Назви Тор почали вживати для позначення фортеці з 1664 року. Саму ж назву перейняли з річки Тор (нині Казенний Торець). Торськими також називали й групу озер: Маяцьке, Майданне, Ропне, Сліпне, Червоне, Червлене та ряд безіменних боліт.
Сама ж етимологія слова Тор походить від назви кочового племені торків, що колись населяло ці землі та залишило за собою ряд топонімів. Проте паралельно з назвою Тор, місто-фортецю називали Соляний або Солоний[4].
22 січня 1784 року місто перейменовано на Словенськ. Нова назва пов'язана з політикою панславізму Російської імперії, що проявлялася у перейменуванні ряду колишніх фортець та слобід на честь слов'ян. Приводом стало захоплення Кримського ханства у 1783 році Російською імператорською армією. Це мало підкреслювати історичну слов'янську належність Причорномор'я (Слов'янськ та Нова Сербія) та Приазов'я (Словенськ, Слов'яносербськ)[5].
Згодом офіційною формою назви став Славянськ. Через те, що назва була невнормованою й її сприймали лише на слух, у різних джерелах та виданнях фіксувалися різні назви: Солеванськ, Славянск, Слав'янськ, Славенськ, Славьянск тощо.
У радянських документах та картах 1920-х років вживалася назва Слов'янське. З подальшою політикою зросійщення у радянській документах російською мовою закріпилася назва Славянск, українською — Слов'янськ.