Тарас Чорновіл
3 год. ·
Маємо чергового "народного героя". Ним від сьогодні стане вчорашній ледь не ворог народу й суспільний ізгой - "душитель прав і свобод", "прихвостень Шокіна", "покривач злочинців" Владислав Куценко. Пригадуєте, як він атакував усіх ворогів і противників Шокіна, як відстоював честь мундира всіх включно з "брильянтовими прокурорами"? Пригадуєте, як у той час "патріотична громадськість" його таврувала? Виділені вище в лапках тези - це лише маленька частка епітетів на його адресу. Так от, уже сьогодні ті самі представники тієї самої "патріотичної громадськості" почнуть робити з нього національного героя.
Коли Куценко робив свої звинувачення в руслі діяльності Шокіна, я стримано на це реагував і не розкидався звинуваченнями проти Куценка. Він був особистим і дуже довіреним помічником Шокіна, а я Шокіна й раніше сприймав, і зараз оцінюю більше в плюс, ніж у мінус. Так само і зараз сприймаю спокійно. Оваціями чи обструкцією вітати новий образ Куценка не стану. Він повторив класично шлях усіх, кого відсторонили від посад. Вони зразу стають ультра-опозиціонерами. Те саме недавно зробив і його персональний ворог Віталій Касько. Але до суті його звинувачень слід приглянутися. Вони багато про що говорять. Закиди на адресу голови Запорізької ОДА пояснюються його власною біографією та давніми конфліктами на Запоріжжі. Тут може бути й раціональне зерно, і банальна помста. Хай слідчі розбираються.
А у випадку з закидами щодо Гонтарєвої, то тут уже гола політика. Все це спершу виглядало цікаво, доки він не став озвучувати цифри - понад 300 мільярдів (не мільйонів!). А знаєте, звідки конкретно ця сума? Від Юлії Володимирівни, яка сама її недавно придумала. Тут усе стає зрозумілим, коли згадати політичну кар'єру Куценка та його політичні амбіції: з 2012 року помічник-консультант та керівник юридичної служби нардепа Сергія Соболєва від Батьківщини, в 2014 році - довірена особа кандидата в президенти Юлії Тимошенко, осінню того ж року балотувався в мажоритарному окрузі до ВРУ в Запорізькій області (друге місце - гідний результат у цьому регіоні). Очевидно, що такі гучні заяви - типовий повторний старт у власній політичній кар'єрі в рамках партії Батьківщина. Тому ні "герой", ні "зрада". Все як завжди у нашій політиці... І ті, хто вчора його проклинав, а сьогодні почне прославляти теж традиційні для нас... Лишається ще питання, як ми прозівали такий цікавий епізод у політичних контактах Віктора Шокіна. А це дещо пояснює.
Тарас Чорновіл
2 год. ·
Попросила мене журналістка прокоментувати чергову "зраду" довкола наче б то темника від Адміністрації Президента головам обласних та районних рад, які мали провести свій з'їзд 12 грудня. Суті справи не знав, тому коментувати відмовився, але зацікавило - за звичкою вийшов на першоджерело, а там "знайомії всі лиця!" Ну тепер уже не можу не висловитися.
Але по-порядку. Чи багато хто з вас колись чув про існування такої собі Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Української асоціації районних та обласних рад"? (Отака довжелезна двохповерхова назва). Ой сумніваюся... А я то добре про неї знаю. Це свого часу була доволі сумнівна структура, яка протистояла прогресивній і непідконтрольній владі Асоціації міст України. Виникла вона ще за царствування Кравчука як орган самозахисту, кругової поруки та координації колишньої партноменклатури, яка після заборони КПРС терміново пересіла в крісла голів місцевих рад. При Кучмі це вже був відверто провладний міжсобойчик, яким багато років керував голова Луганської облради й старший партнер Єфремова Вячеслав Тихонов, звинувачений ще в 2005-му в сепаратизмі. Структура була виразником лояльності. В такому вигляді пережила тихенько й Ющенка та дожила до свого розквіту при Януковичі. Хоча розквіт цей був виключно номенклатурний. Жодної видимої діяльності не було. Я з 2000 по 2006 роки працював у комітеті ВРУ з місцевого самоврядування, тому знаю, про що кажу. Єдиний вид діяльності, окрім дерибану місцевих бюджетів, поїздки на міжнародні форуми, оскільки асоціація зразу стала учасником відповідного міжнародного об'єднання - Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, а пізніше - подібного конгресу при Східному партнерстві. А для людей, які матеріально все собі вже здобули, така міжнародна акцептація неймовірно значима.
Після революції я був певний, що цей рудимент або відмер, або переродився в щось дієвіше й новіше. А виявляється, що ні. І голова - гідний продовжувач справи Тихонова - Чернов Сергій - голова Харківської облради часів нероздільної влади в ній Партії регіонів. Пригадуєте його напнуті груди в футболці з написом "Беркут"? "Мужньо і гордо" покинув ПР у жовтні 2014 року, коли Борис Колесников її фактично розпустив.
Це була передісторія. А тепер сучасність. Після революції минуло вже майже три роки, відбулися місцеві вибори, нові голови обласних і районних рад тепер представляють не кучмівську номенклатуру та не однопартійців Януковича, а цілий спектр партій. Там і Батьківщина, і БПП, і Свобода, і купа чисто регіональних проектів. Є й правонаступники Партії регіонів, але між ними більше конфліктів, ніж дружби. І от почали виникати поступово питання: якщо вже є в нас Асоціація, якщо вона так серйозно представлена за кордоном, а її керівник навіть отримує спеціальні посади в органах Ради Європи, то чому нею має керувати така на їх погляд одіозна й політично чужа постать? Я не зумів простукати, хто був ініціатором, але за кілька місяців бажання нарешті провести з'їзд і переобрати голову набуло загрозливих масштабів. Довелося оголосити дату 12 грудня цього року. Оскільки голови обл- і райрад особи політизовані, то, очевидно, почали створювати тимчасові альянси для підтримки якогось свого представника. Навряд, чи Сергій Чернов міг розраховувати на успіх за нинішнього представництва.
Що робити? Найкраще - зірвати проведення з'їзду та в отриманому часовому люфті пошукати підтримку в ситуативних союзників (про це далі). Але як зірвати вже оголошений з'їзд? Та дуже просто - стати жертвою злочинного режиму. Ну не так, щоб аж справді жертвою, краще жертвою віртуальною. І саме напередодні з'їзду появляється "страшний лист-темник". Далі цитата з Громадського радіо: "Напередодні нардеп Сергій Власенко опублікував «доручення» — документ, який, за його інформацією, розсилали люди, близькі до президента України Петра Порошенка. Джерело «Громадського радіо» у місцевих органах влади повідомило, що доручення надходило з адміністрації президента. Чинний голова Української асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов у свою чергу зазначив, що лист надходив від людини на ім’я Ірина Рябошапко. Але сказати, де працює ця людина і будь-яку інформацію про неї Чернов не зміг". Далі ще більше абракадабри. Але й цього досить. Щодо Власенка, то тут пояснення, чому Чернов тягне час. Якщо в нього вже є підтримка Батьківщини, яка все більше тяжіє до співпраці з Оппоблоком та іншими спадкоємцями ПР, то йому для збереження посади потрібно добрати зовсім небагато голосів.
Але щодо самого документа. На сайті Громадського є його фото. Прочитав, посміявся.
Найперше, такі листи в такій формі не розсилаються, особливо на адресу голів місцевих рад. Пошту відкриває та опрацьовує канцелярія, а там на такий папір очевидно ж чекає витік інформації опонентам (нагадаю, це рада, а не адміністрація). Стиль теж недопустимий для переписки з місцевими радами. "Доручення" (так називається документ) - передертий зі звично для переписки з райадміністраціями типу документа, в якому вставлений інший зміст. Доручення може надсилатися лише своєму підлеглому. До голів рад звертаються лише з клопотаннями, проханнями тощо, бо в нас не існує вертикалі рад (на відміну від адміністрацій, шкода, що про це не знає голова комітету з місцевого самоврядування Власенко).
А ще згадаймо результати місцевих виборів. Це був час "електорального дна" для БПП. Вони отримали дуже поганий результат і в абсолютній більшості (здається, майже у всіх крім буквально кількох областей і районів) адмінодиницях не змогли провести своїх голів. Тому такого листа майже й до нікого було писати. Перспективи ж обрання Олійника з Вінницької облради за цих умов узагалі доволі ілюзорні. Але ж звучить відповідно: Адміністрація президента розсилає темники своїм прихильникам серед голів рад, щоб підтримати людину президента ще й (як символічно!) з Вінницької облради. Готова картина зради. І не має вже значення, що прихильники Президента, наскільки відомо, такого листа якраз і не отримали...
До речі, якщо ініціатива про підтримку шанувальника "Беркутів" Чернова дійсно не є власною ініціативою адвоката мафії Власенка (що було б вельми ризиковано), а партійною лінією, то це вкрай сумна поведінка Юлі, адже представник Батьківщини мав би цілком реальний шанс перемогти на з'їзді.
