Храм Святого семейства. ...
Второй день несколько домов Гауди, плюс парк Гауди - Гуэль. Плюс остальные удаленные от центра достопримечательности. Все это желательно на общественном транспорте, чтобы познакомиться с этой стороной жизни.
Хм. Щоб нормально обгрунтувати те, що я писав вище про Гауді, треба зробити реферат на сторінку-дві, зараз не виходить.
Закину лише пару знімків про те, як Гауді бачив подвір’я. На одному знімку - хрест і лавка його роботи, на іншому, певна річ, вже побудоване у парку Гуель після смерті майстра. Додайте у тому ж парку Гуель "зал 100 колон", serpentine. Це 1910ті роки, і це один з перших у світі громадських просторів, не знаю, як сказати, настільки пророблений дизайнерськи.
У Варламова купа всього написано й добре написано
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, до яких у Барселоні ми ніяк не дойдемо, і от парк Гуель - це те місце, де я бачив настаріші елементи майстерного планування житлового простору міста. Бо якщо місто є простором зустрічей і спілкування, то це чудово відчувається у закутках парка Гуель.
І що мене дещо дивує: от у нас пішла Гауді-дискусія, я ніколи не був його палким прихильником, мій улюблений собор Барселони (як і Парижа) - sacre couer, але з іншого боку, goto, що ніби нам оппонує, запропонувала маршрут повз пам’яток Гауді.
А от якщо трохи зупинитись на пасеж ду грасіа, 43 - то каса Батйо найпівничніша будівля з чудового модерністського кварталу
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, де "помірялись" три столпа тогочасної модерністської архітектури.
І з цих трьох столпів не Гауді реалізував мої найулюбленіші архітектурні проекти у Барселоні, а інші два - Доменек-і-Монтене (Casa Fuster, Palau Musica Catalana, Hospital de sant Pau, Editorial Montaner i Simón) і Пюі-і-Гадафальк (Casa Marti, Casa Terrades, Monistrol de Montserrat, Poble Espanyol - моє улюблене місце в Іспанії вночі).
Тобто, подивіться, Гауді зачипив мимоволі і вас так, що Палау, ель Побло якось випали з "must visit", замість них - саграда фаміліа. І тут ще ніхто не зізнався, що Гауді - улюблений архітектор. Знаю, багато хто не сприймає еклектику. Можна перевірити себе через ставлення до банківського будинку на Артема. Але ж потім Гауді віддає і у тому ж місті науки та мистецтв, побудованому через сто років, і де завгодно.
Я раджу до того самого кварталу, ія де ла Діскордіа, зайти на початку, вранці, до натовпу і пробок, придивитись і визначитись, чи ви гулятимете шляхом Гауді, чи шляхом Доменека, чи Пюі-і-Гадафалька.
Ще одна цікава "площа архітекторів" у Барселоні розташована
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
- теж такий собі чудовий тестер "а де б повештатись сьогодні".