Віршики та проза

[igor k.]

Ні. Останній рядок має бути: "хоча і сумнозвісно це". А чому слова без пробілів?

Подумав, що з римуванням буде краще.
Без пробілів - вважав, що цього цей стиль вимагає (може десь це побачив - не пам'ятаю). Для мене це зовсім нове. Подивився і вирішив самому спробувати (був час і натхнення).

 

[Іронія]

Подумав, що з римуванням буде краще

Так у вас нема рими

Без пробілів - вважав, що цього цей стиль вимагає (

Ось пиріжок:

я мозку говорю робота
от от дедлайн молю працюй
а мозок каже два еклери
а потім поговоримо

© ironichna_osoba

Подивився і вирішив самому спробувати (був час і натхнення).

Не зупиняйтеся

 

[Іронія]

Та авжеж, треба. Тут я затупив, як двері з минулої серії.

В усьому рядку:
і — 1
тут — 1
по-ча-лось — 3

Разом 5 складів.

Тобто рядок усе одно закороткий, але не настільки ганебно, як я нарахував спершу.

Ану склади мені на ніч віршик-пиріжок. Тільки спрчатку порахуй склади і перевір наголоси )

 

[Свирид Опанасович]

Ану склади мені на ніч віршик-пиріжок. Тільки спрчатку порахуй склади і перевір наголоси )

Добре, без самодіяльного каліцтва.

Пиріжок:

лягай вже спати люба кицю
1 2 3 4 5 6 7 8
ла-ГАЙ вже СПА-ти ЛЮ-ба КИ-цю

бо ніч давно мете двори
1 2 3 4 5 6 7
бо НІЧ дав-НО ме-ТЕ дво-РИ

усі образи до неділі
1 2 3 4 5 6 7 8 9
у-СІ об-РА-зи до не-ДІ-лі

нехай під ліжком полежать
1 2 3 4 5 6 7 8
не-ХАЙ під ЛІЖ-ком по-ле-ЖАТЬ

Схема 8-7-9-8, наче все по-людськи. На добраніч, Іроніє, і без нічних перевірок коми під подушкою.

 

[Іронія]

Добре, без самодіяльного каліцтва.

Пиріжок:

лягай вже спати люба кицю
1 2 3 4 5 6 7 8
ла-ГАЙ вже СПА-ти ЛЮ-ба КИ-цю

бо ніч давно мете двори
1 2 3 4 5 6 7
бо НІЧ дав-НО ме-ТЕ дво-РИ

усі образи до неділі
1 2 3 4 5 6 7 8 9
у-СІ об-РА-зи до не-ДІ-лі

нехай під ліжком полежать
1 2 3 4 5 6 7 8
не-ХАЙ під ЛІЖ-ком по-ле-ЖАТЬ

Схема 8-7-9-8, наче все по-людськи. На добраніч, Іроніє, і без нічних перевірок коми під подушкою.

Ти в своєму репертуарі: написав вірш правильно, а при аналізі наплутав з кількістю складів. Ну, нічого, головне, що вірші вже добре пишеш

 

[Свирид Опанасович]

Ти в своєму репертуарі: написав вірш правильно, а при аналізі наплутав з кількістю складів. Ну, нічого, головне, що вірші вже добре пишеш

Та так, аналіз у мене часом кульгає, а вірш уже біжить попереду, аж пилюка стоїть.

Дякую, Іроніє. Буду ще шліфувати арифметику, бо склади — то не дрова, сокирою навмання не порахуєш.

 

[igor k.]

Так у вас нема рими

Як на мене - два останні рядки : "заспівали - звучало" - це все ж-таки +/- віддалене римування. Наче б-то була інформація, що десь у структурі вірша римування дозволяється. Без цього зацікавленість зникає - досить давно займаюсь перекладами текстів пісень (звичайно з англійської) і потім вставляю це як титри у відео). Тому необхідність римування - у мене десь на підсвідомому рівні.

 

[Іронія]

Як на мене - два останні рядки : "заспівали - звучало" - це все ж-таки +/- віддалене римування. Наче б-то була інформація, що десь у структурі вірша римування дозволяється. Без цього зацікавленість зникає - досить давно займаюсь перекладами текстів пісень (звичайно з англійської) і потім вставляю це як титри у відео). Тому необхідність римування - у мене десь на підсвідомому рівні.

"Заспівали - звучало" - це не рима. Якби "заспівали- звучали", тоді так )) Колись я сперечалася зі знавцями, що "ніхто-Петро" - це рима. Мені сказали, що ні, що з величезною натяжкою можна вважати римою. Отак і у вас. Це скоріше милозвучність.
Але для віршиків-пиріжків рима якраз не потрібна, більш того, треба уникати милозвучності, тут вся суть у відсутності римування.

Щодо вашого віршика - там взагалі незрозуміло. Якщо ви вважали, що 3 і 4 рядок заримували, то що з 1 і 2? Ви ж розумієте, що у 1 і 2 навіть натяку на риму нема? То це якийсь дивний жанр виходить

 

[Іронія]

Та так, аналіз у мене часом кульгає, а вірш уже біжить попереду, аж пилюка стоїть.

Дякую, Іроніє. Буду ще шліфувати арифметику, бо склади — то не дрова, сокирою навмання не порахуєш.

Свирид, що там з віршами? ))

 

[Свирид Опанасович]

Свирид, що там з віршами? ))

Та пишуться потроху, куди вони дінуться.

От свіженький, уже без підбитих складів молотком:

ніч тихо ходить по квартирі
і вимикає метушню
лягай і завтра буде легше
сьогодні досить воювать

Якщо хочеш, ще накидаю.

 

[Іронія]

Та пишуться потроху, куди вони дінуться.

От свіженький, уже без підбитих складів молотком:

ніч тихо ходить по квартирі
і вимикає метушню
лягай і завтра буде легше
сьогодні досить воювать

Якщо хочеш, ще накидаю.

Слухай, ти молодець! Зі складами і наголосами все ок!

 

[Свирид Опанасович]

Слухай, ти молодець! Зі складами і наголосами все ок!

О, ну слава поетичним богам, а то я вже думав, що знову десь склади розгубив по дорозі.

Дякую, Іроніє. Значить, не дарма мучив ту ніч і ту квартиру

 

[Іронія]

О, ну слава поетичним богам, а то я вже думав, що знову десь склади розгубив по дорозі.

Дякую, Іроніє. Значить, не дарма мучив ту ніч і ту квартиру

спробуй скласти про сонце

 

[Свирид Опанасович]

спробуй скласти про сонце

А чого ж ні. Ось тобі про сонце:

сонце з вікна повзе на ковдру
і гріє лапи і думки
вставай бурмоче досить ни́ти
весна не любить лежебок

Начебто пиріжок, а не пригорілий млинець.

 

[Іронія]

А чого ж ні. Ось тобі про сонце:

сонце з вікна повзе на ковдру
і гріє лапи і думки
вставай бурмоче досить ни́ти
весна не любить лежебок

Начебто пиріжок, а не пригорілий млинець.

а тепер спробуй останній рядок робити більш цікавим, може неочікуваний поворот, або щось абсурдне. Щоб читач в кінці вірша здивувався.
склади вірш їжу.

 

[Свирид Опанасович]

а тепер спробуй останній рядок робити більш цікавим, може неочікуваний поворот, або щось абсурдне. Щоб читач в кінці вірша здивувався.
склади вірш їжу.

О, то вже ближче до справжнього пиріжка, бо без дивинки в кінці це просто чемний харчоблок.

Спробую так:

я доїсти хотів котлету
і чай допити без біди
але картопля подивилась
і стала мамою моїй

Абсурд є, їжа є, кінець трохи з температурою. Якщо хочеш, ще пару штук накидаю, більш злих або більш ніжних.

 

[Іронія]

О, то вже ближче до справжнього пиріжка, бо без дивинки в кінці це просто чемний харчоблок.

Спробую так:

я доїсти хотів котлету
і чай допити без біди
але картопля подивилась
і стала мамою моїй

Абсурд є, їжа є, кінець трохи з температурою. Якщо хочеш, ще пару штук накидаю, більш злих або більш ніжних.

абсурд теж має бути логічним. Тобто не просто вліпити щось абсурдне, а щоб зміст та розвиток подій підводив до цього. У цьому вірші незрозуміло чому картопля стала мамою.

 

[Свирид Опанасович]

абсурд теж має бути логічним. Тобто не просто вліпити щось абсурдне, а щоб зміст та розвиток подій підводив до цього. У цьому вірші незрозуміло чому картопля стала мамою.

Та тут ви праві, Іроніє. Я там не абсурд зробив, а кинув табурет у фінал.

Треба, щоб останній рядок і дивував, і виростав із попередніх. Спробую чесніше:

я вночі відкрив каструлю
шукав учорашній голубець
а він лежав такий поважний
що я спитав котра година

Тут уже їжа спершу подана звичайно, а потім її "поважність" логічно зсуває сцену в абсурд.

Або ще так:

я різав хліб варив яєчню
і смажив тихо кабачок
а потім сів між ними третім
щоб не образити салат

Тут фінал теж дурнуватий, але він випливає з того, що їжа в кадрі ніби вже компанія.

Якщо хочете, можу ще саме під жанр пиріжка накидати 5-6 штук, щоб уже з нормальним логічним абсурдом, а не з картопляним сирітством.

 

[igor k.]

Але для віршиків-пиріжків рима якраз не потрібна, більш того, треба уникати милозвучності, тут вся суть у відсутності римування.

Здається, десь на початку висловлено: якась рима в певних рядках допускається (саме допускається). Як на мене - повна відсутність римування робить віршик менш привабливим. Тому що абсолютна більшість людей так вихована: вірш чи пісня - це обов'язково певне римування.

 

[Іронія]

Здається, десь на початку висловлено: якась рима в певних рядках допускається (саме допускається).

Допускається (дуже зрідка, я бачила лише один раз) у 1 і 3, і виключно тому, що не прописана на це заборона, ніхто ж не думав, що будуть римувати 1 і 3, не римуючи при цьому 2 та 4.

Як на мене - повна відсутність римування робить віршик менш привабливим.

Неважливо що ви вважаєте, бо є правила у цьому жанрі. Якщо ви римуєте, то це вже не віршик-пиріжок, це тоді просто віршик.
А відсутність рими - це саме фішка. Ви ж мабуть чули/читали в дитинстві "Вредньіе советьі" Остера. Вони без рими, а це робить їх особливими.

Тому що абсолютна більшість людей так вихована: вірш чи пісня - це обов'язково певне римування.

Моя знайома вважала, що всі пиріжки римовані. Ритмічність вона сприймала за риму. Тобто вона читала їх у моїй групі впродовж року і вважала, що там скрізь є рима Аж поки я їй не пояснила "на пальцях" ))
Думаю, якщо говорити саме про "більшість", то ця більшість взагалі слабо розбирається в поезії От ви типу розбираєтеся, і то вважали римою те, що нею не є