Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

[Ф'яметта]

Виталий Бердник​

Перша декада місяця :
Огляд транзитної ситуації – до 11 серпня. Найбільш резонансні події у громадському житті відбуваються на стику місяців, коли Місяць проходить Марсом і Юпітером у Близнюках. Можна сказати, що це кульмінація і видимий результат місячного циклу. З'єднання відбувається (30 07 2024) у накшатрі Рохіні, яка й управляється Місяцем. Це може бути причиною стимулювання емоційних аргументів, що особливо спрямовують і мотивують суспільство у бік використання Розуму, що звучить «краще спочатку подумати, як краще…». Марс таким чином стримується в цій накшатрі і отримує певні вказівки.
Принциповою подією першої декади серпня стає молодик 4 серпня, докладний розбір якого є в повному тексті огляду, а тут варто ще раз згадати, що є дві важливі астроподії, які визначають зміст того, що відбувається в серпні. Це розворот Меркурія та з'єднання Марса та Юпітера. І звичайно, вплив цих подій поширюється більш ніж на тиждень чи два. Але важливо відзначити собі, що це період інтенсивних змін, переформатування правил, умов, порядку.
Цитата з тексту загального прогнозу на місяць:
… «з'єднання Юпітера та Марса в 17 градусі Близнюків. Чим це з'єднання особливе, що Марс наздоганяє Юпітер у тому самому градусі, де був молодик з Венерою 6 червня. Таким чином, можна побачити зв'язок причин і наслідків — серйозна підготовка деяких процесів у червні та реалізація у серпні.»
Хотілося б відзначити найбільш важливий для різного роду взаємодій момент, а саме 6 серпня, коли Місяць проходить по з'єднанню Венери та ретро Меркурія. Саме цього дня можливі принципові зустрічі, інформування, яке визначає подальші взаємодії на першу декаду.

 

[Іронія]

Пані, ви тут? Давайте порозмірковуємо - що буде, якщо я покину групи. Тобто яким саме чином це треба зробити.
Дуже не хочеться повертатися до ведення їх, і загалом я так подумала, що це неправильно робити те, що не хочеться, ще й стільки часу. Але мене тримає впертість І шкода витраченого часу. І ще - я знаю, що це небажання тимчасове, тільки хз коли воно з'явиться по-справжньому, може аж після війни.
Отже, як це могло б бути - щоб мені зняти з себе цей вантаж?

 

[E.N]

Пані, ви тут? Давайте порозмірковуємо - що буде, якщо я покину групи. Тобто яким саме чином це треба зробити.
Дуже не хочеться повертатися до ведення їх, і загалом я так подумала, що це неправильно робити те, що не хочеться, ще й стільки часу. Але мене тримає впертість І шкода витраченого часу. І ще - я знаю, що це небажання тимчасове, тільки хз коли воно з'явиться по-справжньому, може аж після війни.
Отже, як це могло б бути - щоб мені зняти з себе цей вантаж?

Я не знаю. Але робити те, що робити зараз не можеш погано. Насилувати себе - збочення Зараз мабуть в всіх так - нема творчого пориву. Та що там творчого - проста битовуха потребує страшенних зусиль Не знаю, може так і написати, що в тебе творча відпустка до закінчення творчої кризи..

 

[Іронія]

Я не знаю. Але робити те, що робити зараз не можеш погано. Насилувати себе - збочення Зараз мабуть в всіх так - нема творчого пориву. Та що там творчого - проста битовуха потребує страшенних зусиль Не знаю, може так і написати, що в тебе творча відпустка до закінчення творчої кризи.

Тоді воно потроху все зійде нанівець. Може Мікро якось і триматиметься, але вже зараз спад, то нема причин вважати, що буде краще.
Шкода витрачених зусиль.
А ще Римма скаже: от, вигнали її - і все розвалилося. Хоча вона там не при чому. А може трохи і при чому, бо писала б свої вірші у ВП, то якось би воно функціонувало. Але для мене віддати їй бразди правління - то краще закрити групу
Десь би знайти ще одного модера... Бо Марії самій буде напряжно.

 

[Сонний Равлик]

Десь би знайти ще одного модера... Бо Марії самій буде напряжно.

А поклич когось з класиків. Горобця, Axy... Хто там ще в нас є?

 

[Сонний Равлик]

А поклич когось з класиків. Горобця, Axy... Хто там ще в нас є?

От до речі Горобця варто було б. Ти от мене покликала, і я писати почала. Може і він так само

 

[Іронія]

А поклич когось з класиків. Горобця, Axy... Хто там ще в нас є?

Аху дуже зайнятий. Горобець, здається, теж.
І тут ще проблема, що буде повно віршів зі збоєм. З іншого боку, можливо це і добре, бо ми таким чином полегшимо собі життя. Читала, що писав у коменті Аху? Він ні про які збої не в курсі )

 

[Іронія]

От до речі Горобця варто було б. Ти от мене покликала, і я писати почала. Може і він так само

Ну та спитати можу.

 

[Сонний Равлик]

Читала, що писав у коменті Аху? Він ні про які збої не в курсі )

Нє, не читала

 

[Іронія]

Нє, не читала

я нічого не знаю про нові канони церкви свідків періжків 🙂 я був давно, знав того, хто написав перший періжок і він зараз в могилі. хто викарбовував подальший культ і як зараз робе періжкова біблія - я не знаю. просто зауважую, що періжки були всупереч, а не завдяки. розмір. але не в риму. букви. але не з великої і без знаків тощо. тобто вимагати з такого формату не плаваючі наголоси, правильну граматику та якісь інші речи - якось тойво. олбанський йезиг в українській версії не прижився, бо у нас є свій варіянт - суржик. і це велика зброя, насправді.
був такий актор борисов, цілком собі московитський і дуже популярний в їхньої інтелігенції. але, як з'ясувалось. вони не знають його геніальної ролі у фільмі "за двома зайцями". вони тупо не врубаються в той гумор, не сєкут. чому суржик - це ржачно, чому його монолог про вченість - це прям пісєчка. тож таке

Тобто він за суржик, і наголоси його не турбують.

 

[Сонний Равлик]

Тобто він за суржик, і наголоси його не турбують.

Чорт його знає, вже не вперше таке чую. Може треба й подумати над цим...

 

[Іронія]

Чорт його знає, вже не вперше таке чую. Може треба й подумати над цим...

Я вже думала колись. Зі мною тоді модери не погодилися. Але якщо зараз самим таке прийняти, то у нас в читачах чимало знавців, і вони збої сприймуть погано, особливо після того, як ми закручували гайки. А крім того я оце уявляю для себе: як то читати, і не впевнена, що моя психіка це довго витримає

 

[Іронія]

Давайте спробуємо щось скласти зі збоєм і суржиком і прикинемо як це буде ))
А, можна перекласти чиєсь.

 

[Іронія]

ми к вам художника образить
образим швидко і підем
що значить зараз він не може
а для кого оце ось все
(Переклад вірша Похабича)

Я вважаю - жах.

 

[Іронія]

на просьбу ігора остаться
оксана просе уточнить
остаться в дівках або в дурах
друзями або до утра
© (чиєсь)

Ви такі вірші витримаєте? Якщо це було б зрідка, збої там, де ота "синкопа", суржик в окремих випадках, то можна витримати. Але як ми це зможемо контролювати? Це хіба що хай роблять що хочуть, а відбирати вже на власний розсуд, які більш грамотні. Але перспективи так собі.

 

[Dachshund]

ми к вам художника образить
образим швидко і підем
що значить зараз він не може
а для кого оце ось все
(Переклад вірша Похабича)

Я вважаю - жах.

- митець був дуже вправний,
образи, то пусте,
він може завжди, але.......

 

[Сонний Равлик]

на просьбу ігора остаться
оксана просе уточнить
остаться в дівках або в дурах
друзями або до утра
© (чиєсь)

Ви такі вірші витримаєте? Якщо це було б зрідка, збої там, де ота "синкопа", суржик в окремих випадках, то можна витримати. Але як ми це зможемо контролювати? Це хіба що хай роблять що хочуть, а відбирати вже на власний розсуд, які більш грамотні. Але перспективи так собі.

Ну це не те. Це суржик ради суржика. А вони кажуть про інший суржик, колоритний. От як Чепінога писав чи дід Свирид. Але це теж треба вміти

 

[Іронія]

- митець був дуже вправний,
образи, то пусте,
він може завжди, але.......

Якось цікаво ти увірвався ))
Привіт! Як ти?

 

[Іронія]

Ну це не те. Це суржик ради суржика. А вони кажуть про інший суржик, колоритний. От як Чепінога писав чи дід Свирид. Але це теж треба вміти

Аху каже про відсутність правил, тобто суржик може бути будь-який. Інша справа, що один вірш можна вважати класним пирогом, а інший примітивом.
І тут питання як ми зможемо пояснити авторам який саме суржик можна використовувати. Бо будуть вірші саме такі, як я навела.

 

[Айвенgо]

Я вступив на стежку з піснею в серці і з твердим наміром у душі. Але, коли, пройшовши тривалий і радісний перехід, я опинився біля нижнього кінця укосу і спробував оцінити його на погляд, то пісня моя затихла на вустах. Те, що здалеку здавалося прямою, гладкою, схожою на стрічку дорогою, тепер постало переді мною в усій своїй крутизні й недоступності. Скільки міг охопити мій погляд, і вгору, і на всі боки, я не міг розгледіти нічого, крім розколотих шматків кременю, найрізноманітнішого розміру і форми, від дрібних голок до гострих пластинок. Всюди жодних слідів життя. Усе навколо було ніби оповите похмурим саваном безнадійності, тоді як сама гора зникла з поля зору. І все ж, я не зупинився.