Интересно за что? И почему житель Краснодара в ковычках?
Мешканець Краснодару і козак - це можуть бути різні поняття. Бо, більшість мешканців Краснодару - це не козаки за своїм родом, а комуністи та мужики (так козаки називали не козаків, а батраків, або, їх ще називали москалями, тобто *******тами), якими заселяли Кубань більшовики при розказачуванні. А справжніх козаків вбивали та виселяли до Сибіру.
Тепер усі ці пришлі оголошують себе козаками, натягують на себе козацьки однострої, а на груди навішують хрести. Клоуни це, а не козаки...
Иди в пень. Причем здесь церкви? Тут все казаки русские патриоты. Им нищая Украина триста лет не сдалась, как и обычным жителям Краснодара.
А при тому, що козаки завжди були православним лицарством та захищали свою православну віру. Церква була у кожній станиці. При розказачуванні усі козацьки церкви були комуністами знищені. Над ними глумилися і тільки зараз почали у деяких станицях відновлювати храми. А ти що? Не знав що дзвінниці (колокольні) є у церквах?

Ну, і доречі, щоб знав іще. Українські козаки-запорожці після того, як були знищена Катериною Запорізька Січ більшою частиною пішли за Дунай. А друга частина, яка залишилася в Україні була просто московською владою покріпачена. До цього моменту в Україні ніколи не було кріпацтва. А з приходом Московії в Україну було введено рабство, тобто кріпацтво.
Але під час початку Кримської війни кн. Потьомкін ніяк не міг взяти фортецю Очаків, яка була ключем до Криму. Ось тоді він і пригадав про запорожців, які могли тільки воювати проти турок і татар. Він спросив дозволу імператрицю на те, щоб знову зібрати козаків, але під знаменами московської держави. Імператриця дозволила. Тоді Потьомкін послав спеціальний загін по українським селам, щоб зібрати козаків. Але, поміщики, не хотіли їх віддавати. А в одному селі поміщик взагалі посадив під арешт увесь цей невеличкий загін. Коли Потьомкін про це дізнався, то сам очолив великий загін, з яким визволив той загін, який посадив під арешт поміщик, а самого його наказав побити.
Після цього Потьомкіним було сформовано із запорожських козаків два "Пола верных Ея Величеству запорожских казаков". Хотів він виманути, для служби і тих козаків, які пішли за Дунай, але вони не погодилися. Оці сформовані два полки спалили турецьку фортецю із складами Хачибей (сучасна Одеса), потім узяли о.Березань перед Очаковим, а вже після цього разом із московським військом узяли штурмом Очаків. При чому дві штурмові колони були із цих полків. Тільки тоді змогли взяти Очаків. При чому отаману запорожців Захарію Чепігі було присвоєно одразу звання бригадного генерала. Цариця їм пообіцяла повернути землі та козацькі вольності, на територіях поміж Дніпром та Бугом, але побоялася й, як завжди обдурила. Після взяття Криму запорізьке військо було перейменовано у Чорноморське військо і цариця вирішила їх перекинути на Кубань, бо донські козаки відмовилися переходити на дикі землі Кубані, у безпосередній близкості із кавказькими племенами. Але, діватися козакам нікуди було, бо хотіли мати свою землю та козацькі вольності. Та й, мабуть, іще пам"ятали звідки вони прийшли. Із Тьмутаракнського князівства, яке приблизно там і знаходилося. От вони й взимку й пішли по замерзлому Азовському морю на Кубань. Зараз, якщо будеш в районі Єйську досі стоїть величний пам"ятник цьому зимовому переходу через Азовське море. На цьому пам"ятнику, якщо мені пам"ять не відмовляє зображені і сам Чепіга й дехто з його старшини.
Коли вони прийшли й стали по лінії Кубань - Терек - Сунжа, то прийшлось відвойовувати у дикої природи степи та болота. Але запорожці звикли долати усіляки негоди. Вони й підняли ці землі. А вже у 1914 році, коли американці фермери побували вперше на Кубані, то були вражені. За рівнем господарювання кубанськи козаки були набагато вище, ніж американські фермери. Край жив дуже багато. Якби не більшовики, для яких заможний козак , що не хотів іти до колгоспу, та ще й міг взятися за зброю у разі необхідності був ворогом. От вони при нагоді й почали знищувати козаків. Спочатку розказачування. У тих козаків, які не хотіли йти до колгостпів та віддавати туди свою землю й майно, усе відбирали та висилали з сім"ями до Сибіру, на вірну загибель. А іще багато козаків згноїли під час Великого Голодомору, як і на Україні.
У запустіли станиці за рознарядкою переселяли людей із селян центральних областей РФ, або як їх називали козаки - мужиків.
А ти ще пишаєшся тим, що у вас в роду ніхто хліб не сіяв. Значить і не було у вас в роду козаків. А ось ці клоуни, які повиряжалися у козацькі однострої, та понавішував на себе хрести - нащадки тих, хто знищував козаків - це не козаки. Це - клоуни.
Тільки справжні кубанськи козаки пам"ятають і знають, що ведуть свій рід від запорожців.
Так, що люб"язний, не пори тут всяку чуш, а вчи історію, краю де ти живеш. Піди до Краснодарського музею, подивись, почитай. З"їзди до Єйську, подивись на цей пам"ятник. Узнай, хто такий був Захарій Чепіга, Антін Головатий, Сидір Білий та їхні товариші, з якими вони прийшли на Кубань. Які були тодішні назви станиць, по імені тієї місцевості звідки вони прийшли (наприклад станиця Полтавська) й подумай трішки своєю головою, щоб не плести тут дурниці.
Дещо можеш прочитати ось тут:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
А ось дуже цікава книжка про Кубанське козацтво Білого "Малиновий клин". її можна скачати:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.