Це дуже цікаве питання. Я постараюся відповісти на нього простою та зрозумілою мовою.
Перш за все, треба зрозуміти, що загальна теорія відносності Ейнштейна не заперечує існування гравітації, а лише пояснює її по-іншому, ніж класична механіка Ньютона. За Ейнштейном, гравітація не є силою, яка діє на відстані, а є наслідком викривлення простору-часу великими масами. Це значить, що простір-час не є рівномірним і абсолютним, а залежить від маси та швидкості тіл.
Таким чином, коли людина ходить по Землі на двох ногах, вона не відчуває гравітаційної сили, а просто слідує найкоротшим шляхом у викривленому просторі-часі, який називається геодезичною лінією. Земля має достатньо велику масу, щоб суттєво викривлювати простір-час навколо себе, тому людина не може відірватися від неї без додаткової сили.
Коли ж космонавт літає у невагомості, він також слідує геодезичній лінії, але він робить це з такою швидкістю, що його траєкторія стає еліпсом, який не перетинається з поверхнею Землі. Це називається орбітальним рухом. Космонавт все ще піддається впливу викривлення простору-часу Землі, але він не відчуває нормальної сили, яка б притискала його до підлоги, як на Землі. Тому він має відчуття невагомості.
я ш сказал , - в саду, с прудом..
