О боже. Який жах . Тримайся там .
Не підведу!
Передавай вітання
.
Я як відчувала, що той чат зло вселенське!
Там звісно весело
Кому як. Мені не було весело. Ну так - почитати можна, щоб відволіктися. Але це точно не звеселяло, і швидко набридло
Якось йшли з подругою по квітучому лугу
на березі Оскольського водоймища, біля с.Подліман, Боровського р-ну. Нам назустріч іде її сусідка з дому. 
Як вона могла там опинитися? Саме там. Ну, це не дуже таємнича історія, це з розряду історій "світ - малий". Але ми обидві були в шоці. Да що ж таке, ніде дітися від знайомих 
Це сатанинське творіння!
Читати безкінечне "Снежок жопак" зовсім не весело. І ці мавпи від "Юрія Михайловича" ті ж самі кожен раз.
Милий не в сенсі, що з таким можна мати якісь справи чи жити з таким, чи навіть в реалі бачитися, - але хоча б пише інтелігентно і доброзичливо.
А хіба це не коза Роза? (мами Іри)
Людей не зводить просто так. Тому весь час натикаєшся на знайомих. Просто неможливо відхилитись. Я позавчора почала переходити дорогу і думала про те, що мені треба перетнутися з сусідкою з бабусиної квартири у справі. І тут мене хтось хапает за руку – це була вона, вона йшла на зустріч!Якось йшли з подругою по квітучому лугу
Ось вона, потрібна містична історія!Людей не зводить просто так. Тому весь час натикаєшся на знайомих. Просто неможливо відхилитись. Я позавчора почала переходити дорогу і думала про те, що мені треба перетнутися з сусідкою з бабусиної квартири у справі. І тут мене хтось хапает за руку – це була вона, вона йшла на зустріч!
Я туди один раз зайшла. А там як раз всі цього Юрія Михайловича на прутень посилали...Читати безкінечне "Снежок жопак" зовсім не весело. І ці мавпи від "Юрія Михайловича" ті ж самі кожен раз.
Там хіба що Олег Победос милий, хоча алкаш.
Зато вони написали шо мы тут ненормальні
Давай детальніше
Вважаю це компліментомЗато вони написали шо мы тут ненормальні
