Как петро порошенко ближайшего соратнику хайла в санкционный список не включил
У чому секрет лояльності Порошенка до соратника Путіна Ротенберга
Найближчому соратнику президента Путіна, його тіньовому гаманцю Аркадію Ротенбергу вдалося уникнути санкцій, накладених президентом України Петром Порошенком. Причина тому – банальна олігархічна змова та корупція.
Всередині весни, 12 квітня, Україна вустами Порошенка висловила підтримку американським санкціям щодо російських компаній і громадян. Банкова пообіцяла синхронізувати український санкційний список з тим, який напрацювали США.
Але в навіть такій принциповій історії почалася банальна корупційна змова. Якщо ж подивитися на американський список санкцій та український, оприлюднений минулого тижня, то можна помітити відсутність знакових осіб.
Так, невідомо з якого дива, в українському санкційному списку, немає знакових фігур з оточення президента Росії Володимира Путіна – трьох представників сім’ї Ротенбергів: Аркадія Ротенберга, його брата Бориса та племінника Романа. Повторюся, усі вони є в американському списку, але відсутні в українському.
Хто такий Аркадій Ротенберг і чому його прізвище є таким важливим? Фактично, це тіньовий касир неофіційної імперії Путіна, вирощеної на російських багатомільярдних державних замовленнях. Статки Ротенберга російський журнал Forbes оцінює у 3 мільярди доларів та називає третім за розмірами виконавцем державних тендерів у Росії.
Причина успіху Ротенберга є банальною. Він входить до найближчого оточення Путіна, будучи багатолітнім спаринг-партнером російського президента з дзюдо. Ще у далекому 1964 році він почав займатися боротьбою у тренера Анатолія Рахліна, в одній групі з Володимиром Путіним. У 1990-х роках Ротенберг продовжував займатися боротьбою з майбутнім російським лідером.
Санкції Америки на Аркадія Ротенберга були накладені одним із перших – ще президентом Обамою у березні 2014 року як відповідь на анексію Криму. Потім обмеження на нього наклав і Євросоюз. Але Ротенберг досі не є під українськими санкціями.
Цей факт особливо вражає, враховуючи, що у 2015 році російський уряд визначив єдиним підрядником з проектування та будівництва Кримського мосту корпорацію "Стройгазмонтаж", яка належить Аркадію Ротенбергу. І він виконав завдання свого боса.
У чому ж секрет такої лояльності Порошенка до Ротенберга? Все стає дуже зрозумілим, якщо детально проаналізувати наш санкційний список на предмет захисту інтересів конкретних українських олігархів.
Окрім самого Аркадія Ротенберга, його брата та племінника, з якогось дива також під санкції не потрапило російське підприємство "Минудобрения" з міста Россош Воронезької області, яке також належить Аркадію Ротенбергу. Саме це підприємство лише у 2017 році поставило в Україну 170 тисяч тонн аміаку, більшу частину якого придбала група Ostchem, що належить вже українському олігарху зі списку розшукуваних ФБР злочинців Дмитру Фірташу.
Запам'ятайте цей факт – саме Ротенберг є головним постачальником сировини на хімічні заводи Фірташа, з яких він потім виробляє хімічні добрива.
А тепер ще один момент. Отже, для Ротенберга, який входить до родини Путіна та зводить Керченський міст, на виконання його нео-імперських планів не знайшлося місця в санкційному списку Порошенка.
Але одночасно український президент включив туди набагато менш впливових і набагато більш віддалених від Путіна російских бізнесменів – постачальників мінеральних добрив, таких як група "ЄвроХім", що належить Андрію Мельниченку, "ФосАгро" (власник – сім’я Гур’євих), "УралХім" (власник – Дмитро Мазепін) та "Акрон" (В’ячеслав Кантор). Жодного з них немає в санкційному списку Америки.
На додачу до фізичних осіб Порошенко наклав українські санкції на належні цим особам компанії – виробників мінеральних добрив. Які, у свою чергу, також були відсутні в американському списку.
Тобто, окрім поблажливого ставлення до Ротенберга, при складенні санкційних списків Порошенко виявився диспропорційно жорстоким до його конкурентів.
Причина тут банальна – гроші та олігархічна змова. Шляхом санкційного списку Банкова обмежила доступ на ринок добрива, які складали конкуренцію Дмитрові Фірташу. Це дозволяє Фірташу взвинтити ціни та наживатися на українських аграріях, що змушені купувати сировину дорожче, ніж Фірташ продає її за кордон. А головне – бенефіціаром цього схематозу став той самий Ротенберг, який не просто побудував для Путіна міст-мрію в анексований Крим, але також наживається разом з Фірташем з українських аграріїв.
Чому Порошенко створив зелене світло цьому альянсу російського та українського олігархату, зможе розібратися лише слідство. Але слід пам'ятати, що саме президентство Порошенка стало можливим завдяки змові у Відні в березні 2014 року між ним та олігархом Фірташем, внаслідок якої Віталій Кличко не став конкурувати з ним на виборах, а медіа Фірташа вписалися за Порошенка. І тепер прийшов час розраховуватися за виставленими рахунками.
Ця історія вкотре доводить, що мотивацією Порошенка на посаді є корупція та політичні "договорняки", за які розплачуємося всі ми – і часом в інтересах найближчого оточення Путіна.
Порошенка вже не змінити, а значить, на наступних виборах президента усі ми маємо виправити помилку, допущену в 2014 році. Тільки так може з'явитися шанс на чесну владу, а відповідно – на добробут всіх громадян, а не лише олігархів з телефонної книги Порошенка.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
