупинила цей процес.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Интересно!
Цитата:
Наши мостовыя 15 ЯНВАРЯ 1916

С наступлением оттепели установившаяся было хорошая санная дорога окончательно испортилась и на улицах всюду обоазовались наполненныя жидкой грязью глубокия рытвины, проталины и выбоины, препятствующия безопасной езде.
Ничего не изменилось за сто лет
класс!))
 
Напомнило диалог на вокзале:
-Хто нахарків?
-Я нє на Харків!
-Питаю, хто нахарків?
-Та кажу ж, я нє на Харків!
-Кажу, хто нахарків, бєри віник підмітаї !
 
Интересно, а в университете, основанном Каразиным, "харкивцям", основы словесности, на каком языке преподавали, на харкивцевском?
Харківцям, що навчалися у Харківському університеті

Харківський університет відіграв помітну роль в українському національному відродженні, головним чином на початку, а також наприкінці 19 — на початку 20 ст. Ще до того як Київ став осередком українського національного життя в Наддніпрянщині, у середині 19 ст., тут велися дослідження народного побуту, історії та мови, розгорталася літературна діяльність, формувався україномовний театр. У другій половині 19 ст. Харківське історико-філологічне товариство розгорнуло широкі дослідження з історії та побуту Слобідської та Лівобережної України. Студенти об'єднувалися в українські громади (у яких брали участь, зокрема, Олександр Потебня, Василь Мова-Лиманський та ін.), висуваючи також політичні вимоги українського руху. За ініціативи професорів Миколи Сумцова, Дмитра Багалія, А. Зайкевича рада професорів університету висловилася проти цензури українських видань («Записка по вопросу о цензуре книг на малорусском языке»). 1906 р. університет присвоїв звання почесного доктора лідерам українського національного руху Михайлові Грушевському та Іванові Франку, а 1910 р. — авторці «Истории украинского народа» Олександрі Єфименко. В 1907 р. Микола Сумцов, Дмитро Багалій та Михайло Халанський почали читати в університеті лекції з народної словесності, історії України й мовознавства українською мовою.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


Напомнило диалог на вокзале:
Це тест на дурість? Тоді пройшли успішно... :-)
 
хороший сайт)
интересно, это нынешняя Журавлевка?
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
-
 
интересно, это нынешняя Журавлевка?
Вряд ли. Не было там тогда Песков, да и за пределами Харькова это было, а там написано "г. Харьков", значит должно быть в черте города.
Пески есть между Клочковской и р. Лопань южнее нового моста.
На третьей фотографии Ивановский пер., вот он как раз там.
 
Для тех, кто по пояс деревянный, поясню это всего лишь идеоматический анекдот...
це ідіотоматичний анекдот і перевірка на рівень ідіотизму... :-) Причому для учнів 1-го класу кацапських шкіл.

Пески есть между Клочковской и р. Лопань южнее нового моста.
На третьей фотографии Ивановский пер., вот он как раз там.
Мабуть Ви праві. Там і вулиця є з відповідною назвою (Пісчана), яка йде приблизно від спуска Пасіонарії до вул. Івановської (майже паралельно до вул. Клочківської).



На третьей фотографии Ивановский пер., вот он как раз там.
Іванівський пров. трішки далі від Клочківської, він вже біля Іванівського моста. Не знаю, давно там був, може самого моста і немає вже.
 
Останнє редагування:
До середины XX века жителей Харькова называли «харьковцы», так что «харьковчанами» горожан стали именовать только последние лет 60.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
вспоминают имперское прошлое-эполеты и французские булки?
 
Назад
Зверху Знизу