Незалежна медіа-профспілка України стривожена скандалом, який сколихнув медійний простір України. Холдинг «1+1 media», який належить відомому олігарху Ігорю Коломойському, зненацька відмовив у ефірі ток-шоу Савіка Шустера. Програма вийшла у прямому ефірі на іншому телеканалі.
При цьому ведучий програми зачитав листа керівника «1+1 media» Олександра Ткаченка, який наголошував, що, згідно з угодою, Савік Шустер не має права переходити на інший канал. На що Савік Шустер відповів, що в угоді не передбачено викидання з ефіру і він не лайно в руках Ткаченка.
НМПУ засуджує таке брутальне ставлення до програми з боку керівництва медіа-холдингу. В той самий час, медіа-профспілка констатує, що конфлікт лише формально має відношення до порушення принципу свободи слова. Адже його учасники дуже часто були помічені в нехтуванні цього принципу, зокрема, професійних стандартів.
Савік Шустер нерідко ставав, якщо не інструментом, то прислужником у руках різних політичних сил, віддаючи їм перевагу при наданні ефіру. Його програми орієнтовані більше на скандальність, ніж на пошук істини, розв’язання тих чи інших суспільних проблем.
Цей відомий телеведучий, який сьогодні заявляє про наступ на свободу слова, ніяк не відгукувався на дії керівництва холдингу «1+1 media», яке кілька років тому в брутальний спосіб усунуло від виконання своїх обов’язків журналістів, котрі виступили проти цензури. Тоді їх без їхньої згоди перевели у новостворений відділ, котрий розмістився на околиці Києва в антисанітарних умовах без доступу до інтернету. Їм було створено нестерпні умови для роботи і вони змушені були звільнитися.
Також ведучий промовчав, коли той самий «1+1 media» в результаті внутрішніх інтриг закрив успішний проект «Газета по-киевски», в результаті чого кілька сотень людей залишилися без роботи.
Виходить, що голос на захист свободи слова він піднімає лише тоді, коли це безпосередньо стосується персонально його і його програми. В усіх інших випадках він не виявляє бажання проявляти професійну солідарність з журналістами країни.
Медіа-профспілка констатує, що «1+1 media» продовжує політику брутальності до тих, хто у той чи інший спосіб не догодив керівництву холдингу або його власнику.
Таким чином, нинішній конфлікт є виявом негативної ситуації, яка склалася сьогодні на медійному ринку України. Тут майже відсутні вільні засоби масової інформації. Відповідно, власники ЗМІ, як правило, представники великого олігархічного капіталу, прагнуть використовувати журналістів у якості інструментів у своїй політичній боротьбі.
Крім того, в нашому медіа-просторі існує повнокровний напрямок, який маскується під журналістику. Характерними рисами цього напрямку є маніпулятивність, порушення журналістських стандартів, нехтування професійною етикою тощо. Олігархічні засоби масової інформації всіляко підтримують такий напрямок. Однак, іноді через розходження інтересів виникають конфлікти. Що ми і спостерігаємо в даному випадку.
Медіа-профспілка вважає, що для подолання таких явищ медіа-спільноті треба солідаризуватися у боротьбі за свої права. Вона відзначає, що журналісти неодноразово перемагали у боротьбі за свої права. Прикладами є журналістська революція 2004 року, боротьба проти так званого закону про наклеп, виступи проти побиття журналістів Ольги Сніцарчук і Влада Соделя, коли нападники дістали покарання за вироком суду. Цю практику необхідно продовжувати і далі.
Існує також необхідність формувати атмосферу в суспільстві, коли маніпулятори просто не будуть сприйматися суспільством. Але шлях цей довгий і непростий.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
"Газпром" направил в Еврокомиссию - высший орган исполнительной власти ЕС - предложения по мирному урегулированию претензий к российскому концерну в рамках антимонопольного дела, начатого несколько лет назад. Об этом, как передает "Интерфакс", заявил зампред правления "Газпрома" Александр Медведев. По его словам, в ближайшее время компания обсудит вопрос с еврокомиссаром Маргарет Вестагер.
"Мы в ближайшее время будем обсуждать с госпожой Вестагер с целью поиска внесудебного решения. 28 сентября наш формальный ответ все равно отправим, потому что до 28 числа вряд ли можно будет достичь формального урегулирования. Этот процесс будет идти параллельно", - пояснил Медведев.
В апреле ЕК направила "Газпрому" уведомление о претензиях (Statement of Objections). ЕК подозревает "Газпром" в разделе газовых рынков, создании препятствий для свободного потока газа через территорию некоторых государств и перераспределения поставок газа, а также в установлении несправедливых цен и привязке цен на газ к ценам нефти.
Медведев и Вестагер уже провели встречу 23 июля в Брюсселе. "Хода переговоров комментировать не буду, потому что ими занимается лично Алексей Миллер", - пояснил Медведев.
Речь идет о начатом в 2012 году расследовании потенциального нарушения "Газпромом" антимонопольного законодательства ЕС в Болгарии, Чехии, Эстонии, Венгрии, Латвии, Литве, Польше и Словакии.
"Газпром", по мнению антимонопольных органов ЕС, включил в контракты на поставку газа ряд территориальных ограничений, которые препятствуют экспорту топлива в другие страны. Кроме того, ЕК считает несправедливыми цены "Газпрома" для Эстонии, Латвии, Литвы, Польши и Болгарии. Наконец, ЕК опасается, что "Газпром" использовал доминирующее положение в Болгарии и Польше, обуславливая поставки инфраструктурными обязательствами.
Например, поставки зависели от инвестиций в проекты продвигаемых им трубопроводов или от согласия на усиление его контроля над газопроводом.
В середине июля сообщалось, что зампред правления "Газпрома" Александр Медведев провел встречу с еврокомиссаром по вопросам конкуренции Маргарет Вестагер, на которой обсуждались претензии ЕК к российскому газовому холдингу. Медведев назвал эту встречу продуктивной и отметил, что компания надеется достичь быстрого прогресса в достижении взаимоприемлемого решения.
