27.08.14 вторжение войск РФ

Уроки цинизма

Строительство российского газопровода Северный поток-2 не остановят уже даже санкции США, заявил министр иностранных дел ФРГ Хайко Маас, который сегодня сначала посетит Москву, а затем перелетит в Киев. Да, тот самый, который после нападения российских военных кораблей на украинские катера говорил "Какие фаши доказательства?!" По его словам, американские санкции могут привести к выходу из проекта западных компаний, в том числе немецких концернов, но даже это не приведет к закрытию проекта. "В таком случае россия (страна-террорист) реализует его в одиночку, и тогда уже никто не будет иметь влияния на сохранение транзита газа через Украину", - мягко шантажирует украинцкв и американцев Маас.

Как по мне - американские санкции остановят кого угодно. А если их в добровольном порядке поддержат все союзники США и Украины в Европе (плюс по совместительству это часто противники Северного потока-2) Германии будет очень непросто. Ну и о доминировании в ЕС ФРГ точно придется забыть. Вообще "Северный поток-2" для Евросоюза может стать причиной начала принципиального обновления с вероятностью раскола. Потому что та же Польша уже не хочет играть исключительно по правилам Берлина и Брюсселя, ну у Венгрии вообще сейчас период обострения самостоятельности - они даже политическое убежище премьеру соседней (европейской и демократической) страны дают. Стоит ли перспективная прибыль от газового хаба таких потрясений для всего проекта ЕС? Москва уверена, что стоит. А Берлин? Или деньги плюс лоббисты сильнее романтических планов по объединению Европы?

Что касается санкций, в принципе, политической воли самой Германии хватило бы для остановки проекта. Но такой воли нет и близко. Есть желание срубить денег на общем с РФ газовом проекте. Пусть и с запахом крови. Демократические ценности перетерпят, если дело выгодное. Потом можно оплатить пару материалов про страшную коррупцию в Украине и отчасти успокоить совесть и общественность. Ну, дать еще 200 миллионов помощи. 100 на развитие демократиии и 100 на реформы. Раздать самым активным говорящим головам и они все как надо объяснят. Миром правят не идеалы, а интересы. Которые для удобства можно иногда завернуть в "европейские ценности".

Секрет в том, что все абстрактные ценности в реальности существуют. И даже работают. Но они отступают моментально, как только в дело вступают интересы. А настоящих верных союзников у Украины всего два - украинская армия и военный флот. Все остальное - при совпадении интересов. А геополитика действует, как хороший ветеринар - добивается своего, не реагируя на крики и попытки вырваться. Впрочем, наш выбор - жаловаться или использовать эти правила уже в своих интересах. Все просто и ноль романтики.

Кирилл Сазонов

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Оглядываясь на пять лет назад

Автор: Anti-colorados

Рубрика: «Из архива»

От редакции. Предлагаю прочесть статью, которая скорее всего была написана в 2014 и впервые была опубликована еще до создания ресурса, а на ЛО уже появилась 28 июня 2015 года, в день Конституции Украины. Текст этот интересен сразу двумя вещами. Первая – он дает представление о том времени и о тех желаниях и надеждах, которые были в то тяжелое время. Вторая заключается в том, что нас часто обвиняют в том, что здесь совсем нет критики Пороха. Этот материал можно воспринимать как художественную критику. Но соглашусь, чем дальше, тем критики оказывалось меньше.

Однако этому имеется вполне логичное пояснение. Редакция голосовала за его кандидатуру, четко понимая, чего именно мы хотим от нового президента. Причем, будучи юристами и понимая границы полномочий президента, мы делали вывод о том, что многие крайне важные вещи он просто не сможет сделать самостоятельно и потому – результат можем и не дождаться. Но со временем оказалось, что он пусть и не точно, но идет по списку наших требований, исполняет их и ставит галочку «выполнено».

Могу четко сказать, когда мы окончательно поверили в него – после безвиза. Дело в том, что мало кто себе представляет, какие механизмы следовало запустить для его реализации, мы же их представляли пусть и не полностью, но в большей мере. И вот внутри нашей редакции мнения разделились по поводу перспектив получения именно безвиза. Не буду уточнять, кто был в роли оптимиста, а кто — в роли критика, но единого мнения не было.

И вот, когда безвиз таки состоялся, сомнения рухнули. Это просто потому, что мы поняли, что президент имеет фантастическую работоспособность, ибо работы там действительно было очень много, настойчивость и что называется – фарт. У него безусловно имеется этот фарт, а теперь мы знаем, что он его использует и для Украины. После того как махина безвиза сдвинулась с мертвой точки и набирая обороты пересекла финишную черту, все встало на место.

Но и после этого наш список все пополнялся отметками «выполнено». Скажем так, будучи парнем старшего пионерского возраста, автор четко и уверенно может сказать, что такого президента у него не было и такого близкого понимания важных и неотложных действий, которые требуются Украине в этот конкретный момент времени, трудно даже представить. Именно поэтому критики становилось все меньше и все чаще хотелось ущипнуть себя, чтобы убедиться в том, что это не сон.

В этом смысле, очень точно сказал Лесь Подеревьянский, только про Украину. Он напомнил, что родился в совке, который не любил его (Леся) и он не любил его в ответ. Потом появилось государство Украина, непонятно что собой представляющее, и вот последние четыре с лишним года, он нашел свою страну и теперь – получает удовольствия от того, что в ней живет. Митець может говорить то, что думает, без оглядки на чье-то мнение или тренды.

По этому поводу мы хотим заметить, что по какой-то причине, у нас считается неприличным радоваться жизнью в Украине и больше того – с подозрением смотреть на тех, кто получает от этого кайф. Ну что же, присоединяясь к авторитетному мнению Митця, хочу сказать следующее. Мы (редакция, автор – в первую очередь), бессовестно получаем кайф от того, что живем в это время и в этой стране.

Нынешняя Украина позволяет себе делать то, чего боятся или стесняются делать другие – быть собой. Украина делает глобальные вещи, которые не под силу более мощным странам. Скажем так, на это способны очень не многие. Мы – живая и стремительная нация, которая за четыре года сделала такое, что никто до нас не делал, в таких условиях. И да, мы получаем удовольствие от того, что президент Украины сегодня самый сильный политический деятель мира.

Да, мы считаем, что с теми задачами которые стоят перед Порохом и в тех условиях, в которых оказалась Украина, никто из ныне действующих первых лиц мира, не смог бы справиться, без диктатуры и виселиц на центральных улицах городов. Почему это мне не может нравится? Почему я не могу получить удовлетворение от того, что практически все первоочередные задачи которые Украине было необходимо решить – решены? Почему мне должно быть стыдно от того, что президент разъезжает по стране, да – в режиме предвыборного тура, но практически ничего не обещает, а рассказывает о том, что уже удалось сделать и каждый это может видеть, слышать и потрогать руками.

Мне не жаль тех, кто в это время не способен заметить того, как ему повезло все видеть своими глазами, они мне просто не интересны. Люди, не замечающие того, что замечает весь остальной мир – пускай остаются в своем мире гноя и желчи. Это – их выбор, а мы будем наслаждаться тем местом и временем, в котором все это происходит и в чем мы можем принять личное участие.

В общем, такое предисловие получилось, а далее – еще одно предисловие от июня 2015 года. Оно тоже может быть интересным. Итак – статья пятилетней давности.

2015 год «Сон о президенте»

Эта статья выкладывалась раньше на дружественном ресурсе «Политическая кухня», но ее автор считает, что актуальность не только не снизилась, но в День Конституции повысилась многократно! Далее — текст.

«Демократия — наихудшая форма правления. Если не считать всех остальных» Уинстон Черчилль

Дорогие мои, я доверяю мнению сэра Уинстона Черчилля и считаю, что лучше демократии пока никто ничего не смог придумать, а потому, как бы лично я не относился к президенту, но он законно избран рекордным количеством голосов украинцев и я уважаю этот выбор. Я могу ругать его или хвалить, подозревать его в бездеятельности или неправильных действиях и он, даже, может мне присниться. Вот все изложенное ниже, именно такой себе сон.

Приснилось, что на Майдане быстро собрали трибуну и объявили о том, что президент будет обращаться к народу. Народ заполонил Майдан и все переулки, и вот он приехал, как обычно, на велосипеде. Спереди и сзади была охрана из четырех человек на хороших немецких великах. Президент поднялся на трибуну и обратился к народу Украины. Он подчеркнул, что обращается и к нашим славным бойцам, и к тем, кто в тылу разделяет тяготы войны со своей армией, и к тем, кто вынужден жить во временной оккупации, а дальше изложил то, ради чего всех собрал.

Начал с себя. Сказал, что, наконец продал свой «Рошен» и «5канал» вместе с остальным бизнесом дешевле, чем он стоит, но если президент не исполняет требования закона, то как он может требовать это от граждан? Он рассказал, что за то время, пока он это не распродал, предприятия получили прибыль и он стал богаче в несколько раз в сравнении с тем, когда он принял президентские полномочия.

И вот объявил, что считает это несправедливым и все заработанные средства передает на нужды АТО. Причем, отдает не в МО, а проверенным волонтерам, которые купят то, что надо в нужном количестве, с гарантией качества и не украдут ни копейки! Единственное, что просил – не покупайте авианосец, мол, денег хватит, но для Черного моря – не тот сайз.

Так как это было воскресенье, то он сообщил, что с пятницы уволены все до единого судьи, а в понедельник приступают к работе новые, молодые люди. Рассказал, что Генеральная Прокуратура больше не будет домом престарелых, и что новый Генеральный Прокурор – 35-ти летняя женщина, правда не говорящая пока ни на русском, ни на украинском языках. То же самое и с министром обороны и начальником Генерального штаба, причем, как сам Генштаб, так и вся армия срочно переводятся на английский язык, как авиадиспетчеры. Кроме того, было сказано о том, что молодые офицеры, проявившие себя в АТО, будут направляться в академию Вест-Пойнт США для получения современных знаний и первые 100 человек отбыли еще вчера.

А еще президент сказал, что чиновники, которые живут не по средствам, будут увольняться в день обнаружения несоответствия. На первых порах с этим помогает ФБР США и завтра многих чиновников уже будет трудно найти на их рабочем месте.
Потом вдруг вспомнил еще одну важную вещь и быстро сказал, что пока из Лавры не съехал Московский патриархат, София переходит к Киевскому Патриархату.

Много чего еще говорил президент, а народ слушал без криков и аплодисментов. Просто слушал, а в воздухе витали мысли: «неужели дожили до этого?». Так и стояли в оцепенении. От этого даже конфуз вышел, когда заиграл Гимн Украины, его пел только президент ибо люди были потрясены настолько, что сил для Гимна просто не осталось. Пришли в себя только тогда, когда президент с охраной, на тех же великах, уже поднимался по брусчатке бывшей Институтской, а ныне «Небесной Сотни».

Вот такой странный сон приснился.

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Зеленський і радянські українці

Автор: Андрій Кокотюха

Активні борці з телевізором як зомбоящиком у той самий час щиро вірять: всякий, хто привітав українців під бій новорічних курантів по телевізору й щось там пообіцяв, уже є легітимним головою держави.

«Я не розумію атак на Зеленського. Він талановитий і сміливий. Його участь у виборах просто свідчення нашої демократії, яка не становить жодної загрози. Найстрашніше — не загроза Зеленського, а бажання диктатури у головах багатьох його критиків», — цитую допис у Фейсбуку голови комітету ВР із питань культури й духовності Миколи Княжицького. Сам я не висловлювався з приводу «хвилинки Володимира Зеленського» в новорічну ніч. Хоча б тому, що не перший рік час від часу звертаю увагу на продукцію «Студії Квартал 95». І знаю — пан Зеленський та його команда читають мої роздуми, знайомі з моїми висновками й моєю думкою про них. Навіть маю у скарбничці приклади зворотної реакції. Серед яких — небажання одного з провідних акторів, задіяних у кінопроектах «імені Зеленського», вітатися зі мною, автором — цитата — огидних пасквілів.

Через те для мене й тих співгромадян, із ким перебуваю у стабільній розважливій меншості, нічого нового, дивного, комічного, ганебного, трагічного й навіть кумедного цієї новорічної ночі на «1+1» не відбулося. Контент інших каналів, як зауважила керівниця «Детектора медіа» Наталя Лигачова, виявився таким самим несмачним. Це дає підстави вкотре нагадати про коротку пам'ять українців. Адже щонайменше десять останніх років жодна новорічна пропозиція на жодному з українських каналів не вдовольнила експертів, оглядачів і просто вибагливих глядачів зі смаком.

Тут знову погоджуюся з паном Княжицьким, який зазначає в наведеному вище дописі: «Так, канал “побешкетував” і показав привітання Зеленського перед привітанням Порошенка. І слава Богу, що ми живемо в країні, де це можна робити. Між іншим, завдяки Порошенку, який є демократичним політиком». Але як при цьому не згадати, що в часи розквіту керованого ним каналу ТВі там «бешкетували» так само —
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
показувати вітання Януковича в новорічну ніч 2011-2012 років. Згодом канал припинив існування, але не через згаданий «бешкет». Проте не показувати вітання Президента можна було й за далекого від розуміння демократії, як і загалом — недалекого тодішнього голови держави.

Причину, що породила бурхливу, аж до хворобливого, реакцію демократичної спільноти соцмереж на «плюсівський бешкет» слід шукати не в головному офісі каналу. Й не в кабінеті генерального директора Олександра Ткаченка. Незрілість того прошарку нашого суспільства, який гордо іменує себе прогресивним, — у закликах не дивитися більше «1+1». Ось тоді канал, що витер ноги об інститут президентства, згине, як роса на сонці. Не так давно національно– свідомий прошарок Фейсбуку з таким самим успіхом бойкотував і досі бойкотує «Інтер» чи «112», невпинно, за їхнім переконанням, наближаючи ворожий кінець.

Проблема не в телевізорі, а в його глядачах. Тут утретє процитую не згадані раніше слова Миколи Княжицького: «Він (Зеленський. — А. К.) є представником не європейської, але пострадянської України, яка для мене особисто є чужою, але має багато і симпатиків, і виборців». А далі піде мова про справжнє, якщо хочете — новорічне диво. Наші активні громадяни з чіткою проукраїнською позицією розділилися на два табори, об'єднаних єдиною платформою. Ані ті, хто за Зеленського проти Порошенка, ані ті, хто проти Зеленського, бо він ганьбить Україну, не є цільовою аудиторією розважальних продуктів «Студії Квартал 95». Ось справжнє диво, погодьтеся.

Обидва табори згуртував один проти одного актор-комік, котрого ці прекрасні люди ідентифікують завдяки телевізору й зовнішній рекламі — але з роботами якого не знайомі зовсім. Чи знайомі поверхово, вибірково. І то — не завдяки телевізору, а завдячуючи шерам у соцмережах та активному обговоренню в коментах.

Візьму на себе сміливість зробити наступний сумний висновок. Ті, хто кілька останніх днів став на герць проти Зеленського-президента й ті, хто формує опозицію Зеленському- президенту, насправді поводяться так, як його справжня вдячна цільова аудиторія. Згоден із паном Княжицьким, хоч дійшов такого висновку паралельно з ним чи навіть дещо раніше. Все, що створюється «Студією Квартал 95» не без участі Володимира Зеленського як головного ідеолога — для людей із радянським чи, варіант, пострадянським способом мислення.

Пан Зеленський обмовився про свій похід у президенти. Перебуваючи при тому в досить зрілому віці й при тверезій пам'яті. Але все одно не відчуває під собою держави, громадянином якої став із 1991 року. І країни, в якій живе й успішно працює 27 років. Це помітив, зокрема, Ігор Грабович в останній стрічці квартального виробництва «Я ти він вона».
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
:творці стрічки живуть в умовному світі, який самі ж і створюють, аби потім далі комфортно жити в ньому. Хоча повз увагу кінокритика проскочила пряма, а швидше — непряма алюзія, використана в назві комедії.

Саме так, без розділових знаків, радянські люди в пізньому СРСР слухали «Песню о Родине» у виконанні Софії Ротару: «Я ты он она — вместе целая страна! Вместе — дружная семья! В слове мы — сто тысяч я!». Ефект 25-го кадру, який, припускаю, не в останню чергу спрацював на вдалий
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
стрічки. Не на Україну, а на втрачену мільйонами українських громадян у 1991 році «родину» орієнтовано проект «Слуга народу» в будь-якому з його втілень — хоч телевізійному, хоч кіношному. Моє визначення цьому проекту
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
так: «Слуга радянського народу». Як два роки тому, так і тепер маю стійку підозру — Володимира Зеленського влаштувала би радянська Україна, котра є частиною радянської ж системи координат, зокрема культурних. Де в кварталівців лишилися друзі й партнери на кшталт Філіпа Кіркорова чи Миколи Баскова.

Але Бог із ним, із Володимиром Зеленським. Він успішний бізнесмен, його світогляд не зміниться. Прикро, що до таких належать співгромадяни, котрі позиціюють себе носіями української ідеї. Яка тотожна європейській моделі й неодмінно поверне Україну додому, в європейську сім'ю. Адже саме вони бачать у кандидатурі Зеленського реальну альтернативу чинному Президенту. Ба більше, вже пророкують актору-коміку реальну електоральну підтримку й вихід у другий тур із Юлією Тимошенко. Бачать у Зеленському, котрий десять років не сходить із телеекранів та має певну монополію на виробництво розважального контенту, якесь раптове нове обличчя.

Словом, так званий патріотичний Фейсбук має викривлене, радянське чи пострадянське уявлення про демократію. Через те переконаний: телевізор уже, без виборів, призначив Володимира Зеленського новим Президентом України. Як свого часу Борис Єльцин, теж, до речі, під новий 2000-й рік призначив по телевізору замість себе Володимира Путіна. Іншими словами, активні борці з телевізором як зомбоящиком у той самий час щиро вірять — всякий, хто привітав українців під бій новорічних курантів по телевізору й щось там пообіцяв, уже є легітимним головою держави. Тільки одна частина проукраїнської спільноти вітає це, готуючись озброїтися Зеленським проти «бариги» Порошенка. Інша частина цієї ж спільноти вже посипає голову попелом, бо, на їхню думку, сталося невідворотне.

Змушений повторитися: Володимир Зеленський та його команда ніколи не працювали над створенням розважального контенту, котрий сприяє формуванню сучасної української, а не прорадянської чи проросійської ідентичності. Не створюють питомо українські зразки масової культури. Й надалі, навіть після умовного обрання Зеленського Президентом, створювати подібне наміру не мають.

Проте очевидний факт не заважає тим, хто пройшов Майдан і підтримує наших вояків на фронті, бачити в особі відомого й популярного актора людину з державним мисленням. Бо Володимир Зеленський цілком відповідає світогляду типового «совка у вишиванці». Алгоритм сформулював кілька років тому один письменник-патріот: «Хотілося, аби було так, як за СРСР, тільки без комуністів та москальської влади». А ще раніше, сто років тому, схожим гаслом озброїлися українські повстанські отамани на кшталт Махна, Зеленого, Ангела та інших, хто нині складає пантеон борців за українську державу: «Хай живе радянська влада без жидів та комуністів!».

Ось чому всякий, хто робить ставку на Зеленського й подібних йому як на політика, водночас ставить на подібних амбіціях жирний хрест. Нагадаю: патріоти опозиційно налаштовані до телевізора, при тому переглядають телевізійний контент в інтернеті. Вони не дивляться кварталівську продукцію, критикують її при цьому — проте бачать Зеленського і його невідому поки команду державними діячами. Але титульна ознака радянської й пострадянської ментальності — лінощі.

Через те, якби вибори відбувалися одним кліком мишки, в Зеленського були би шанси. Натомість треба вставати з дивана й пензлювати на дільницю. Де тобі в руки дадуть бюлетень й вимагатимуть прийняти відповідальне рішення. Особа з радянською ментальністю не звикла брати на себе відповідальність. Тож помітить хрестиком звичне прізвище, яке прямо асоціюється з ненависною політикою. Й за півгодини такий виборець обуриться подібними до себе.

Тому зберігайте спокій та видихайте. Поки живе радянське покоління незалежних українців, суттєвих змін не відбудеться. А народжені після 1991 року вже байдужі до продуктів «Студії Квартал 95». Тож усе буде добре.

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
fesky64 сказав(ла):
Газпром обязали списать долги чеченцам

Суд*обязал Газпром списать долги чеченцев из-за*вероятных социальных протестов Об этом сообщает Рамблер. Далее:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Натисніть, щоб розгорнути...

pomorin сказав(ла):
а извиниться? Суд довийобується, шо прийдеться самому ізвіняться перед кадировим
Натисніть, щоб розгорнути...
Та зовсім припух Міллер, як я погляжу , давно на бутилці не сидів ? :)

«Газпром» отказался простить долги чеченцам

"Газпром межрегионгаз" намерен обжаловать решение суда Грозного обязать компанию "Газпром межрегионгаз Грозный" списать долги населения за*газ*в*размере 9*миллиардов рублей, сообщили РИА*Новости в*пресс-службе "Газпром межрегионгаза". Об этом сообщает Рамблер. Далее:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Путін у Белграді: кремлівського лідера зустрічали як султана

Учорашній офіційний візит президента РФ Владіміра Путіна в Белград сербська влада позиціонує як велику історичну подію. У повітряному просторі Сербії літак кремлівського лідера зустріли винищувачі, на летовищі його чекали представники найвищої влади й армії, над містом цілий день чергували гвинтокрили, державні ЗМІ організували безперервну трансляцію візиту, було підписано понад 20 міждержавних угод, а перед найбільшим храмом країни президента Росії вітали понад 100 тисяч людей на святковій демонстрації. Путіна зустрічали з такою помпою, ніби в свою далеку провінцію приїхав султан. Втім, небувалий пафос лише оголює слабкість Росії: фактично, під керівництвом «геніального стратега» Путіна вона втратила свій вплив на Балканах, тож тепер у регіоні може опертися тільки на маленьку Сербію.

8d52327deb679ee7690950fcce40b2c7.jpg

Шанувальник російського президента Владіміра Путіна цілує його портрет. Белград, 17 січня 2019 року

«Потьомкінські села» Росії в Сербії

Медійний супровід цього «історичного» візиту розпочався в Сербії одразу після Нового року. Інтерес підігріла й новина, що Путін вручить президенту Сербії Вучичу орден Александра Невського. Це мало б свідчити про віковічну приязнь Сербії й Росії, а також про повну довіру і співпрацю між лідерами двох країн. Владімір Путін привіз із собою цілу делегацію міністрів, директорів держпідприємств і бізнесменів, сторони підписали два десятки угод, а ввечері візит закінчився символічним походом у церкву і понад стотисячним (за даними поліції) мітингом сербів, яких влада звезла в столицю з усіх куточків країни. За масштабами події можна б припустити, що Путін привіз Сербії новини планетарного масштабу, інвестиції й допомогу, але щедрим президент РФ виявився тільки на слова.

Якщо рахувати обіцянки й запевняння у віковічній дружбі, то візит Путіна був дуже успішним. І розмови про гіпотетичні інвестиції в «Турецький потік», і про співпрацю в ядерній та космічній сферах, і про військову підтримку, не кажучи вже про кооперацію в галузях науки й культури, були сповнені оптимізму й радості. Але нічого конкретнішого за ними не стояло. Просто через те, що Путіну нічого запропонувати Сербії, крім політики ізоляціонізму, зростання напруги з сусідами й ЄС і потенційні нові воєнні конфлікти.

Якщо подивитися на структуру торгівлі між двома «віковічно братніми», як про це неодноразово заявляли офіційні особи обох країн, народами, то виявиться, що найбільше Росія сербам продає газ, а Сербія росіянам – яблука. Це було б смішно, якби не було таким печальним: йдеться про дві сировинні економіки, що давно відстали від сучасних технологій. Росіяни не мають своїх успішних комп’ютерів і телефонів, їхня медична техніка не є взірцем для світу, їхні автомобілі ніхто не хоче купувати навіть у Сербії. Тому й залишається продавати газ, хвалитися своєю великою культурою й погрожувати всім навколо війною. Ось те, з чим Путін приїхав у Сербію.

Геополітична самотність РФ на Балканах

Протягом останніх років вплив Росії в регіоні, що завжди вважався залежним від Кремля, значно послабився. Майже всі країни Балканського півострова стали членами Євросоюзу і НАТО, або ж до такого членства прямують. Остання велика поразка РФ у регіоні – грецько-македонський компроміс про зміну назви Македонії, який відкриває цій країні дорогу на Захід. Попри обурення Кремля, зупинити цей процес росіянам не вдалося.

Навіть традиційно – також «віковічно»! – проросійська православна Чорногорія успішно стала членом НАТО і рухається в Євросоюз, зірвавши спробу росіян здійснити збройний переворот у країні. Тому у Путіна залишився єдиний союзник – Сербія. Але й ця країна має офіційно закріплену мету стати членом ЄС.

Тож попри пишний прийом, Владімір Путін мав доволі скромний порядок денний. Зустріч із Вучичем і сербською владою, а також із одіозним сербським лідером з Боснії Мілорадом Додиком та маргінальним чорногорським проросійським політиком Марком Мілачичем. Ось і все.

8b8b971219646986dbf33c19a2c49d1d.jpg

Президенти Росії та Сербії, Владімір Путін (ліворуч) і Александар Вучич. Белград, 17 січня 2019 року

​Від 5 літрів молока до 20 євро: як людей звозили на мітинг

Владімір Путін прилетів у Белград, аби продемонструвати, що попри цілу низку поразок Росія все ще має бодай одного надійного союзника на Балканах. Крім того, йому приємно було почути безмежні похвали, яким свого «султана» обсипав президент Сербії. Російські ЗМІ компліменти Путіну тиражували блискавично – вочевидь, засумувавши за часом, коли хтось хвалить їхнього президента. Але й президент Сербії – не наївний хлопчик на побігеньках. Він також візит Путіна використав у своїх цілях, для внутрішньополітичної боротьби.

Автор цих рядків уже третій тиждень перебуває на резиденції для письменників у Белграді, і мав нагоду уважніше придивитися до настроїв сербського суспільства. Попри те, що Вучич сконцентрував у своїх руках усю владу, фактично монополізував усі великі ЗМІ і впевнено рухається до авторитарної моделі, у Сербії невпинно зростають протестні настрої. Воно й не дивно, адже пропаганда в країні зашкалює: президент не зникає з екранів телевізорів, а його партія вже буцімто налічує 10% населення країни. У той же час, все більше сербів у пошуках кращого життя емігрують за кордон. Ясна річ, не в Росію, а в країни Західної Європи.

Уже кілька тижнів поспіль центром Белграда та інших великих міст країни проходять багатотисячні демонстрації протестантів. Люди вимагають свободи для ЗМІ, чесних і конкурентних виборів, припинення політики залякування інакодумців (силові напади на опозиціонерів частішають, а поліція «не може» знайти винних). Ці акції носять символічну назву «1 з 5 мільйонів», підкреслюючи масову еміграції з країни, яка офіційно налічує 7 мільйонів громадян, а також громадянський характер протестів. Серби досить скептично ставляться до опозиційних партій і не дозволяють опозиційним політикам верховодити в демонстраціях. За настроєм це дуже схоже на Україну часів правління Януковича.

Щоб показати свою міць і рівень підтримки, Александр Вучич організував контрмітинг – звіз людей на зустріч із Путіним. 17 січня з цілої країни вирушили в столицю автобуси, організовані владою, правлячою партією й місцевими чиновниками, хоча офіційно все мало виглядати як добра воля громадян. Сербські ЗМІ оприлюднювали десятки фактів «заохочення» мітингувальників: скажімо, крім безплатного транспорту, селянам пропонували 5 літрів молока, а декому й «добові» в еквіваленті 20 євро. Поліція повідомила про понад 120 тисяч учасників мітингу, хоча сторонні оглядачі називають цифри в рази менші.

Зустріч Путіна було організовано в найкращих тоталітарних традиціях, з великою помпою й шиком. Але наслідком її будуть тільки чергові проблеми для Сербії, якій все більше не довіряють західні партнери, і зростання напруги на Балканах.

Все закономірно: адже насправді ключовим експортним товаром Росії є не газ, а ворожнеча, конфлікти й проблеми.

Андрій Любка – письменник

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

Андрій Любка

Український поет, прозаїк, есеїст. Автор восьми книжок, лауреат літературних премій «Дебют» та «Київські лаври». Твори перекладені на понад десять мов, окремими книжками виходили в Австрії та Польщі. Живе в Ужгороді.

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Климкин: США готовят серьезное усиление оборонных возможностей Украины

Соединенные Штаты Америки (США) в ходе переговоров о поставке оружия готовят серьезное усиление оборонных возможностей и Вооруженных сил Украины. Об этом на пресс-конференции по итогам работы дипломатов в 2018 году заявил министр иностранных дел Украины Павел Климкин, передает корреспондент РБК-Украина.

Климкин отметил, что Украина и США основательно обсуждают дальнейшее сотрудничество в оборонной сфере. Он также прокомментировал закон о прямой закупке услуг оборонного назначения.

"Этот закон создает возможность покупать вооружения по понятной логике. Мы сейчас ведем переговоры. Я не могу говорить об отдельных видах вооружения, потому что это конфиденциально. Речь идет об очень серьезном усилении оборонных возможностей и Вооруженных сил. Говорим обо всех вещах, которые сделают наши ВСУ такими же сильными", - отметил Климкин.
 
В Украине изобрели уникальный прицел Сегодня, 13:20 391
ГП «Изюмский приборостроительный завод» (Харьковская обл.) разработал оптико-прицельную станцию «ОПСН-И». Об этом сообщили в «Укроборонпроме». Станция оснащена мощной оптикой, тепловизором, лазерным каналом управления и дальномером, стабилизирована во всех плоскостях.
Станция — универсальна. Ее диаметр составляет 43 см, что позволяет устанавливать прибор на вертолетах, беспилотных летательных аппаратах, на бронетехнике и на кораблях. . оптико-прицельная станция может применяться в бронетехнике и, при определенных изменениях конструкции, в морской технике.
Справка SQ. «Изюмский приборостроительный завод» создает прицелы для высокоточного ракетного оружия. На заводе — закрытый цикл производства, начиная от изготовления специального стекла, до выпуска цифровых прицелов для противотанковых комплексов «Стугна-П», «Корсар» и «Барьер».
 
Stank сказав(ла):
чем меньше символов, используемых при письме, тем лучше. А если еще создать пускай и искусственный барьер между Украиной и рашей, то это хорошо.
Натисніть, щоб розгорнути...

скоріше кацапи перейдуть на арабську вязь. В зв'язку з стрімким зростанням чисельності населення, сповідуючого іслам.
 
Росіяни повинні будуть заздалегідь повідомляти Україні про свій візит

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


Путін погодився допустити в Керченську протоку фахівців з Франції і Німеччини

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


Новость на русском :
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


Клімкін: США готують серйозне посилення оборонних можливостей України

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


Новость на русском :
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


На границе с Украиной размещены Россией ракеты и пусковые установки «Искандер»

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


 
опять негоразды -
Сильный пожар в России: горит нефтеперерабатывающий завод.
 
РФ готовила теракт на нефтепроводе Одесса-Броды, - СБУ

Служба безопасности Украины (СБУ) разоблачила в Одессе пособника агентурной сети антиукраинского центра, подконтрольного администрации президента РФ и российским спецслужбам. Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на Facebook СБУ.

Как отмечается, было установлено, что мужчина систематически ездил в временно оккупированный Крым и непризнаную Приднестровскую Молдавскую республику, где встречался с братом, бывшим активистом "Куликова поля" и действительным координатором пророссийского "подполья" Одесской области, объявленным в розыск.

Во время этих поездок одессит сначала получал простые поручения, как передача гонораров модераторам антиукраинских сообществ в соцсетях, создание "ботов" и другие мелкие задачи. Кроме того, его знакомили с другими резидентами и кураторами антиукраинского центра и постепенно готовили к более важной задачи.

СБУ установило, что за денежное вознаграждение мужчине предложили совершить теракт на нефтепроводе Одесса-Броды.

"После отказа выполнить преступную задачу он вернулся на родину. Сейчас одессит активно сотрудничает с украинскими правоохранителями и дает показания о противоправной деятельности участников центра", - сообщили в СБУ.
 
му-ха-ха (с) )))

Депутаты Смоленской думы предложили областной прокуратуре последовать примеру Чеченской республики и*через суд*добиться у*«Газпрома» списания долгов населения за*газ, передает РИА*«Новости» со*ссылкой на*депутата Андрея Шапошникова. Об этом сообщает Рамблер. Далее:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
megapiksel сказав(ла):
шо?

Терористичне угрупування ІД "Ісламська держава" взяло на себе відповідальність за вибухи в Магнітогорську.
Натисніть, щоб розгорнути...

шо, шо... фэбэсы посидели подумали, и решили, что виноватые будут из 11 кабинета, а ловить их будут из кабинета №12 :D что ИГ, что ФСБ - это одна и та же контора!
 
Сотрудники Службы безопасности Украины (СБУ) и прокуратуры Днепропетровской области проводят обыски в здании городского совета Днепра. Об этом сообщает РБК-Украина, ссылаясь на "Радио Свободу".

Сообщается, что следственные действия проходят в рамках расследования уголовного производства по факту присвоения бюджетных средств.

"После проведения определенных следственных действий мы сможем сказать больше", - сказали в прокуратуре.
 
Новая украинская церковь не подчиняется Константинополю. Об этом заявил предстоятель Православной церкви Украины Епифаний во время открытия памятника митрополиту Василию Липкивскому в Черкассах, сообщает РБК-Украина со ссылкой на "Укринформ".

Епифаний отметил, что томос свидетельствует о том, что ПЦУ является независимой автокефальной церковью.

"Наши противники говорят о том, что мы не имеем настоящей автокефалии, мы подчинены Константинополю, это неправда. Этот документ, томос, четко показывает, что мы являемся независимой автокефальной святейшей церковью Украины. Согласно томосу мы занимаем почетное 15 место среди других поместных православных церквей", - сказал Епифаний.
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу