Статус:
Offline
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Балик,история с тем письмом это таки каноническая история.Польша тех времён напоминала чем то нынешнюю Украину: король враждовал с Сеймом,а шляхта друг с другом. Объединялись только в случае если надо кому то навешать половых органов дедушки.
від 2 липня 1648 року
Найясніший милостивий королю, пане наш милостивий та добродію!
Вірність підданства нашого із приниженими послугами нашими рицарськими під ноги вашій королівській милості, пана нашого милостивого, найнижче і покірно віддавши, хоча вже частократ своїми скаргами наприкрилися вашій королівській милості, панові нашому милостивому, в невиносних кривдах своїх, які діються від їхніх милостей панів старост та українських державців, але що ми ні від кого іншого не маємо жодної оборони, тільки кладемо надію свою на пана Бога і на милостиву ласку вашої королівської милості, пана нашого милостивого, і зараз у тяжкому жалю при нещасті своєму припадаємо з плачем із цим приниженим проханням нашим до милостивих ніг вашої королівської милості. Вже-бо кілька літ чиняться над нами такі невиносні кривди та великі зневаги, що не тільки в убогих статках своїх, але й самі в собі невільні ми залишаємося: хутори, луки, сіножаті, ниви, ріллі, стави, млини, дідичні пасіки, навіть у добрах вашої королівської милості, шкідливо беруть, і що б тільки котрому у нас, козаків, сподобалося, ґвалтом відбирають і самих нас безбожно обдирають, б’ючи, мордуючи, до тюрем саджаючи, на смерть за наші добра нас забивають, відтак наробили нам поранених та покалічених силу товариства нашого. А пани полковники 1, будучи приручними слугами їхніх милостей панів старост, замість того, щоб боронити нас од таких бід і наших навальностей, супроти нас-таки допомагають панам урядовим. Навіть жиди, в надії на їхні милості, над нами великі збитки чинять, що й у турецькій неволі неподібно, аби християнство мало відносити такі біди, які діються над нами, найнижчими підніжками вашої королівської милості, пана нашого милостивого. Власне, гадаємо щодо того, що такі збитки чиняться над нами на прикрість вашій королівській милості, бо все казали: «Ото вам король! Чи допоможе вам король, овечі синове?» Відтак, найясніший королю, пане наш милостивий, більше не можемо таких утруднень та невинного мордування на собі терпіти. З великих бід своїх, аж інші і в домах своїх усидітись не можуть, покинувши жінок, діток і всі убогі статки свої, з великої неволі своєї частина нас, війська, мусять, де можуть, голови свої тільки з душами закотити і нікуди інде, тільки на звичні місця наші ідуть, на Запорожжя, звідки предки наші від давніх віків звикли Польській Короні і вашій королівській милості, пану нашому милостивому, віддавати своє вірне підданство й послуги. І тут, на Запорожжю, не дають нам спокою, незважаючи на жодні права, ані привілеї, які маємо від вашої королівської милості, пана нашого милостивого, вольності наші військові і нас самих унівеч обернули, маючи нас, власне, не як слуг королівської милості, але за власних своїх невільників, у чому сам пан Бог є нам свідком, що, будучи у вірнім підданстві й послушенстві вашій королівській милості, жодної сваволі не вчиняли і на ніщо зле не поривалися. А що його милість пан краківський 2, — про якого не гадаємо, щоб міг бути добрим приятелем вашої королівської милості, пана нашого милостивого, і очевидно: його милість дозволу на такі мордування не мав, які над нами діялися, — так той на нас наступив із військом на Запорожжя і Україну сплюндрував, бажаючи нас і ймення козацьке викоренити або із землі вигнати, а цього, щоб відлучитися від ласки вашої королівської милості, ми аж ніяк не бажаємо. А що його милість над волю й наказа вашої королівської милості, пана нашого милостивого, на здоров’я наше із великими військами наступив, мусили мимоволі зажити помочі кримського хана, котрий нам у цьому разі допоміг, згадавши про те, що ми їх також рятували кількаразово у таких же пригодах до їхніх неприятелів. Це статися мусило із догляду Божого, що при сухих дровах і сирим дісталося. Хто тому причина, нехай сам пан Бог судить. А ми як перед тим були вірними підданими вашої королівської милості, так і зараз неодмінно на всіляку послугу Річі Посполитої супроти кожного ворога за достоїнство вашої королівської милості, пана нашого милостивого, готові здоров’я своє скласти, а Кримська орда відтоді, взявши перемир’я з нами, напевне, не має впадати до держави вашої королівської милості. Отож принижено просимо, аби ваша королівська милість, пан наш милостивий, виказавши вітцівське милосердя над нами, найнижчими підніжками своїми, відпустивши того мимовільного гріха нашого, зволив наказати утримати нас при давніх правах та вольностях і щоб це [застеріг] нам святою особою своєю, бо ми, найнижчі слуги вашої королівської милості, більше тієї неволі не стерпіли. До котрого повторно, з вірним підданством нашим і приниженими службами якнайнижче покірно віддаємося під ноги маєстату вашої королівської милості, пана нашого милостивого.
Богдан Хмельницький, старший війська його королівської милості Запорозького.
До документа приписка: «Того листа козацькі посли ut supra а привезли, то й тіло його королівської милості навідали».
а Як тільки з’явилися (латин.).
Найясніший милостивий королю, пане наш милостивий та добродію!
Вірність підданства нашого із приниженими послугами нашими рицарськими під ноги вашій королівській милості, пана нашого милостивого, найнижче і покірно віддавши, хоча вже частократ своїми скаргами наприкрилися вашій королівській милості, панові нашому милостивому, в невиносних кривдах своїх, які діються від їхніх милостей панів старост та українських державців, але що ми ні від кого іншого не маємо жодної оборони, тільки кладемо надію свою на пана Бога і на милостиву ласку вашої королівської милості, пана нашого милостивого, і зараз у тяжкому жалю при нещасті своєму припадаємо з плачем із цим приниженим проханням нашим до милостивих ніг вашої королівської милості. Вже-бо кілька літ чиняться над нами такі невиносні кривди та великі зневаги, що не тільки в убогих статках своїх, але й самі в собі невільні ми залишаємося: хутори, луки, сіножаті, ниви, ріллі, стави, млини, дідичні пасіки, навіть у добрах вашої королівської милості, шкідливо беруть, і що б тільки котрому у нас, козаків, сподобалося, ґвалтом відбирають і самих нас безбожно обдирають, б’ючи, мордуючи, до тюрем саджаючи, на смерть за наші добра нас забивають, відтак наробили нам поранених та покалічених силу товариства нашого. А пани полковники 1, будучи приручними слугами їхніх милостей панів старост, замість того, щоб боронити нас од таких бід і наших навальностей, супроти нас-таки допомагають панам урядовим. Навіть жиди, в надії на їхні милості, над нами великі збитки чинять, що й у турецькій неволі неподібно, аби християнство мало відносити такі біди, які діються над нами, найнижчими підніжками вашої королівської милості, пана нашого милостивого. Власне, гадаємо щодо того, що такі збитки чиняться над нами на прикрість вашій королівській милості, бо все казали: «Ото вам король! Чи допоможе вам король, овечі синове?» Відтак, найясніший королю, пане наш милостивий, більше не можемо таких утруднень та невинного мордування на собі терпіти. З великих бід своїх, аж інші і в домах своїх усидітись не можуть, покинувши жінок, діток і всі убогі статки свої, з великої неволі своєї частина нас, війська, мусять, де можуть, голови свої тільки з душами закотити і нікуди інде, тільки на звичні місця наші ідуть, на Запорожжя, звідки предки наші від давніх віків звикли Польській Короні і вашій королівській милості, пану нашому милостивому, віддавати своє вірне підданство й послуги. І тут, на Запорожжю, не дають нам спокою, незважаючи на жодні права, ані привілеї, які маємо від вашої королівської милості, пана нашого милостивого, вольності наші військові і нас самих унівеч обернули, маючи нас, власне, не як слуг королівської милості, але за власних своїх невільників, у чому сам пан Бог є нам свідком, що, будучи у вірнім підданстві й послушенстві вашій королівській милості, жодної сваволі не вчиняли і на ніщо зле не поривалися. А що його милість пан краківський 2, — про якого не гадаємо, щоб міг бути добрим приятелем вашої королівської милості, пана нашого милостивого, і очевидно: його милість дозволу на такі мордування не мав, які над нами діялися, — так той на нас наступив із військом на Запорожжя і Україну сплюндрував, бажаючи нас і ймення козацьке викоренити або із землі вигнати, а цього, щоб відлучитися від ласки вашої королівської милості, ми аж ніяк не бажаємо. А що його милість над волю й наказа вашої королівської милості, пана нашого милостивого, на здоров’я наше із великими військами наступив, мусили мимоволі зажити помочі кримського хана, котрий нам у цьому разі допоміг, згадавши про те, що ми їх також рятували кількаразово у таких же пригодах до їхніх неприятелів. Це статися мусило із догляду Божого, що при сухих дровах і сирим дісталося. Хто тому причина, нехай сам пан Бог судить. А ми як перед тим були вірними підданими вашої королівської милості, так і зараз неодмінно на всіляку послугу Річі Посполитої супроти кожного ворога за достоїнство вашої королівської милості, пана нашого милостивого, готові здоров’я своє скласти, а Кримська орда відтоді, взявши перемир’я з нами, напевне, не має впадати до держави вашої королівської милості. Отож принижено просимо, аби ваша королівська милість, пан наш милостивий, виказавши вітцівське милосердя над нами, найнижчими підніжками своїми, відпустивши того мимовільного гріха нашого, зволив наказати утримати нас при давніх правах та вольностях і щоб це [застеріг] нам святою особою своєю, бо ми, найнижчі слуги вашої королівської милості, більше тієї неволі не стерпіли. До котрого повторно, з вірним підданством нашим і приниженими службами якнайнижче покірно віддаємося під ноги маєстату вашої королівської милості, пана нашого милостивого.
Богдан Хмельницький, старший війська його королівської милості Запорозького.
До документа приписка: «Того листа козацькі посли ut supra а привезли, то й тіло його королівської милості навідали».
а Як тільки з’явилися (латин.).
