• Автор теми Автор теми LjanaK
  • Дата створення Дата створення

LjanaK

Привіт!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 26.05.2012
Повідом.: 0
У моєї рідної сестри захворіла внучка. Їй тільки 11 років. діагноз -гострий лейкоз.
Я -львівянка, на Харківщину приїхала працювати. Поки що живу тут сам, чоловік приїде згодом. Він збирає кошти на лікування малої. Звичайно є співробітники, але я для всіх чужа. У мене ще немає туту друзів. та й не розповіш нікому як страшно, як болить серце. Я боюсь думати про лихе... Як там із всіх сил тримається моя племінниця-мама хворої дівчинки. Вона проходить всі кола аду разом з дитиною, лікування-важка хімія...
Я тримаюсь, але хочеться закричати дуже голосно . Цей допис -це крик серця.
Кожна людина повинна сама нести свій хрест, а не обтяжувати інших бідою. Радійте кожному дню, допоки ваше життя не розділилося на до... і після...
 
це добре, що є блог: так якби для всіх і в нікуди.
зараз поплакала з комп''ютером і трішки стало легше. Весь час думаю- допомагала завжди іншим, кошти на оголошення час від часу посилала. А тепер розумію, що могла робити набагато більше, все якось не вистачало часу, не хотілось перейматися чужою бідою. А біда взяла і не оминула. Люди, не проходьте повз чужу біду, не лінуйтеся докласти деяких зусиль, щоб надіслати пару гривень на прохання про допомогу, не чекайте, коли біда постукає до вас!
 
Назад
Зверху Знизу