Re: Українська мова
Синонімічність та мелодійність – сильні сторони української мови. Недаремно ж її називають солов’їною.
Продемонструвати багатство рідної мови може один чудовий приклад – 150 синонімів, які тлумачать різні відтінки слова
«говорити». Деякі з них настільки колоритні, що стали рідко уживаними. Як багато з цих слів доводилося вживати або хоча б чути вам у житті, а не лише зустрічати в творах класиків?
1. Мовити.
2. Казати.
3. Промовляти.
4. Балакати.
5. Відати.
6. Розмовляти (з кимось).
7. Ректи (урочисто проголошувати).
8. Гутарити (ладно домовлятися).
9. Цвірінькати (ніжнозвучно говорити).
10. Тьохкати (розмовляти як пара соловейок).
11. Лепетати (дитяча мова).
12. Шкабарчати (не дуже приязно говорити).
13. Прорікати (майбутнє).
14. Цвікати (докоряти).
15. Співати (тихо мовити колисанку діткам).
16. Баяти.
17. Пащекувати (грубо говорити).
18. Бормотати (мовити не розкриваючи рота).
19. Гомоніти (лагідно, приглушено говорити).
20. Сокотати (ніжно, солодко говорити).
21. Триндити (казати неправду).
22. Наговорювати (текст у мікрофон; на когось).
23. Лаяти (за аморальні вчинки).
24. Висловлювати (думку).
25. Гиркати (перекидатися словами, сваритися).
26. Туркотіти (мило перемовлятися).
27. Цвенькати.
28. Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю).
29. Провіщати (ладну погоду, майбутнє).
30. Ґерґотати (незрозуміло балакати).
31. Звіщати (добру новину).
32. Балабонити (пустомовити).
33. Верзти (незрозуміло говорити).
34. В’якати.
35. Кликотіти (мовити швидко, як лелеки).
36. Жебоніти (мовити ласкаво, тихо, як потічок).
37. Базікати (про пусте).
38. Бельмекати (не розуміючи щось казати).
39. Варнякати.
40. Галдичити (одне і те ж).
41. Проказувати (напам’ять поезію).
42. Шепотіти (тихенько мовити).
43. Гаркавити (нечітко вимовляти літеру «Р»).
44. Агакати (мовити часто слово «ага»).
45. Гуморити (мовити смішне).
46. Гарчати (грубо говорити).
47. Ляпати (язиком, говорити).
48. Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом).
49. Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови).
50. Воркотати (тихо говорити).
51. Гурити (научати).
52. Талдичити.
53. Бурчати (корити, незадоволено говорити).
54. Журчати (про любу мову, текучу як джерело).
55. Квохтати (мама до своїх дітей).
56. Кликати (людей, кур, гостей).
57. Кпити (висміювати).
58. Журити (соромити за содіяне).
59. Напучувати (научати словом).
60. Голосити (голосно плакати, причитаючи).
61. Замовляти(словом хворобу).
62. Повідати (історію, бувальщину).
63. Оповіщувати (вість громаді).
64. Лебедіти (закохано говорити).
65. Розказувати (діткам казку).
66. Розпатякувати (секрети всім).
67. Розмовляти (душа в душу).
68. Торохтіти (бистро мовити).
69. Брякати (невдало вставляти слово).
70. Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж).
71. Патякати (говорити не те і не тим).
72. Бубоніти (глухо мовити).
73. Теревенити (мовити про незначне).
74. Оповідати (бачене, почуте).
75. Обговорювати (нові поезії).
76. Радити (раду; щось добре або зле).
77. Галдіти (розмовляти голосно).
78. Славити (словом).
79. Вуркотіти (говорити ніжно як голубки).
80. Мимрити (мовити з закритим ротом).
81. Розраджувати (втішати словом).
82. Словоблудити (софістика, хуцпа; обман інших).
83. Славословити (Бога, Богиню).
84. Скоромовити (говорити скоромовкою).
85. Примовляти (лихо).
86. Переказувати (усно твір у школі, вузі; вітання).
87. Домовляти (-ся обом сторонам про мир).
88. Переговорювати (-сь одне другого).
89. Нараяти (побажати щось хороше іншим).
90. Прославляти (Богів).
91. Перемовляти (-ся одне одного).
92. Словославити (Богів і лицарів-героїв).
93. Торочити (настійно повторювати те ж саме).
94. Триндичити (говорити пусте).
95. Радославити.
96. Благословляти (словом).
97. Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти).
98. Шпетити (присоромлювати).
99. Розпатякувати (розказувати секрети всім).
100. Підмовляти («юнак дівку підмовляє»).
101. Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму).
102. Базарити (сленґ: говорити, домовлятись).
103. Проговорювати (важливі теми).
104. Закликати (до тиші; ангелів, Божества)
105. Гейкати (часто мовити слово «ге», «гей»).
106. Бубніти (читати вголос).
107. М’ямлити (нечітко мовити).
108. Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
109. Терти.
110. Калякати.
111. Торохтіти.
112. Просторікувати.
113. Цвенькати.
114. Цвірінькати.
115. Гавкати.
116. Белькотіти.
117. Штокати (зневажливо).
118. Намовляти (поступово спонукати до чогось поганого).
119. Направляти (спонукати до нехороших вчинків проти когось).
120. Пащекувати (говорити пусте, а не грубо говорити).
121. Гавкати (на когось).
122. Поводитись (грубо й коротко говорити).
123. Молоти.
124. Волати (звати, кликати).
125. Мурликати.
126. Кпинити (брати на кпини).
127. Клекоті(а)ти.
128. Бурмотіти.
129. Шокати.
130. Ляпати (казати казна-що).
131. Свистіти (кидатися непідтвердженими фактами).
132. Гукати (кликати, звати, запрошувати).
133. Агукати.
134. Гваздати (молоти пусте).
135. Брехати.
136. Шваркотіти.
137. Базiкати.
138. Сичати (говорити крізь зуби зі злістю тихим голосом).
139. Пліткувати.
140. Галаманити.
141. Гугнявити.
142. Нявкати.
143. Цявкати.
144. Квохтати.
145. Пискувати.
146. Звиздіти.
147. Тріщати.
148. Тріскотіти.
149. Глаголити.
150. Віншувати (промовляти вітання).
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
,БЛЯТЬ А ЧОМУ пишете КАТ-ЦАПСТКОЮ?
