Реваншисти на марші?
Приблизно рік тому стало зрозуміло, що Росія буде намагатись реалізувати в Україні сценарій «повзучої анексії».
Чудово орієнтуючись в реаліях нашого політикуму, Кремль буде грати на протиріччах патріотичної частини політиків («два українці - три гетьмани») з одного боку, та консолідуючи про-російський електорат навколо єдиного кандидата - з іншого боку.
Ми вступаємо в найбільш небезпечний період новітньої історії України: анексія Криму та війна на Сході - з одного боку, та турбулентність передвиборчого процесу - з іншого.
Вчорашні друзі будуть нищити один одного, виливаючи водоспади компромату, застосовуючи спецслужби, контрольовані ЗМІ, «незалежних» експертів, продажну «общественность»...Арсенал передвиборчої зброї безмежен!
Разом з тим, російські керманичі далеко не дурні. Вони чудово розуміють: відверто про-Кремлівська партія (лідер) не мають жодних шансів. Тому будуть використовуватись «нейтральні» штампи: «прямі переговори з Донецьком» (на чому наполягає Кремль з 2014 року), «східно-європейська Швейцарія» (аби не НАТО), «відновлення втрачених економічних зв‘язків» (зрозуміло, з Росією), «треба кошти витрачати на пенсії, а не на танки»...Як ви гадаєте, невже випадково останнім часом «п‘ята колонна» вперто уникає використання згадки про Московський партіархат? Да так вперто, що останніми днями навколо цього в мережі точились достатньо жорсткі суперечки: «Да нет никакого УПЦ МП! Есть только УПЦ!». Я з жахом уявив, в разі отримання Томосу, саме ці про-московські ортодокси почнуть волати «Нам надали автокефалію»!
На фоні всіх внутрішніх негараздів, Кремлю конче потрібно зплюндрувати імідж України серед наших зовнішніх союзників.
Яким чином?
Я бачу три тези.
Перша: створюючи всередині країни штучні, але болісні, проблеми, демонструвати «інституціанальну неспроможність Киівськоі хунти» (хлор).
Друга: роблячи сенсаційні викриття корупційних дій влади (реальні і вигадані), росіяни будуть поширювати тезу про безуспішність співпраці з наскрізь корумпованим режимом.
Третя: організовуючи низку провокацій, Кремль буде поширювати тезу про формування «фашизму» в Україні.
Останні події, пов‘язані з погромами ромських таборів, свідчать про професійну організацію і подальше висвітлення в ЗМІ, цих подій.
Кілька днів тому я спеціально зустрівся з Євген Карась для того, аби дізнатись про деталі тих подій.
З Жекою я товаришую ще з 2014 року! І, попри те, що я схвалюю не всі вчинки його організаціі, друзів я не зраджую.
Отже, за півтори години розмови ми дійшли висновку: це була провокація! Я обов‘язково зустрінусь з керівництвом СБУ для того, аби розповісти всі деталі, як подій, які передували «погрому», так і хід безпосередньо самого «погрому»! Я вже мав таку розмову що до «львівських» подій - готовий допомогти і з київськими.
Молодих націоналістів вміло використали, підставили і «засняли». Хто? Має розібратись СБУ.
Нажаль, ці події вже стались і вони отримали вкрай негативну оцінку європейських ЗМІ. Зрозуміло, на темі «фашистських погромів» заробили бали і про-російські політики в ЄС!
Переконаний - головний бій ще попереду!
Нажаль, у мене нема переконання в тому, що слабка і демотивована владна «еліта» зможе впоратись з високопрофесійними російськими кукловодами. Ті мають фінансові і інформаційні ресурси, кадровий резерв та продажну «політичну еліту», яка здатна зраджувати не тільки вчорашніх друзів, а і країну вцілому.
Росіяни готові до використання т.з. «демократичних механізмів» для організації реваншу.
З моєї точки зору, ефективно протистояти такому сценарію зможе виключно жорстка централізація влади фанатиками майбутньої європейської незалежної України в складі НАТО! Загравання, компроміси, «договорняки» - шлях до знищення НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ!