Чергова безуспішна спроба пошуку правди в словах Саакашвілі
Візьмемо останній пост Саакашвілі і розберемо ключові тези, які пан Саакашвілі подає як свої досягнення в Грузії. Цитую:
Я підтримую припинення торгівлі з окупантами. Поки є торгівля – є стимул до продовження війни.
У Грузії після 2008 року ми припинили всі торговельні зв’язки з окупантами і окупованими територіями, бої припинилися, і ми змогли дуже швидко розвинути свою економіку. Не можна одночасно воювати і торгувати.
Розіб’ємо ці абзаци на конкретні ствердження:
Теза 1. У Грузії після 2008 року ми припинили всі торговельні зв’язки з окупантами і окупованими територіями, бої припинилися
Пан Саакашвілі стверджує, що причиною припинення боїв в Грузії стало припинення торгівлі з окупантами і окупованими територіями.
Факти:
Російсько-грузинська війна тривала 5 (П’ЯТЬ) днів з 8 серпня 2008 року до 12 серпня 2008 року. В результаті цієї війни Грузія втратила 20% своєї території, мінімум 250 000 людей (6,7% населення Грузії) стали біженцями, а проблеми біженців тої війни, що відбувалась 9 років тому, не вирішені і досі. Про умови життя деяких грузинських біженців написано тут.
Але це ще не вся “зрада”. Зрада – це план Мєдвєдєва-Саркозі. Його російська версія є тут. Зауважте, не план Саакашвілі, не план Саакашвілі-Мєдвєдєва, а план Мєдвєдєва-Саркозі.
12 серпня 2008 року, Саркозі з Мєдведєвим у Москві “порєшали” долю Грузії. 13 серпня 2008 року Саакашвілі погодився на то, що за нього “порєшали” Мєдвєдєв з Саркозі.
14 серпня 2008 року план Мєдвєдєва-Саркозі підписали “лідери” Абхазії і Пд.Осетії. 15 серпня 2008 року цей же документ підписав Саакашвілі. 16 серпня 2008 року цей же документ підписав Мєдвєдєв.
Але цікаві самі пункти плану, особливо пункти 4, 5, 6. , а саме:
4) Грузинська армія повертається в місця постійного базування
5) Російська армія повертається за лінію, яка передувала бойовим діям (тобто, узаконюється перебування російської армії на території Абхазії і Пд.Осетії)
6) Міжнародні переговори щодо забезпечення безпеки і стабільності в Абхазії і Пд.Осетії.
Чи варто ще щось пояснювати в цій ситуації?
А головне: я розумію що таке грузинська армія і російська армія, я розумію чому Саакашілі прийняв план капітуляції Грузії від Мєдвєдєва-Саркозі, я його не критикував за це як в 2008 році, так і до сьогодні.
Але коли людина, яка підписала чужий документ про капітуляцію Грузії і фактичне узаконення російських військ на окупованих територіях Грузії, підписала один документ разом з абхазо-осетинськими Захарченком і Плотницьким... коли сьогодні ця людина заявляє про “ми припинили війну, припинивши торговельні звязки з окупантами”… то це цинізм і брехня 99 левела.
Міхеіл Ніколозович, ви особисто нічого не припиняли, припиняли за вас. Ви ж підписували план капітуляції Грузії разом з сепаратистами і узаконювали російську армію в своїй країні.
Теза 2. У Грузії після 2008 року ми припинили всі торговельні зв’язки з окупантами
Правдивість цих слів дуже легко перевірити. Переходимо по лінку на дані Національного статистичного бюро Грузії, клікаємо на “Georgian exports by countries” і “Georgian Imports by countries”, там під діаграмами є файли, скачуємо їх і відкриваємо в обох файлах 2-гу вкладку і знаходимо там Росію. Отримуємо дані, будуємо графік:
* Період правління Саакашвілі обведений фіолетовою рамкою
Що ми маємо на графіку:
Саме з приходом Саакашвілі до влади Грузія стала залежною від російських товарів:
В той час, коли грузинська влада на чолі з Саакашвілі нарощувала об’єми імпорту російських товарів в Грузію, починаючи з 2006 року об’єми грузинського експорту в Росію впали в 2 рази. Тобто, незважаючи на те, що Росія перестала купляти грузинські товари, Саакашвілі продовжив купляти російські.
Після Грузія дійсно зменшила імпорт російських товарів, але всього на 31% у порівнянні з 2008 роком. Ні про яке “ми припинили торгувати з окупантом” і мови не йде.
Особливий цинізм Саакашвілі в тому, що Грузія продовжила купляти російські товари після війни, навіть попри те, що Росія практично повністю перестала купляти грузинські товари.
Вже в 2011 році, через 2 роки після війни, Саакашвілі перестав бути “принциповим” і став закупляти російські товари на довоєнному рівні.
В 2013 році (при Саакашвілі) об’єм імпорту російських товарів в Грузію досяг рекордного рівня.
Як бачимо на цих графіках “торгівля Саакашвілі з окупантом” не тільки не припинилася з початком війни, ця торгівля, буквально за 2 роки відновилася до довоєнних значень.
Тобто, в результаті війни Саакашвілі не відмовився від російських товарів, навіть попри те, що Росія перестала купляти грузинські товари.
Більше того, на початку 2012 року, в односторонньому порядку (Росія не відмінила) Саакашвілі відміняє візовий режим росіянам. Цинізм цього кроку не тільки в тому, що візовий режим відмінений після війни, після того, як Росія признала бананові республіки, не тільки в тому, що візовий режим відмінений в односторонньому порядку, а й в тому, що Саакашвілі відмінив візовий режим, який діяв з 2000 року, тобто задовго до нього, а це вже додонівщина…
Але все пізнається в порівнянні. Тепер подивіться на динаміку експорту українських товарів в Росію і імпорту російських товарів в Україну. Вибравши звідси дані по роках – отримуємо:
* Період правління сьогоднішньої коаліції в Україні обведений фіолетовою рамкою
На цьому графіку наочно видно, як з кожним роком в рази падають об’єми торгівлі з Росією. По результатах 2016 року, об’єми імпорту російських товарі в Україну впали в 5 (П’ЯТЬ) разів у порівнянні з довоєнним часом, в Грузії – всього на 1/2. Більш наглядно тут:
На перший же рік після початку агресії Росії, Украна скоротила імпорт російських товарів майже в 2 рази, до 54,7% у порівнянні з довоєнним 2013 роком, в 2008 Грузія скоротила імпорт російських товарів до 73,8% у порівнянні з 2007 роком. На другий рік після початку російської агресії Україна скоротила російський імпорт в 3 рази у порівнянні з 2013 роком, Грузія – всього в 2 рази. На третій рік після початку російської агресії Україна імпортує всього 20% того, що імпортувала до війни (тобто в 5 разів менше ніж в 2013), Грузія на 3-му році не скоротила імпорт російських товарів і імпортувала 50% від довоєнного рівня. А далі… Саакашвілі почав різко скуповувати російські товари, попри заборону купляти грузинські…
То хто тут барига? Хто тут торгує з окупантом?
Теза 3. У Грузії після 2008 року ми припинили всі торговельні зв’язки з окупованими територіями
Оскільки Абхазія і Південна Осетія є невизнаними республіками, то знайти офіційних даних по об’ємах торгівлі з ними неможливо, бо цих даних нема. Але є факти, що спростовують слова Саакашвілі:
Подібно до України, до факту постачання вугілля з Донбасу, Грузія до сих пір, всі ці 9 років від початку війни, постачає електроенергію з Абхазії. Стаття про це тут.
Теза 4. … і ми змогли дуже швидко розвинути свою економіку
Щоб довго і багато не горити, наведу кілька статистичних прикладів того, як Саакашвілі “розвивав” грузинську економіку. І порівняю з Україною.
Щоб зняти зауваження щодо відмінності методологій статистичного обліку, наведу дані з одного джерела – дані ООН.
Отут маємо порівняння темпів приросту ВВП України і Грузії.
*Джерело даних – тут. Запит сформований по показнику ВВП в поточних цінах в доларах.
** Фіолетовою рамкою обведений термін президентства Саакашвілі
За 10 років президентства великого реформатора Саакашвілі, у 8 роках темпи росту економіки Грузії були меншими ніж темпи росту економіки України. В 2011 році грузинська економіка росла більше ніж українська. А в 2009 році грузинська економіка впала менше ніж українська. Слухайте, то давайте проффесору Януковичу подякуємо за видатні реформи 2006-2007 років? Він краще спрацював ніж реформатор Саакашвілі…
До-речі, темпи падіння української економіки в 2009 (дякуючи Юлі Володимирівній) більші ніж темпи падіння української економіки під час війни, після анексії Криму і Донбасу. В 2016 році вийшли на ріст. Але дані ООН ще не обновилися.
Отут маємо порівняння показника експортної ефективності економіки, що рівний відношеню експорту до показника імпорту. Цей показник показує наскільки ефективною є зовнішня торгівля країни, наскільки залежною від імпорту є економіка країни і наскільки конкурентною на зовнішніх ринках є продукція країни.
*Джерело даних – тут.
** Червоним квадратиком позначені дані за термін президентства Саакашвілі
*** Оптимальне значення має бути більше 1. Чим менше значення – тим імпортозалежнішою є економіка країни
Що означають ці показники? – Наприклад те, що в 2006 році Грузія експортувала продукції на суму в 4 рази менше, ніж імпортувала. Тобто, економіка Грузії повністю імпортозалежна. А вище на графіках показано від кого…
Як змінив цю ситуацію Саакашвілі? – Він в часи війни зробив економіку Грузії ще більш імпортозалежною. З Україною тут нічого і порівнювати, це небо і земля.
Отут маємо порівняння рівня безробіття в Україні і в Грузії
*Джерело даних – тут. Скачуємо файл “Unemployment rate*” і шукаємо дані України і Грузії
** Червоним квадратиком позначені дані за термін президентства Саакашвілі
Тут все наочно… Коментуючи цей графік і використовуючи слова Саакашвілі, він “припинив торгувати з окупантом” і пішов збільшувати безробіття майже до рівня африканських країн.
То в чому полягає це “економічне чудо” від реформатора Саакашвілі? Де тут підйом економіки? Зміни ВВП, звичайно, позитивні, але вони нижчі ніж в України за той період.
Теза 5. Не можна одночасно воювати і торгувати
Саме так, Міхеіл Ніколозович. А ще:
Не можна збільшувати об’єми імпорту російських товарів, в той час коли Росія перекрила тобі експорт
Не можна відміняти візи росіянам, введені задовго до тебе, ще до війни проти твоєї країни
Не можна втікати зі своєї “реформованої” країни, рятуючись від переслідувань в корупційних злочинах
Не можна підривати віру українців в можливість реформ, обіцяючи їм “побороти корупцію в Одесі за тижні” і зробивши за 1,5 року в Одесі героїчне ніхрена.
Не можна постійно мєлькати перед камерами ТВ, нести примітивний популізм і відверту брехню, молячись на оплески в студії чи лайки в інтернеті
І найголовніше: Не можна постійно брехати цим простим, але довірливим українцям, які прийняли тебе в своїй країні, сподівались на тебе, чиї надії ти не виправдав.
Не можна брехати в країні, яка тебе прийняла і заради примітивного піару руйнувати чужу країну.
