Жителі містечка Зарштедт, що на Ганноверщині (ФРН),
передали оригінальну благодійну допомогу національній
гвардії України. Подарунок був несподіваний, й дещо
шокував керівництво Нацгвардії. Більше того, у високих
кабінетах було вирішено відмовитися від допомоги такого
характеру, який передали зарштедтяни. Однак, Враховуючі
скрутне становище ЗС України, недостатнє забезпечення
важкою бойовою технікою українських силовиків,
посадовці нацгвардії прийняли цей, на перший погляд,
незвичайний подарунок. Ним виявився легендарний
винищувач танків
StuG III Ausf. G. — найбільш масовий та один з найбільш
вдалих винищувачів танків часів Другої світової війни.
Особливої, так би мовити пікантності до цієї історії додав
той факт, що дану бойову техніку, яка, доречі, перебуває у
відмінному бойовому стані, передав син одного з
найкращих танкових асів Другої світової Генріха Клінга (на
рахунку понад 50 знищених ворожих танків) Отто Зауер. У
своїй коротенькій промові німецький гість відмітив, що
народ України завжди слугував тим надійним, стальним
форт–постом, що боронив Європу від азіатської московії. І
саме в таку скрутну годину для народу України часи, ми,
жителі маленького, провінційної німецького містечка,
вирішили надати посильну допомогу Вашим бійцям, що зі
зброєю в руках, як колись наші діди ( не відомо, про яких
дідів іде мова, німецьких, чи ні, прим. автора) боронять
свій дім від московської чуми. Ми переконані, підкреслив
Отто Зауер, що не лише мій покійний батько, який нищив
червону чуму, але й усі ветерани Вермахту та Ваффен СС
тримають кулаки за Нашу Україну. Більше того, всі
європейці моляться за Вашу перемогу, оскільки саме в
Україні розпочинається й наш Фатерлянд, наша Німеччина...
Ми німці висловлюємо величезну повагу до Вашого
гордого, незламного, сильного духом народу, який не
боїться відкрито військово протистояти Кремлю, як колись
наші батьки та діди. Впевнені, ви переможете, оскільки
Ваша перемога, це перемога Європи над кривавою азією,
яка окрім горя та смерті нічого не несла свободолюбивим
народам Європи, резюмував німецький гість.
Нам у свою чергу залишається подякувати високо
достойним німецьким друзям за допомогу.
И таки да: Донбас - це Україна! 
