Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

27.08.14 вторжение войск РФ

  • Автор теми Автор теми CAXAP
  • Дата створення Дата створення
Отруєння Скрипаля не зійде Кремлю з рук, як убивство Литвиненка

Щоб змінилася політика Заходу щодо Росії, спочатку має змінитися характер її сприйняття Заходом

Президент Росії Путін заявив журналістам в Анкарі (столиця Туреччини, у Путіна туди візит), що отрута “Новічок”, яку підсунули Сергію Скрипалю та його доньці, могла бути виготовлена “приблизно у 20 країнах світу”.

Таким чином, офіційна росія, тепер вже на найвищому рівні, продовжує у справі Скрипаля “Ваньку валять” (українською - “клеїти дурня”).

Чого хоче росія? Вона хоче, щоб Велика Британія зокрема і Захід у цілому суворо дотримувалися правових норм у стосунках з Росією. Конкретно: жодних публічних звинувачень, а тим більше — жодних каральних санкцій, не може бути доти, доки провина Росії не буде встановлена у судовому порядку (звісно, з дотриманням усіх судових процедур), причому вирок має бути остаточний і настільки юридично бездоганний, щоб навіть засуджений не міг сказати жодного слова заперечення. Іншими словами, у Кремлі хочуть, щоб британці заткнулися і не розкривали рота, бо є священний принцип “не спійманий — не злодій”, а також не менш священна презумпція невинуватості.

І, оскільки британці не мовчать і навіть збираються застосовувати якісь санкції (почали з висилки дипломатів), то сам Путін змушений їм так чи так нагадувати про згадані нами правові норми і такі супутні їм фактори, як обов'язок слідства перевіряти усі версії і враховувати усю інформацію.

Все зрозуміло. росія хоче безумовного дотримання права, бо, по-перше, це дуже марудна і тягуча справа, яка в неймовірних кількостях жере час; по-друге, юридично бездоганно довести, що отруєння Сергія Скрипаля та його доньки вчинено на замовлення держави росія, - неможливо. У цій справі ніхто з правників ніколи не наважиться стверджувати провину Росії більше, ніж на ”99,9%”. Судова процедура у таких справах може тягнутися роками (а якщо одна із сторін зацікавлена в цьому — то обов'язково так буде), а без рішення суду ніхто не може бути названий винним. Адже саме так каже закон, у відданості якому так люблять клястися на Заході? На практиці це означає, що держава Велика Британія ніколи не зможе застосувати покарання до держави росія.

Одним словом, росія хоче, щоб Захід правил боротьби дотримувався, а росія щоб діяла поза правилами. Це звична стратегія державної політики Кремля, причому і у внутрішній, і у зовнішній політиці.

У принципі, ця стратегія не є чимось незвіданим для Заходу. Зовсім ні. Можна сказати, що там до неї вже звикли і навіть, в якийсь момент, виробили певну «протистратегію». Вона полягає у тому, щоб вибачати Росії її неправові (тобто, поза правилами) дії, втішаючись тим, що вони, загалом, не є смертельною загрозою для Заходу. Ні, звісно ж, мають бути протести, попередження, інколи — скасування гастролей Большого театра (хоча, Большой — це занадто, вистачить і виставки картин з обласних музеїв), однак не більше, бо все-таки вигоди від “діалогу” більші, ніж шкода від вбивства російських емігрантів. Історія про те, чим закінчилася історія з убивством Олександра Литвиненка, - чудова ілюстрація до згаданої “протистратегії”. Поки що подібною ілюстрацією є й ситуація навколо малайзійського “Боїнга”, але тут ще можлива принципова зміна.

І ось сьогодні, коли ще не закінчилася історія з отруєнням Скрипаля (вона вже перевершила справу Литвиненка), усі — і на Заході, і в Кремлі - чудово розуміють, що дотримання усіх правових норм і процедур лише тоді має визначальне значення, коли Велика Британія не захоче чи не зможе всерйоз сваритися з Росією. Тобто, коли вказане дотримання слугуватиме (як і безліч раз до цього) лише ідеальним виправданням, чому Росії не оголошено війну (по суті, а не за формою). Мовляв, ми не зробили цього не тому, що боїмося Росії, а тому, що нема незаперечних доказів, що це вона скоїла проти нас злочин.

Отже, питання зводиться до дуже простого: Велика Британія (ширше — Захід) знову злякалися Росії чи на цей раз ні?

Чіткої відповіді поки нема. З одного боку, реакція на отруєння Скрипаля вже стала безпрецедентною (мається на увазі колективний демарш 27 країн, які вислали російських дипломатів), з іншого — поки що справді жорстких санкцій проти Росії нема, у тому числі й від Великої Британії. Їх, щоправда, обіцяють, але поки нема.

І все-таки, на щастя, ми не наважимося стверджувати, що Росії отруєння Скрипаля зійде з рук так само, як, приміром, убивство Литвиненка. Нових жорстких санкцій проти Росії нема (повторимо, поки що), зате є очевидна зміна риторики на Заході: там про Росію почали говорити те і так, як не говорили раніше ніколи.

У цьому сенсі дуже показовою є промова міністра закордонних справ Великої Британії Бориса Джонсона у британському парламенті 28 березня. Тут важливо зауважити не стільки конкретні висловлювання на адресу Росії, скільки їх характер — відвертий у сенсі розкутості щодо вживання недипломатичних виразів, тобто без страху, що якесь вільне слово не відповідає дипломатичному етикету; зухвалий у сенсі, що є розуміння: росія обов'язково спробує помститися за такі її характеристики; гордий, як у людини, яка вже зробила свій свідомий вибір і готова його відстоювати за будь-яку ціну.

Ось кілька уривків-цитат:

“Якщо вони думали, що ми настільки морально слабкі, настільки залежні від вуглеводнів, настільки боїмося ризиків і Росії, що не посміємо відповісти – то ось їм відповідь”.

“Я вірю, що ці висилки демонструють нам саме той момент, коли певне почуття вже викристалізувалося, коли роки дратування та провокацій довели загальне терпіння до точки зламу, і коли по всьому світу — на трьох континентах — вже є країни, готові сказати «досить».

“Після анексії Криму, після вторгнення на Донбас, після збиття MH17, кібератак, спроби перевороту в Чорногорії, приховування хімічних атак у Сирії, зламу (мається на увазі кібератака — ред.) Бундестагу, втручання у вибори у світі просто стало забагато країн, які переконалися: поведінка російської держави — руйнівна та підступна”.

“Цей тиждень став тим самим часом, коли світ вирішив сказати «досить!» шквалу російської брехні, потоку окозамилювання та міжконтинентального балістичного шахрайства”.

Звісно, Борис Джонсон — не найголовніший на Заході, він не президент США, хоча явно випереджає Дональда Трампа у тверезості оцінок політики Кремля. Однак правда і те, що Джонсон вже давно не одинак на Заході у своєму ставленні до Росії. Під його промовою підписалися б вже десятки, якщо не сотні політиків, експертів, політологів-науковців, одним словом - тих інтелектуалів, хто визначає характер, а отже практичну політику Заходу.

Щоб змінилася політика Заходу щодо Росії, спочатку має змінитися характер її сприйняття Заходом. І тут очевидні бурхливі зміни.

Юрій Сандул. Київ

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Держбюджет Канади-2018: кібербезпека і санкції

Країна кленового листа й цього року залишатиметься дуже близькою до України державою
Минулий тиждень Канада вперше прожила за новим бюджетом 2018-го року. На відміну від України, розрахунок усіх державних видатків тут ведеться не від першого січня, а з початку квітня. Хоча більшість розділів державного кошторису Канади впливають передовсім на мешканців цієї країни, ознайомитися із цим масивним документом корисно і в Україні, оскільки він дає змогу виявити основні напрями зовнішньої та внутрішньої політики держави у найточнішому - цифровому вираженні.

Укрінформ детально вивчив цей майже 400-сторінковий документ і спробував розібратися, який зиск можуть отримати українці від 338 млрд доларів видатків, закладених у головному фінансовому документі Канади.

ЗБІЛЬШЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ

«Уряд Канади пропонує додатково виділити протягом наступних п'яти років $2 млрд до пакета міжнародної допомоги. Ці нові кошти будуть призначені на підтримку ключових гуманітарних пріоритетів Канади, особливо допомоги жінкам та дівчатам, а також посилять відданість Канади зменшенню бідності й розбудові більш інклюзивного, мирного та процвітаючого світу», - йдеться у презентованому міністром фінансів документі.

Збільшення обсягів міжнародної допомоги є однозначно гарним трендом, особливо, якщо йдеться про таку дружню нам країну, як Канада. Однак, особливістю нового бюджету є його зосередженість на гендерних аспектах, що, швидше за все, призведе до зменшення фінансування програм в Україні, більшість із яких, з огляду на напружену безпекову ситуацію у країні, мають інший фокус.

У бюджеті-2017 на канадську міжнародну допомогу було закладено трохи менше 5 млрд доларів на рік. З них на частку українських програм припадало приблизно 50 млн доларів. Конгрес українців Канади наразі лобіює, аби підтримка України виросла пропорційно до нового фінансового ресурсу. Оскільки точний перелік програм і виділених на їх реалізацію коштів буде оприлюднено пізніше, наша діаспора ще має шанс знайти для уряду переконливі аргументи.

ІНВЕСТИЦІЇ У КІБЕРБЕЗПЕКУ

«У цьому бюджеті уряд Канади впроваджує план із безпеки та процвітання у цифровій вік, що захищатиме від кібератак. Уряд пропонує інвестувати $507.7 млн протягом наступних п'яти років і по $108.8 млн щорічно потому у розробку Національної кібернетичної безпекової стратегії».

Що точно піде на користь Україні, так це підвищена увага офіційної Оттави до кібербезпеки. Після останніх президентських виборів у США, важливість цього питання зросла по всьому світу, і Канада не стала винятком.

На практиці більша частина грошей буде використана Центром із безпеки комунікацій (канадська спецслужба, відповідальна за радіоелектронну боротьбу) для створення нового Канадського центру із кібербезпеки та Національного агентства із розслідування кіберзлочинів, який займатиметься правоохоронною, а не розвідувальною діяльністю. При цьому експерти запевняють, що Канада наразі змінює свої національні безпекові пріоритети із боротьби з тероризмом на виклики кібератак, тож у найближчій перспективі витратить на захист від них навіть більшу суму.

Хоча наразі більшість кібернападів на Канаду здійснюється із Китаю, все активніше у цю гру вступає росія. Україна, яка не за власною волею має величезний досвід протидії гібридній російській агресії, може передати свій цінний досвід канадським кібербійцям та приєднатися до їх боротьби зі спільним супротивником.

КРАЩІ САНКЦІЇ

«Уряд Канади пропонує виділити $22.2 млн протягом п'яти років і по $4.3 млн щорічно потому МЗС Канади та прикордонній службі на посилення канадської санкційної системи, що передбачатиме кошти на розробку санкційної політики, координацію її із партнерами та роз'яснення канадцям їх санкційних зобов'язань».

Канада наразі має чи не найдовший у світі список підсанкційних осіб, проти яких було застосовано обмежувальні заходи у зв'язку із агресією проти України. Проте, деякі впливові посіпаки Путіна, наприклад, колишній президент «Российских железных дорог» Володимир Якунін чи виконавчий директор «Роснефти» Ігор Сечін досі не потрапили під дію канадських санкцій. Передбачене у новому бюджеті фінансування може допомогти змінити це. Тим паче, із ухваленням минулого року так званого «акту Магнітського» Канада отримала у своє розпорядження ефективний механізм притягнення до відповідальності порушників прав людини по всьому світу.

У Конгресі українців Канади із цього приводу пообіцяли схиляти уряд до «суттєвого посилення секторальних економічних та індивідуальних санкцій проти Росії та російських чиновників, у тому числі закриття Росії доступу до системи міжнародних банківських платежів SWIFT».

МУЛЬТИКУЛЬТУРНЕ РІЗНОМАНІТТЯ

«Аби підтримати заходи та проекти, що заохочують громади збиратися разом, уряд пропонує додатково виділити протягом двох років $23 млн на фінансування Програми мультикультуралізму, яка керується Міністерством культури Канади. Ці кошти дадуть змогу провести національне обговорення нового підходу до боротьби із расизмом, заслухавши думки експертів, громадських організацій, окремих громадян та релігійних лідерів задля пошуку нових шляхів до співпраці і боротьби із дискримінацією».

Оскільки українські діаспорні організації мають розвинену мережу представництв по всій Канаді, проведення громадських слухань, підтриманих у новому бюджеті, створить додатковий майданчик для озвучення української позиції. Ураховуючи той факт, що Конгресу українців Канади (під дахом якого об'єднуються усі українські організації Країни кленового листа), підтримує тісний контакт із діаспорами інших народів, разом вони можуть виступати гучним голосом на підтримку тих чи інших ініціатив.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МІСЦЕВИХ ЗМІ

«Аби упевнитися, що врахована місцева точка зору й забезпечена підзвітність у громадах на місцях, уряд пропонує протягом п'яти років надати 50 млн одній або кільком незалежним неурядовим організаціям, які підтримуватимуть місцеву журналістику у населених пунктах, де відчувається її нестача. Аби забезпечити повагу до свободи преси, організації нестимуть повну відповідальність за використання коштів».

Близько 1,3 млн мешканців Канади мають українське походження, і на забезпечення їхніх інформаційних потреб працює значна кількість ЗМІ. Зважаючи на низьку густину населення багатьох регіонів країни, пресі часто дуже важко виходити на прибутковий рівень. Нові канадські державні кошти стануть суттєвою фінансовою подушкою, здатною підтримати видання у скрутну хвилину. При цьому конкуренція за ці гроші підвищить якість медіа.

МУЗЕЙ ІЗ ПРАВ ЛЮДИНИ

«Аби гарантувати, що музей має адекватне фінансування, достатнє для виконання його завдань, серед яких є пропагування поваги до інших та заохочення роздумів та діалогу, уряд пропонує виділити $35 млн протягом шести років на підтримку роботи музею».

Розташований у Вінніпезі, столиці провінції Манітоба, Канадський музей із прав людини є обов'язковим до відвідування туристичним об'єктом міста. Відкритий у 2014 році він щоденно доносить до відвідувачів важливість дотримання прав людини і демонструє жахи, до яких призводить нехтування основоположними свободами. Велика експозиція у музеї присвячена й Голодомору-геноциду. Музей також на регулярній основі приймає у себе різноманітні тимчасові виставки та заходи, пов'язані із Україною. Приміром, цього місяця у ньому проходив показ документального фільму «Міф» про оперного співака Василя Сліпака.

У Конгресі українців Канади, коментуючи цю статтю видатків федерального бюджету, пообіцяли продовжувати співпрацю із музеєм, «аби важливі для української громади Канади питання були належним чином відображені у його виставках та навчальних програмах».

БЮДЖЕТ ЗАГАЛЬНОГО ДОСТАТКУ

Зрозуміло, що державний бюджет Канади написаний з огляду, передусім, на добробут канадців. Утім, окремі його розділи можуть послужити гарну службу й українцям, при чому як тим, що мешкають в Канаді, так і тим, які проживають на території України.

Робити остаточні висновки поки зарано, оскільки багато урядових програм досі перебувають у стадії розробки, але загальний вектор, сформований в бюджеті-2018 свідчить, що Канада й цього року залишатиметься дуже близькою до України державою.

Максим Наливайко, Оттава.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Ах, какой бил мущщина, настоящий полковнік !
____----
У Харкові підполковника поліції затримано СБУ на хабарі $ 10 тис. ВIДЕО
Співробітники СБУ затримали на одержанні хабара в 10 тисяч доларів підполковника управління захисту економіки Нацполіції в Харківській області.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, таку суму поліцейський вимагав за те, щоб не відкривати кримінальне провадження за нібито підробку службової документації посадовими особами Харківського національного університету радіоелектроніки.

Поліцейського затримано в приміщенні вишу під час одержання частини хабара розміром 150 тисяч гривень.
 
А воно нам ото нада?...
Головне, шоп не на кордоні, бо ми майже добудцвали "стіну"... :D

Сурьозна репліка: fesky64, ну от нашо воно нам, шо в них там горить (окрім складів та гуманітарних конвойофф на бобмбас)?

ну, навроді ти й правий , але ж на серці від таких звісточок якось тепліше стає , коли там шось полихає .:збентежений:
 
Но как мы знаем реальный срок получил аж 1 силовик.
Точно один? По состоянию на конец 2016 года:

Осуждены 35 человек

Об этом из Гааги в эфире программы «Свобода слова» на ICTV заявил генеральный прокурор Украины Юрий Луценко, передает «Укринформ».

По его словам, 152 человека находятся в судебных процессах с врученными обвинениями, около 190 человек находятся под подозрением, 35 человек уже получили судебные приговоры.

В то же время Луценко отметил, что те, кто отдавал приказы, не привлечены к ответственности. «Да, убийцы — на скамье подсудимых, но те, кто вкладывал им в руки ******, кто давал приказ ******* мирных людей — прячутся в Москве», — отметил генпрокурор.
 
Точно один? По состоянию на конец 2016 года:
По состоянию на начало 2018
«На сьогодні за результатами розслідування й розгляду маємо 50 вироків. Тільки дві особи отримали реальну міру покарання, а відбуває покарання одна людина. 412 особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно 258 осіб перебувають у суді»
 
Ниочем. Жди и телевизор тебя направит в нужное русло.
hhfa0e.webp

Макай их в шоколад !
 
Уряд Фінляндії дозволив будівництво газопроводу "Північний потік-2" компанії Nord Stream 2 AG у своїй ексклюзивній економічній зоні.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
По состоянию на начало 2018

Ок. Давай тогда так:
Я привел слова Генерального прокурора Украины. Вот ссылка:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Чьи слова ты представил? Что это за личность, которой я должен поверить больше, чем Генеральному прокурору?
 
Ок. Давай тогда так:
Я привел слова Генерального прокурора Украины. Вот ссылка:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Чьи слова ты представил? Что это за личность, которой я должен поверить больше, чем Генеральному прокурору?
Можешь верить во что угодно, хоть в умение пользоваться гуглом :незнаю:

У «справах Майдану» покарання відбуває одна людина – Горбатюк
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Можешь верить во что угодно, хоть в умение пользоваться гуглом :незнаю:

У «справах Майдану» покарання відбуває одна людина – Горбатюк
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Понятно.:рл:
 
Гуртом і пенсію батькові легше платити

Сага про “пенсійні” аліменти, або Чому “соціального” міністра українці знову не так зрозуміли

Міністр соціальної політики Андрій Рева лиш нагадав українцям їх конституційний обов’язок, а вони, невдячні, на глум його підняли. На днях в ефірі Радіо Свобода він дещо здивував багатьох: “Я вважаю, що у випадку дітей до літніх батьків має бути жорстка (у деяких ЗМІ “сувора” – Авт.) відповідальність – потрібно законодавчо ввести серйозну відповідальність – вони теж повинні платити аліменти на утримання батьків”. Люди одразу почули у слові “аліменти” мало не натяк на запровадження в Україні нового “податку” – обов’язкової фінансової допомоги непрацездатним батьками. І тому притьмом накинулися на міністра зі злими запитаннями: “А навіщо взагалі Пенсійний Фонд?”, “А навіщо я плачу податки?”. І далі в такому ж дусі...

Домашнє піклування за старенькими – наше все

Насправді, це була лише міністерська риторика, яка інколи коштує українцям нервів. У розпалі радіоінтерв’ю Андрій Рева не зчувся, як наступив на болючу мозолю – вкотре нагадав громадянам про принизливо жалюгідне пенсійне забезпечення в країні.

Змушувати працездатних українців в обов’язковому порядку виплачувати аліменти своїм батькам-пенсіонерам (на додаток до пенсії чи замість неї), звісно, ніхто не збирається. В українській Конституції дійсно записано: “Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків” (см. 51). Але це формулювання зовсім не означає якихось примусових виплат – піклування не є замінником державного соціального забезпечення, як дехто міг подумати.

В нашій культурі дійсно прийнято добровільно піклуватися про своїх стареньких – доглядати, лікувати, ховати. Причому, за власний чи спільний родинний кошт. Суспільна мораль не схвалює, наприклад, дожиття батьків у будинках для старих за наявності у них повнолітніх і працездатних дітей. На відміну, наприклад, від США чи Німеччини, де це звична практика.

У тих же Сполучених Штатах пенсійна система дозволяє пенсіонерам на старості жити власним коштом, абсолютно не потребуючи сторонньої допомоги. На сьогодні лише соціальна пенсія, що нараховується державою, становить у США $1200-1300. Не кажучи вже про численні накопичувальні програми, які дозволяють сучасним американцям на старість акумулювати досить пристойні капітали.

Для порівняння, в Україні за останніми даними Міністерства соціальної політики більше 60% пенсіонерів отримують пенсію до 2000 грн (близько 75$ за нинішнім курсом – Авт.). Вітчизняна солідарна система на більше не спроможна, а накопичувальної ще не запроваджено. Тому побіжна згадка посадовця про “пенсійні” аліменти й викликала бурхливу реакцію суспільства.

Старість – не радість, а випробування грошима

Насправді, механізм “пенсійних” аліментів в Україні існує давно. Але він настільки мало популярний на відміну від “дитячих” аліментів, що про нього мало хто знає. І якби не ініціатива уряду посилити відповідальність за несплату аліментів на дітей, яка в Україні вже переросла в значну соціальну проблему (системна несплата аліментів стосується близько 600 тисяч дітей, зареєстровано більше 7 млн позовів), то про існування аліментів на утримання немічних батьків, ніхто б і не згадав.

Для нас характерним є досвід Італії, коли молодь довго живе з батьками, а бабусі з дідусями діляться пенсією з онуками і при цьому, кожен нормальний громадянин мріє заплатити менше податків, а натомість більше отримати з бюджету. Такі ідеї не чужі і пересічним українцям.

Утримання малозабезпечених непрацездатних батьків (пенсіонерів, інвалідів), які потребують сторонньої допомоги, є обов'язком їх повнолітніх дітей згідно із Сімейним кодексом України. Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно. І у більшості випадків це відповідає реальному стану речей.

Однак при злісному ухиленні від цього обов'язку кошти на утримання батьків стягуються в судовому порядку. Зверніть увагу на ключовий момент – питання про злісність ухилення власних дітей мають ініціювати саме непрацездатні батьки (батько чи мати), які вважають себе покинутими напризволяще без достатніх засобів для існування. Зазвичай, таке трапляється у надскладних життєвих ситуаціях, викликаних винятковими сімейними конфліктами та особистими обставинами (каліцтво, невиліковна хвороба, недієздатність тощо). Держава у цьому випадку до останнього намагається влаштувати долю літніх людей за рахунок опікунів, в першу чергу, з числа найрідніших. І нічого дивного в цьому немає, адже вона спирається на вікові традиції та суспільні моральні засади.

Діти, до речі, можуть бути звільнені від обов'язків утримання своїх батьків і примусового стягнення витрат по догляду за ними, якщо судом буде встановлено, що батьки свого часу ухилялися від виконання батьківських обов'язків. Усе логічно – не дбав про дітей свого часу, не маєш морального права вимагати дбати про себе.

Державна пенсія є, була і буде. Але й добровільна допомога не завадить

Тобто, “пенсійні” аліменти – результат виключно окремих спірних життєвих ситуацій та судових суперечок, а не повсюдна соціальна практика, що покликана замінити собою систему загальноприйнятого соціального забезпечення.

Тут справедливо зауважити критикам Андрія Реви – перш ніж у чомусь звинувачувати, потрібно хоча б трохи розрізняти суть явища та масштаби проблеми. Ми не виправдовуємо міністра за його інколи чудне “красномовство”, коли слова можна трактувати як завгодно, але закликаємо слухачів не шукати “зради” там, де її нема.

Наприклад, журналіст Матвій Ганапольський, досліджуючи тему “пенсійних” аліментів у своїй програмі "Ехо України" на Першому каналі, посилався на ніким не підтверджене зростання позовів від батьків до повнолітніх дітей в останні роки на 20%. Чи так це насправді, перевірити важко – джерела інформації не вказані. Офіційна статистика не розділяє аліментні позови окремо на “пенсійні” чи “дитячі”, тому вирахувати, скільки позовів про пенсійні аліменти включено у згадані вже 7 мільйонів позовних справ, нереально.

Однак, узагальнення судової практики у справах про стягнення аліментів, яке регулярно здійснює, зокрема, Київський Апеляційний суд, свідчить, що кількість справ про стягнення аліментів саме на утримання непрацездатних батьків у столичній області дуже незначна. Йдеться буквально про одиничні випадки із більш ніж 3 тисяч щорічних спорів про стягнення аліментів. Можемо припустити, що подібне співвідношення існує і в інших областях.

Як свідчить судова практика, часто суди відмовляють у подібних позовах, оскільки суд в першу чергу прискіпливо вивчає матеріальний та сімейний стан сторін. Наголошується, що право на стягнення аліментів на утримання батьків виникає за наявності двох умов: не лише непрацездатності батьків, а й наявності у них потреби у матеріальній допомозі. Якщо пенсія позивача становить хоча б мінімальний прожитковий мінімум, то його вимога не задовольняється.

А оскільки нинішній прожитковий мінімум для непрацездатних в Україні просто сміхотворний – 1247 грн ($47), то зрозуміло, чому 53% українців вважають, що діти таки мають виплачувати обов’язкову фінансову допомогу батькам. Але навряд чи це коли-небудь стане в нашій країні примусовою практикою.

Оксана Поліщук, Київ

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
ага, про це він заявив в эфире грантожерів з "радіо свободи" :yahoo:

а ще, наприклад, він любить давати абширниє інтерв'ю для "срани гужви"
Сергей Горбатюк: "Прокуратура не заслуживает тех слов, которые написаны на ее гербе"
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


дійсно, понятно :)
 
Любопытно, что его слова вообще никак не расходятся со словами Луценка и по количеству фигурантов даже превосходят его. Только это никак не отменяет факта, что сидит 1 человек.
 
По состоянию на начало 2018
Цитата:
«На сьогодні за результатами розслідування й розгляду маємо 50 вироків. Тільки дві особи отримали реальну міру покарання, а відбуває покарання одна людина. 412 особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно 258 осіб перебувають у суді»
Так. по цим словам маємо реально засуджених. Давай вже більш повну цитату, чи що ?
Це не той результат, якого очікує суспільство, однак проведена "велика робота" для доведення злочинів, яка ще не закінчена, пояснив Горбатюк.

"Практично кожного тижня у нас чи повідомляється про підозри, чи завершується розслідування, чи направляються обвинувальні акти до суду", – сказав він.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Тепер наведи мені дані, скільки реально засуджених активістів Майдану, за злочини, скоєні на Майдані . Є такі ? То до чого весь твій галас ?

Чи , може ти будеш вступатися за активістку Майдану, надю товстожопу ? Багато є відео, що доказує, що Гадя була присутня на Майдані , то може випустити її і закрити кримінальне впровадження за намір вчинити ****** в центрі Києва ?
До речі, гадя щє теж не засуджена.
 
Любопытно, что его слова вообще никак не расходятся со словами Луценка и по количеству фигурантов даже превосходят его. Только это никак не отменяет факта, что сидит 1 человек.

По делу сбитого Боинга вообще никто не сидит.
 
Опубликовано первое заявление Юлии Скрипаль* Далее:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Тепер наведи мені дані, скільки реально засуджених активістів Майдану, за злочини, скоєні на Майдані . Є такі ? То до чого весь твій галас ?
...
Спустя четыре года можем получить первую посадку за участие в майдане
До того, що вистачило клепки взагалі розпочати переслідувати майданівців, а у когось вистачає виправдовувати таке переслідування.
 
Назад
Зверху Знизу