А ну, олди, ви тут?

  • Автор теми Автор теми Kraas
  • Дата створення Дата створення
Я помню в детстве, как появились троллейбусы с большими окнами. Казались таким чудом.
Сидишь у окна, как в кино с большим экраном.
Кстати!
Широкоформатные фильмы!!
На афишах указывалось.
Самоє пєрвоє воспомінаніє із дєцтва - рота под'йом!!!!
 
Да мимо института Сеченова 12 лет на работу ходила, узнать смогла. 😁
Телефон переврал - институт Мечникова.
Оставлю как есть. 😂
Только прилепленная проходная вроде с противоположной стороны. Нужно при случае проверить.
 
Самоє пєрвоє воспомінаніє із дєцтва - рота под'йом!!!!
А у меня или как бабушка в сугроб из санок вывернула, или как я под яблоней-райкой на подстилке сижу. Между 2-я и 4-мя годами.
Раньше не могла помнить, а позже пошли другие воспоминания в других местах.
 
Тю. Набирала Мечникова.
Телефон исправил. Пойду вручную исправлю.
😁
Я мимо майбутнього Нікольського на першу роботу бігала, то був 2001 рік, а в 2002 здається відкрили станцію Держпром, і так цікаво було пройтись тим довгим переходом;
та і майже всі мої роботи були біля річки в тих краях 😁
 
Я мимо майбутнього Нікольського на першу роботу бігала, то був 2001 рік, а в 2002 здається відкрили станцію Держпром, і так цікаво було пройтись тим довгим переходом;
та і майже всі мої роботи були біля річки в тих краях 😁
А я між ямою, майбутнім Нікольським, і бібліотекою Короленка сиділа з одним приятелем на шматку бетону.
Обговорювали питаннячко :)
У якій послідовності жити і читати книжки.
Я вважала, що спершу потрібно жити, щоб краще розуміти прочитане.
А приятель мені оппонував. :)
Як виявляється, всі мої приятелі були з книжників. Інших не заводила.
А заміж вийшла за того, чия улюблена книжка була - товстенний том про рибальство Якогось Сабанєєва, здається. :)
 
:зуби:
1000126822.webp

 
А я між ямою, майбутнім Нікольським, і бібліотекою Короленка сиділа з одним приятелем на шматку бетону.
Обговорювали питаннячко :)
У якій послідовності жити і читати книжки.
Я вважала, що спершу потрібно жити, щоб краще розуміти прочитане.
А приятель мені оппонував. :)
Як виявляється, всі мої приятелі були з книжників. Інших не заводила.
А заміж вийшла за того, чия улюблена книжка була - товстенний том про рибальство Якогось Сабанєєва, здається. :)
У мене була красива коротка спідниця спеціально для цієї бібліотеки :D чудове місце для знайомств, студенти з усіх вузів сходились, і викладачі також:кручусь:
 
Цю книжку, саме в такому виданні, читала ще зовсім малою, вразила сильно. Страшний ведмідь. Кіно не дивилась.
1000126823.webp
А одна з моїх у 9-10 років - книжка Олеся Бердника ще до його посадки і заборони.
Назву не пам'ятаю.
Ну і Голова професора Доуеля Бєляєва.
 
И да! Нижние накрахмаленные юбки, иногда по 2 сразу, под все, включая школьную форму. Не преследовалось.
Такого не помню, не застала. У кукол, разве что.
Вы мне вот что скажите... ТС, вообще-то, наверное, имел ввиду фразы, выражения, названия и прочее..., свойственное для советского периода.
Я вот помню, была совсем малая и у молодежи и людей постарше было такое приветствие: "Как жизнь молодая?" Ко мне тоже приставали с этим вопросом теткины ухажеры или взрослые родственники. Не помню, что я отвечала, но меня учили, что надо отвечать: "Бьёт ключом!"
А мне было непонятно и страшно в лет 5-6: как это - бьёт, да ещё и ключом???
Было такое принято?
 
Останнє редагування:
Самоє пєрвоє воспомінаніє із дєцтва - рота под'йом!!!!

Зустрічається філологічка з майором. Кава, тортик, байки від майора про службу:
- Был у меня в роте один хуй...
- Правильно говорить не "в роте" а "во рту".
 
Назад
Зверху Знизу