Спочатку була коробка.
Велика така коробка, яка заледве влізла у багажник. Я її отримала і поїхала на роботу - думала, увечері приїду додому...але цікавість - мій величезний гандж, цікавість мене завжди перемагає, тим більше, що барішні потікали по перукарнях, бо увечері корпоратив, а мені післі всіх процедур до перукаря сенсу, як ви розумієте, нема.
Отже, коробка.
І листівка.
Побажання просто в "десятку" - бо якраз здоров'я мені не вистачає дуже, навіть більше, ніж нових сережок.
Потім з коробки народилося оце:
Така собі картина по номерах, я люблю то дуже, і цукерки - ну, то дітям, мені не можна, але діти залюбки.
обривати пакувальний папір було шкода.
І лялька - не мій формат, але іноді, коли навіть не мій формат, але мені подобається, я все одно залишаю собі - і цю залишу, вона двуже мила і приємна на дотик. І кульки, якраз на мою маленьку ялинку, що у спальні поставлю, й "дощик", і корм для Володаря.
І фігурка щура - збиралась купувати, а тепер не буду.
Таке собі новорічне чудо, що підняло настрій - велика подяка моєму Санті, якому я зичу в Новому році здоров'я, удачі й добробуту, і вам усім теж, як і миру в Україні, і аби ото повиздихали ***** всі до одного *****и.
P.S. вибачаюсь, що не вчора, але прийшла і одразу заснула, втомлююсь.
Сіточка прикольна, у мене в дитинстві схожа була.
Супер! А справа от свечки что? Мыло?
