Після розвалу Радянського Союзу розміри економік Польщі та України були майже однакові. На сьогодні економіка Польщі є майже в три рази більше української. Лише п’ята частина цієї різниці пояснюється адміністративною корупцією. Решта втрат пояснюється іншими чинниками, одним з головних, вірогідно, є захоплення держави.
...
В деяких випадках бізнес та громадяни самі є ініціаторами корупції. Наприклад, коли підприємці за хабарі отримують преференції для бізнесу через доступ до грошей бюджету, використання державних активів або контроль над державними регуляторами у власних інтересах. Така проактивна корупція описується спеціальним терміном «захоплення держави» (state capture).
Корупція, що пов’язана із захопленням держави, призводить до недоотримання податків та, як наслідок, недовиробництва державою суспільних благ. Захоплення регуляторів на монопольних ринках дає змогу необґрунтовано підвищувати ціни для споживачів, обмежувати вхід нових гравців.
...
Виявлення корупції у випадку захоплення держави може ускладнюватись відсутністю грошових хабарів, коли захоплення відбувається через обмін «послугами». Захоплювачами держави можуть бути чиновники, політики або бізнесмени. Останніх, через їх вплив на політику, правильніше називати олігархами. Олігархи за захоплення держави можуть платити політикам голосами лояльних депутатів у парламенті, позитивним висвітленням діяльності у власних ЗМІ, фінансуванням популізму, підтримкою зайнятості на власних підприємствах, жертвуючи економічною ефективністю. Аналогічний обмін послугами може відбуватися й між самими олігархами. Натомість захоплювачі держави отримують законодавчо закріплені легальні преференції, які можуть визначати правила гри цілих галузей.