Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84565
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84565
Знаєте, про що я іноді думаю?
Всі види на планеті залежать один від одного. Пропадають якісь хробаки - перемруть з голоду якісь пташки чи ящірки, що харчуються цими хробаками. Пропадуть ящірки і пташки - всьо, розплодяться шкідники, якими вони харчуються, поїдять все навколо, і помруть корови. Наприклад. А корови таки ж доволі великі, та й як без них.
Ну, ви розумієте? Всі залежать одне від одного.
Окрім людини.
Людина - єдиний на планеті вид, зникнення якого піде на користь екосистемі планети: ліси почнуть рости, аж гай шумітиме, ламаючи спустілі міста, тварини відновляться, а за мешканців океану взагалі мовчу, ті святкуватимуть рік.
А от котики - ні.
Адже котикам гарно на подушечках. Котики зробили шикарну кар"єру: залишаючись по суті хижаками, вони асимілювали людей під свої потреби. Мало того, люди їх поставили на рівень богів, і не даремно: коли релігійні фанатики знищили котиків у Європі, бо вважали їх помічниками Диявола (має смак батько гріха, таке няшне узяв собі в помічники!), Баст покарала цих ідіотів, наславши на них чуму, і тота пошесть викосила Європу так, що й досі страшно.
Але часи змінилися, і котички повернули собі втрачену велич. Ми не просто любимо їх і годуємо, пестимо, захищаємо, бачимо про них сни. Є ціла індустрія: казки, віршики, котокартинки, є легенди про котиків, є промисловість, що задовольняє їх потреби. Ось я хочу замінити Максикові мисочки на ще гламурніші, об"їздила все місто і жодну не визнала достойною мого іноді пришелепкуватого, але такого дорогоцінного Володаря.
Так я ось про що.
Котики - єдиний вид на планеті, якому від існування людей однозначно добре, бо це ж армія покірних рабів, які визнають владу котичків і беззастережно служать їм. Добровільно, з радістю!
І я собі уявляю: ото сидить бог, дивиться на людство і каже:
- Втопити їх чи попалити нахуй? Адже ж задовбали вже, грішники.
А котик йому на те:
-Боже, не займай тих вар"ятів, хто котиків поратиме, сам подумай?
І бог ото:
-Ну да, тут не отнять, котиків ці грішники люблять...а якщо лишити тільки тих, хто служить котикам?
-От воно тобі треба - морочитись, най вже будуть. Ти гладь мене, гладь, не відволікайся на дурниці!
Бог теж любить котиків - може, тому ми досі живі.
Всі види на планеті залежать один від одного. Пропадають якісь хробаки - перемруть з голоду якісь пташки чи ящірки, що харчуються цими хробаками. Пропадуть ящірки і пташки - всьо, розплодяться шкідники, якими вони харчуються, поїдять все навколо, і помруть корови. Наприклад. А корови таки ж доволі великі, та й як без них.
Ну, ви розумієте? Всі залежать одне від одного.
Окрім людини.
Людина - єдиний на планеті вид, зникнення якого піде на користь екосистемі планети: ліси почнуть рости, аж гай шумітиме, ламаючи спустілі міста, тварини відновляться, а за мешканців океану взагалі мовчу, ті святкуватимуть рік.
А от котики - ні.
Адже котикам гарно на подушечках. Котики зробили шикарну кар"єру: залишаючись по суті хижаками, вони асимілювали людей під свої потреби. Мало того, люди їх поставили на рівень богів, і не даремно: коли релігійні фанатики знищили котиків у Європі, бо вважали їх помічниками Диявола (має смак батько гріха, таке няшне узяв собі в помічники!), Баст покарала цих ідіотів, наславши на них чуму, і тота пошесть викосила Європу так, що й досі страшно.
Але часи змінилися, і котички повернули собі втрачену велич. Ми не просто любимо їх і годуємо, пестимо, захищаємо, бачимо про них сни. Є ціла індустрія: казки, віршики, котокартинки, є легенди про котиків, є промисловість, що задовольняє їх потреби. Ось я хочу замінити Максикові мисочки на ще гламурніші, об"їздила все місто і жодну не визнала достойною мого іноді пришелепкуватого, але такого дорогоцінного Володаря.
Так я ось про що.
Котики - єдиний вид на планеті, якому від існування людей однозначно добре, бо це ж армія покірних рабів, які визнають владу котичків і беззастережно служать їм. Добровільно, з радістю!
І я собі уявляю: ото сидить бог, дивиться на людство і каже:
- Втопити їх чи попалити нахуй? Адже ж задовбали вже, грішники.
А котик йому на те:
-Боже, не займай тих вар"ятів, хто котиків поратиме, сам подумай?
І бог ото:
-Ну да, тут не отнять, котиків ці грішники люблять...а якщо лишити тільки тих, хто служить котикам?
-От воно тобі треба - морочитись, най вже будуть. Ти гладь мене, гладь, не відволікайся на дурниці!
Бог теж любить котиків - може, тому ми досі живі.