Война: события, люди, впечатления

По ходу, каждій пишет что в голову придет.
Видимо, так надо.
 
Забула доповісти.
Під Київським вже встановлюють павільйони.
Однотипні, брунатного кольору.
Майже впритул до залишків липової алеї. Менш метра відстань.
Обійшла по кучугурах снігу і роздивилась.
Корньова система напевно зруйнована. Напевно у значенні точно.
Шляк би трафив жадібну Цибульничку
Там всегда жуткий сквозняк почему-то.
 
Там всегда жуткий сквозняк почему-то.
То ві на торце моего дома сегодня не біли.
Меня чуть не снесло с паруснім єфектом.
Біла в полушубке, больше по размеру, чем нужно. И его ветром надуло.
 
То ві на торце моего дома сегодня не біли.
Меня чуть не снесло с паруснім єфектом.
Біла в полушубке, больше по размеру, чем нужно. И его ветром надуло.
Меня сегодня выдуло насквозь, пока дошла мимо этих новых киосков к Классу. Вспомнилась Мери Попинс. 😁
 
"Когда к нам дама на кровать
Сама сигает в чём придётся,
Нам не дано предугадать,
Во что нам этой обойдётся."

А это уже Игорь. Губерман ;)
Губерману тоже можно. Он занимался оральным нерепродуктивным ****ом с советской властью, и нынешних мовнюков вертел на том же органе.
 
Меня сегодня выдуло насквозь, пока дошла мимо этих новых киосков к Классу. Вспомнилась Мери Попинс. 😁
Хоть без падений? А то однажды у Мэри Поппинс не раскрылся зонтик. Так появился коктейль "Кровавая Мэри".
 
Хоть без падений? А то однажды у Мэри Поппинс не раскрылся зонтик. Так появился коктейль "Кровавая Мэри".
У меня сумка-шопер ещё пустая была, пронеслась как с парусом за спиной. 😛
 
По ходу, каждій пишет что в голову придет.
Видимо, так надо.
Ну і я напишу.

Оскотинування...
Останнім часом дедалі частіше помічається різке зниження культури поведінки серед людей. Сьогодні знову довелося зіткнутися з цією проблемою, що викликало неприємні роздуми.
У дитинстві мене вчили базовим правилам поведінки, які я й досі пам'ятаю: спершу дають вийти, а вже потім заходять у приміщення; йдучи вулицею, тримаються правої сторони; у черзі кожен терпляче чекає своєї черги, не перебиваючи інших. Це мало б бути нормою.
Сьогодні ж складається враження, що для багатьох ці правила втратили будь-яке значення. Байдужість стала загальним девізом: "Мені треба, нехай світ зачекає". Хамство, звісно, існувало і раніше, але зараз його масштаби виросли на неймовірний рівень.
Це війна так впливає на психіку людей, викликаючи цю хвилю агресії та байдужості?... Чи щось інше?
 
Останнє редагування:
Ну і я напишу.

Оскотинування...
Останнім часом дедалі частіше помічається різке зниження культури поведінки серед людей. Сьогодні знову довелося зіткнутися з цією проблемою, що викликало неприємні роздуми.
У дитинстві мене вчили базовим правилам поведінки, які я й досі пам'ятаю: спершу дають вийти, а вже потім заходять у приміщення; йдучи вулицею, тримаються правої сторони; у черзі кожен терпляче чекає своєї черги, не перебиваючи інших. Це мало б бути нормою.
Сьогодні ж складається враження, що для багатьох ці правила втратили будь-яке значення. Байдужість стала загальним девізом: "Мені треба, нехай світ зачекає". Хамство, звісно, існувало і раніше, але зараз його масштаби виросли на неймовірний рівень.
Це війна так впливає на психіку людей, викликаючи цю хвилю агресії та байдужості?... Чи щось інше?
А, ще в метро рядами сидять підлітки, поряд старі і жоден не поступається і, навіть, не звертає уваги, хто коло нього стоїть..
 
IMG_9606.webp
 
Це війна так впливає на психіку людей, викликаючи цю хвилю агресії та байдужості?... Чи щось інше?
Це щось інше. І взагалі завжди було. Хіба що агресія, тут і вплив війни мабуть.
Байдужість - ні.
Бо десь вже восени бачила, як молодий хлопець приводив до тями чоловіка, який впав, не відходив, чекав Швидку. Навіть коли дощ пішов.
Оце і є маркер. До тих, хто впав, підходять.
 
А, ще в метро рядами сидять підлітки, поряд старі і жоден не поступається і, навіть, не звертає уваги, хто коло нього стоїть..
А ось це так і є.
Ковід і війна в першу чергу.
Нікому і ніде виховувати.
А в зграях вони взагалі нічого не бачать, окрім себе.

Я поступаюсь місцем у транспорті.
За звичкою і станом здоров'я. До мене не дуже приглядаються.
Вагітні, старі з палками, діти.
Але як хлопчина впевненого передшкільного віку на весь вагон кричить - Мама, где я сяду? - то ні. Хай далі шукає. Це не мій контингент.

А днями мало не впала. У нас тут, на терміналі.
Я захожу в магазинчик, а дівча рочків 5-6 виходить з матір'ю і обкладає молоденьку продавчиню матючками.
Мати хоч би зніяковіла й смикнула або піджопника далв.
Ми удвох витріщились - що це було???
 
А днями мало не впала. У нас тут, на терміналі.
Я захожу в магазинчик, а дівча рочків 5-6 виходить з матір'ю і обкладає молоденьку продавчиню матючками.
Мати хоч би зніяковіла й смикнула або піджопника далв.
Ми удвох витріщились - що це було???
Це зветься "мамина вишенька". Розпещене та розбещене понадмірним виконанням будь якого бажання, та й до того ж старанно копіює мамчине відношення до оточуючих. В нас подібна персона теж є, судячи з її поведінки дикої самиці. Ну, добре, на форумі таке можна в ігнор поставити, а в житті вже набагато складніше - адекватна відповідь тією ж мовою тільки викликає посилений потік лайна з рота, а фізичні засоби впливу - не вибір вихованої людини.
 
Назад
Зверху Знизу