9 травня - "День победы-порохом пропах..."співали при СРСР по теле-радіо,товпились демонстраціями по містах і селах,славили переможців,вручали ювілейні медалі ветеранам.Все це я пережив,це була ідеологія комуністичного правительства того часу,ідеологія СРСР.Не треба скидати з рахунку,що основною масою в перемозі над Гітлером були люди з СРСР,яких безжально,бездумно і безкарно кидали тогочасні правителі на смерть під кулемети та танки фашистів того часу.І це дійсно скоріше день скорботи за загиблими,чим свято.Для нинішніх росєйських фашистів це свято,це продовження комуністичної ідеології СРСР,для більш тверезих це день пам'яті чи скорботи за тими людьми,які загинули в цій війні.Відмічає весь світ 8 травня - нехай буде 8 травня,яка різниця,головне щоб пам'ятали тих,що полягли в боях за незалежність країни(того часу-СРСР).Як для мене,то визволення України - більш конкретніше свято для нас,чим постсовкові свята.Я служив ще в армії СРСР,але 23 февраля не празную,не маю бажання прославляти єбануту,показушну,неповоротку,заглючену армію совка,яка повністю перекочувала(система) в росєйсько-фашистську космічеськую армію.Ну а багато моїх знайомих та родичів/сватів празнують.Для них це-святе!Чергове "побєдобєсіє",як і 9 травня.Для моїх дітей,які народилися,коли СРСР ще існував,але свідоме життя в них розпочалося вже в незалежній Україні,"побєдобєсієм"не страдають,навпаки,до всього нового підходять з тверезими поглядами,благо інформацією володіють.Ну а основна масса "тормозів-побєдобєсців" - це совкодрочери-пенсіонери,які виросли в тому совєцькому союзі за желєзной стеной і другой жизні не хочуть.
