Война: события, люди, впечатления

[Нужно подумать]

" Зміівський полковник Сірко підняв тут повстання проти московських воєвод і бояр, що вже розгорялося на Лівобережжі... Найбільше полум'я Сірко роздмухав у слободі Красний Кут і на Терських озерах (тепер тут місто Слов'янськ), та, на жаль, підвів Харків. Місто виявилося зовсім яловим, просмерділося московським духом, його мешканці чомусь полюбили плюгавого воєводу Ситіна".

 

[Tierchen]

" Зміівський полковник Сірко підняв тут повстання проти московських воєвод і бояр, що вже розгорялося на Лівобережжі... Найбільше полум'я Сірко роздмухав у слободі Красний Кут і на Терських озерах (тепер тут місто Слов'янськ), та, на жаль, підвів Харків. Місто виявилося зовсім яловим, просмерділося московським духом, його мешканці чомусь полюбили плюгавого воєводу Ситіна".

Це шо таке цікаве читаєте?)

 

[Нужно подумать]

Це шо таке цікаве читаєте?)

Та Шклярового Характерника.

 

[Tierchen]

Та Шклярового Характерника.

Цікаве скоро вийде з друку

 

[Peter Pan]

Вразило, що в обох локаціях поблизу нема туалету.

Так біля Солдату, здається, практично одразу після встановлення "сховища" якийсь чолов'яга випорожнився усередині.

Тільки-от камер спостереження не помітив

 

[ja]

коли у Мерефі встановлювали пам'ятник отаману Запорізького війська Івану Сіркy

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Сергія Горицвіта

Переповідаю це для того, щоб менше було нових спроб спаплюжити ім’я справжнього народного героя, яким усі маємо пишатися і гідно вшановувати. А приводом до цієї розмови стало несподіване для багатьох рішення сесії міськради Мерефи, яка вважається батьківщиною Івана Сірка, перенести встановлений йому там двадцять років тому пам’ятник на нове місце.

Мої земляки-мереф’яни добре пам’ятають, скільки довелося витримати цьому погруддю. Ще навесні 1978 року з ініціативи Костя Романова група небайдужих жителів міста створила раду краєзнавчого музею й розпочала збір матеріалів про Івана Сірка. Тоді ж уперше порушили питання про відкриття йому пам’ятника. Через два роки міськрада таки прийняла відповідне рішення, але для реалізації задуму нічого не зробила. Тож довелося Костю та його однодумцям стояти з плакатами на базарах у Харкові, Запоріжжі, Мерефі, збираючи пожертви. Зібраних ними 1500 крб. вистачило на виготовлення чавунної скульптури Івана Сірка й доставки її у рідне місто. Це точна копія погруддя, виконаного нікопольським скульптором Валентином Шкондою для могили кошового у селі Капулівці (нині Нікопольський район Дніпропетровської області).

Але в 80-і роки минулого століття, у розпал боротьби «з українським буржуазним націоналізмом» влада й чути не хотіла про вшанування Івана Сірка. Тож скульптура більш як десять літ зберігалася на обійсті Костя Романова. Показував тоді він і мені це погруддя, яке тримав у дров’яному сараї. Уклонитися Іванові Сіркові сюди приїздили відомі літератори, історики, краєзнавці. З настанням перебудови, після численних публікацій у ЗМІ, коли у справу втрутилися голова Українського фонду культури Борис Олійник та академік Петро Тронько, крига нібито скресла. У травні 1988 року Харківський облвиконком змушений був прийняти рішення про встановленні у Мерефі пам’ятного знака кошовому отаману Запорізької Січі Івану Сірку.

Та знов процес загальмували чиновники. Поважна комісія, недовго думаючи, винесла вирок: твір малохудожній і невиразний, робота непрофесійна, є певні анатомічні вади, і взагалі він недовговічний (чавун товщиною 6-7 см). Тож у бюрократичній тяганині справа знов загрузла на довгих п’ять літ. Лише на третьому році Незалежності, 30 травня 1993 року, пам’ятник урочисто відкрили. Погруддя не було навіть потреби ховати за завісою, бо мереф’яни його вже на той час добре знали – лише перерізали жовто-синю стрічку. За влучним висловлюванням Костя Романова, це була 56 перемога Івана Сірка.

І ось на тобі! Мерія напередодні двадцятиріччя встановлення пам’ятника ошелешила всіх звісткою, що Івана Сірка буде переселено. Голова громадського об’єднання «Наш дім – Мерефа» Тетяна Селезньова вже публічно заявила, що натомість слід було б облагородити територію навколо монумента і влаштувати тут народне козацьке свято на честь його двадцятиріччя. Рішення міськради вона назвала плювком в обличчя громадськості та Івану Сірку. Поки що люди не дозволили владі здійснити свій намір, але керівництво міста впевнене, що під приводом реконструкції майдану, воно незабаром утілить у життя своє рішення. Побувавши у своїй рідній Мерефі 13 травня, я переконався, що більшість земляків виступають проти такого наміру.


30.05.2023

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Скоро знову 30.05 (2025)*

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

у квітні 1982 року чавунне погруддя Івана Сірка не без пригод удалось перевезти в рідне місто кошового отамана. Це коштувало 1500 крб. і чимало нервів. Здавалось, погруддя ось-ось встановлять, але чиновники "своєчасно" схаменулись, і процес загальмували.

На початку 80-х непоступливому Романову прийшлося залишити пам’ятник на своєму подвір’ї, де він простояв 11 років. До нього приходили вклонятися школярі та професура, краєзнавці зі всієї країни та патріотична інтелігенція. Сюди заходили все небайдужі до історії Мерефи, звісно, окрім чиновників від культури з обласного центру.

Перелам настав з початком перебудови. Після низки публікацій у ЗМІ в справу втрутилися особисто голова Українського фонду культури Борис Олійник та

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

.

Напередодні Шевченківських свят у травні 1988 року Харківський облвиконком змушений був прийняти рішення про встановленні у Мерефі пам’ятного знака кошовому отаману Запорізької Січі Івану Сірку.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[ja]

у Коломаку Іван Мазепa (2017)

Постамент видатному Гетьману має стояти у центрі селища, по вулиці Леніна, яку рік тому перейменували на Івана Мазепи. У Коломаку мають надію, що вже за два місяці у селищі з’явиться новий постамент. Його відкриття заплановане на 25-29 липня.

Крім встановлення пам’ятника, громада запланувала низку й інших заходів до цієї дати. Так, на місцевих мальовничих луках має пройти «Коломак Мазепа фест». До слова, у рамках цього фестивалю артисти ХНАТОБу поставлять на природі оперу «Іван Мазепа».


Довідка. Коломацькі статті — міждержавний договір, укладений 25 липня 1687 року на річці Коломак між новообраним гетьманом України Іваном Мазепою й козацькою старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, з другого. Договір складався з 22 пунктів (статей). В основу Коломацьких статей було покладено попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича. Статті декларативно підтверджували козацькі права і привілеї, зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські полки. Однак, деякі зміни попередніх гетьманських статей і нові пункти (18-22) значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду.

 

[Sweet_Baby]

Ещё одно было возле Таврия В. На остановке в сторону аэропорта

На Одеській є. І, здається, на Зерновій

 

[Sefida]

Тим часом у Куп'янську обіцяють відновити понівечений пам'ятник Тарасу Шевченку.
Нагадаємо, минулого тижня у Куп’янську місцеві мешканці помітили акт вандалізму

Купянск, за 2 недели:

За останні два тижні російські війська здійснили
понад 1900 обстрілів Куп’янська з різних видів озброєння.

Серед застосованих засобів — 107 керованих авіабомб різної потужності,
зокрема три вагою півтори тонни.
Внаслідок обстрілів у місті знищено або пошкоджено понад 60 приватних будинків.

Троє мешканців Куп’янська загинули, ще 16 осіб отримали поранення різного ступеню тяжкості.
Нещодавно одна з авіабомб влучила у будівлю ДСНС,
а також каналізаційно-насосну станцію, де загинули двоє комунальних працівників.

Через загрозу авіаударів у Куп’янську тимчасово
припинили роботу лікарні та територіального центру обслуговування населення.

У громаді залишається понад 2700 людей:
1750 — у самому Куп’янську,
решта — у Ківшарівці, Куп’янську-Вузловому та районі Заоскілля.

(с, голова Куп’янської МВА Андрій Беседін)

ja , вы себе в штатах, или где вы там сейчас -
можете представить,
что такое овер 135 обстрелов в сутки из разных видов вооружения ???

Какое восстановление нах*р какие жители какой "акт-вандализма" бл*ть.

"новость" восьмилетней давности, так еще и с данными карты для сбора денег

Зачем ???

 

[ja]

ja , вы себе в штатах, или где вы там сейчас -
можете представить,
что такое овер 135 обстрелов в сутки из разных видов вооружения ???

Какое восстановление нах*р какие жители какой "акт-вандализма" бл*ть.

"новость" восьмилетней давности, так еще и с данными карты для сбора денег

Зачем ???

В Харькове в марте 22 было больше. Я видел и прочувствовал все сам в 2022.

Не нужно много пафоса.

Купянск был все время пророссийской частью Харьков обл. Вот и хотел показать



Карту убрал.

 

[Kraas]

Там про отамана Сірка

Треба добавляти кошовий. Кошовий отаман.

 

[Kraas]

А в курсі що Ілля Рєпін на своїй відомій картині намалював Сірка? Ото у центрі, з люлькою.

 

[Нужно подумать]

Це шо таке цікаве читаєте?)

Тірхен, будете сміятись.
Але Характерника Василь Шкляр написав по мотивах Історії запорозьких козаків Дмитра Яворницького. Там і про Харків.
Видавництво Київ. Наукова думка. 1990. Том 2.
Про Харків, розділ 17 на сторінці 303.
Про Сімеона-самозванця - розділи 20-22.
Колись мені подарували такий корисний тритомник.
Іноді заглядаю туди за історією України. Якщо історичний фон у романі стосується тих часів.

 

[Нужно подумать]

А в курсі що Ілля Рєпін на своїй відомій картині намалював Сірка? Ото у центрі, з люлькою.

Не Сірка, а своїх знайомих. Там позували йому відомі люди.
Він з ними товаришував.

 

[Kraas]

Не Сірка, а своїх знайомих. Там позували йому відомі люди.
Він з ними товаришував.

Ну брехні такі ходять

 

[Kraas]

Але Характерника Василь Шкляр

А як дочита\те Характерника, можна і це почитати

 

[Нужно подумать]

А як дочита\те Характерника, можна і це почитати

Вже читала. Зібрала у бібліотеках здається все написане.
І Чорного Ворона, і Чорне сонце, і Елементала, він же Самітній вовк, і Марусю... о! Трощу!! Та майже все...

 

[Tierchen]

Тірхен, будете сміятись.
Але Характерника Василь Шкляр написав по мотивах Історії запорозьких козаків Дмитра Яворницького. Там і про Харків.
Видавництво Київ. Наукова думка. 1990. Том 2.
Про Харків, розділ 17 на сторінці 303.
Про Сімеона-самозванця - розділи 20-22.
Колись мені подарували такий корисний тритомник.
Іноді заглядаю туди за історією України. Якщо історичний фон у романі стосується тих часів.

Таке захоплення історією і Шкляром - це прекрасно.
Прям тішусь.

 

[Spring Bird]

В Харькове в марте 22 было больше. Я видел и прочувствовал все сам в 2022.

Не нужно много пафоса.

Купянск был все время пророссийской частью Харьков обл. Вот и хотел показать



Карту убрал.

Цивільні з місця передають, останні ночі в Куп'янську - суцільне пекло.
Хоча, особисто я більше переживаю за наших військових, що боронять той напрямок.
А населення таки так, ватне було у своїй більшості.

 

[Нужно подумать]

Рассмотрела вчера дорожку из кругляшей в сквере Мещанинова.
Высота над уровнем земли сантиметров 20.
На песчаной подкладке лежит.
С боков песочком присыпана.
Дождя после укладки еще не было.
Змеей вьется это чудо вдоль сквера. Ааааааа