4000 грн на місяць
  • Автор теми Автор теми as2666alkah
  • Дата створення Дата створення
Re: Українська мова

Змушений засмутити.
Станом на початок 19 року мільони гектарів сільгоспугідь були ВЖЕ приватизовані хитрими схемами через рішення кишенькових судів маленькою купкою латифундистів. Очолює список рінатка, якщо не помиляюся. У ТОП-10 там і найбільший патріот, той самий. молодше цуценя котрого у британському навчальному закладі у ганчірці з написом "russia" засвітилося. Й ще декілька дуже відомих фігур.
Законодавчо вільний продаж саме для того й гальмували, щоб ця маленька купка прибрала до своїх лап якнайбільше, й займалися вони цим, щонайменше, 15 років.
Мільони гектарів вже тавно "тю-тю". Більша частина - дуже давно.
Тепер можете захищати чи перерозподіляти ті жалюгідні залишки, якими погребували "кровосісі".

От чому ті, хто критикують, вважають по замвчанню себе чимось краще, ідальніше ніж ті, кого вони критикують?? От чим особисто Ви кращі ніж ринатка?
 
Re: Українська мова

Терція Мурликіна:
- Здраствуйте!
- Доброго дня!
- Можете говорить на украинском, у меня бабушка с деревни, я понимаю.
- Можете спілкуватися на російській, у мене дядько - алкоголік, я російську розумію.
- Что?
- Що?

de96ea9b900bee4f35957db7.webp
 
Re: Українська мова

самое интересное, что большинство людей в Украине двуязычны настолько, что не обращают внимание на каком языке собеседник говорит, но другое обидно, что ворье ловко мову вывчило и теперь мова ассацируется не только с селом или западенцами или краплынами интеллигенции сходу, но и с ворами-чинушами или пиздаболами депутатами. как то не дуже кошерно это выглядит для соловьинои, а ведь мова реально дуже гарно звучит, колы чуешь ее от гарного носия, то сердце поет от ее звучания
 
Re: Українська мова

самое интересное, что большинство людей в Украине двуязычны настолько, что не обращают внимание на каком языке собеседник говорит, но другое обидно, что ворье ловко мову вывчило и теперь мова ассацируется не только с селом или западенцами или краплынами интеллигенции сходу, но и с ворами-чинушами или пиздаболами депутатами. как то не дуже кошерно это выглядит для соловьинои, а ведь мова реально дуже гарно звучит, колы чуешь ее от гарного носия, то сердце поет от ее звучания

Видно, що Ви не читали далі заголовка.. " різниця невелика, якою мовою дурниці говорити чи писати..Це наочно видно зараз, коли простий народ щось верзе про епідемію чи вибори, хоч українською, хоч російською. Треба зовсім інакше навчати мові в школі. Повинен бути один з основних предметів - мова, логіка, риторика та література!!! Звичайно, вчителів просто філологів треба перевчити або звільнити, але вчити треба не просто розмовляти українською, а логічно, чітко, зрозуміло та аргументовано. Треба вчити формулювати свою (розумну) думку та відстоювати в диспутах. Тільки тобі Україна буде справді не Росія "
 
Re: Українська мова

Видно, що Ви не читали далі заголовка.. " різниця невелика, якою мовою дурниці говорити чи писати..Це наочно видно зараз, коли простий народ щось верзе про епідемію чи вибори, хоч українською, хоч російською. Треба зовсім інакше навчати мові в школі. Повинен бути один з основних предметів - мова, логіка, риторика та література!!! Звичайно, вчителів просто філологів треба перевчити або звільнити, але вчити треба не просто розмовляти українською, а логічно, чітко, зрозуміло та аргументовано. Треба вчити формулювати свою (розумну) думку та відстоювати в диспутах. Тільки тобі Україна буде справді не Росія "

ворам не нужны образованные рабы, ворам вообще много рабов не нужно. скоро у туземцев землю отмутят и рабы либо передохнут. либо свалят батраками до зарубежных панов
 
Re: Українська мова

ворам не нужны образованные рабы, ворам вообще много рабов не нужно. скоро у туземцев землю отмутят и рабы либо передохнут. либо свалят батраками до зарубежных панов

Тут є вакцина від слабоумства, допомагає, якщо приймати регулярно:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Re: Українська мова

ворам не нужны образованные рабы, ворам вообще много рабов не нужно. скоро у туземцев землю отмутят и рабы либо передохнут. либо свалят батраками до зарубежных панов

І в якому органі Ви відчуваєте полегшення та комфорт після такого поносу?
 
Re: Українська мова

Коновалець, Шухевич, Стус, Чорновіл, Симоненко і ще кілька сотень визначних імен України. Чому їх боявся багатомільйонний Радянський Союз?
Що таке п'ядесят, сто, двісті, нехай і тисяча проти величезної репресивної машини?
Все просто. Вони - українська національна еліта.
Ті, які вели за собою тисячі людей.
Ті, завдяки кому наша мова, наша культура не зникла.
Вони боролися як з автоматами у руках, так і з пером у руці.
Вони - той мізерний відсоток суспільства, який здатен пробудити сотні тисяч, а то і мільйони українців.
Вони - ключова ознака нації.
Пасіонарна меншість, яка в силу своєї освіти, здібностей та ідеї може очолити народ для самоорганізації і розбудови власної держави. Тому вони й були мішенню наших ворогів, і будуть надалі.
Чи зараз у нас при владі є національна еліта???????????
 
Re: Українська мова

Дмитрий Чекалкин

Як вбивалася рідна культура, мова, пісня
Valentyna Kovalenko:
“Свідоме знищення Тріо Мареничів у 1980-му – підступний та гріховний злочин радянського режиму: так вбивалася рідна українська культура, рідна мова, рідна пісня. А що ж ми, українці, відповіли на те, адже тиша навкруги надовго запала навколо їхнього імені?!
На початку 1970–их не було такої оселі, де б не звучали надзвичайно популярні ”Місяць і зіроньки”, ”Маки червоні”, ”Тиша навкруги”, ”Ой під вишнею…”, ”Посилала мене Мати”, ”Чом ти не прийшов?”. Оранжування українських пісень робив і певний час плідно співпрацював з популярним тріо композитор Олександр Злотник.
Простий люд слухав мелодійні народні пісні в сучасному естрадному оранжуванні та показував пальцем у телевізор – гадав, хто кому з тріо ким доводиться. Пліток було немало. ”Знавці” розповідали більше: усі троє – галичани (які лише місцевості не претендували на малу батьківщину), що це брат і дві сестри і таке інше…
Волиняни (тріо було у складі Волинської обласної філармонії) неодмінно виступали лише у національних вишиванках і пропагували національне високопрофесійне мистецтво, яке ніяк не вписувалося у світлі рамки будівників комунізму. Настільки величезним був їхній внесок у національну пісню і настільки бездоганною і популярною була їх українська мова, що кремлівським царькам це аж ніяк не могло бути до вподоби.
У 1980–му Мареничі відмовилися співати спочатку перед представниками Національних олімпійських комітетів у Москві, а згодом - в офіційному концерті до Дня колгоспника. Спалахнув скандал - історія непокори потрапила в газети. З Міністерства культури УРСР надійшов наказ із забороною Мареничам виступати за межами Волинської області. “Доброзичливці” розмагнітили свіжознятий фільм, припинили трансляцію їхніх записів на радіо та телебаченні. В один момент радянська пропаганда ледь не зі швидкістю звуку поширила чутки, що Мареничі зрадили країну рад і подалися в буржуазну Канаду. І це спрацювало. Тиша навкруги надовго запала навколо їхнього імені…
Нехорошу й несправедливу естафету забуття Мареничів підхопила ніби "незалежна" Україна. Зараз важко сказати, чому легендарних артистів незаслужено забули українці. Адже пісні "Ой, у гаю при Дунаю", "Несе Галя воду", "Ой, під вишнею", "Тиша навкруги", «Маки червоні» не просто хвилюють серце, а розривають душу!
Про них Муслім Магомаєв сказав, що хотів би зробити своїй азербайджанській пісні такі ж легкі крила, які Мареничі зробили пісні українській. А пісню "Зв'язкова" на вірш Лариси Мурович "Дай Боже нам сонця в блакиті і мужнії клятви слова, допоки живемо на світі ніколи не вмре зв'язкова..." якось у Києві почув Назарій Яремчук і сказав Валерію Мареничу: "Валерію, це ж „смереки". Дай її мені". Але заспівати та записати її Назарій, на жаль, не встиг...
Як зізнався в одному із знайдених мною інтерв'ю воістину народний артист Валерій Маренич, в ефірі його частіше можна почути, наприклад, у Словаччині. Власне, як і все українське. „Батько" всіх білорусів Олександр Лукашенко навіть пропонував йому притулок у своїй країні, машину і дачу. Валерій зізнається, що якби хотів покинути рідну землю, зробив би це давно і виїхав би набагато далі, ніж у Білорусь. Але замість цього він продовжує писати проникливі пісні.
Керівник ВІА «Дивограй» Андрій Терещенко з гіркотою каже:
- Багато музикантів в наші дні, виконуючи народну музику, чомусь її ускладнюють. І це в той час, коли варто йти від складного до простого. Справжня народна музика ніколи не буває складною. Мені здається, що тріо Мареничів мало оту «золоту середину» між народною музикою і способом її донесення до всього Світу. Використовуючи ту легкість і простоту, якою славиться наша музика. Разом з тим я, як музикант, можу стверджувати, що у тріо Мареничів було ідеальне поєднання голосів, а сам Валерій був неперевершеним гітаристом. Своїм студентам у педагогічному університеті я даю послухати тріо Мареничів одночасно з творчістю найбільш видатних представників української музики. Наприклад, з тією самою Квіткою Цісик. Це все, що залишиться з нами. І мені дуже боляче, що за останні 15-20 років про цей колектив майже ніхто й нічого не говорить”.

a502cce7d8eddc92.webp
 
Re: Українська мова

Синонімічність та мелодійність – сильні сторони української мови. Недаремно ж її називають солов’їною.

Продемонструвати багатство рідної мови може один чудовий приклад – 150 синонімів, які тлумачать різні відтінки слова «говорити». Деякі з них настільки колоритні, що стали рідко уживаними. Як багато з цих слів доводилося вживати або хоча б чути вам у житті, а не лише зустрічати в творах класиків?

1. Мовити.
2. Казати.
3. Промовляти.
4. Балакати.
5. Відати.
6. Розмовляти (з кимось).
7. Ректи (урочисто проголошувати).
8. Гутарити (ладно домовлятися).
9. Цвірінькати (ніжнозвучно говорити).
10. Тьохкати (розмовляти як пара соловейок).
11. Лепетати (дитяча мова).
12. Шкабарчати (не дуже приязно говорити).
13. Прорікати (майбутнє).
14. Цвікати (докоряти).
15. Співати (тихо мовити колисанку діткам).
16. Баяти.
17. Пащекувати (грубо говорити).
18. Бормотати (мовити не розкриваючи рота).
19. Гомоніти (лагідно, приглушено говорити).
20. Сокотати (ніжно, солодко говорити).
21. Триндити (казати неправду).
22. Наговорювати (текст у мікрофон; на когось).
23. Лаяти (за аморальні вчинки).
24. Висловлювати (думку).
25. Гиркати (перекидатися словами, сваритися).
26. Туркотіти (мило перемовлятися).
27. Цвенькати.
28. Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю).
29. Провіщати (ладну погоду, майбутнє).
30. Ґерґотати (незрозуміло балакати).
31. Звіщати (добру новину).
32. Балабонити (пустомовити).
33. Верзти (незрозуміло говорити).
34. В’якати.
35. Кликотіти (мовити швидко, як лелеки).
36. Жебоніти (мовити ласкаво, тихо, як потічок).
37. Базікати (про пусте).
38. Бельмекати (не розуміючи щось казати).
39. Варнякати.
40. Галдичити (одне і те ж).
41. Проказувати (напам’ять поезію).
42. Шепотіти (тихенько мовити).
43. Гаркавити (нечітко вимовляти літеру «Р»).
44. Агакати (мовити часто слово «ага»).
45. Гуморити (мовити смішне).
46. Гарчати (грубо говорити).
47. Ляпати (язиком, говорити).
48. Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом).
49. Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови).
50. Воркотати (тихо говорити).
51. Гурити (научати).
52. Талдичити.
53. Бурчати (корити, незадоволено говорити).
54. Журчати (про любу мову, текучу як джерело).
55. Квохтати (мама до своїх дітей).
56. Кликати (людей, кур, гостей).
57. Кпити (висміювати).
58. Журити (соромити за содіяне).
59. Напучувати (научати словом).
60. Голосити (голосно плакати, причитаючи).
61. Замовляти(словом хворобу).
62. Повідати (історію, бувальщину).
63. Оповіщувати (вість громаді).
64. Лебедіти (закохано говорити).
65. Розказувати (діткам казку).
66. Розпатякувати (секрети всім).
67. Розмовляти (душа в душу).
68. Торохтіти (бистро мовити).
69. Брякати (невдало вставляти слово).
70. Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж).
71. Патякати (говорити не те і не тим).
72. Бубоніти (глухо мовити).
73. Теревенити (мовити про незначне).
74. Оповідати (бачене, почуте).
75. Обговорювати (нові поезії).
76. Радити (раду; щось добре або зле).
77. Галдіти (розмовляти голосно).
78. Славити (словом).
79. Вуркотіти (говорити ніжно як голубки).
80. Мимрити (мовити з закритим ротом).
81. Розраджувати (втішати словом).
82. Словоблудити (софістика, хуцпа; обман інших).
83. Славословити (Бога, Богиню).
84. Скоромовити (говорити скоромовкою).
85. Примовляти (лихо).
86. Переказувати (усно твір у школі, вузі; вітання).
87. Домовляти (-ся обом сторонам про мир).
88. Переговорювати (-сь одне другого).
89. Нараяти (побажати щось хороше іншим).
90. Прославляти (Богів).
91. Перемовляти (-ся одне одного).
92. Словославити (Богів і лицарів-героїв).
93. Торочити (настійно повторювати те ж саме).
94. Триндичити (говорити пусте).
95. Радославити.
96. Благословляти (словом).
97. Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти).
98. Шпетити (присоромлювати).
99. Розпатякувати (розказувати секрети всім).
100. Підмовляти («юнак дівку підмовляє»).
101. Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму).
102. Базарити (сленґ: говорити, домовлятись).
103. Проговорювати (важливі теми).
104. Закликати (до тиші; ангелів, Божества)
105. Гейкати (часто мовити слово «ге», «гей»).
106. Бубніти (читати вголос).
107. М’ямлити (нечітко мовити).
108. Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
109. Терти.
110. Калякати.
111. Торохтіти.
112. Просторікувати.
113. Цвенькати.
114. Цвірінькати.
115. Гавкати.
116. Белькотіти.
117. Штокати (зневажливо).
118. Намовляти (поступово спонукати до чогось поганого).
119. Направляти (спонукати до нехороших вчинків проти когось).
120. Пащекувати (говорити пусте, а не грубо говорити).
121. Гавкати (на когось).
122. Поводитись (грубо й коротко говорити).
123. Молоти.
124. Волати (звати, кликати).
125. Мурликати.
126. Кпинити (брати на кпини).
127. Клекоті(а)ти.
128. Бурмотіти.
129. Шокати.
130. Ляпати (казати казна-що).
131. Свистіти (кидатися непідтвердженими фактами).
132. Гукати (кликати, звати, запрошувати).
133. Агукати.
134. Гваздати (молоти пусте).
135. Брехати.
136. Шваркотіти.
137. Базiкати.
138. Сичати (говорити крізь зуби зі злістю тихим голосом).
139. Пліткувати.
140. Галаманити.
141. Гугнявити.
142. Нявкати.
143. Цявкати.
144. Квохтати.
145. Пискувати.
146. Звиздіти.
147. Тріщати.
148. Тріскотіти.
149. Глаголити.
150. Віншувати (промовляти вітання).

7b73a8165b4e13746833a4e7.webp

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Re: Українська мова

Старіша грецької та латини – що писали про українську мову іноземці.

П’єр Шевальє, французький дипломат, 1663.

“Із трьох східнослов’янських мов українська мова найближча до чеської. Із всіх слов’янських народів українці мають найбільше народних пісень”

Павел Шафарик, чеський історик, 1826.

“Годі доказувати, що українська мова одна з найбагатших слов’янських мов”

Ізмаїл Срезнєвський, мовознавець, 1834.

“В Європі існує народ, забутий істориками, – народ русинів. Він має свою історію, відмінну від історії Польщі і ще більше відмінну від історії Московщини. Має свої традиції, свою мову, окрему від московської й польської. Володіє виразною індивідуальністю, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми нині називаємо рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією. А той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля – Московією. В кінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії”
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.



istoria_ukr_movy1.webp
 
Re: Українська мова

Жодна країна в світі не виборює так свою Незалежність, як Україна.
Вдумайтесь:
21 сторіччя, а ми боремося
за державну мову...

такого геноциду, як на цих землях, не було нiде у свiтi...
даже евреi так не винижчувались...
 
Re: Українська мова

Украинскому айтишнику отказали в работе из-за украинского языка

IT-компания TechExpace отказала украинскому айтишников Антону Капелюшному в собеседовании из-за общения на украинском языке. Свой диалог с HR-менеджером компании парень выложил на Facebook-странице.

Антон Капелюшный подался на вакансию в TechExpace, которая называет себя украинской компанией по производству продуктов и услуг. Однако менеджер по персоналу сообщил кандидату, что в коллективе общаются на русском, и это важный фактор для продолжения собеседования.

Наконец, в конце диалога айтишнику отказали в собеседовании и дальнейшем трудоустройстве именно из-за языкового вопроса. «Думал, что в 2021-м отменять собеседования, еще и без предупреждения, из-за украинского язык в общении — это скорее постановочные диалоги, но нет!», — написал Капелюшный.

Капелюшный говорит, что с ним уже связалась сотрудница, с которой должно было быть собеседование, и извинилась за инцидент.

Уполномоченный по защите государственного языка Тарас Кремень говорит, что его команда получила уже десятки копий поста Капелюшного и работает над этим. Однако сам айтишник никакой жалобы на компанию не написал, поэтому о возможных штрафах для TechExpace говорить рано.

KSLNF98.jpeg
 
Назад
Зверху Знизу