• 🎉 Форуму - 23 роки!
    З нагоди 23-річчя форуму даруємо знижку 23% на рекламу!
    Використовуйте промокод 23YEARS під час замовлення реклами та отримуйте знижку 23%.
    Промокод діє до 1 вересня 2026 року.

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
ну що тут сказати.. 14 років - вік сексуальної згоди, мабуть, його не посадили би? :rolleyes: Дуже шкода. Хоча, що це я.. Це ж про УРСР? посадили би.
Тоді треба було би пересаджати півкраїни. Хто не трахався у 14? )))
 
Читаю про Миколу Аркаса.
Вперше сьогодні побачила це ім'я, прочитавши новину про обстріл гімназії його імені в Миколаєві.
Неординарна і розумна людина була, любила і шанувала все українське. :україна:
Як багато я ще не знаю про історію нашу, читати - не перечитати.
 
:угу: Тільки дивно, коли він звучить якби від неї :-) А коли її - від нього, ще дивніше.
Але це так прикольно виглядає! (виглядає - це неправильно, але мені вже набридло писати "має вигляд", тим більш тут воно наче якось і не туди))
Я спочатку подумала, що то вона співає. І була вражена. Але це також було так цікаво, навіть розчарувалася, коли виявилося, що він.
Не раз зустрічала десь в оповідках по типу що "в неї був низький (чи хриплий) сексуальних голос", і не могла зрозуміти що там сексуального, поки не почула сама такий голос в реалі. Дуже симпатична, молода жінка.. гінеколог... ? І з низьким голосом. Це було і незвично, і так прикольно. Тому я згодна, що таки сексуально (ну, на любителя, звісно). І тут, у пісні, мені б дуже сподобалося, якби це насправді був її голос.
 
Ми гуляємо з приятелькою. Говоримо про все, про всесвіт, дітей, домашніх котів, будівництво мостів і яблучну шарлотку. У нас із собою термос кави та бажання відчувати себе частиною цього світу. Ми йдемо біля річки майже в центрі міста, але це ті провулки, про які знають лише місцеві. Стоїмо на містку, дивимося на воду, тут вона прозора і несе на собі жовте листя, як маленькі надії, чомусь дуже тихо. Раптом ми бачимо чаплю. Сіру та красиву. Вона злітає і летить вслід за листям на воді. Чапля майже в центрі міста. Здається, ми піли каву на перехресті вимірів..:кава::)
 
Останнє редагування:
Ми гуляємо з приятелькою. Говоримо про все, про всесвіт, дітей, домашніх котів, будівництво мостів і яблучну шарлотку. У нас із собою термос кави та бажання відчувати себе частиною цього світу. Ми йдемо біля річки майже в центрі міста, але це ті провулки, про які знають лише місцеві. Стоїмо на містку, дивимося на воду, тут вона прозора і несе на собі жовте листя, як маленькі надії, чомусь дуже тихо. Раптом ми бачимо чаплю. Сіру та красиву. Вона злітає і летить вслід за листям на воді. Чапля майже в центрі міста. Здається, ми піли каву на перехресті вимірів..:кава::)
Лено, може ти після війни подумаєш над тим, щоб писати оповідання? Шкода, що такий талант пропадає....
 
Сьодні буда на СС... біль((((
:( Досі не можу поїхати на бабціну квартиру . Там нема вікон. Зашити фанерою. Дрібниці, але там починалось моє життя, а зараз все сліпе. Не знаю як на це зможу дивиться.
 
Назад
Зверху Знизу