as2666alkah
Привіт!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.12.2009
Повідом.: 2974
Реєстрація: 01.12.2009
Повідом.: 2974
Кстати Пастор ровесник Фески оказывается
Мої вітання.
31.3.1964 - народився Олександр Турчинов, секретар РНБО, у 2014 році виконувач обов'язків Президента України.
«Поведінка та мотивація агресорів у всі часи приблизно однакова - жага влади та бажання перенаправити внутрішню агресію всередині своєї країни назовні.»
Поздравляю Вас, Александр Валентинович, с днём рождения!
Желаю крепкого здоровья и семейного благополучия!
Спасибо вам за то, что Вы сделали для Украины и для украинцев в такое сложное для нас время!И за то, что продолжаете делать!
Ещё раз - спасибо!!!
Народный депутат Украины Дмитрий Тымчук
По оперативной информации ИС, представители «Росгвардии» имеют намерения в ближайшее время начать привлекать к диверсионной и разведывательной деятельности так называемые «православные центры», находящиеся на территории, контролируемой "ЛНР" .
Так, по мнению командующего «Росгвардией» генерала В.Золотова, использование несовершеннолетних «слушателей» этих центров повысит эффективность проведения (непосредственное выполнение боевых задач) и обеспечения (перемещение необходимых средств через линию разграничения, в качестве связных и т.д.) разведывательно - диверсионной деятельности на территории Украины, что обусловлено легкостью манипулирования данной категорией из-за отсутствия у них критического мышления и возможностью использования фактора «юношеского максимализма». Кроме того, по мнению В.Золотова, к несовершеннолетним не будет слишком пристального внимания со стороны правоохранительных и контрразведывательных органов Украины.
В рамках проведения подготовительных мероприятий для реализации данной концепции, сотрудники российских спецслужб совместно с представителями оперативно-психологического подразделения «Росгвардии» уже провели на территории ОРЛО встречу с руководством так называемого православного «Центра им. Георгия Победоносца» (г.Ровеньки, Луганская обл.), на базе которого и предполагается развернуть такую деятельность.
Во время этой встречи обсуждалась возможность использования «слушателей центра» в специальных операциях против Украины. По результатам встречи, стороны пришли к обоюдному согласию по механизму реализации вышеуказанной концепции: подбор кандидатов, подготовка, финансирование и др.
Так, представителями российских спецслужб было указано, что финансирование данной специфической деятельности в рамках «Центра» будет осуществляться через банки Южной Осетии под видом «спонсорской помощи», а также наличными средствами.
Кроме того, руководству «Центра» было указано на необходимость активизации развития сотрудничества с другими аналогичными центрами, в том числе и в странах СНГ.
Также, сотрудниками оперативно-психологического подразделения «Росгвардии» руководству «Центра» предоставлена необходимая «учебная литература» и методические инструкции для соответствующей психологической обработки «слушателей» на первоначальном этапе.
На следующем этапе, психологами «Росгвардии» предполагается проведение тестов на определение кандидатов среди «слушателей», которые по своим морально-психологическим качествам и другим установленным критериям наиболее будут подходить для дальнейшей специальной подготовки и выполнения разведывательно - диверсионных задач.
КИЕВ (Рейтер) - Украина должна позволить рынку устанавливать цены на газ в рамках $17,5-миллиардной программы кредитования, после того, как правительство сохранило тариф на газ для населения на уровне ниже рыночного, сообщил Международный валютный фонд (МВФ) в пятницу.
Украина согласилась привести цены на газ в соответствие с уровнем внешних рынков в 2016 году, однако властям не удалось исполнить требование. Это означает, что МВФ воздержится от выплаты кредитного транша, одобренного в апреле прошлого года.
Украинские власти все еще могут провести предложенные МВФ реформы до президентских и парламентских выборов, которые пройдут не позднее 2019 года. Кредитная программа МВФ истекает в марте будущего года.
Правительство отложило принятие решение о ценообразовании еще на два месяца, говорится в опубликованной в пятницу официальной резолюции.
Представитель МВФ на Украине Йоста Люнгман сообщил, что низкие цены на газ для домашних хозяйств равноценны субсидиям, которые были регрессивными и больше всего помогали крупнейшим потребителям.
“На наш взгляд, важно, чтобы цены на газ - и коммунальные тарифы не исключение - определялись рынком, в соответствии с реформами, которые были введены в 2016 году. Это серьезный прорыв в процесса реформ в Украине за последние несколько лет”, - сказал он.
Люнгман не сообщил как решение государства повлияло на предоставление следующего кредитного транша, но МВФ четко дал понять, что выполнение обещаний о приведении цен на газ к рыночному уровню является основным условием финансирования.
Украинский центробанк неоднократно предупреждал, что восстановление экономики страны может оказаться под угрозой, если финансирование прекратится.
МВФ предоставил Украине кредит в размере $8,4 миллиарда, для восстановления экономики страны после двухлетней рецессии, вызванной аннексией Крыма россией в 2014 году.
Европейские политики в кулуарах высказываются о причастности РФ к отравлению Скрипаля в Солсбери более критично, чем в официальных заявлениях, указывая на недостаточность принятых мер и необходимость плана действий для недопущения подобных ситуаций.
Об этом в интервью Укринформу рассказал председатель украинской делегации в Конгрессе местных и региональных властей (КМРР) Совета Европы Владимир Прокопив.
«В кулуарах европейские политики позволяют себе значительно более резкие высказывания (о причастности РФ к событиям в Солсбери - ред.), при чем это делают не только представители Великобритании», - сообщил Прокопив.
По его словам, «в кулуарах все очень возбуждены по этому поводу, ибо если такое произошло в Британии, то может произойти во Франции, Швейцарии либо в любой другой стране, и необходимо что-то делать».
«Также в кулуарах говорят, что меры, которые на данный момент принимаются, недостаточные, и акцентируют внимание на необходимости разработки плана дальнейших действий для недопущения подобных ситуаций», - сказал Прокопив.
По его словам, в Европе глубоко обеспокоены этой проблемой.
«Пока она была где-то далеко - в странах бывшего Советского Союза - европейцам казалось, что российская агрессия не может коснуться Европы непосредственно. Когда это уже произошло в странах «старой демократии», тогда уже забеспокоились все», - подчеркнул Прокопив.
Как известно, на этой неделе в Страсбурге состоялся Конгресс местных и региональных властей Совета Европы, на котором, кроме вопросов местного самоуправления, поднимались вопросы причастности РФ к отравлению в Солсбери, проведение незаконных президентских выборов в оккупированном Крыму, отказы РФ уплачивать налоги в ПАСЕ и другие.
Президент України Петро Порошенко вважає, що прихильники будівництва трубопроводу "Північний потік-2" є "спільниками Росії в її гібридній війні".
Про це він заявив в інтерв'ю виданням медіагрупи Funke, яке буде опубліковане у суботу, 31 березня, повідомляє DW.
Для Росії "Північний потік-2" - це "інструмент політичного тиску", наголосив Порошенко.
Він переконаний, що будівництво "Північного потоку-2" становить серйозну небезпеку для України. З одного боку, Київ щороку втрачатиме по 2 мільярди доларів мит, які він стягував за транзит російського газу до Європи. З іншого боку, російський концерн "Газпром", імовірно, зменшить обсяги поставок газу в Україну.
Порошенко також вважає, що справа про отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля потягне за собою наслідки для прокладки трубопроводу, який повинен з'єднати Росію і Німеччину.
Наприкінці березня компанія Nord Stream 2, засновником і єдиним акціонером якої є "Газпром", отримала дозвіл на прокладення ділянки "Північного потоку-2" в німецькій економічній зоні. Порошенко вважає, що будівництво газогону порушує принципи Європейського енергетичного союзу. За словами українського президента, Німеччина і північний захід Європи стануть більш залежними від Москви, а ринок альтернативної енергії зазнає збитків.
Компанія Nord Stream 2 має намір почати будівництво "Північного потоку-2" в 2018 році і завершити його до кінця 2019 року. Протяжність трубопроводу з пропускною спроможністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік повинна скласти 1220 кілометрів, він з'єднуватиме російську Усть-Лугу і німецький Грайфсвальд.
Державний департамент США порекомендував Україні скасувати вимогу про е-декларування для активістів та членів неурядових організацій. Про це йдеться в заяві представниці Держдепартаменту США Ґезер Науерт в Twitter.
"Система декларування активів в Україні повинна притягати до відповідальності державних посадових осіб, а не створювати непотрібну тягар або тиск на громадянське суспільство. Сполучені Штати категорично заохочують уряд України скасувати це законодавство", - написала Науерт в соцмережі.
"Цей каральний закон стосується тих самих людей, які прагнуть підвищити прозорість та підзвітність в Україні, виконуючи обіцянки Євромайдана та прагнення українського народу до демократичній країні, керованою верховенством закону", - йдеться в заяві.
Ще один американський штат визнав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. геноцидом
Ще один американський штат приєднався до визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. геноцидом проти українського народу. Губернатор штату Массачусетс Чарльз Бейкер видав відповідну прокламацію.
Про це повідомило Посольство України в США.
"Вітаємо рішення штату Массачусетс та дякуємо народу США за солідарність та підтримку у відновленні історичної справедливості у пам'ять про мільйони жертв, які померли від свавілля режиму Сталіна", - йдеться у повідомленні.
У посольстві також зазначають, що станом на сьогодні Голодомор в Україні визнали геноцидом вже у дев'яти штатах США: Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Массачусетсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.
Успіх запровадженої Урядом України реформи медицини стане загальним успіхом для громадян, які по факту отримають якісну послугу, а лікарі – якісні умови праці та гідну зарплату. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він підкреслив, що ситуація в медицині потребує змін, оскільки десятиліттями в цій сфері йшла «боротьба за грошові потоки, а не за якість послуги». «І я теж втрачав близьких людей через неспроможність нашої медицини, нездатність врятувати життя. І це біль для багатьох з нас йде крізь життя, - сказав Володимир Гройсман. – Тож нам треба змінити ситуацію і ми її змінимо».
Глава Уряду наголосив, що цей процес потребуватиме часу. І навіть розвинуті держави світу проводять такі реформи десятиліттями. «За 3-5 років ми ситуацію змінимо. Вона вже в наступному році стане іншою. Ми все, що потрібно, будемо платили за послугу. Для людей все буде безкоштовно! Але кожен заклад має знати, що має прийняти пацієнта якісно, дати йому нормальну послугу, - сказав Володимир Гройсман. - Одразу все не відбудеться. Але зараз ми запроваджуємо систему, коли «кошти ходять за пацієнтом». Саме ви (громадяни) будете показувати, куди заплатити кошти за послугу. І це нісенітниці, що хтось з пацієнтів буде платити. Хочу звернутися до політиків і людей: реформа цього (оплати послуги пацієнтом) не передбачає. Ми будемо платити за пацієнта і за увагу до громадян».
Прем’єр-міністр наголосив, що в процесі змін можливі дискомфорт і непорозуміння. Але все можна вирішити. «Ми будуємо кардіоцентри, започаткували програму «Доступні ліки» - сьогодні мільйони українців отримують ліки безкоштовно. Ми створюємо інфраструктуру і маємо запровадити нову систему в ній, - сказав Володимир Гройсман. - При цьому відповідальність – це головний аспект впровадження змін».
По оперативной информации ИС, представители «Росгвардии» имеют намерения в ближайшее время начать привлекать к диверсионной и разведывательной деятельности так называемые «православные центры», находящиеся на территории, контролируемой "ЛНР" .
Так, по мнению командующего «Росгвардией» генерала В.Золотова, использование несовершеннолетних «слушателей» этих центров повысит эффективность проведения (непосредственное выполнение боевых задач) и обеспечения (перемещение необходимых средств через линию разграничения, в качестве связных и т.д.) разведывательно - диверсионной деятельности на территории Украины, что обусловлено легкостью манипулирования данной категорией из-за отсутствия у них критического мышления и возможностью использования фактора «юношеского максимализма». Кроме того, по мнению В.Золотова, к несовершеннолетним не будет слишком пристального внимания со стороны правоохранительных и контрразведывательных органов Украины.
В рамках проведения подготовительных мероприятий для реализации данной концепции, сотрудники российских спецслужб совместно с представителями оперативно-психологического подразделения «Росгвардии» уже провели на территории ОРЛО встречу с руководством так называемого православного «Центра им. Георгия Победоносца» (г.Ровеньки, Луганская обл.), на базе которого и предполагается развернуть такую деятельность.
Во время этой встречи обсуждалась возможность использования «слушателей центра» в специальных операциях против Украины. По результатам встречи, стороны пришли к обоюдному согласию по механизму реализации вышеуказанной концепции: подбор кандидатов, подготовка, финансирование и др.
Так, представителями российских спецслужб было указано, что финансирование данной специфической деятельности в рамках «Центра» будет осуществляться через банки Южной Осетии под видом «спонсорской помощи», а также наличными средствами.
Кроме того, руководству «Центра» было указано на необходимость активизации развития сотрудничества с другими аналогичными центрами, в том числе и в странах СНГ.
Также, сотрудниками оперативно-психологического подразделения «Росгвардии» руководству «Центра» предоставлена необходимая «учебная литература» и методические инструкции для соответствующей психологической обработки «слушателей» на первоначальном этапе.
На следующем этапе, психологами «Росгвардии» предполагается проведение тестов на определение кандидатов среди «слушателей», которые по своим морально-психологическим качествам и другим установленным критериям наиболее будут подходить для дальнейшей специальной подготовки и выполнения разведывательно - диверсионных задач.
КИЕВ (Рейтер) - Украина должна позволить рынку устанавливать цены на газ в рамках $17,5-миллиардной программы кредитования, после того, как правительство сохранило тариф на газ для населения на уровне ниже рыночного, сообщил Международный валютный фонд (МВФ) в пятницу.
Украина согласилась привести цены на газ в соответствие с уровнем внешних рынков в 2016 году, однако властям не удалось исполнить требование. Это означает, что МВФ воздержится от выплаты кредитного транша, одобренного в апреле прошлого года.
Украинские власти все еще могут провести предложенные МВФ реформы до президентских и парламентских выборов, которые пройдут не позднее 2019 года. Кредитная программа МВФ истекает в марте будущего года.
Правительство отложило принятие решение о ценообразовании еще на два месяца, говорится в опубликованной в пятницу официальной резолюции.
Представитель МВФ на Украине Йоста Люнгман сообщил, что низкие цены на газ для домашних хозяйств равноценны субсидиям, которые были регрессивными и больше всего помогали крупнейшим потребителям.
“На наш взгляд, важно, чтобы цены на газ - и коммунальные тарифы не исключение - определялись рынком, в соответствии с реформами, которые были введены в 2016 году. Это серьезный прорыв в процесса реформ в Украине за последние несколько лет”, - сказал он.
Люнгман не сообщил как решение государства повлияло на предоставление следующего кредитного транша, но МВФ четко дал понять, что выполнение обещаний о приведении цен на газ к рыночному уровню является основным условием финансирования.
Украинский центробанк неоднократно предупреждал, что восстановление экономики страны может оказаться под угрозой, если финансирование прекратится.
МВФ предоставил Украине кредит в размере $8,4 миллиарда, для восстановления экономики страны после двухлетней рецессии, вызванной аннексией Крыма россией в 2014 году.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Европейские политики в кулуарах высказываются о причастности РФ к отравлению Скрипаля в Солсбери более критично, чем в официальных заявлениях, указывая на недостаточность принятых мер и необходимость плана действий для недопущения подобных ситуаций.
Об этом в интервью Укринформу рассказал председатель украинской делегации в Конгрессе местных и региональных властей (КМРР) Совета Европы Владимир Прокопив.
«В кулуарах европейские политики позволяют себе значительно более резкие высказывания (о причастности РФ к событиям в Солсбери - ред.), при чем это делают не только представители Великобритании», - сообщил Прокопив.
По его словам, «в кулуарах все очень возбуждены по этому поводу, ибо если такое произошло в Британии, то может произойти во Франции, Швейцарии либо в любой другой стране, и необходимо что-то делать».
«Также в кулуарах говорят, что меры, которые на данный момент принимаются, недостаточные, и акцентируют внимание на необходимости разработки плана дальнейших действий для недопущения подобных ситуаций», - сказал Прокопив.
По его словам, в Европе глубоко обеспокоены этой проблемой.
«Пока она была где-то далеко - в странах бывшего Советского Союза - европейцам казалось, что российская агрессия не может коснуться Европы непосредственно. Когда это уже произошло в странах «старой демократии», тогда уже забеспокоились все», - подчеркнул Прокопив.
Как известно, на этой неделе в Страсбурге состоялся Конгресс местных и региональных властей Совета Европы, на котором, кроме вопросов местного самоуправления, поднимались вопросы причастности РФ к отравлению в Солсбери, проведение незаконных президентских выборов в оккупированном Крыму, отказы РФ уплачивать налоги в ПАСЕ и другие.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Президент України Петро Порошенко вважає, що прихильники будівництва трубопроводу "Північний потік-2" є "спільниками Росії в її гібридній війні".
Про це він заявив в інтерв'ю виданням медіагрупи Funke, яке буде опубліковане у суботу, 31 березня, повідомляє DW.
Для Росії "Північний потік-2" - це "інструмент політичного тиску", наголосив Порошенко.
Він переконаний, що будівництво "Північного потоку-2" становить серйозну небезпеку для України. З одного боку, Київ щороку втрачатиме по 2 мільярди доларів мит, які він стягував за транзит російського газу до Європи. З іншого боку, російський концерн "Газпром", імовірно, зменшить обсяги поставок газу в Україну.
Порошенко також вважає, що справа про отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля потягне за собою наслідки для прокладки трубопроводу, який повинен з'єднати Росію і Німеччину.
Наприкінці березня компанія Nord Stream 2, засновником і єдиним акціонером якої є "Газпром", отримала дозвіл на прокладення ділянки "Північного потоку-2" в німецькій економічній зоні. Порошенко вважає, що будівництво газогону порушує принципи Європейського енергетичного союзу. За словами українського президента, Німеччина і північний захід Європи стануть більш залежними від Москви, а ринок альтернативної енергії зазнає збитків.
Компанія Nord Stream 2 має намір почати будівництво "Північного потоку-2" в 2018 році і завершити його до кінця 2019 року. Протяжність трубопроводу з пропускною спроможністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік повинна скласти 1220 кілометрів, він з'єднуватиме російську Усть-Лугу і німецький Грайфсвальд.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Державний департамент США порекомендував Україні скасувати вимогу про е-декларування для активістів та членів неурядових організацій. Про це йдеться в заяві представниці Держдепартаменту США Ґезер Науерт в Twitter.
"Система декларування активів в Україні повинна притягати до відповідальності державних посадових осіб, а не створювати непотрібну тягар або тиск на громадянське суспільство. Сполучені Штати категорично заохочують уряд України скасувати це законодавство", - написала Науерт в соцмережі.
"Цей каральний закон стосується тих самих людей, які прагнуть підвищити прозорість та підзвітність в Україні, виконуючи обіцянки Євромайдана та прагнення українського народу до демократичній країні, керованою верховенством закону", - йдеться в заяві.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Ще один американський штат визнав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. геноцидом
Ще один американський штат приєднався до визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. геноцидом проти українського народу. Губернатор штату Массачусетс Чарльз Бейкер видав відповідну прокламацію.
Про це повідомило Посольство України в США.
"Вітаємо рішення штату Массачусетс та дякуємо народу США за солідарність та підтримку у відновленні історичної справедливості у пам'ять про мільйони жертв, які померли від свавілля режиму Сталіна", - йдеться у повідомленні.
У посольстві також зазначають, що станом на сьогодні Голодомор в Україні визнали геноцидом вже у дев'яти штатах США: Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Массачусетсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Успіх запровадженої Урядом України реформи медицини стане загальним успіхом для громадян, які по факту отримають якісну послугу, а лікарі – якісні умови праці та гідну зарплату. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він підкреслив, що ситуація в медицині потребує змін, оскільки десятиліттями в цій сфері йшла «боротьба за грошові потоки, а не за якість послуги». «І я теж втрачав близьких людей через неспроможність нашої медицини, нездатність врятувати життя. І це біль для багатьох з нас йде крізь життя, - сказав Володимир Гройсман. – Тож нам треба змінити ситуацію і ми її змінимо».
Глава Уряду наголосив, що цей процес потребуватиме часу. І навіть розвинуті держави світу проводять такі реформи десятиліттями. «За 3-5 років ми ситуацію змінимо. Вона вже в наступному році стане іншою. Ми все, що потрібно, будемо платили за послугу. Для людей все буде безкоштовно! Але кожен заклад має знати, що має прийняти пацієнта якісно, дати йому нормальну послугу, - сказав Володимир Гройсман. - Одразу все не відбудеться. Але зараз ми запроваджуємо систему, коли «кошти ходять за пацієнтом». Саме ви (громадяни) будете показувати, куди заплатити кошти за послугу. І це нісенітниці, що хтось з пацієнтів буде платити. Хочу звернутися до політиків і людей: реформа цього (оплати послуги пацієнтом) не передбачає. Ми будемо платити за пацієнта і за увагу до громадян».
Прем’єр-міністр наголосив, що в процесі змін можливі дискомфорт і непорозуміння. Але все можна вирішити. «Ми будуємо кардіоцентри, започаткували програму «Доступні ліки» - сьогодні мільйони українців отримують ліки безкоштовно. Ми створюємо інфраструктуру і маємо запровадити нову систему в ній, - сказав Володимир Гройсман. - При цьому відповідальність – це головний аспект впровадження змін».
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 25.01.2006
Повідом.: 3396
Реєстрація: 25.01.2006
Повідом.: 3396
Церковные комплексы такого масштаба должны принадлежать государству и сдаваться в аренду патриархатам или другим заинтересованым организациям на условиях конкурса, с правом доступа граждан Украины независимо от их веры. Как-то так мне думается. Нынешний КП, как и МП имеют одинаково далекое отношение к собственности подобных памятников архитектуры.
Ага, ото понахватаются словей умных и понтуются. Каралем...карамере.. Карамелизируются, бля. Именно так, ага))))
as2666alkah
Привіт!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман подав електронну декларацію про доходи за 2017 рік, які загалом становили понад 17,1 млн грн.
Як повідомляє в суботу департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів, загальна сума доходу В.Гройсмана за 2017 рік 17102320 грн (у 2016 році – 15801536 грн).
Дохід прем'єра складали: заробітна плата на цій посаді – понад 435647 грн, доходи від надання нерухомого майна (набутого до 2006 року) в оренду – 5150000 грн, від відчуження нерухомого майна (земельної ділянки) – 8797630 грн та доходи від розміщення коштів на банківських рахунках – 2719044 грн.
Лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко отримала в 2017 році понад 225 тис. грн заробітної плати як народний депутат, а також майже 253 тис. грн для виконання повноважень парламентарія.
Згідно з даними декларації Ю.Тимошенко, оприлюдненій на сайті Єдиного державного реєстру декларацій, минулого року вона отримала 225490 грн за основним місцем роботи, 252825 грн - для виконання депутатських повноважень, а також 81711 грн відсотків.
На рахунку в "Ощадбанку" у Ю.Тимошенко понад 614 тис. грн, крім того, вона володіє готівковими коштами в сумі 290 тис. грн.
Лідер "Батьківщини" орендує будинок загальною площею 588 кв. м у Козині (Обухівський район Київської області) у його власника Тетяни Шарапової. Крім того, вона орендує дві земельні ділянки в Козині, які також належать Т.Шараповій, і дві земельні ділянки в тому ж населеному пункті, власником яких є Антоніна Ульяхіна.
Ю.Тимошенко задекларувала як свою власність кілька ювелірних виробів торгових марок Mikimoto, Chanel, Van Dinh, Cartier.
Офіційний курс на 30 березня – 26,543493 грн/$1.
Доходи президента України Петра Порошенка у 2017 році становили 16 млн 303 тис 874 грн, з яких сплачено податок на дохід фізичних осіб за ставкою 18%, якою обкладаються заробітна плата і відсотки за депозитами, а також стягнуто 1,5% військового збору.
"Загальна сума доходів, отриманих Петром Порошенком за 2017 рік, дорівнює 16 млн 303 тис.874 грн. 336 тис з них становить заробітна плата, яку глава держави з року в рік у повному обсязі перераховує на благодійні цілі. 15 млн 795 тис 874 грн - відсотки за депозитами. З цими та іншими даними можна ознайомитися в електронній декларації Петра Порошенка за 2017 рік, яка сьогодні з'явиться у відкритому доступі", - йдеться в повідомленні прес-служби, розміщеному на сайті глави держави в п'ятницю.
Сума коштів на банківських рахунках П.Порошенко зменшилася за рік на $430 тис.
Відповідно до закону, президент задекларував витрати за попередній рік - зокрема кошти, які були витрачені на відпочинок. Ці гроші були офіційно перераховані у безготівковій формі із раніше задекларованих власних рахунків із дотриманням банківського і податкового законодавства України.
У повідомленні наголошується, що сума задекларованих витрат на відпочинок удвічі менша від цифри, яка фігурувала в ЗМІ. "Жодної копійки не витрачено з державного бюджету", - запевнила прес-служба.
Протягом минулого року П.Порошенко не отримував дивідендів від підприємств, кінцевим бенефіціаром яких він є.
Як повідомлялося, свою частку в найбільшому активі, корпорації "Рошен", П.Порошенко передав у довірчу власність "Ротшильд", всесвітньо відомої компанії з бездоганною репутацією. У минулому році, згідно із відповіддю на запит прес-служби Адміністрації президента, бюджети різних рівнів отримали від "Рошен" 1 млрд 188 млн грн податків, зборів, єдиного соціального внеску та митних платежів. За 2014-2017 роки сума таких платежів становила 4 млрд 466 млн грн.
Липецьку кондитерську фабрику "Рошен" закрито за рішенням менеджменту компанії. Севастопольський морський завод було "націоналізовано" окупаційною владою Севастополя, а на початку цього року було оголошено про його перехід у "державну власність Росії". "Однак де-юре з позиції міжнародного та українського права це підприємство залишається українським, і саме тому воно значиться в декларації", - наголошують у прес-службі глави Української держави.
Порівняно з 2016 роком незмінними залишилися перелік цінних паперів, якими володіє П.Порошенко, його рухоме і нерухоме майна.
У повідомленні також зазначається, що глава держави отримав припис для обов'язкового виконання: на будівництво підпірної стіни на схилі однієї з земельних ділянок у Києві, якою він володіє, і відомості про яку раніше заносилися до декларації.
"Отримання санкції на відповідні роботи, відповідно до закону, відображено в розділі "Об'єкти незавершеного будівництва". Окрім зміцнення схилу, інших будівельних робіт на ділянці не передбачається", - наголошується в повідомленні.
У прес-службі нагадали, що П.Порошенко декларує доходи з 1997 року, і свої статки заробив до того, як став президентом.
"Кожна гривня моїх коштів задекларована, і я переконаний, що таку ж прозорість мають продемонструвати всі українські державні службовці, а також політики: як ті, хто при владі, так і ті, хто в опозиції. І в усіх "дебет з кредитом" мають сходитися", - цитує главу держави його прес-служба.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій став власником квартири площею понад 90 кв. м у Львові, задекларував 289 тис. грн заробітної плати та подарунки на суму 444 тис. грн.
Згідно з електронною декларацією за 2017 рік, 289 тис. грн становить зарплата А.Парубія у Верховній Раді, майже 48 тис. грн – у його дружини у Львівському національному університеті ім.І.Франка.
У декларації зазначено подарунки у негрошовій формі від родичів на суму близько 444 тис. грн.
У грудні 2017 року спікер парламенту став власником квартири площею 92,1 кв.м у Львові, вартість якої становить близько 740 тис. грн.
Як і раніше, А.Парубій декларує своє право користуватися квартирою площею 42 кв. м у Львові, а також право власності подружжя на квартиру (22 кв. м) в цьому ж місті, житловий будинок (32 кв. м) і земельну ділянку в Уричі Сколівського району Львівської області. У подружжя, як у попередніх деклараціях, є два автомобілі.
Відповідно до декларації, готівкою спікер тримає 340 тис. грн та майже $31 тис.
На своїй сторінці у Facebook А.Парубій опублікував пояснення до поданої е-декларації. "У моїй декларації зазначено, що 15 грудня 2017 року я отримав право власності на квартиру у Львові площею 92,1 кв.м. Щоб було зрозуміло: це не новопридбана квартира, а та, в якій я вже багато років живу разом з родиною", – написав він.
Спікер пояснив, що після одруження весь час проживав з сім'єю і батьком у квартирі у Львові, де горище переобладнав в окрему мансарду. За його словами, фактично батьківська квартира і переобладнане горище були окремими приміщеннями, але в документах значилися як один об'єкт нерухомості, і все це приміщення було оформлено на батька і брата.
А.Парубій зазначив, що минулого року вирішив упорядкувати майнові справи.
"Тому разом з сім'єю вирішили оформити кожну квартиру, як окрему, і відповідно я переоформив своє право власності на квартиру. Це відбулося шляхом дарування від моїх близьких родичів, що зазначено в моїй декларації", – пояснив він.
Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд у 2017 році скористалася позикою, яку взяла у фізичної особи, і банківським кредитом, які погасила, що випливає з е-декларації за минулий рік.
Віце-спікер отримала заробітну плату у Верховній Раді і кошти на виконання депутатських повноважень в сумі 521 тис. грн, ще 16 тис. грн становив її дохід від роботи за сумісництвом у Національному університеті "Києво-Могилянська академія".
Понад 38 тис. грн вона отримала від управління справами Верховної Ради як компенсацію вартості проїзду.
При цьому О.Сироїд використала понад 253 тис. грн кредитної банківської лінії в 2017 році, а також позичила у фізичної особи близько 225 тис. грн.
Водночас у декларації зазначено, що вона погасила понад 34 тис. грн відсотків, при цьому сума погашеного кредиту становила 287 грн. тис. Крім того, вона повернула 224 тис. грн позики.
У банках у віце-спікера лежить майже 32 тис. грн, ще $12 тис. вона тримає готівкою.
Як і в попередній декларації, О.Сироїд зазначила, що у її власності перебуває квартира в Києві, житловий будинок і кілька земельних ділянок у Львівській області, а також легковий автомобіль Suzuki Grand Vitara 2006 року випуску.
Крім того, вона зазначила в декларації, що має право користуватися кількома картинами, які належать іншій фізичній особі.
Основний дохід заступника глави адміністрації президента України Дмитра Шимківа у 2017 році становив 360 тис. 673 грн зарплати, 501 тис. 361 грн дивідендів від акцій і 173 тис. 608 грн від здачі майна в оренду.
Відповідно до електронної декларації, Д.Шимків володіє понад 11 тисячами акцій Microsoft Corporation.
На банківських рахунках Д.Шимківа – 140 тис. 153 грн, 132 тис. 979 доларів США, 8 883 тис. євро. Сума готівкових коштів у заступника глави адміністрації президента становить 155 тис. доларів США, 5 тис. євро. Д.Шимків позичив третім особам 150 тис. доларів США.
Витрати чиновника становлять 404 тис. 982 грн (придбання цінних паперів у США).
У власності заступника голови АП дві квартири в Києві (182,10 кв. м, 122,7 кв. м) автостоянка (15 кв. м), машиномісце (18,10 кв. м) та квартира у Львові (51,1 кв. м), яка перебуває у спільній власності (їй належить 50%).
Дружина голови адміністрації президента Галина Булигіна отримала минулого року 4 млн 328,108 тис. грн заробітної плати за основним місцем роботи (дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд") і 55 тис. 821 грн додаткового доходу від цього ж підприємства, а також страхові виплати 30 тис. 261 грн.
На банківських рахунках у подружжя Д.Шимківа 104 тис. 649 грн, 8 157 тис. доларів США, 4 тис. євро. Г.Булигіна зберігає готівкою 225 тис. доларів США.
Вона також володіє будинком 269,9 кв. м, двома земельними ділянками (1030 кв. м, 920 кв. м), господарською будовою (13 кв. м) і недобудованим садовим (дачним) будинком (43 кв. м) у Васильківському районі Київської області, двома автомобілями Audi.
Офіційний курс на 30 березня – 26,543493 грн/$1.
Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв задекларував у 2017 році заробітну плату в сумі 492 тис. 703 грн.
Відповідно до електронної декларації, майно і фінансові активи за минулий рік у заступника голови АП залишилися колишніми – сума готівки $135 тис. і EUR55 тис. євро. Дружина К.Єлісєєва володіє $20 тис. готівкою.
У К.Єлісєєва дві квартири в Києві (площа 114 і 32 кв. м), земельна ділянка в 1 тис. кв. м у Вишгородському районі Київської області та автомобіль Mini One 2012 року випуску.
Офіційний курс на 30 березня – 26,543493 грн/$1.
Заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції Олена Зеркаль зазначила в електронній декларації за 2017 рік $341 тис. готівки і заощадження в іншій валюті, коштовності і годинники, а також заробітну плату в сумі 591 173 грн.
Згідно з інформацією на сайті Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), О.Зеркаль вказала в доходах за 2017 рік зарплату за основним місцем роботи в сумі 591 173 грн.
Крім того, заступник міністра є власницею 50% квартири у Києві площею 54 кв. м.
З коштовностей О.Зеркаль вказала, що володіє 15 ювелірними виробами, а також 7 годинниками. Зокрема, задекларовані сережки з діамантами, три перстні з діамантами і один із діамантами і смарагдом, кулон і три брошки з діамантами (торгова марка не вказана), хрестик і сережки з діамантами (Tiffany&Co), сережки зі смарагдами і діамантами (Van Cleef&Arpels), брошка і два комплекти з діамантами (Carrera y Carrera), 7 годинників (2 Audemars Piguet, DeLaneau, Bovet, Jaeger Lecoultre, Girard-Perregaux, Corum).
У власності О.Зеркаль 3 шуби і 2 картини.
Дипломат в своїй декларації також вказала автомобіль Land Rover "Range Rover" 2007 року випуску, що перебуває у власності громадянки України Ірини Лисиченко.
О.Зеркаль задекларувала гроші - $341 тис., EUR17 тис. та 5 тис. Британських фунтів стерлінгів.
Як повідомляє в суботу департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів, загальна сума доходу В.Гройсмана за 2017 рік 17102320 грн (у 2016 році – 15801536 грн).
Дохід прем'єра складали: заробітна плата на цій посаді – понад 435647 грн, доходи від надання нерухомого майна (набутого до 2006 року) в оренду – 5150000 грн, від відчуження нерухомого майна (земельної ділянки) – 8797630 грн та доходи від розміщення коштів на банківських рахунках – 2719044 грн.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко отримала в 2017 році понад 225 тис. грн заробітної плати як народний депутат, а також майже 253 тис. грн для виконання повноважень парламентарія.
Згідно з даними декларації Ю.Тимошенко, оприлюдненій на сайті Єдиного державного реєстру декларацій, минулого року вона отримала 225490 грн за основним місцем роботи, 252825 грн - для виконання депутатських повноважень, а також 81711 грн відсотків.
На рахунку в "Ощадбанку" у Ю.Тимошенко понад 614 тис. грн, крім того, вона володіє готівковими коштами в сумі 290 тис. грн.
Лідер "Батьківщини" орендує будинок загальною площею 588 кв. м у Козині (Обухівський район Київської області) у його власника Тетяни Шарапової. Крім того, вона орендує дві земельні ділянки в Козині, які також належать Т.Шараповій, і дві земельні ділянки в тому ж населеному пункті, власником яких є Антоніна Ульяхіна.
Ю.Тимошенко задекларувала як свою власність кілька ювелірних виробів торгових марок Mikimoto, Chanel, Van Dinh, Cartier.
Офіційний курс на 30 березня – 26,543493 грн/$1.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Доходи президента України Петра Порошенка у 2017 році становили 16 млн 303 тис 874 грн, з яких сплачено податок на дохід фізичних осіб за ставкою 18%, якою обкладаються заробітна плата і відсотки за депозитами, а також стягнуто 1,5% військового збору.
"Загальна сума доходів, отриманих Петром Порошенком за 2017 рік, дорівнює 16 млн 303 тис.874 грн. 336 тис з них становить заробітна плата, яку глава держави з року в рік у повному обсязі перераховує на благодійні цілі. 15 млн 795 тис 874 грн - відсотки за депозитами. З цими та іншими даними можна ознайомитися в електронній декларації Петра Порошенка за 2017 рік, яка сьогодні з'явиться у відкритому доступі", - йдеться в повідомленні прес-служби, розміщеному на сайті глави держави в п'ятницю.
Сума коштів на банківських рахунках П.Порошенко зменшилася за рік на $430 тис.
Відповідно до закону, президент задекларував витрати за попередній рік - зокрема кошти, які були витрачені на відпочинок. Ці гроші були офіційно перераховані у безготівковій формі із раніше задекларованих власних рахунків із дотриманням банківського і податкового законодавства України.
У повідомленні наголошується, що сума задекларованих витрат на відпочинок удвічі менша від цифри, яка фігурувала в ЗМІ. "Жодної копійки не витрачено з державного бюджету", - запевнила прес-служба.
Протягом минулого року П.Порошенко не отримував дивідендів від підприємств, кінцевим бенефіціаром яких він є.
Як повідомлялося, свою частку в найбільшому активі, корпорації "Рошен", П.Порошенко передав у довірчу власність "Ротшильд", всесвітньо відомої компанії з бездоганною репутацією. У минулому році, згідно із відповіддю на запит прес-служби Адміністрації президента, бюджети різних рівнів отримали від "Рошен" 1 млрд 188 млн грн податків, зборів, єдиного соціального внеску та митних платежів. За 2014-2017 роки сума таких платежів становила 4 млрд 466 млн грн.
Липецьку кондитерську фабрику "Рошен" закрито за рішенням менеджменту компанії. Севастопольський морський завод було "націоналізовано" окупаційною владою Севастополя, а на початку цього року було оголошено про його перехід у "державну власність Росії". "Однак де-юре з позиції міжнародного та українського права це підприємство залишається українським, і саме тому воно значиться в декларації", - наголошують у прес-службі глави Української держави.
Порівняно з 2016 роком незмінними залишилися перелік цінних паперів, якими володіє П.Порошенко, його рухоме і нерухоме майна.
У повідомленні також зазначається, що глава держави отримав припис для обов'язкового виконання: на будівництво підпірної стіни на схилі однієї з земельних ділянок у Києві, якою він володіє, і відомості про яку раніше заносилися до декларації.
"Отримання санкції на відповідні роботи, відповідно до закону, відображено в розділі "Об'єкти незавершеного будівництва". Окрім зміцнення схилу, інших будівельних робіт на ділянці не передбачається", - наголошується в повідомленні.
У прес-службі нагадали, що П.Порошенко декларує доходи з 1997 року, і свої статки заробив до того, як став президентом.
"Кожна гривня моїх коштів задекларована, і я переконаний, що таку ж прозорість мають продемонструвати всі українські державні службовці, а також політики: як ті, хто при владі, так і ті, хто в опозиції. І в усіх "дебет з кредитом" мають сходитися", - цитує главу держави його прес-служба.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій став власником квартири площею понад 90 кв. м у Львові, задекларував 289 тис. грн заробітної плати та подарунки на суму 444 тис. грн.
Згідно з електронною декларацією за 2017 рік, 289 тис. грн становить зарплата А.Парубія у Верховній Раді, майже 48 тис. грн – у його дружини у Львівському національному університеті ім.І.Франка.
У декларації зазначено подарунки у негрошовій формі від родичів на суму близько 444 тис. грн.
У грудні 2017 року спікер парламенту став власником квартири площею 92,1 кв.м у Львові, вартість якої становить близько 740 тис. грн.
Як і раніше, А.Парубій декларує своє право користуватися квартирою площею 42 кв. м у Львові, а також право власності подружжя на квартиру (22 кв. м) в цьому ж місті, житловий будинок (32 кв. м) і земельну ділянку в Уричі Сколівського району Львівської області. У подружжя, як у попередніх деклараціях, є два автомобілі.
Відповідно до декларації, готівкою спікер тримає 340 тис. грн та майже $31 тис.
На своїй сторінці у Facebook А.Парубій опублікував пояснення до поданої е-декларації. "У моїй декларації зазначено, що 15 грудня 2017 року я отримав право власності на квартиру у Львові площею 92,1 кв.м. Щоб було зрозуміло: це не новопридбана квартира, а та, в якій я вже багато років живу разом з родиною", – написав він.
Спікер пояснив, що після одруження весь час проживав з сім'єю і батьком у квартирі у Львові, де горище переобладнав в окрему мансарду. За його словами, фактично батьківська квартира і переобладнане горище були окремими приміщеннями, але в документах значилися як один об'єкт нерухомості, і все це приміщення було оформлено на батька і брата.
А.Парубій зазначив, що минулого року вирішив упорядкувати майнові справи.
"Тому разом з сім'єю вирішили оформити кожну квартиру, як окрему, і відповідно я переоформив своє право власності на квартиру. Це відбулося шляхом дарування від моїх близьких родичів, що зазначено в моїй декларації", – пояснив він.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд у 2017 році скористалася позикою, яку взяла у фізичної особи, і банківським кредитом, які погасила, що випливає з е-декларації за минулий рік.
Віце-спікер отримала заробітну плату у Верховній Раді і кошти на виконання депутатських повноважень в сумі 521 тис. грн, ще 16 тис. грн становив її дохід від роботи за сумісництвом у Національному університеті "Києво-Могилянська академія".
Понад 38 тис. грн вона отримала від управління справами Верховної Ради як компенсацію вартості проїзду.
При цьому О.Сироїд використала понад 253 тис. грн кредитної банківської лінії в 2017 році, а також позичила у фізичної особи близько 225 тис. грн.
Водночас у декларації зазначено, що вона погасила понад 34 тис. грн відсотків, при цьому сума погашеного кредиту становила 287 грн. тис. Крім того, вона повернула 224 тис. грн позики.
У банках у віце-спікера лежить майже 32 тис. грн, ще $12 тис. вона тримає готівкою.
Як і в попередній декларації, О.Сироїд зазначила, що у її власності перебуває квартира в Києві, житловий будинок і кілька земельних ділянок у Львівській області, а також легковий автомобіль Suzuki Grand Vitara 2006 року випуску.
Крім того, вона зазначила в декларації, що має право користуватися кількома картинами, які належать іншій фізичній особі.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Основний дохід заступника глави адміністрації президента України Дмитра Шимківа у 2017 році становив 360 тис. 673 грн зарплати, 501 тис. 361 грн дивідендів від акцій і 173 тис. 608 грн від здачі майна в оренду.
Відповідно до електронної декларації, Д.Шимків володіє понад 11 тисячами акцій Microsoft Corporation.
На банківських рахунках Д.Шимківа – 140 тис. 153 грн, 132 тис. 979 доларів США, 8 883 тис. євро. Сума готівкових коштів у заступника глави адміністрації президента становить 155 тис. доларів США, 5 тис. євро. Д.Шимків позичив третім особам 150 тис. доларів США.
Витрати чиновника становлять 404 тис. 982 грн (придбання цінних паперів у США).
У власності заступника голови АП дві квартири в Києві (182,10 кв. м, 122,7 кв. м) автостоянка (15 кв. м), машиномісце (18,10 кв. м) та квартира у Львові (51,1 кв. м), яка перебуває у спільній власності (їй належить 50%).
Дружина голови адміністрації президента Галина Булигіна отримала минулого року 4 млн 328,108 тис. грн заробітної плати за основним місцем роботи (дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд") і 55 тис. 821 грн додаткового доходу від цього ж підприємства, а також страхові виплати 30 тис. 261 грн.
На банківських рахунках у подружжя Д.Шимківа 104 тис. 649 грн, 8 157 тис. доларів США, 4 тис. євро. Г.Булигіна зберігає готівкою 225 тис. доларів США.
Вона також володіє будинком 269,9 кв. м, двома земельними ділянками (1030 кв. м, 920 кв. м), господарською будовою (13 кв. м) і недобудованим садовим (дачним) будинком (43 кв. м) у Васильківському районі Київської області, двома автомобілями Audi.
Офіційний курс на 30 березня – 26,543493 грн/$1.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв задекларував у 2017 році заробітну плату в сумі 492 тис. 703 грн.
Відповідно до електронної декларації, майно і фінансові активи за минулий рік у заступника голови АП залишилися колишніми – сума готівки $135 тис. і EUR55 тис. євро. Дружина К.Єлісєєва володіє $20 тис. готівкою.
У К.Єлісєєва дві квартири в Києві (площа 114 і 32 кв. м), земельна ділянка в 1 тис. кв. м у Вишгородському районі Київської області та автомобіль Mini One 2012 року випуску.
Офіційний курс на 30 березня – 26,543493 грн/$1.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції Олена Зеркаль зазначила в електронній декларації за 2017 рік $341 тис. готівки і заощадження в іншій валюті, коштовності і годинники, а також заробітну плату в сумі 591 173 грн.
Згідно з інформацією на сайті Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), О.Зеркаль вказала в доходах за 2017 рік зарплату за основним місцем роботи в сумі 591 173 грн.
Крім того, заступник міністра є власницею 50% квартири у Києві площею 54 кв. м.
З коштовностей О.Зеркаль вказала, що володіє 15 ювелірними виробами, а також 7 годинниками. Зокрема, задекларовані сережки з діамантами, три перстні з діамантами і один із діамантами і смарагдом, кулон і три брошки з діамантами (торгова марка не вказана), хрестик і сережки з діамантами (Tiffany&Co), сережки зі смарагдами і діамантами (Van Cleef&Arpels), брошка і два комплекти з діамантами (Carrera y Carrera), 7 годинників (2 Audemars Piguet, DeLaneau, Bovet, Jaeger Lecoultre, Girard-Perregaux, Corum).
У власності О.Зеркаль 3 шуби і 2 картини.
Дипломат в своїй декларації також вказала автомобіль Land Rover "Range Rover" 2007 року випуску, що перебуває у власності громадянки України Ірини Лисиченко.
О.Зеркаль задекларувала гроші - $341 тис., EUR17 тис. та 5 тис. Британських фунтів стерлінгів.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Pavlo Klimkin
Вчора була дуже тепла зустріч в Анкарі. Разом з Мустафою-ага, та звільненими Ільмі Умеровим, Ахтемом Чийгозом зустрілися з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом - людиною, яка допомогла звільненню. Особлива атмосфера.
Вчора була дуже тепла зустріч в Анкарі. Разом з Мустафою-ага, та звільненими Ільмі Умеровим, Ахтемом Чийгозом зустрілися з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом - людиною, яка допомогла звільненню. Особлива атмосфера.
as2666alkah
Привіт!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Міністерство культури України повідомляє, що початок роботи про підготовку пропозицій щодо застосування санкцій до директорів і посадових осіб кримських музеїв, причетних до переміщення культурних цінностей через державний кордон України.
Про це йдеться у відповіді прес-служби українського міністерства на інформаційний запит Крим.Реалії.
«Використання музейних предметів державної частини Музейного фонду України, що зберігаються в музейних установах Автономної Республіки Крим та місті Севастополі для експонування на виставкових проектах за межами України є незаконним», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві додали, що після анексії Криму «втрачено зв'язок з установами культури, розташованими на території півострова», але Мінкульту вдалося зібрати інформацію про деякі факти переміщення картин з анексованого півострова на територію сусідньої Росії.
За фактом переміщення в 2016 році з Криму в Росію 38 картин з колекції Національної картинної галереї імені. І. К. Айвазовського було відкрито кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за статтею 356 Кримінального Кодексу України (самоправство), відзначили в українському Мінкульті.
Після анексії Криму, Росія прийняла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурної та історичної значення на території Криму. Україна наполягає на приналежності пам'яток українському народу і просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Про це йдеться у відповіді прес-служби українського міністерства на інформаційний запит Крим.Реалії.
«Використання музейних предметів державної частини Музейного фонду України, що зберігаються в музейних установах Автономної Республіки Крим та місті Севастополі для експонування на виставкових проектах за межами України є незаконним», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві додали, що після анексії Криму «втрачено зв'язок з установами культури, розташованими на території півострова», але Мінкульту вдалося зібрати інформацію про деякі факти переміщення картин з анексованого півострова на територію сусідньої Росії.
За фактом переміщення в 2016 році з Криму в Росію 38 картин з колекції Національної картинної галереї імені. І. К. Айвазовського було відкрито кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за статтею 356 Кримінального Кодексу України (самоправство), відзначили в українському Мінкульті.
Після анексії Криму, Росія прийняла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурної та історичної значення на території Криму. Україна наполягає на приналежності пам'яток українському народу і просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.02.2011
Повідом.: 18079
Реєстрація: 23.02.2011
Повідом.: 18079
Сегодня случайно попал на рос. новости. Вольнов, конечно, виноват, но он далеко, а им нужна жертва. Её уже назначили - директор ТРЦ. Худенькая такая, взгляд загнанный. 100% Функ из "Золотого телёнка". Суд уже выбирает меру пресечения (имхо - закроют). "Все ей говорили о плохой противопожарной безопасности ТРЦ, а она только занималась договорами на аренду". По ходу выяснили, что ТРЦ был перестроен из конфетной фабрики (вот тут я уже напрягся, ожидая услышать её название 
) и вся эта перестройка - незаконный самострой, непонятно как сданный в эксплуатацию. Ищут чиновника, подписывавшего это дело. Возможно, тоже найдут. Но вот в то, что сядет глава МЧС края, я не верю. Ничего необычного - стрелочники отвечают за коррупцию.
) и вся эта перестройка - незаконный самострой, непонятно как сданный в эксплуатацию. Ищут чиновника, подписывавшего это дело. Возможно, тоже найдут. Но вот в то, что сядет глава МЧС края, я не верю. Ничего необычного - стрелочники отвечают за коррупцию.Використовуючи режим перемир’я, бойовики окупаційних адміністрацій РФ продовжують приховано зосереджувати військову техніку та озброєння. Про це повідомив на брифінгу речник Міністерства оборони України полковник Дмитро Гуцуляк, передає кореспондент УНН.
"У районах населених пунктів Чистякове, Олександрівка та Круглик спостерігачам СММ ОБСЄ підтверджено факт розташування 14 танків, а у районів населеному пункту Золоте – 9 одиниць БМП-1", - повідомив він із посиланням на дані української сторони спільного центру з контролю та координацій питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.
Поряд з цим, на світлодарському напрямку зафіксоване переміщення техніки бойовиків до лінії зіткнення у кількості 14 БМП та 6 одиниць тентових вантажівок, додав Д.Гуцуляк.
"У районах населених пунктів Чистякове, Олександрівка та Круглик спостерігачам СММ ОБСЄ підтверджено факт розташування 14 танків, а у районів населеному пункту Золоте – 9 одиниць БМП-1", - повідомив він із посиланням на дані української сторони спільного центру з контролю та координацій питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.
Поряд з цим, на світлодарському напрямку зафіксоване переміщення техніки бойовиків до лінії зіткнення у кількості 14 БМП та 6 одиниць тентових вантажівок, додав Д.Гуцуляк.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
30 окрема Новоград-Волинська Рівненська механізована бригада додає 3 нові світлини.
16 год ·
ВАЖЛИВО!
Зі сторінок фейкових користувачів, які ніби представляють певні силові структури України чи громадян з проукраїнською позицією, а насправді є представниками інформаційно-пропагандиської армії Путіна та незаконних збройних формувань "ДНР" та "ЛНР", часто шириться інформація провокативного характеру, яка здатна маніпулювати настроями користувачів інтернет-ресурсу. Цього разу "фейсбук-воїни" оприлюднили фото нашого загиблого військовослужбовця, який загинув пізно ввечері 28 березня в зоні проведення АТО, та послання такого характеру, яке наштовхує людей на думку про те, що командування приховує факт загибелі, не висвітлюючи жодної інформації по даному питанню. Тому вкотре інформуємо: навідміну від росіян та створених ними незаконних організацій "ДНР" та "ЛНР" ми не приховували своїх втрат і не намагаємося цього робити. Існує неформальне правило доби тиші після загибелі воїна, впродовж якої мають бути проінформовані родичі небіжчика, що було зроблено вчора. Тіло загиблого солдата Шамчука Володимира Анатолійовича наразі знаходиться в морзі, після чого групою цивільно-військового співробітництва ЗСУ «Евакуація 200» військовослужбовця буде перевезено рідним в Черкаську область.
Люди, аналізуйте будь-яку інформацію, яку отримуєте через онлайн-ресурси та будьте пильними щодо того, хто цю інформацію розповсюджує!
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ ПОЛЕГЛОМУ ТА ВІЧНА ЛЮДСЬКА ПАМ’ЯТЬ…
У загиблого лишилася дружина...
16 год ·
ВАЖЛИВО!
Зі сторінок фейкових користувачів, які ніби представляють певні силові структури України чи громадян з проукраїнською позицією, а насправді є представниками інформаційно-пропагандиської армії Путіна та незаконних збройних формувань "ДНР" та "ЛНР", часто шириться інформація провокативного характеру, яка здатна маніпулювати настроями користувачів інтернет-ресурсу. Цього разу "фейсбук-воїни" оприлюднили фото нашого загиблого військовослужбовця, який загинув пізно ввечері 28 березня в зоні проведення АТО, та послання такого характеру, яке наштовхує людей на думку про те, що командування приховує факт загибелі, не висвітлюючи жодної інформації по даному питанню. Тому вкотре інформуємо: навідміну від росіян та створених ними незаконних організацій "ДНР" та "ЛНР" ми не приховували своїх втрат і не намагаємося цього робити. Існує неформальне правило доби тиші після загибелі воїна, впродовж якої мають бути проінформовані родичі небіжчика, що було зроблено вчора. Тіло загиблого солдата Шамчука Володимира Анатолійовича наразі знаходиться в морзі, після чого групою цивільно-військового співробітництва ЗСУ «Евакуація 200» військовослужбовця буде перевезено рідним в Черкаську область.
Люди, аналізуйте будь-яку інформацію, яку отримуєте через онлайн-ресурси та будьте пильними щодо того, хто цю інформацію розповсюджує!
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ ПОЛЕГЛОМУ ТА ВІЧНА ЛЮДСЬКА ПАМ’ЯТЬ…
У загиблого лишилася дружина...
До Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань обрали 15 представників. Про це УНН повідомили у прес-службі ДБР.
"Делегати установчих зборів обрали склад Ради громадського контролю. Ними стали Василь Апасов, Максим Болдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Надія Корінна, Катерина Кувіта, Наталя Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко, Анатолій Свирид", - повідомили у ДБР.
Строк повноважень 15 членів Ради - один рік. У відомстві зазначили, що усього 107 громадських об’єднань подали документи для участі в установчих зборах. 8 організацій подали не повний пакет документів або документи, які не відповідають вимогам. Тож, до участі в зборах було допущено 99 делегатів від громадських об'єднань.
"Делегати установчих зборів обрали склад Ради громадського контролю. Ними стали Василь Апасов, Максим Болдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Надія Корінна, Катерина Кувіта, Наталя Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко, Анатолій Свирид", - повідомили у ДБР.
Строк повноважень 15 членів Ради - один рік. У відомстві зазначили, що усього 107 громадських об’єднань подали документи для участі в установчих зборах. 8 організацій подали не повний пакет документів або документи, які не відповідають вимогам. Тож, до участі в зборах було допущено 99 делегатів від громадських об'єднань.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Росія висилає дипломатів України переважно з міст, де утримуються українські політичні в'язні. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила представник України у гуманітарній підгрупі ТКГ, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко, передає УНН.
"Росія, за традицією, діє підло і боляче. У відповідь на висилку 13 російських дипломатів, які займалися сумнівною діяльністю в Україні, вони висилають 13 наших чинних дипломатів, в основному з посольства в Москві, й 5 - з нашого консульства в Ростові. Саме там відбуваються більшість судилищ над українськими політв'язнями", - зауважила вона.
Зі слів Геращенко, родичі політв'язнів занепокоєні, чи зможуть дипломати виконувати роботу із захисту українців.
При цьому вона відзначила, що збирається звернутися до всіх посольств країн ЄС і G7 з проханням, щоб їхні представники в Росії відвідували всі суди над українцями і кримськими татарами.
"Це буде жест солідарності з Україною, яка виступила солідарно з Британією і світом", - пояснила вона.
"Росія, за традицією, діє підло і боляче. У відповідь на висилку 13 російських дипломатів, які займалися сумнівною діяльністю в Україні, вони висилають 13 наших чинних дипломатів, в основному з посольства в Москві, й 5 - з нашого консульства в Ростові. Саме там відбуваються більшість судилищ над українськими політв'язнями", - зауважила вона.
Зі слів Геращенко, родичі політв'язнів занепокоєні, чи зможуть дипломати виконувати роботу із захисту українців.
При цьому вона відзначила, що збирається звернутися до всіх посольств країн ЄС і G7 з проханням, щоб їхні представники в Росії відвідували всі суди над українцями і кримськими татарами.
"Це буде жест солідарності з Україною, яка виступила солідарно з Британією і світом", - пояснила вона.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
У бельгійській провінції Лімбург відкрили нове почесне консульство України
У бельгійському місті Борглун, провінція Лімбург, відкрили нове почесне консульство України, повідомило посольство України у Бельгії на своїй сторінці у Facebook.
Офіційне відкриття почесного консульства України у місті Борглун відбулося 29 березня.
«Почесний консул України у Бельгії Кріс Бекерс представлятиме інтереси нашої держави у провінції Лімбург, що сприятиме посиленню робочих контактів з компетентними органами місцевої влади, адвокатами, соціальними службами, благодійними фондами, установами та організаціями задля забезпечення всебічного захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб України на території Бельгії», – заявили у посольстві України.
У бельгійському місті Борглун, провінція Лімбург, відкрили нове почесне консульство України, повідомило посольство України у Бельгії на своїй сторінці у Facebook.
Офіційне відкриття почесного консульства України у місті Борглун відбулося 29 березня.
«Почесний консул України у Бельгії Кріс Бекерс представлятиме інтереси нашої держави у провінції Лімбург, що сприятиме посиленню робочих контактів з компетентними органами місцевої влади, адвокатами, соціальними службами, благодійними фондами, установами та організаціями задля забезпечення всебічного захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб України на території Бельгії», – заявили у посольстві України.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Hari Seldon
Я не писал о Донбассе с тех пор, как уехал оттуда. Вернее, не показывал.
То, что я сейчас напишу, будет одновременно личной исповедью, попыткой социологического и исторического анализа, напоминанием и документальным свидетельством.
Каждый год, в эти самые мартовские и апрельские дни, когда воздух начинает пахнуть весной, а нежный солнечный свет заставляет улыбаться, я вспоминаю 2014 год и пытаюсь понять.
Четыре года назад, в эти самые мартовские и апрельские дни, началась катастрофа на Донбассе, значение, уроки и последствия которой продолжают осознаваться. Политиками, солдатами, гражданами, беженцами. И мной.
Я считаю, что мне есть, чем поделиться, пусть это все и личный опыт, а не агрегированные социологические данные. Это скорее набор разбросанных картинок, чем целостный фильм.
И вот я делюсь.
РУИНЫ
Однажды, когда я был в классе седьмом-восьмом, мы с отцом поехали по полосе шахтерских поселков на границе Донецкой и Луганской областей. То, что я там увидел тогда, повергло меня в шок. Разрушенные, сгнившие, ржавые цеха и шахты, убитые дома, атмосфера всеобщего запустения и безнадежности, вопиющая нищета, каторжная работа на нелегальных опасных копанках, охраняемых автоматчиками, были огромным контрастом с Донецком. Тогда - я отчетливо это помню - у меня впервые возникла мысль, что существует огромный слой нищих, невежественных, несчастных людей, которым нечего терять, ненавидящих существующий строй в широком смысле этого слова, маргинализированных и отчаянных в своей обиде на жизнь. Я удивлялся тому, как до сих пор эти массы не привели к социальному взрыву и на каком честном слове держится общественный порядок на Донбассе. Все это выглядело как гнилой корабль, который потонет, как только дунет легкий ветерок. А еще это было отличной иллюстрацией тех тенденций разрушения, которые происходили в самых разных сферах - в экономике, обороне и культуре. Но все как-то держалось, и я пришел к выводу, что чего-то не понимаю.
ЧЕРНЫЙ ЛЕБЕДЬ
Почти каждый день весной 2014-го приносил такие невероятные и сумасшедшие события, что в то, что может произойти еще что-то более ужасное, верилось с трудом. Каждый раз мы полагали, что натерпелись столько, что дальнейшее ухудшение ситуации просто абсурдно. Мы не понимали кумулятивного, рефлексивного характера социальных процессов, которые усиливают сами себя. Катастрофа на Донбассе была классическим "черным лебедем": крайне маловероятное, но крайне значимое событие, которое практически невозможно было предсказать, но отлично объясняемое ретроспективно. Признаки было, конечно же, были. Это и уже описанная мной маргинализация населения, и существование сепаратистских организаций в течение долгих лет, и прямые угрозы от российских политиков и публичных лиц, и предупреждения со стороны украинских аналитиков, которых тогда считали фриками и чуть ли не сумасшедшими. Но признаки терялись в водовороте остальных событий и тенденций, и наши умы и эмоции были охвачены совсем другими трендами. Газ, евро-2012, олигархи, коррупция, президент-проффесор.
Но вот все случилось. Сначала был Крым, и уже тогда умные люди продавали квартиры и переезжали в Киев, но большинство все же - несмотря на Крым! - относилось к такому поведению с насмешкой. А затем, постепенно, но стремительно, с востока наступал русский мир, а цивилизация отступала на запад.
Как экономист я читал труды финансовых гениев Джорджа Сороса и Нассима Талеба, включая то, что касается их автобиографии. Оба они пережили то же, что пережил я, в примерно таком же возрасте - крах общества и социальные потрясения, пучину войны и насилия в вечно тихой и далекой окраине мира, о которой забыла, казалось, сама история. Сорос пережил окупацию Венгрии нацистами, а Талеб - крах Ливана. Оба они писали о случившемся то же самое, что думал я: как иллюзорна и шатка стабильность человеческого общества, как непредсказемы и как возможны социальные и политические катастрофы, как уязвимо открытое общество перед натиском варварской, злобной, централизованной силы, как легко весь твой мир, вся твоя жизнь, все то, что ты считал само собой разумеющимся и принимал как данность, может рухнуть в один миг навсегда и безвозратно, как наивны наши попытки предсказать исторический процесс, как опасна автократия, как велики и неоправданны страдания людей, брошенных на алтарь абстрактных идей обезумевших от мании величия политиков, как невежественно в своей массе общество и как легко оно готово разрушить само себя.
Мне казалось, я чувствовал то же самое, что чувствовали жертвы репрессий тридцатых годов. Их давили во имя светлого коммунистического будущего, нас - во имя "русского мира", идеи настолько абстрактной, что я не понимаю, как даже самый отбитый циник может поддерживать страдания людей ради нее.
ЦИВИЛИЗАЦИЯ
В те дни украинский флаг стал большим, чем олицетворением тех или иных ценностей. Если в целом для граждан страны он ассоциировался с политическими идеями и ориентирами, то для проукраинских жителей Донбасса он стал еще и символом Цивилизации в широком смысле этого слова. Он стал означать те вещи, которые ранее считались сами собой разумеющимися, но которые были теперь потеряны и находились лишь там, за блокпостами: банки, мобильная связь, авиатранспорт, высшее образование, частное предпринимательство, связь с другими странами, супермаркеты и консульства.
Украинское государство может быть не самой успешной в экономическом и социальном плане частью мира, но все же, оно его часть. Это означает такую массу перспектив и удобств, без которых многие, особенно молодые, банально не смогли бы существовать. И опыт катастрофы на Донбассе заставляет бесконечно ценить эти тривиалньные атрибуты цивилизации, поскольку их существование совсем не гарантировано и из законов природы не следует.
СРЕДНИЙ КЛАСС
Я неоднократно убеждался на своем опыте, что идеологическая линия между проукраинсиким и пророссийскими взглядами на Донбассе проходила по двум показателям: дохода и образования. Человек с зарплатой в две тысячи долларов и профессор почти гарантировано поддерживали Украину. Вопреки расхожему мнению, не существовало (как и не существует теперь) особой связи с возрастом или этнической принадлежностью. Языковые и культурные характеристики тоже не играли роли. К примеру, в моей школе сепаратистов было больше в украинском классе, чем в русском, а многие учителя украинского языка и литературы были пророссийскими.
Если говорить конкретно о корреляциях между показателями, то они мне (субъективно) представляются оными:
Наиболее высока корреляция между доходом и проукраинскоскими взглядами. Причем, обеспеченный человек почти гарантированно поддерживает Украину, но бедный может быть как пророссийским, так и проукраинским, пусть и с вероятностью не более пяти процентов. В те дни стало расхожим выражение "заукраинский маж". Естественно, никакими "мажами" в большинстве своем такие люди не были, просто обладали доходом, который позволял обладать некоторым имущество в виде дома и машины и иметь связь с окружающим миром в виде бизнеса, поездок за рубеж или научной деятельности.
Весьма высока корреляция с образованием. Но здесь ситуация не так однозначна. Безусловно, чем выше степень, тем больше процент проукраинских, но среди людей с высшим образованием есть и масса пророссийских, среди ученых они встречаются тоже. Кроме того, нужно учитывать, что тут примешивается и фактор дохода, ведь люди с лучшим образованием часто более богаты. Но в целом нужно констатировать, что образование существенно влияло на проукраинскость только на уровне ученого.
Причины тому мне представляются следующими:
- Средний класс мобилен, следовательно, меньше верит в пропаганду про фашистов, геев, злой Евросоюз.
- Средний класс, как правило, более образован, следовательно, може оценить социальные, политические, экономические последствия тех или иных событий.
- Работа среднего класса очень часто предполагает связь с окружающим миром. Это касается частных предпринимателей, работников крупных корпораций, научных и культурных деятелей. Их работа в изоляции невозможна.
- Среднему классу есть что защищать и что терять. Законность, экономическое благополучие и либерализм для него важны и в силу личного материального интереса.
Трагедией Донбасса было то, что больше всего от катастрофы пострадали те, кто ее не устраивал и кто ей сопротивлялся. Предприниматели, ученые, менеджеры не голосовали за ДНР и не ходили на пророссийские митинги, но были поломаны именно их жизни, в то время как жизнь для слесарей, таксистов и продавцов принципиально не ухудшилась, но именно такие люди в большинстве своем поддерживали ДНР.
Украинское общество и политикум должны четко осознавать, что опора Украины - средний класс. Обеспеченный гражданин - патриотичный гражданин. Средний класс готов голосовать, бороться с коррупцией, воевать на фронте, создавать рабочие места. Он лучше понимает экономику и политику. Если бы средний класс составлял не 20, а 80 процентов населения, то возникновение непризнанных республик было бы крайне маловероятным. Возможно, это является самым важным уроком Донбасса.
ТЕОРЕМА КОНДОРСЕ И ГЛАВНОЕ ПОРАЖЕНИЕ россии
Уровень прямой российской пропаганды в 2014 году был беспрецедентным для 21 века. Возникали аналогии лишь с немецкими или советскими тридцатыми годами. Изначально, то есть в декабре 2013 - январе 2014 года, я совершенно не понимал, зачем нужна такая ее интенсивность. Все гайки, которые можно было закрутить, были закручены, рейтинг власти был огромен, Украину и так недолюбливали, существенных экономических проблем не наблюдалось. Уже затем стало понятно, что такая пропаганда служила для того, чтобы ментально оправдать войну с Украиной и оккупацию. Триумф был ошеломляющим: россияне в подавляющем большинстве поддержали аннексию Крыма, приветствовали дальнейшие военные действия, готовы были массово принять участие в войне с Украиной, искренне верили в украинский фашизм и притеснения русскоязычного населения. Всего за три месяца российской пропаганде удалось сместить отношение к событиям от абсолютно неприемлемомого до единственно желаемого. Насколько я понимаю, это уникальный случай в мировой истории и, кстати, свидетельство в пользу того, что информационные технологии могут быть не только революцией в информации, но и в дезинформации.
Итак, триумф колоссален: рейтинг президента достиг исторического максимума, три четверти населения Крыма и две трети населения Донбасса поддерживали Россию и оккупацию, а народ был готов терпеть санкции, вести войну и умирать во имя государства. Блицкриг до Львова за несколько дней выглядел бы в глазах большинства россиян совершенно оправдано.
Но еще случилось что-то неприметное, забытое на фоне триумфа российского шовинизма. Случилось это на территории всей Украины, вплоть до Донецка и Луганска. Я убежден, что именно этот тихий процесс стал главным геополитическим, историческим и культурным следствием всего комплекса событий 2013-2014 годов, до сих пор неосознанным и неиследованным.
А случилось вот что.
Российская пропаганда оказалась обоюдоострой, и Украина стала бандеровской. То же, что делало русских пророссийскими, делало украинцев русофобскими. Байки про фашистов, поедающих православных младенцев, украинцы восприняли как личное оскорбление и неуважение к себе. Ценой всенародной поддержки внутри для россии стало появление крупного антироссийского государства снаружи по соседству.
Николя де Кондорсе был ученым, математиком, философом и политическим деятелем времен Великой французской революции. Как и многие в то великое время, он был одержим идеями рационализации общественного порядка, привнесения методов естественных наук в обществознание и торжества разума в политичесой и социальной жизни. Естественно, его посадили, и в тюрьме он покончил собой. Но помимо всего прочего, он разработал знаменитую теорему Кондорсе, столь очевидную, сколь и мощную. Ее еще называют "теоремой о медианном избирателе". Суть ее в том, что если "расставить" всех избирателей в соответствии с политическим спектров взглядов, например, начиная от самых левых и заканчивая самыми правыми, то наиболее успешной стратегией для победы на выборах будет ориентация политической программы на того избирателя, который строго "посередине". Осознанно или нет, но Кондорсе доказал то, что демократия исключает любые крайности, хорошие или плохие. Осознанно или нет, но почти в каждой стране почти все парти следуют этому принципу, делая свои программы как можно более центристскими.
А при чем тут пропаганда? При том, что чем дальше политическая сила от медианного избирателя, тем меньше у нее сторонников. В Украине россия (страна-террорист) как политическая сила благодаря своей пропаганде оказалась настолько далеко от медианного избирателя, что фактически Россию в Украине перестали поддерживать все, кроме части русских, проживающих на территории Украины.
В результате, миллионы людей, которые были условно-русскими, которые всегда голосовали за пророссийские политические партии, идея независимой Украины для которых была если не чуждой, то хотя бы неродной, стали украинцами в самом украинском смысле этого слова.
Проявлялось это в следующих механизмах:
- Нужно держаться подальше от тех, кто считает нас фашистами.
- А что, если истории про бандеровцев тогда такая же ложь, как истории про бандеровцев сейчас?
- Если уже выбирать между двумя сторонами, то придется выбрать Украину.
- Не могу я быть частью страны, которой показывают Киселева и считают это нормальным.
А затем добавилась война, и хотя смерти русских делали Россию все более и более украинофобской, смерти украинцев делали Украину все более и более русофобской. Возник рефлексивный, кумулятивный, самоподдерживающийся процесс. И в итоге, исчез юго-восток как электоральная и социальная сущность, а все мы стали носителями взглядов, которые еще в 2013 году считали совершенно чуждыми. Риторика, которую бы ранее считали ультранационалистской и русофобской, сейчас воспринимается как пророссийская. Даже у тех людей, которые стоят в резкой оппозиции к власти и критикуют ее за национализм, взгляды изменились настолько, что пять лет назад они смотрели бы на себя нынешних как на русофобов.
В результате, россия (страна-террорист) создала у себя на границе довольно крупное враждебное государство, пусть и бедное, но развивающееся, с постоянно растущим оборонным бюджетом, задача у армии которого одна - сдерживать Россию. И если ранее такая задача воспринималась бы как маргинальная, то сейчас она - консенсус. Слишком высокая геополитическая цена за 86% процентов рейтинга.
Более того, в россии, судя по всему, не очень понимают или не признают масштабов сложившейся ситуации. Одним из методов российской пропаганды было разделение на "плохих бандеровцев" и "своих хохлов". Определения таковы, что под "плохих бандеровцев" подпадает 90 процентов населения Украины (хотя конечно далеко не всех из них являются бандеровцами в нормальном смысле этого слова), "свои хохлы" - это скорее русские, проживающие в Украине, но идеологические установки остались такие, что "кучка неонацистов киевской хунты терроризирует многомиллионное пророссийское население". Это, безусловно, создает огромный разрыв между реальностью и представлениями. Этот разрыв в свое время не дал россии понять геополитической губительности своей пропаганды. Считалось, что пропаганда направляется против "кучки фашистов", в то время как она направлялась против большей части народа.
В ЭМИГРАЦИИ
Мне очень больно за родной регион, который теперь потерян не только территориально, но и социально. Ученые, инженеры, предприниматели, врачи, менеджеры, люди творческие были массовы изжиты оттуда "защитниками от фашистов". Многие из этих людей уже никогда не вернутся назад, даже если будет восстановлена украинская власть. Интеллигенция как класс вытравлена из Донбасса, и я не представляю, как можно создать возродить класс в целом регионе с нуля. Часть таких людей, конечно, не смогла уехать, например, потому, что нужно ухаживать за пожилыми родственниками. Но таких немного.
Спасет ли регион гипотетическое присоединение к россии? Тоже нет. Эти сотни тысяч людей стали ярыми ненавистниками всего русского в отместку за то, что эта страна поломала их жизни. А ведь это был единственный пример существенной прослойки "русской интеллигенции" в Украине! Уничтожив интеллигенцию в самом "русском" регионе Украины, россия (страна-террорист) сделала невозможной в Украине какую-либо свою интеллектуальную поддержку. Те люди, которые потенциально могли бы быть интеллектуальными апологетами "русского мира", стали бандеровцами и русофобами в самом строгом смысле этих слов.
Мы часто видимся с ними. Это интеллектуалы, люди с большой буквы, занимательнейшие собеседники. Они приняли факты, но не смирились. У них есть боль, ненависть и надежда.
БУДУЩЕЕ ДОНБАССА
Опасность есть, она иррациональна, непредсказуема, но огромна и конкретна.
Но она забывается за лицемерными речами гадких политиков.
Минск, первый и второй, затем разговоры о миротворцах, всякие законопроекты о Донбассе, все это политически комфортно, соответствует конституции, настроениям тех или иных групп электората, максимально выверенно на предмет элементов "зрады". Все это - гонки за лучшую риторику и упражнения в увертовании от обвинений.
Я хочу, чтобы как можно большее число людей понимало следующие простые факты: каждый оставленный городок - это тысячи искалеченных жизней. А защита каждого такого городка, в свою очередь, стоит жизней солдат.
Политически выгодно рассказывать о возвращении Донбасса, о планах деокупации и реинтеграции. Но давайте будем честными: если бы россия (страна-террорист) хотела, она бы вернула. Никакие санкции не сработали. Переговоры изначально были фикцией. Можно только гадать, зачем россии нужны ЛДНР, но факт в том, что они ей нужны. Силовым путем тоже не вернешь - зайдет российская армия как летом 2014 года.
Донбасс - это новая Абхазия. Я бы меньше всех хотел это признавать, но это так. Минимум на еще 10 лет, а вообще на все 20. Не будет никакой реинтеграции. Присоединения к россии тоже. И миротворцев не будет.
В статистике есть такое явление, когда изначально при росте величины вероятность ее дальнейшего роста уменьшается, но затем, после некоторого момента, начинает расти. Классический пример - время строительства зданий. Сначала ожидаемое время до конца строительства с текущего момента уменьшается с увеличением продолжительности строительства, а затем растет. Например, если вы строите дом 1 год, то вам, скорее всего, ждать еще 3 года до конца, если 2 года - то ждать 2 года, если 3 года - то ждать один, но затем средний срок ожидания прекращает уменьшаться, и если вы строите дом 8 лет, то вероятно, что вам его строить еще лет 5, а если строительство длится 30 лет, то ожидаемый срок вообще уходит в бесконечность.
Очень похожая ситуация с непризнанными республиками. Если они существуют месяцы, то с каждым днем вероятность их исчезновения растет, но если они существуют годы, то с каждым годом вероятность их исчезновения падает.
Мне больно это признавать. Больно потерять родной дом и понимать, что это, скорее всего, навсегда. Но мы не можем вернуть неподконтрольные территории. Зато можем защитить подконтрольные. Когда в Украине случится политический кризис - а он случится, рано или поздно - то там начнется наступление, и за беспечность и популизм придется платить либо кровью, либо землей, а скорее всего - и тем, и другим.
Наш политический курс и военное планирование таковы, что мы вроде как собираемся куда-то наступать, в то время как все, кто этот курс творят, прекрасно понимают, что наступать мы никуда не собираемся. И что подобная риторика - не более чем политический трюк.
Нужно честно признаться, что тлеющий фронт с нами очень надолго, и окапываться на нем по-черному - строить блиндажи, бункера, окопы, ежи, минные поля, рвы, валы и редуты. Сделать цену наступления для россии неприемлемой. Максимизировать оборонительные возможности. Делать все, чтобы обходиться как можно меньшей кровью в ходе этой обороны. Готовиться жить десятилетиями как Израиль. Иначе будут грузовики с красными крестами. Иначе будут беженцы с Мариуполя и Артемовска. А может и с Харькова.
Перспектива реинтеграции - абстрактна, в то время как угроза отступления - конкретна.
А ведь скоро выборы. А на выборах может быть майдан. А на выборах может быть конфликт. Вот тогда и придется солдатам платить за популизм - самой дорогой валютой.
Неведение и беспечность, вот что вокруг.
ИЗ ГОДА ДВЕ ТЫСЯЧИ ВОСЕМНДАЦАТОГО
Хотя я не смирился, но признаю случившееся как факт. Вряд ли мне когда-либо удастся увидеть свой новый, еще не обжитый дом под Донецком. Вряд ли в россии сменится власть, тем более, в адекватную сторону. Есть вещи, которые утеряны нами безвозратно. Но еще есть вещи, которые мы способны сохранить. Это другие города и села, наше имущество и жизни, а также более абстрактные вещи вроде свободы слова и совести. "Свобода слова", например, как право вызывает бесконечные иронизации и вообще не воспринимаема как нечто ценное. Благодарить государство за свободу слова - все равно что благодарить его за право дышать. И тем не менее в дефиците ценность познается, когда платой за слова является подвал в отжатом сепаратистами бывшем здании СБУ в Донецке.
Я не думаю, что распространение фейковых республик весьма вероятно. Но скажите, были ли вероятными события 2014 года? Была ли вероятной война? Тогда за беспечность и оптимизм пришлось заплатить намного дороже, чем могли бы быть издержки альтернативных мер предосторожности.
Я говорю вам, как человек, лишившийся друзей, связи с близкими, родного дома и всей своей привычной жизни: не позвольте допустить катастрофы Донбасса у себя! Иначе вы потеряете все - университеты, мобильную связь, продуктовые магазины, институт частной собственности и право не быть убитым за свои слова. Вы думаете, что у вас ничего нет, но вы поймете, как сильно вы ошибались, когда вы потеряете все!
УРОКИ
Уроки, которые я вынес:
Общественная реальность шатка и иллюзорна. Все может разрушиться даже на фоне общего благополучия, и нужно быть к этому готовым. Вероятность низка, но цена, которую придется заплатить за беспечность, неизмерима.
Никакая абстрактная идея, идеология или режим не могут оправдать чудовищные страдания даже одного человека, когда рушится его жизнь. Я так и не понял, какие такие выгоды от войны на Донбассе получила россия (страна-террорист), но даже если бы были существенные политические выгоды, они не идут ни в какое сравнение со страданиями людей. Свобода личности и права личности, напротив, вещь конкретная, слишком конкретная, чтобы за нее не бороться.
Культурная политика не работает. Можно слушать "Любэ" и убивать русских, а можно слушать Вакарчука и убивать украинцев.
Невежество и бедность - два главных фактора риска в обществе, причем невежество первичнее. С невежеством и бедностью нужно бороться.
Я украинец.
Я не писал о Донбассе с тех пор, как уехал оттуда. Вернее, не показывал.
То, что я сейчас напишу, будет одновременно личной исповедью, попыткой социологического и исторического анализа, напоминанием и документальным свидетельством.
Каждый год, в эти самые мартовские и апрельские дни, когда воздух начинает пахнуть весной, а нежный солнечный свет заставляет улыбаться, я вспоминаю 2014 год и пытаюсь понять.
Четыре года назад, в эти самые мартовские и апрельские дни, началась катастрофа на Донбассе, значение, уроки и последствия которой продолжают осознаваться. Политиками, солдатами, гражданами, беженцами. И мной.
Я считаю, что мне есть, чем поделиться, пусть это все и личный опыт, а не агрегированные социологические данные. Это скорее набор разбросанных картинок, чем целостный фильм.
И вот я делюсь.
РУИНЫ
Однажды, когда я был в классе седьмом-восьмом, мы с отцом поехали по полосе шахтерских поселков на границе Донецкой и Луганской областей. То, что я там увидел тогда, повергло меня в шок. Разрушенные, сгнившие, ржавые цеха и шахты, убитые дома, атмосфера всеобщего запустения и безнадежности, вопиющая нищета, каторжная работа на нелегальных опасных копанках, охраняемых автоматчиками, были огромным контрастом с Донецком. Тогда - я отчетливо это помню - у меня впервые возникла мысль, что существует огромный слой нищих, невежественных, несчастных людей, которым нечего терять, ненавидящих существующий строй в широком смысле этого слова, маргинализированных и отчаянных в своей обиде на жизнь. Я удивлялся тому, как до сих пор эти массы не привели к социальному взрыву и на каком честном слове держится общественный порядок на Донбассе. Все это выглядело как гнилой корабль, который потонет, как только дунет легкий ветерок. А еще это было отличной иллюстрацией тех тенденций разрушения, которые происходили в самых разных сферах - в экономике, обороне и культуре. Но все как-то держалось, и я пришел к выводу, что чего-то не понимаю.
ЧЕРНЫЙ ЛЕБЕДЬ
Почти каждый день весной 2014-го приносил такие невероятные и сумасшедшие события, что в то, что может произойти еще что-то более ужасное, верилось с трудом. Каждый раз мы полагали, что натерпелись столько, что дальнейшее ухудшение ситуации просто абсурдно. Мы не понимали кумулятивного, рефлексивного характера социальных процессов, которые усиливают сами себя. Катастрофа на Донбассе была классическим "черным лебедем": крайне маловероятное, но крайне значимое событие, которое практически невозможно было предсказать, но отлично объясняемое ретроспективно. Признаки было, конечно же, были. Это и уже описанная мной маргинализация населения, и существование сепаратистских организаций в течение долгих лет, и прямые угрозы от российских политиков и публичных лиц, и предупреждения со стороны украинских аналитиков, которых тогда считали фриками и чуть ли не сумасшедшими. Но признаки терялись в водовороте остальных событий и тенденций, и наши умы и эмоции были охвачены совсем другими трендами. Газ, евро-2012, олигархи, коррупция, президент-проффесор.
Но вот все случилось. Сначала был Крым, и уже тогда умные люди продавали квартиры и переезжали в Киев, но большинство все же - несмотря на Крым! - относилось к такому поведению с насмешкой. А затем, постепенно, но стремительно, с востока наступал русский мир, а цивилизация отступала на запад.
Как экономист я читал труды финансовых гениев Джорджа Сороса и Нассима Талеба, включая то, что касается их автобиографии. Оба они пережили то же, что пережил я, в примерно таком же возрасте - крах общества и социальные потрясения, пучину войны и насилия в вечно тихой и далекой окраине мира, о которой забыла, казалось, сама история. Сорос пережил окупацию Венгрии нацистами, а Талеб - крах Ливана. Оба они писали о случившемся то же самое, что думал я: как иллюзорна и шатка стабильность человеческого общества, как непредсказемы и как возможны социальные и политические катастрофы, как уязвимо открытое общество перед натиском варварской, злобной, централизованной силы, как легко весь твой мир, вся твоя жизнь, все то, что ты считал само собой разумеющимся и принимал как данность, может рухнуть в один миг навсегда и безвозратно, как наивны наши попытки предсказать исторический процесс, как опасна автократия, как велики и неоправданны страдания людей, брошенных на алтарь абстрактных идей обезумевших от мании величия политиков, как невежественно в своей массе общество и как легко оно готово разрушить само себя.
Мне казалось, я чувствовал то же самое, что чувствовали жертвы репрессий тридцатых годов. Их давили во имя светлого коммунистического будущего, нас - во имя "русского мира", идеи настолько абстрактной, что я не понимаю, как даже самый отбитый циник может поддерживать страдания людей ради нее.
ЦИВИЛИЗАЦИЯ
В те дни украинский флаг стал большим, чем олицетворением тех или иных ценностей. Если в целом для граждан страны он ассоциировался с политическими идеями и ориентирами, то для проукраинских жителей Донбасса он стал еще и символом Цивилизации в широком смысле этого слова. Он стал означать те вещи, которые ранее считались сами собой разумеющимися, но которые были теперь потеряны и находились лишь там, за блокпостами: банки, мобильная связь, авиатранспорт, высшее образование, частное предпринимательство, связь с другими странами, супермаркеты и консульства.
Украинское государство может быть не самой успешной в экономическом и социальном плане частью мира, но все же, оно его часть. Это означает такую массу перспектив и удобств, без которых многие, особенно молодые, банально не смогли бы существовать. И опыт катастрофы на Донбассе заставляет бесконечно ценить эти тривиалньные атрибуты цивилизации, поскольку их существование совсем не гарантировано и из законов природы не следует.
СРЕДНИЙ КЛАСС
Я неоднократно убеждался на своем опыте, что идеологическая линия между проукраинсиким и пророссийскими взглядами на Донбассе проходила по двум показателям: дохода и образования. Человек с зарплатой в две тысячи долларов и профессор почти гарантировано поддерживали Украину. Вопреки расхожему мнению, не существовало (как и не существует теперь) особой связи с возрастом или этнической принадлежностью. Языковые и культурные характеристики тоже не играли роли. К примеру, в моей школе сепаратистов было больше в украинском классе, чем в русском, а многие учителя украинского языка и литературы были пророссийскими.
Если говорить конкретно о корреляциях между показателями, то они мне (субъективно) представляются оными:
Наиболее высока корреляция между доходом и проукраинскоскими взглядами. Причем, обеспеченный человек почти гарантированно поддерживает Украину, но бедный может быть как пророссийским, так и проукраинским, пусть и с вероятностью не более пяти процентов. В те дни стало расхожим выражение "заукраинский маж". Естественно, никакими "мажами" в большинстве своем такие люди не были, просто обладали доходом, который позволял обладать некоторым имущество в виде дома и машины и иметь связь с окружающим миром в виде бизнеса, поездок за рубеж или научной деятельности.
Весьма высока корреляция с образованием. Но здесь ситуация не так однозначна. Безусловно, чем выше степень, тем больше процент проукраинских, но среди людей с высшим образованием есть и масса пророссийских, среди ученых они встречаются тоже. Кроме того, нужно учитывать, что тут примешивается и фактор дохода, ведь люди с лучшим образованием часто более богаты. Но в целом нужно констатировать, что образование существенно влияло на проукраинскость только на уровне ученого.
Причины тому мне представляются следующими:
- Средний класс мобилен, следовательно, меньше верит в пропаганду про фашистов, геев, злой Евросоюз.
- Средний класс, как правило, более образован, следовательно, може оценить социальные, политические, экономические последствия тех или иных событий.
- Работа среднего класса очень часто предполагает связь с окружающим миром. Это касается частных предпринимателей, работников крупных корпораций, научных и культурных деятелей. Их работа в изоляции невозможна.
- Среднему классу есть что защищать и что терять. Законность, экономическое благополучие и либерализм для него важны и в силу личного материального интереса.
Трагедией Донбасса было то, что больше всего от катастрофы пострадали те, кто ее не устраивал и кто ей сопротивлялся. Предприниматели, ученые, менеджеры не голосовали за ДНР и не ходили на пророссийские митинги, но были поломаны именно их жизни, в то время как жизнь для слесарей, таксистов и продавцов принципиально не ухудшилась, но именно такие люди в большинстве своем поддерживали ДНР.
Украинское общество и политикум должны четко осознавать, что опора Украины - средний класс. Обеспеченный гражданин - патриотичный гражданин. Средний класс готов голосовать, бороться с коррупцией, воевать на фронте, создавать рабочие места. Он лучше понимает экономику и политику. Если бы средний класс составлял не 20, а 80 процентов населения, то возникновение непризнанных республик было бы крайне маловероятным. Возможно, это является самым важным уроком Донбасса.
ТЕОРЕМА КОНДОРСЕ И ГЛАВНОЕ ПОРАЖЕНИЕ россии
Уровень прямой российской пропаганды в 2014 году был беспрецедентным для 21 века. Возникали аналогии лишь с немецкими или советскими тридцатыми годами. Изначально, то есть в декабре 2013 - январе 2014 года, я совершенно не понимал, зачем нужна такая ее интенсивность. Все гайки, которые можно было закрутить, были закручены, рейтинг власти был огромен, Украину и так недолюбливали, существенных экономических проблем не наблюдалось. Уже затем стало понятно, что такая пропаганда служила для того, чтобы ментально оправдать войну с Украиной и оккупацию. Триумф был ошеломляющим: россияне в подавляющем большинстве поддержали аннексию Крыма, приветствовали дальнейшие военные действия, готовы были массово принять участие в войне с Украиной, искренне верили в украинский фашизм и притеснения русскоязычного населения. Всего за три месяца российской пропаганде удалось сместить отношение к событиям от абсолютно неприемлемомого до единственно желаемого. Насколько я понимаю, это уникальный случай в мировой истории и, кстати, свидетельство в пользу того, что информационные технологии могут быть не только революцией в информации, но и в дезинформации.
Итак, триумф колоссален: рейтинг президента достиг исторического максимума, три четверти населения Крыма и две трети населения Донбасса поддерживали Россию и оккупацию, а народ был готов терпеть санкции, вести войну и умирать во имя государства. Блицкриг до Львова за несколько дней выглядел бы в глазах большинства россиян совершенно оправдано.
Но еще случилось что-то неприметное, забытое на фоне триумфа российского шовинизма. Случилось это на территории всей Украины, вплоть до Донецка и Луганска. Я убежден, что именно этот тихий процесс стал главным геополитическим, историческим и культурным следствием всего комплекса событий 2013-2014 годов, до сих пор неосознанным и неиследованным.
А случилось вот что.
Российская пропаганда оказалась обоюдоострой, и Украина стала бандеровской. То же, что делало русских пророссийскими, делало украинцев русофобскими. Байки про фашистов, поедающих православных младенцев, украинцы восприняли как личное оскорбление и неуважение к себе. Ценой всенародной поддержки внутри для россии стало появление крупного антироссийского государства снаружи по соседству.
Николя де Кондорсе был ученым, математиком, философом и политическим деятелем времен Великой французской революции. Как и многие в то великое время, он был одержим идеями рационализации общественного порядка, привнесения методов естественных наук в обществознание и торжества разума в политичесой и социальной жизни. Естественно, его посадили, и в тюрьме он покончил собой. Но помимо всего прочего, он разработал знаменитую теорему Кондорсе, столь очевидную, сколь и мощную. Ее еще называют "теоремой о медианном избирателе". Суть ее в том, что если "расставить" всех избирателей в соответствии с политическим спектров взглядов, например, начиная от самых левых и заканчивая самыми правыми, то наиболее успешной стратегией для победы на выборах будет ориентация политической программы на того избирателя, который строго "посередине". Осознанно или нет, но Кондорсе доказал то, что демократия исключает любые крайности, хорошие или плохие. Осознанно или нет, но почти в каждой стране почти все парти следуют этому принципу, делая свои программы как можно более центристскими.
А при чем тут пропаганда? При том, что чем дальше политическая сила от медианного избирателя, тем меньше у нее сторонников. В Украине россия (страна-террорист) как политическая сила благодаря своей пропаганде оказалась настолько далеко от медианного избирателя, что фактически Россию в Украине перестали поддерживать все, кроме части русских, проживающих на территории Украины.
В результате, миллионы людей, которые были условно-русскими, которые всегда голосовали за пророссийские политические партии, идея независимой Украины для которых была если не чуждой, то хотя бы неродной, стали украинцами в самом украинском смысле этого слова.
Проявлялось это в следующих механизмах:
- Нужно держаться подальше от тех, кто считает нас фашистами.
- А что, если истории про бандеровцев тогда такая же ложь, как истории про бандеровцев сейчас?
- Если уже выбирать между двумя сторонами, то придется выбрать Украину.
- Не могу я быть частью страны, которой показывают Киселева и считают это нормальным.
А затем добавилась война, и хотя смерти русских делали Россию все более и более украинофобской, смерти украинцев делали Украину все более и более русофобской. Возник рефлексивный, кумулятивный, самоподдерживающийся процесс. И в итоге, исчез юго-восток как электоральная и социальная сущность, а все мы стали носителями взглядов, которые еще в 2013 году считали совершенно чуждыми. Риторика, которую бы ранее считали ультранационалистской и русофобской, сейчас воспринимается как пророссийская. Даже у тех людей, которые стоят в резкой оппозиции к власти и критикуют ее за национализм, взгляды изменились настолько, что пять лет назад они смотрели бы на себя нынешних как на русофобов.
В результате, россия (страна-террорист) создала у себя на границе довольно крупное враждебное государство, пусть и бедное, но развивающееся, с постоянно растущим оборонным бюджетом, задача у армии которого одна - сдерживать Россию. И если ранее такая задача воспринималась бы как маргинальная, то сейчас она - консенсус. Слишком высокая геополитическая цена за 86% процентов рейтинга.
Более того, в россии, судя по всему, не очень понимают или не признают масштабов сложившейся ситуации. Одним из методов российской пропаганды было разделение на "плохих бандеровцев" и "своих хохлов". Определения таковы, что под "плохих бандеровцев" подпадает 90 процентов населения Украины (хотя конечно далеко не всех из них являются бандеровцами в нормальном смысле этого слова), "свои хохлы" - это скорее русские, проживающие в Украине, но идеологические установки остались такие, что "кучка неонацистов киевской хунты терроризирует многомиллионное пророссийское население". Это, безусловно, создает огромный разрыв между реальностью и представлениями. Этот разрыв в свое время не дал россии понять геополитической губительности своей пропаганды. Считалось, что пропаганда направляется против "кучки фашистов", в то время как она направлялась против большей части народа.
В ЭМИГРАЦИИ
Мне очень больно за родной регион, который теперь потерян не только территориально, но и социально. Ученые, инженеры, предприниматели, врачи, менеджеры, люди творческие были массовы изжиты оттуда "защитниками от фашистов". Многие из этих людей уже никогда не вернутся назад, даже если будет восстановлена украинская власть. Интеллигенция как класс вытравлена из Донбасса, и я не представляю, как можно создать возродить класс в целом регионе с нуля. Часть таких людей, конечно, не смогла уехать, например, потому, что нужно ухаживать за пожилыми родственниками. Но таких немного.
Спасет ли регион гипотетическое присоединение к россии? Тоже нет. Эти сотни тысяч людей стали ярыми ненавистниками всего русского в отместку за то, что эта страна поломала их жизни. А ведь это был единственный пример существенной прослойки "русской интеллигенции" в Украине! Уничтожив интеллигенцию в самом "русском" регионе Украины, россия (страна-террорист) сделала невозможной в Украине какую-либо свою интеллектуальную поддержку. Те люди, которые потенциально могли бы быть интеллектуальными апологетами "русского мира", стали бандеровцами и русофобами в самом строгом смысле этих слов.
Мы часто видимся с ними. Это интеллектуалы, люди с большой буквы, занимательнейшие собеседники. Они приняли факты, но не смирились. У них есть боль, ненависть и надежда.
БУДУЩЕЕ ДОНБАССА
Опасность есть, она иррациональна, непредсказуема, но огромна и конкретна.
Но она забывается за лицемерными речами гадких политиков.
Минск, первый и второй, затем разговоры о миротворцах, всякие законопроекты о Донбассе, все это политически комфортно, соответствует конституции, настроениям тех или иных групп электората, максимально выверенно на предмет элементов "зрады". Все это - гонки за лучшую риторику и упражнения в увертовании от обвинений.
Я хочу, чтобы как можно большее число людей понимало следующие простые факты: каждый оставленный городок - это тысячи искалеченных жизней. А защита каждого такого городка, в свою очередь, стоит жизней солдат.
Политически выгодно рассказывать о возвращении Донбасса, о планах деокупации и реинтеграции. Но давайте будем честными: если бы россия (страна-террорист) хотела, она бы вернула. Никакие санкции не сработали. Переговоры изначально были фикцией. Можно только гадать, зачем россии нужны ЛДНР, но факт в том, что они ей нужны. Силовым путем тоже не вернешь - зайдет российская армия как летом 2014 года.
Донбасс - это новая Абхазия. Я бы меньше всех хотел это признавать, но это так. Минимум на еще 10 лет, а вообще на все 20. Не будет никакой реинтеграции. Присоединения к россии тоже. И миротворцев не будет.
В статистике есть такое явление, когда изначально при росте величины вероятность ее дальнейшего роста уменьшается, но затем, после некоторого момента, начинает расти. Классический пример - время строительства зданий. Сначала ожидаемое время до конца строительства с текущего момента уменьшается с увеличением продолжительности строительства, а затем растет. Например, если вы строите дом 1 год, то вам, скорее всего, ждать еще 3 года до конца, если 2 года - то ждать 2 года, если 3 года - то ждать один, но затем средний срок ожидания прекращает уменьшаться, и если вы строите дом 8 лет, то вероятно, что вам его строить еще лет 5, а если строительство длится 30 лет, то ожидаемый срок вообще уходит в бесконечность.
Очень похожая ситуация с непризнанными республиками. Если они существуют месяцы, то с каждым днем вероятность их исчезновения растет, но если они существуют годы, то с каждым годом вероятность их исчезновения падает.
Мне больно это признавать. Больно потерять родной дом и понимать, что это, скорее всего, навсегда. Но мы не можем вернуть неподконтрольные территории. Зато можем защитить подконтрольные. Когда в Украине случится политический кризис - а он случится, рано или поздно - то там начнется наступление, и за беспечность и популизм придется платить либо кровью, либо землей, а скорее всего - и тем, и другим.
Наш политический курс и военное планирование таковы, что мы вроде как собираемся куда-то наступать, в то время как все, кто этот курс творят, прекрасно понимают, что наступать мы никуда не собираемся. И что подобная риторика - не более чем политический трюк.
Нужно честно признаться, что тлеющий фронт с нами очень надолго, и окапываться на нем по-черному - строить блиндажи, бункера, окопы, ежи, минные поля, рвы, валы и редуты. Сделать цену наступления для россии неприемлемой. Максимизировать оборонительные возможности. Делать все, чтобы обходиться как можно меньшей кровью в ходе этой обороны. Готовиться жить десятилетиями как Израиль. Иначе будут грузовики с красными крестами. Иначе будут беженцы с Мариуполя и Артемовска. А может и с Харькова.
Перспектива реинтеграции - абстрактна, в то время как угроза отступления - конкретна.
А ведь скоро выборы. А на выборах может быть майдан. А на выборах может быть конфликт. Вот тогда и придется солдатам платить за популизм - самой дорогой валютой.
Неведение и беспечность, вот что вокруг.
ИЗ ГОДА ДВЕ ТЫСЯЧИ ВОСЕМНДАЦАТОГО
Хотя я не смирился, но признаю случившееся как факт. Вряд ли мне когда-либо удастся увидеть свой новый, еще не обжитый дом под Донецком. Вряд ли в россии сменится власть, тем более, в адекватную сторону. Есть вещи, которые утеряны нами безвозратно. Но еще есть вещи, которые мы способны сохранить. Это другие города и села, наше имущество и жизни, а также более абстрактные вещи вроде свободы слова и совести. "Свобода слова", например, как право вызывает бесконечные иронизации и вообще не воспринимаема как нечто ценное. Благодарить государство за свободу слова - все равно что благодарить его за право дышать. И тем не менее в дефиците ценность познается, когда платой за слова является подвал в отжатом сепаратистами бывшем здании СБУ в Донецке.
Я не думаю, что распространение фейковых республик весьма вероятно. Но скажите, были ли вероятными события 2014 года? Была ли вероятной война? Тогда за беспечность и оптимизм пришлось заплатить намного дороже, чем могли бы быть издержки альтернативных мер предосторожности.
Я говорю вам, как человек, лишившийся друзей, связи с близкими, родного дома и всей своей привычной жизни: не позвольте допустить катастрофы Донбасса у себя! Иначе вы потеряете все - университеты, мобильную связь, продуктовые магазины, институт частной собственности и право не быть убитым за свои слова. Вы думаете, что у вас ничего нет, но вы поймете, как сильно вы ошибались, когда вы потеряете все!
УРОКИ
Уроки, которые я вынес:
Общественная реальность шатка и иллюзорна. Все может разрушиться даже на фоне общего благополучия, и нужно быть к этому готовым. Вероятность низка, но цена, которую придется заплатить за беспечность, неизмерима.
Никакая абстрактная идея, идеология или режим не могут оправдать чудовищные страдания даже одного человека, когда рушится его жизнь. Я так и не понял, какие такие выгоды от войны на Донбассе получила россия (страна-террорист), но даже если бы были существенные политические выгоды, они не идут ни в какое сравнение со страданиями людей. Свобода личности и права личности, напротив, вещь конкретная, слишком конкретная, чтобы за нее не бороться.
Культурная политика не работает. Можно слушать "Любэ" и убивать русских, а можно слушать Вакарчука и убивать украинцев.
Невежество и бедность - два главных фактора риска в обществе, причем невежество первичнее. С невежеством и бедностью нужно бороться.
Я украинец.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.11.2010
Повідом.: 11254
Реєстрація: 01.11.2010
Повідом.: 11254
свидетели иеговы перекупят...