Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

27.08.14 вторжение войск РФ

  • Автор теми Автор теми CAXAP
  • Дата створення Дата створення
Ты кто?
- ну журналист, писатель.
- какой ***** писатель???
- ну, прозаик...
- про каких ***** заек???
-------‐‐------------

Я ж говорил, что все они *****ы *****асы.
Типа подъебал. А вы постите, постите.
Пусть у рассиянцев спрашивает, зачем они ***ла выбрали.
Не, ну ****ец же.

А чего бомбануло-то так? Или он не прав, или может бомбануло оттого что прав? И на счёт *****, так он больший патриот Украины чем половина её населения.
 
"Кожен з нас - президент!"
 
А чего бомбануло-то так? Или он не прав, или может бомбануло оттого что прав? И на счёт *****, так он больший патриот Украины чем половина её населения.

ну як би бабченко - такйже "бурят" як і ти хто зараз на Донбасі воюють. якщо першу війну він був срочником хер би з ним, у другу він пішов контрабасом - тобто свідомо йшов ******* та загарбувати Ічкерію. ну от це як моторило тільки більш образований. а чого його потім торкнуло хз, може птср накрив а може коньюктура а може команду з фсб далі :незнаю:
 
ну як би бабченко - такйже "бурят" як і ти хто зараз на Донбасі воюють. якщо першу війну він був срочником хер би з ним, у другу він пішов контрабасом - тобто свідомо йшов ******* та загарбувати Ічкерію. ну от це як моторило тільки більш образований. а чого його потім торкнуло хз, може птср накрив а може коньюктура а може команду з фсб далі :незнаю:

Так в том-то и дело, может и команду из фсб, а может и нет, и как по мне пока повода не давал, а вот если посмотреть на некоторых щирых этнических украинцев, так создаётся впечатление что им не "может команду дали", а они явно в фсб работают и даже не скрываются.
Или я перефразирую - а если бы так сказал немец или американец, что, легче было бы?
 
Секунду!
Мне послашалось, или наш дорогой президент действительно произнёс:

- Если бы на моём месте был какой-то дурачек....

:D:D:D:D
Это просто фраза каденции!
Её надо срочно отлить в бетоне!
 
ebaa87ce7df33943f.webp
 
0fa7454e684ccbb110a1f675b3c2373b.webp


⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
0fa7454e684ccbb110a1f675b3c2373b.webp


⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Какой интересный президент.. врет уже просто по привычке..

Если нет уведомлений о проведении этой встречи (а их нет а ни официальных, а ни неофициальных) -- значит он ее скрывал..

Просто зеврунгель пытается подменить понятия "скрывать" и "отрицать"..

Напомню -- ночую встречу с Коломойским, в свое время, он не только скрывал, но и даже отрицал и делал это ровно до тех пор пока его не приперли к стенке..
 
Власник «Нового времени»: Ні в Україні, ні в Євросоюзі обмежень на володіння медіа немає

Власник «Нового времени» Томаш Фіала що не збирається змінювати громадянство, і спростував заяву президента Володимира Зеленського про те, що його компанія Dragon Capital купувала активи оточення Януковича.

Про це повідомляє «Новое время».

Так він прокоментував слова Володимира Зеленського щодо власності видання «Новое время» (НВ).

Томаш Фіала зазначив, що пан Зеленський вже третій президент, якому не подобається його публічна позиція і позиція НВ, яке належить Dragon Capital.

«Ваші попередники також надавали перевагу тільки позитивним коментарям в свою сторону і погано ставилися до конструктивного фідбеку від бізнесу. Вони не бажали бачити недоліки роботи своєї команди і чути про це. До чого це призвело, ми бачили: один поїхав з країни, другий з тріском програв вибори», — заявив гендиректор Dragon Capital.

Він нагадав, що в 2012 році податкові органи оштрафували компанії групи Dragon Capital на 320 млн грн. Томаш Фіала пов’язує це з його критикою через посилення податкового тиску і впливу олігархів: «Порошенко не сподобалося, коли я в вересні 2014 році сказав, що продаються місця в списках його партії і критикував за відсутність боротьби з корупцією і небажання просувати структурні реформи. Через якийсь час його команда завела на мене кілька кримінальних справ і мені доводилося ходити на допити. З вашої реакції на питання Івана Верстюка на сьогоднішній прес-конференції зрозуміло, що вам теж щось не подобається в моїх коментарях сьогоднішньої влади».

Він наголосив на тому, що вже 23 роки живе в Україні з паспортом громадянина Чехії і не планує змінювати громадянства. Пан Фіала також нагадав, що ні в Україні, ні в Євросоюзі обмежень на володіння медіа немає.

«Таке обмеження є в Росії, Путін ввів його в 2016 році і змусив таким чином, наприклад, Financial Times і Wall Street Journal продати свої частки в «Ведомостях» місцевим інвесторам. В результаті цієї заборони ресурс втратив незалежність, якість матеріалу і читачів. Якщо ви вирішите, що Україні варто наслідувати цей приклад, то я не буду продавати НВ українським олігархам за гроші, вкрадені з бюджету, а віддам безкоштовно колективу, щоб НВ залишилося таким же незалежним і якісним як зараз», — додав гендиректор Dragon Capital.

Коментуючи слова Зеленського про покупку компанією активів оточення Януковича, Томаш Фіала заявив, що ця інформація не відповідає дійсності: «Ви сказали, що створена мною з нуля в 2000 році компанія Dragon Capital, чиєю основною діяльністю є позитивне представлення України і українських підприємств за кордоном і залучення іноземних інвестицій для розвитку, складається з активів, куплених після втечі Януковича. Смію вас запевнити, що це неправда, і жоден актив не куплений у Януковича або його оточення».

Нагадаємо, 10 жовтня під час пресмарафону, який проходить на Kyiv Food Marke, Володимир Зеленський запитав журналіста «Нового времени» Івана Верстюка чи не вважає він, що кінцевими бенефіціарами українських медіа повинні бути громадяни України. Пан Зеленський поцікавився, на які гроші існує видання «НВ» і з акцентував на тому, що кінцевий беніфіціар видання Томаш Фіала є громадянином Чехії.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Секунду!
Мне послашалось, или наш дорогой президент действительно произнёс:
- Если бы на моём месте был какой-то дурачек....
:D:D:D:D
Это просто фраза каденции!
Её надо срочно отлить в бетоне!
Отлить на гранит!
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Прямая речь Зеленского: "Если мы говорим по поводу имиджа президента, я слышал, что ... много людей кричало мне, какие слова - то, что кричали когда-то на путина, и я слышал эти слова.

Поэтому, когда мы с вами говорим об акции "Нет капитуляции", "Нет измене", или просто "давайте, кто громче оскорбит президента Украины", я воспринимаю это очень негативно. Потому что меня еще никогда в жизни словом на пять букв, начиная с "х" и заканчивая "о", не называл и я думаю, что в этом главный ответ.

Я сегодня с вами встречаюсь, с каждым из вас с самого утра, потому что я уважаю. Если вы начинать хотите со мной разговор со слова, которое начинается на "х" и заканчивается на "ло", я хотел бы, чтобы вы это сказали 73% украинцев, проголосовавших за это "х - ло".

Я уверен, что большинство людей, которые там были, пришла, потому что не было коммуникации со мной, они не понимают ... может действительно кто-то думает, что это не правильно принимать "формулу Штаймаера". Но сейчас понятно, что мы приняли просто текст этой формулы, но мы знаем точно, что об этом говорят ... представители, пришли еще что-то покричать такое обидное, как я сказал".
 
Володимир Зеленський. «Почую кожного»

Є чимало теорій про циклічність у суспільному розвитку та культурі, відповідно до яких певна спадковість простежується через покоління. Конфлікт батьків і дітей — річ природна, так само як і певна ціннісна спорідненість дідів та онуків. Теорія не бездоганна, але часом вона працює.

Узяти, наприклад, українських президентів. Петро Порошенко значною мірою був наступником Віктора Ющенка: Майдан, євроатлантичний сектор розвитку, навіть «любі друзі» як спадкова хвороба. Володимир Зеленський обіцяв будь-що не бути подібним до свого попередника, і це йому вдається, але водночас він, хотілося б вірити, мимоволі починає набувати певних рис свого політичного «дідуся» Віктора Януковича.

Перші роки правління четвертого президента супроводжувалися гаслами «Почую кожного» та «Україна для людей». Це дуже нагадує риторику Володимира Зеленського, який у своїй інавгураційній промові заявив про те, що «кожен із нас президент», а зовсім недавно повідомив, що закон про особливий статус Донбасу писатимемо «всі разом». Над Януковчем, щоправда, жартували, мовляв, він, як діяч із неабияким тюремним досвідом, слова «люди» та «людське» розумів радше в контексті табірної фені: там це визначення поширюється не на всіх Homo sapiens, а лише на привілейовану блатну касту. У цьому сенсі режим Януковича був послідовним: державний апарат цілковито підпорядковувався інтересам правлячої мафіозної сім’ї, а зовнішній контроль поступово передавали московським «громадянам начальникам». Тут ****огія із Зе-командою неочевидна: певна «сімейність» у її політиці, звісно, простежується, але про повноцінний спрут казати зарано.

Проте подібність є в іншому. У зневазі до преси. «Мустафа, я вам не завидую», — звертався Віктор Янукович до топового на той час журналіста Мустафи Найєма. У Зеленського, Богдана й речниці Юлії Мендель за доволі короткий термін назбиралася ціла колекція випадів проти медіа, які взагалі, на думку нинішньої влади, є зайвими та непотрібними. У грубих протокольних порушеннях. Ідеться не про дрес-код і нелюбов нинішнього президента до краваток, а, наприклад, про процедуру вшанування жертв Бабиного Яру. У примітивній комунікаційній політиці: свого часу Віктор Янукович відмовився від візиту до польського Вроцлава через начебто погодні умови, однак коли стало очевидним, що природа не стоїть на заваді перельоту, то поїздка до Польщі таки відбулася. Щось таке ми спостерігали у випадку з підписанням у Мінську формули Штайнмайєра, коли Володимир Зеленський дозволив собі надто тривалу театральну паузу.

Утім, найпомітнішою «спадковість» стала в момент масових протестів «Ні капітуляції» в Києві. Попри те що Володимир Зеленський не вдався до вже заїждженої платівки про «радикальні націоналістичні елементи» (та й виявів радикалізму на столичних вулицях не помічено), він у своїй ніби заколисуючій промові в стилі «почую кожного» не забув згадати про те, що протести вигідні певним політикам, щоб «повернути можливість грабунку». До мемічного «Остановитесь!» знову ж таки далеко, але меседж той самий: за вуличним протестом хтось стоїть і маніпулює, самі люди не здатні зорганізуватися й висунути вимоги. Хіба що за гроші — переконує нас голова президентського Офісу Андрій Богдан. І ця арія теж не нова, ну добре, хоча про наркотичний чай і наколоті апельсини не згадав, репертуар все ж таки варто оновлювати з роками, люди, що зростали в шоу-бізнесі, добре знають це правило.

На відміну від ситуації, у якій опинився Віктор Янукович у листопаді 2014-го, у нинішнього президента є ще досить простору для маневру. Найгірше, що він може робити зараз: намагатися й далі сподобатися всім, заспо*коювати, що все буде гаразд і він подбає про кожного. Бо є одна вельми помітна суперечність: догодити Путіну й українському народу одночасно не вийде. Власне, найактивніша частина суспільства доволі недвозначно пояснила, що мир на умовах капітуляції є неприйнятним, а Росію інші умови, звісно ж, не цікавлять, що ми бачимо із заяв речників РФ. Крім того, до справи взялися представники ветеранського руху, себто люди дії. За всієї зневаги до попередника Володимирові Зеленському слід зважати на цей чинник. Свого часу Порошенко та його команда не квапилися з економічною блокадою Криму та окупованого Донбасу, однак тоді знайшлися сили (переважно ветерани й активісти патріотичних організацій), які виявилися досить переконливими для того, щоби влада пішла на цей крок. Було чимало нерозуміння із Заходом щодо цього, про Росію годі й казати. Але мир всередині країни завжди дорожчий за докори «стурбованих» і «занепокоєних». Раз уже чинний президент назвав себе слугою, то йому варто було б знати, що слуга двох панів — вибір не найкращий і наше життя мало чим подібне до італійської комедії.

Є спокуса повторити Януковича в тому, щоб зібрати обурених громадян, які підтримують президентський курс і вимагають миру на основі формули Штайнмайєра. Однак самі виборці популярного президента на це не спроможні, тоді залишається старий добрий адмінресурс, спортсмени-тітушки, найманці з прапорами, Антимайдан? Не надто красивий сценарій і, сподіватимемося, на Банковій на нього таки не наважаться.

Водночас влада далі намацуватиме межі дозволеного. Справа Сергія Пашинського — це, зрозуміло, не справа Тимошенко. І річ не в суті звинувачень, а в іміджі цих політиків. Перший ніколи не був улюбленцем мільйонів і репутація його завжди бажала кращого. Однак зловісна тінь Андрія Портнова (ось вам іще один слуга двох панів) у справі Пашинського наводить на роздуми про те, що реванш не був «страшилкою» виборчого штабу Порошенка. Під прикриттям встановлення справедливості та боротьби з корупцією політичні «діди» (Янукович, Азаров тощо) можуть руками Печерського райсуду помститися багатьом із «майданівської влади». Власне, Портнов цих намірів і не приховує. Репліку Зеленського в цій ситуації змоделювати нескладно: «Я не прокурор і не суддя, нехай компетентні органи розбираються». Власне, і Янукович казав так само, коли судили Юлію Тимошенко.

Помітною (і цілком можливо, що й зрежисованою полководцями онлайн-битв) є також хвиля повідомлень в інтернеті про те, що формула Штайнмайєра та мінські угоди — важкий спадок правління Порошенка. Втім, навіть якщо прийняти це судження, залишається незрозумілим, чому нинішній президент повинен тягнути на собі всі ці незручні для України зобов’язання і заспокоювати, що все буде добре. «Величний лідер» мав би робити все навпаки. Натомість затяжні театральні паузи та патова ситуація з розведенням у Золотому. А попереду ще 14 жовтня і масовий марш проти капітуляції, відповісти на який можна, звісно, у стилі Богдана, Портнова чи Януковича, однак це не зніме з порядку денного найгостріших питань. Записати відеоролик, заспокоїти та пообіцяти почути кожного вже не вихід, глядач кричить «не вірю!».

Дмитро Крапивенко

Матеріал друкованого видання № 41 (621) від 10 жовтня

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Олена Кошелева: «Я ніколи не плакала в Іловайську»

Олена Кошелева (позивний Кошка) народилася та виросла в Криму. У цивільному житті копірайтер та сторітеллер. Вважає, що в тактичній медицині все логічно, а креативний підхід, помножений на логіку, рятує життя та нерви. Уже п’ять років не бачила своєї родини та живе на валізах, але жалкує тільки про одне — не встигла обійняти маму.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.



f83d2d31f3d87d356a9a7f09085c4ba5.webp
 
Назад
Зверху Знизу