Вы прям как ворсовет. Читаете, но не то, что нужно
Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3,
[email protected], код за ЄДРПОУ 34390710
УХВАЛА
про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
"19" лютого 2019 р. Справа № 520/1545/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Шляхової О.М.,
при секретареві судового засідання: Молчановій О.М.,
за участі:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представників відповідача - Прокоп'єва К.Є., Замніус Н.І., Шамраєвої І.Ю., Морозюк А.В., Марченко М.С.,
представника третьої особи - Мухіної А.І. (адвоката КП"Тролейбусне депо № 2"; КП "Жовтневе трамвайне депо", КП "Салтівське трамвайне депо");
представника третіх осіб - Русина О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву Громадської організації "Харківський антикорупційний центр" про забезпечення позову у справі за позовом Громадської організації "Харківський антикорупційний центр", ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Харківської міської Ради; треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №2", Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №3", Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо", "Салтівське трамвайне депо" про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять суд: визнати протиправним та нечинним Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)»; покласти на Відповідача обов'язок відшкодування судових витрат.
Разом із позовною заявою від Голови правління Громадської організації "Харківський антикорупційний центр" ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якому він просить забезпечити позов шляхом: зупинення дії оскаржуваного нормативно-правового акту - рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06.02.2019р. №72 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)» до набрання законної сили рішення у цій адміністративній справі.
Із змісту заяви судом встановлено, що в обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивачами зазначається, що підписання оскаржуваного рішення відбулось із порушеннями вимог чинного законодавства та суперечить приписам ст. 19 Конституції України та положенням ст.ст. 42, 50, 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що, в свою чергу, свідчить, про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову позивачами зазначається, що оскаржуване розпорядження, як регуляторний акт, не оприлюднено у спосіб, визначений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою отримання зауважень та пропозицій, що виключає можливість прийняття, схвалення органом місцевого самоврядування проекту регуляторного акту.
Представником Виконавчого комітету Харківської міської ради 18.02.2019 року подані заперечення проти заяви про забезпечення позову, в якому зазначив, що нормативні акти про встановлення тарифу на послуги, з перевезення пасажирів міським електричним транспортом не містять норм регуляторного характеру, а їх прийняття не потребує реалізації передбачених Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» процедур.
До суду 19.02.2019 року представником відповідача подані додаткові заперечення проти заяви про забезпечення позову, в якому представник відповідача проти заяви щодо забезпечення позову заперечував, просив суд у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити з підстав, викладених у поданих запереченнях. Зазначає, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтування щодо порушених прав позивачів.
Приписами ч. 2 ст. 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст.154 КАС України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Враховуючи положення ч. 2 та ч. 3 ст. 154 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову із повідомлення учасників справи у судовому засіданні.
У судове засідання, призначене на 19 лютого 2019 року, прибули позивач, представники позивача, представники відповідача та представники третіх осіб.
Представники позивачів підтримали доводи заяви про забезпечення позову з підстав, викладених у ній.
Представники відповідача - Виконавчого комітету Харківської міської ради, проти доводів заяви про забезпечення позову заперечували з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Вважають, що позивач повинен обґрунтувати існування реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси та вказати, а суд встановити, у відповідності з яким законом відбулося звуження його прав.
Представник третіх осіб, посилаючись на скрутне матеріальне становище тролейбусних та трамвайних депо, проти заяви щодо забезпечення позову заперечувала.
Суд, заслухавши сторони, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши надані матеріали, виходячи з меж заяви про забезпечення адміністративного позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, приходить до наступних висновків.
Згідно до ч. 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до приписів статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено підставу забезпечення позову у справах щодо оскарження нормативно-правових актів: зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Згідно до частини п'ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову по суті викладених доводів та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача та пояснень представників третіх осіб суд зазначає, що з аналізу норми ст. 151 КАС України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З аналізу вищенаведених приписів законодавства та виходячи із повідомлених сторонами обставин справи суд вбачає, що існує загроза спричинення шкоди правам як самих позивачів, так і необмеженого кола громадян, які користуються громадським міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) у м. Харкові. Така шкода буде спричинена тим, що споживачі послуг з перевезення пасажирів будуть оплачувати тарифи за перевезення, розмір і складові яких не пройшли необхідних процедур розробки, обговорення, аналізу їх змісту та їх впливу, що передбачені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Судом при вирішенні питання також береться до уваги той факт, що діючим законодавством не передбачений і механізм повернення сплачених користувачами громадського міського електричного транспорту (трамваю та тролейбусу) коштів, у разі, якщо судом Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 буде визнано нечинним, оскільки сплачені таким чином кошти буде вкрай складно чи й неможливо компенсувати.
Разом з тим, представник відповідача, який має використовувати відповідний інститут доведення правомірності прийнятих ним рішень, а також на якого покладено обов'язок надання доказів, не дотримав під час судового засідання вимог цих приписів та не довів правомірності своїх доводів, викладених у наданих письмових запереченнях.
Між тим суд зазначає, що ознаки протиправності оскаржуваного Рішення № 72 від 06.02.2019 р. відповідача підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті й нині, самостійно, не є достатніми для висновку про наявність очевидної протиправності такого рішення.
Отже суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого стороною позивача клопотання та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06.02.2019р. №72 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)» до набрання законної сили рішення у цій адміністративній справі.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на повідомлені позивачами обставинами, суд вважає обраний позивачем захід забезпечення позову співмірним із заявленими позивачами вимогами, таким, що відповідає предмету позову.
Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Суд також враховує принципи, що висловлені Рекомендацією NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Крім того, суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, а зупинення дій оскаржуваного рішення до завершення розгляду справи по суті не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження та захист існуючого становища, інтересів та прав позивачів до розгляду справи по суті.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов у справі за позовом Громадської організації "Харківський антикорупційний центр", ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Харківської міської Ради; треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №2", Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №3", Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо", "Салтівське трамвайне депо" про скасування рішення шляхом зупинення дії Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06.02.2019р. №72 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)».
Зупинити дію Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06.02.2019р. №72 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)» - до прийняття судом рішення по суті у даній адміністративній справі.
Роз'яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Примірник ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу складено та підписано 21 лютого 2019 року.
Суддя О.М. Шляхова