27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25906
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25906
В США проголосуют лишение Трампа права отмены санкций против РФ
22.07.2017 21:00
Во вторник Палата представителей Конгресса США рассмотрит законопроект, который ограничит способность Белого Дома отменять санкции против России
Поделиться:
В США проголосуют лишение Трампа права отмены санкций против РФ
Палата представителей Конгресса США во вторник рассмотрит двухпартийный законопроект, ограничивающий способность администрации Трампа отменять санкции в отношении России. Об этом сообщает The Hill.
Белый дом призвал законодателей смягчить положения, ограничивающие его способность отменять санкции. Однако ожидается, что законопроект поступит на стол президента Трампа без внесенных изменений.
Законопроект будет рассмотрен в рамках ускоренного процесса, для которого требуется большинство в две трети голосов. Это также означает, что законопроект может преодолеть вето президента.
Помимо введения новых санкций в отношении России законопроект позволяет американским законодателям голосовать за то, чтобы заблокировать возможность администрации Трампа вносить изменения в политику санкций. Законопроект также включает санкции против Ирана в качестве наказания за развитие его программы баллистических ракет. Кроме того, в результате переговоров дополнительно добавлены в законопроект санкции против Северной Кореи.
Пакет санкций будет одним из последних пунктов повестки дня Палаты представителей, прежде чем законодатели планируют отправиться в месячный августовский перерыв в конце следующей недели.
"Законопроект гарантирует, что и большинство (республиканцы, -ред.), и меньшинство ( демократы, - ред.) могут осуществлять надзорную роль за осуществлении санкций администрацией", - сказал конгрессмен-демократ Стени Хойер
16 июня Сенат США почти единогласно утвердил ужесточение санкций против России и Ирана. За поправки в законопроект проголосовали 98 сенаторов, против - 2. Один из главных пунктов, внесенных в законопроект - запрет президенту США Дональду Трампу снимать или смягчать санкции без одобрения Конгресса.
22.07.2017 21:00
Во вторник Палата представителей Конгресса США рассмотрит законопроект, который ограничит способность Белого Дома отменять санкции против России
Поделиться:
В США проголосуют лишение Трампа права отмены санкций против РФ
Палата представителей Конгресса США во вторник рассмотрит двухпартийный законопроект, ограничивающий способность администрации Трампа отменять санкции в отношении России. Об этом сообщает The Hill.
Белый дом призвал законодателей смягчить положения, ограничивающие его способность отменять санкции. Однако ожидается, что законопроект поступит на стол президента Трампа без внесенных изменений.
Законопроект будет рассмотрен в рамках ускоренного процесса, для которого требуется большинство в две трети голосов. Это также означает, что законопроект может преодолеть вето президента.
Помимо введения новых санкций в отношении России законопроект позволяет американским законодателям голосовать за то, чтобы заблокировать возможность администрации Трампа вносить изменения в политику санкций. Законопроект также включает санкции против Ирана в качестве наказания за развитие его программы баллистических ракет. Кроме того, в результате переговоров дополнительно добавлены в законопроект санкции против Северной Кореи.
Пакет санкций будет одним из последних пунктов повестки дня Палаты представителей, прежде чем законодатели планируют отправиться в месячный августовский перерыв в конце следующей недели.
"Законопроект гарантирует, что и большинство (республиканцы, -ред.), и меньшинство ( демократы, - ред.) могут осуществлять надзорную роль за осуществлении санкций администрацией", - сказал конгрессмен-демократ Стени Хойер
16 июня Сенат США почти единогласно утвердил ужесточение санкций против России и Ирана. За поправки в законопроект проголосовали 98 сенаторов, против - 2. Один из главных пунктов, внесенных в законопроект - запрет президенту США Дональду Трампу снимать или смягчать санкции без одобрения Конгресса.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.02.2011
Повідом.: 18062
Реєстрація: 23.02.2011
Повідом.: 18062
Лафет ЗИС-3, ствол и щит - КН (какие нашли)
Статус: Офлайн
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25906
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25906
Міфологізація Павла Шеремета. «Білоруський журналіст» із 17-річним стажем роботи на російські телеканали
Про Павла Шеремета зараз говорять як про українського журналіста білоруського походження, незважаючи на те, що з 22 роки медійної кар’єри Павла на Білорусь припало три роки, на Україну – два. Це якщо відняти роки, під час яких він штатно працював на російські телеканали.
Автор: Андрій Лаврик
Частина української так званої медіа-тусовки зараз свідомо чи несвідомо робить із нагло вбитого рік тому журналіста Павла Шеремета сакральну жертву. Я не був знайомий із загиблим особисто, але, якщо взяти на віру те, що про нього чув, і припущення про існування кращих світів, то навряд чи Павло зараз схвалює бурхливу діяльність своїх колег.
Попри здатність журналістського цеху проводити блискучі розслідування і, якщо не розкривати злочини, то вишукувати чіткі вказівники на шлях до істини, у «справі Шеремета» колеги зосередилися на викритті огріхів правоохоронних структур. Так, поліція, СБУ, прокуратура і НАБУ – неідеальні, але є злочини, які неможливо розкрити ось тут і зараз.
Понад те, чимало злочинів ніколи не будуть розкриті, бо виконавці не припустилися помилок, їх не схопили за руку, а замовники триматимуть рота на замку. Швидше за все, так буде і зі «справою Шеремета», якщо не втрутиться якесь провидіння. Але мова не про те. Пройшов рік відтоді, як у центрі Києва прогримів вибух, але колеги його жертви так і не вдалися до серйозної спроби з’ясувати, за що загинув Павло.
Адже він не проводив журналістських розслідувань, не визначав редакційну політику "Української правди", із текстів писав колонки на філософські теми, робив інтерв'ю та вів радіопередачі на радіо «Вєсті» де розмовляли про життя.
Якщо ви очікуєте зараз прочитати якесь «альтернативне розслідування», то я вас розчарую. Я не робив його і не збираюсь робити лише тому, що не можу дозволити собі витратити на нього декілька місяців свого життя. Але я помітив тенденцію: постать і біографія Павла невпинно обростають міфами.
Українській аудиторії сьогодні ненав’язливо позиціонують Шеремета як білоруського опозиційного журналіста, котрий через критику режиму Лукашенка опинився у в’язниці, після чого був змушений тікати в Росію, в якій він не зміг змиритися із режимом Путіна, тому 2012 року переїхав в Україну.
(Хоча, чи був конфлікт з режимом Путіна не зовсім зрозуміло - принаймні, на відео 2010 року Павло Шеремет, тоді заступник головного редактора журналу "Огоньок", серед іншого з ентузіазмом припускає відновлення "великой страньі" у складі Росії, України та Білорусі - ред.)
Про Павла Шеремета також зараз говорять як про українського журналіста білоруського походження, незважаючи на те, що з 22 роки медійної кар’єри Павла на Білорусь припало три роки, на Україну – два. Це якщо відняти роки, під час яких він штатно працював на російські телеканали.
Економіст за освітою Павло Шеремет прийшов у журналістику, як і Олександр Лукашенко до влади, у 1994 році. Вже у 1996 році Павло очолив білоруське бюро російського телеканалу «ОРТ» (нині «Пєрвий канал»), підконтрольного російському уряду. А за рік став ворогом режиму Лукашенка.
«Зарекомендував себе як противник режиму президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка. У липні 1997 року після показу в ефірі телеканалу ОРТ репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні (репортаж про контрабанду і про те, що між державами тоді фактично не було кордону під охороною) був заарештований співробітниками силових структур Республіки Білорусь за звинуваченням у незаконному груповому перетині державного кордону. Був засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку. Провів в ув'язненні в цілому три місяці і був депортований після того, як президент Росії Єльцин не пустив літак Лукашенка на територію Росії і публічно зажадав звільнення Шеремета».
Це перекладена цитата зі статті з російської «Вікі».
В українській версії чомусь обходять нюанс, що Павло Шеремет зобов’язаний свободою втручанню свого кінцевого працедавця, а саме – керівникові російської держави. Ну, якщо в когось виникають питання про достовірність статей у Вікі, то про це писали у рік, коли то сталося, не тільки в енциклопедії.
Я відмовляюся аналізувати, справедливо чи ні білоруська влада звинуватила Павла Шеремета у кримінальному злочині – порушенні кордону – чи це був лише формальний привід для кримінального провадження. Але не можу залишити поза увагою той факт, що конфлікт з Лукашенком у Шеремета виник, коли він став працювати на російські державні медіа.
КОНФЛІКТ З ЛУКАШЕНКОМ У ШЕРЕМЕТА ВИНИК, КОЛИ ВІН СТАВ ПРАЦЮВАТИ НА РОСІЙСЬКІ ДЕРЖАВНІ МЕДІА
Тут варто зафіксувати три моменти: 1) У білоруської влади, попри її показну прихильність до «руського міра», ніколи не було безхмарних стосунків з РФ. 2) Підконтрольні Кремлю ЗМІ завжди використовувались як політичні важелі впливу. 3) Шеремет став опозиціонером (до Лукашенка), перейшовши на роботу до росіян.
З 1998 року Павло Шеремет постійно проживає в Росії, а приблизно за два роки, орієнтовно у 2000-у, отримує громадянство РФ.
Саме того 2000-го року в був убитий підлеглий Павла Дмитро Завадський – штатний оператор корпункту «ОРТ» у Білорусі (його тіло так і не знайшли, однак Дмитра визнано померлим, його вірогідні вбивці засуджені). Як видно за посиланням, Павло Шеремет був неабияк обізнаний щодо обставин його смерті, однак не став ділитися деталями із слідством. Принаймні, не сказав, звідки йому відомо ті деталі.
Офіційно у викраденні і вбивстві Завадського було звинувачено колишніх співробітників МВС Білорусі Валерія Ігнатовича та Дмитра Малика, які у якості добровольців брали участь у чеченській війні на боці чеченців. За офіційною версією білоруських слідчих, Ігнатович і Малик мстилися Завадському за те, що він «засвітив» їхню участь у бойових діях в Чечні.
Шеремет ніколи не заперечував свій зв’язок із долею Завадського (мається на увазі те, що Павло вважав, що смерть товариша пов’язана з ним, він знав її причини). Дмитро допомагав йому знімати документальний фільм «Чеченський щоденник» для «ОРТ». Пізніше сам Шеремет неодноразово заявляв про незаконну участь білоруських спецслужб у подіях в Чечні.
Павло Шеремет.
Так чи інакше, з невеликими перервами, до початку російсько-української війни Павло Шеремет продовжував співпрацювати з прокремлівськими ЗМІ.
В Україні схильні вважати, що Шеремет остаточно полишив російську журналістику у 2012-у, коли почав регулярно дописувати в «Українській правді», а згодом став виконавчим директором цього видання. Однак це неправда.
З вересня 2013-го по липень 2014-го він вів передачу на «Громадському телебаченні Росії» - телеканалі, створеному за ініціативи і на кошти уряду РФ.
А з 2015 почав працювати на радіо «Вєсті», яким володіє, (як вказує Детектор Медіа), колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко, але за документами він не є ані власником, ані кінцевим бенефіціаром. Керівником медіахолдингу є Ольга Семченко, колишня прес-секретар Олександра Клименка.
Та у своїх текстах, програмах, заявах Павто Шеремет в останні роки займав проукраїнську позицію. Він обрав Україну. Щоправда, вже після його убивства українські силовики з’ясували, що він "мав доволі активні контакти на території агресора – Російської Федерації".
Навколо загибелі Павла Шеремета багато шуму і політичних заяв. І у пересічного українця може скластися враження, що його убили за його резонансні розслідування і розвінчання якихось зловживань нової української влади. Але ті хто уважно слідкує за подіями розуміє, що нічим подібним Шеремет не займався. І тут ми знову повертаємося до запитання: «Який мотив убивства? За що?». І міфологізація самого Павла можуть якщо не перешкодити нам знайти правду, то завадити її сприйняти.
Про Павла Шеремета зараз говорять як про українського журналіста білоруського походження, незважаючи на те, що з 22 роки медійної кар’єри Павла на Білорусь припало три роки, на Україну – два. Це якщо відняти роки, під час яких він штатно працював на російські телеканали.
Автор: Андрій Лаврик
Частина української так званої медіа-тусовки зараз свідомо чи несвідомо робить із нагло вбитого рік тому журналіста Павла Шеремета сакральну жертву. Я не був знайомий із загиблим особисто, але, якщо взяти на віру те, що про нього чув, і припущення про існування кращих світів, то навряд чи Павло зараз схвалює бурхливу діяльність своїх колег.
Попри здатність журналістського цеху проводити блискучі розслідування і, якщо не розкривати злочини, то вишукувати чіткі вказівники на шлях до істини, у «справі Шеремета» колеги зосередилися на викритті огріхів правоохоронних структур. Так, поліція, СБУ, прокуратура і НАБУ – неідеальні, але є злочини, які неможливо розкрити ось тут і зараз.
Понад те, чимало злочинів ніколи не будуть розкриті, бо виконавці не припустилися помилок, їх не схопили за руку, а замовники триматимуть рота на замку. Швидше за все, так буде і зі «справою Шеремета», якщо не втрутиться якесь провидіння. Але мова не про те. Пройшов рік відтоді, як у центрі Києва прогримів вибух, але колеги його жертви так і не вдалися до серйозної спроби з’ясувати, за що загинув Павло.
Адже він не проводив журналістських розслідувань, не визначав редакційну політику "Української правди", із текстів писав колонки на філософські теми, робив інтерв'ю та вів радіопередачі на радіо «Вєсті» де розмовляли про життя.
Якщо ви очікуєте зараз прочитати якесь «альтернативне розслідування», то я вас розчарую. Я не робив його і не збираюсь робити лише тому, що не можу дозволити собі витратити на нього декілька місяців свого життя. Але я помітив тенденцію: постать і біографія Павла невпинно обростають міфами.
Українській аудиторії сьогодні ненав’язливо позиціонують Шеремета як білоруського опозиційного журналіста, котрий через критику режиму Лукашенка опинився у в’язниці, після чого був змушений тікати в Росію, в якій він не зміг змиритися із режимом Путіна, тому 2012 року переїхав в Україну.
(Хоча, чи був конфлікт з режимом Путіна не зовсім зрозуміло - принаймні, на відео 2010 року Павло Шеремет, тоді заступник головного редактора журналу "Огоньок", серед іншого з ентузіазмом припускає відновлення "великой страньі" у складі Росії, України та Білорусі - ред.)
Про Павла Шеремета також зараз говорять як про українського журналіста білоруського походження, незважаючи на те, що з 22 роки медійної кар’єри Павла на Білорусь припало три роки, на Україну – два. Це якщо відняти роки, під час яких він штатно працював на російські телеканали.
Економіст за освітою Павло Шеремет прийшов у журналістику, як і Олександр Лукашенко до влади, у 1994 році. Вже у 1996 році Павло очолив білоруське бюро російського телеканалу «ОРТ» (нині «Пєрвий канал»), підконтрольного російському уряду. А за рік став ворогом режиму Лукашенка.
«Зарекомендував себе як противник режиму президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка. У липні 1997 року після показу в ефірі телеканалу ОРТ репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні (репортаж про контрабанду і про те, що між державами тоді фактично не було кордону під охороною) був заарештований співробітниками силових структур Республіки Білорусь за звинуваченням у незаконному груповому перетині державного кордону. Був засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку. Провів в ув'язненні в цілому три місяці і був депортований після того, як президент Росії Єльцин не пустив літак Лукашенка на територію Росії і публічно зажадав звільнення Шеремета».
Це перекладена цитата зі статті з російської «Вікі».
В українській версії чомусь обходять нюанс, що Павло Шеремет зобов’язаний свободою втручанню свого кінцевого працедавця, а саме – керівникові російської держави. Ну, якщо в когось виникають питання про достовірність статей у Вікі, то про це писали у рік, коли то сталося, не тільки в енциклопедії.
Я відмовляюся аналізувати, справедливо чи ні білоруська влада звинуватила Павла Шеремета у кримінальному злочині – порушенні кордону – чи це був лише формальний привід для кримінального провадження. Але не можу залишити поза увагою той факт, що конфлікт з Лукашенком у Шеремета виник, коли він став працювати на російські державні медіа.
КОНФЛІКТ З ЛУКАШЕНКОМ У ШЕРЕМЕТА ВИНИК, КОЛИ ВІН СТАВ ПРАЦЮВАТИ НА РОСІЙСЬКІ ДЕРЖАВНІ МЕДІА
Тут варто зафіксувати три моменти: 1) У білоруської влади, попри її показну прихильність до «руського міра», ніколи не було безхмарних стосунків з РФ. 2) Підконтрольні Кремлю ЗМІ завжди використовувались як політичні важелі впливу. 3) Шеремет став опозиціонером (до Лукашенка), перейшовши на роботу до росіян.
З 1998 року Павло Шеремет постійно проживає в Росії, а приблизно за два роки, орієнтовно у 2000-у, отримує громадянство РФ.
Саме того 2000-го року в був убитий підлеглий Павла Дмитро Завадський – штатний оператор корпункту «ОРТ» у Білорусі (його тіло так і не знайшли, однак Дмитра визнано померлим, його вірогідні вбивці засуджені). Як видно за посиланням, Павло Шеремет був неабияк обізнаний щодо обставин його смерті, однак не став ділитися деталями із слідством. Принаймні, не сказав, звідки йому відомо ті деталі.
Офіційно у викраденні і вбивстві Завадського було звинувачено колишніх співробітників МВС Білорусі Валерія Ігнатовича та Дмитра Малика, які у якості добровольців брали участь у чеченській війні на боці чеченців. За офіційною версією білоруських слідчих, Ігнатович і Малик мстилися Завадському за те, що він «засвітив» їхню участь у бойових діях в Чечні.
Шеремет ніколи не заперечував свій зв’язок із долею Завадського (мається на увазі те, що Павло вважав, що смерть товариша пов’язана з ним, він знав її причини). Дмитро допомагав йому знімати документальний фільм «Чеченський щоденник» для «ОРТ». Пізніше сам Шеремет неодноразово заявляв про незаконну участь білоруських спецслужб у подіях в Чечні.
Павло Шеремет.
Так чи інакше, з невеликими перервами, до початку російсько-української війни Павло Шеремет продовжував співпрацювати з прокремлівськими ЗМІ.
В Україні схильні вважати, що Шеремет остаточно полишив російську журналістику у 2012-у, коли почав регулярно дописувати в «Українській правді», а згодом став виконавчим директором цього видання. Однак це неправда.
З вересня 2013-го по липень 2014-го він вів передачу на «Громадському телебаченні Росії» - телеканалі, створеному за ініціативи і на кошти уряду РФ.
А з 2015 почав працювати на радіо «Вєсті», яким володіє, (як вказує Детектор Медіа), колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко, але за документами він не є ані власником, ані кінцевим бенефіціаром. Керівником медіахолдингу є Ольга Семченко, колишня прес-секретар Олександра Клименка.
Та у своїх текстах, програмах, заявах Павто Шеремет в останні роки займав проукраїнську позицію. Він обрав Україну. Щоправда, вже після його убивства українські силовики з’ясували, що він "мав доволі активні контакти на території агресора – Російської Федерації".
Навколо загибелі Павла Шеремета багато шуму і політичних заяв. І у пересічного українця може скластися враження, що його убили за його резонансні розслідування і розвінчання якихось зловживань нової української влади. Але ті хто уважно слідкує за подіями розуміє, що нічим подібним Шеремет не займався. І тут ми знову повертаємося до запитання: «Який мотив убивства? За що?». І міфологізація самого Павла можуть якщо не перешкодити нам знайти правду, то завадити її сприйняти.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25906
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25906
CAXAP
Куратор теми
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30393
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30393
Лафет ЗИС-3, ствол и щит - КН (какие нашли)
там дульный интересный, никак не ЗИС-3 да и откатников/накатников нет. приеду надо глянуть шо за вундервафля
Статус: Офлайн
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
И еще. Кто угадает модель пушки, получит от меня бесплатно репу.
В век этих ваших интернетов гуглится на раз-два
При том я даже не уверен в том что некий Гофер сам не автор сего
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Белорусская легкоатлетка Виолетта Скворцова, победившая на юношеском чемпионате Европы, ушла с пьедестала из-за ошибки с Гимном. Официальные лица попросили спортсменку вернуться и пригрозили дисквалификацией. Однако она наотрез отказалась участвовать в церемонии.